| ЙовРозділ 28 | 
| 1  | 
| 2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється. | 
| 3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні: | 
| 4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка. | 
| 5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем, | 
| 6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній. | 
| 7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило, | 
| 8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев. | 
| 9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є, | 
| 10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його! | 
| 11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло. | 
| 12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму? | 
| 13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться. | 
| 14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“ і море звіщає: „Вона не зо мною!“ | 
| 15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї. | 
| 16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапфі́ру. | 
| 17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота. | 
| 18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли! | 
| 19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї. | 
| 20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму? | 
| 21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона. | 
| 22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку! | 
| 23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її! | 
| 24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім. | 
| 25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою, | 
| 26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому, | 
| 27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив! | 
| 28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“ | 
| ЙовРозділ 28 | 
| 1  | 
| 2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється. | 
| 3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні: | 
| 4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка. | 
| 5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем, | 
| 6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній. | 
| 7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило, | 
| 8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев. | 
| 9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є, | 
| 10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його! | 
| 11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло. | 
| 12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму? | 
| 13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться. | 
| 14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“ і море звіщає: „Вона не зо мною!“ | 
| 15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї. | 
| 16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапфі́ру. | 
| 17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота. | 
| 18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли! | 
| 19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї. | 
| 20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму? | 
| 21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона. | 
| 22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку! | 
| 23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її! | 
| 24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім. | 
| 25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою, | 
| 26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому, | 
| 27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив! | 
| 28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“ | 
| ЙовРозділ 28 | ЙовРозділ 28 | 
| 1  | 1  | 
| 2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється. | 2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється. | 
| 3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні: | 3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні: | 
| 4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка. | 4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка. | 
| 5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем, | 5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем, | 
| 6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній. | 6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній. | 
| 7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило, | 7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило, | 
| 8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев. | 8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев. | 
| 9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є, | 9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є, | 
| 10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його! | 10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його! | 
| 11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло. | 11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло. | 
| 12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму? | 12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму? | 
| 13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться. | 13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться. | 
| 14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“ і море звіщає: „Вона не зо мною!“ | 14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“ і море звіщає: „Вона не зо мною!“ | 
| 15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї. | 15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї. | 
| 16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапфі́ру. | 16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапфі́ру. | 
| 17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота. | 17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота. | 
| 18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли! | 18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли! | 
| 19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї. | 19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї. | 
| 20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму? | 20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму? | 
| 21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона. | 21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона. | 
| 22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку! | 22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку! | 
| 23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її! | 23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її! | 
| 24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім. | 24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім. | 
| 25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою, | 25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою, | 
| 26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому, | 26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому, | 
| 27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив! | 27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив! | 
| 28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“ | 28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“ |