歷代志下第9章 |
1 示巴女王、聞所羅門名、遄往耶路撒冷欲以言難王、僕從甚衆、有駝載芬芳之品、及金玉、難以悉計、入覲所羅門、以己意诘之。 |
2 所羅門隨問而答、無所不知、明皙以告。 |
3 示巴女王、見所羅門智慧具備、又觀其所建之殿、 |
4 筵席臚陳、僕役班列、臣工酒正、衣朝服而侍、及耶和華殿所奉之燔祭、則神爲之奪。 |
5 告王曰、彼邑聞爾作爲、與爾智慧、其言不虛、 |
6 我初不信、及我涖臨、目擊斯事、乃知所聞猶不及所見之半也、爾之智慧全備、較我所聞、尤覺其多。 |
7 爾羣臣、爾僕役、恒侍爾前、聞爾智慧、甚有福祉。 |
8 當頌美爾上帝耶和華、以爾爲悅、使繼國位、代耶和華以臨民、因爾上帝恒愛以色列族、俾爾爲王、秉厥公義、以聽其訟。 |
9 示巴女王、饋所羅門金十八萬、以及寶石、更獻芬芳之品、不可勝數、前此未有若是之多也。 |
10 希蘭之僕、偕所羅門僕、自阿妃載金玉檀木。 |
11 王以之作闌、飾於耶和華殿、及王宮、又作琴鼗爲謳歌者所用、自昔以來、在猶大地、未見若是之木。 |
12 所羅門以物饋示巴女王、任其所欲、無論何求、皆以遺贈、厥後女王、與其臣僕返國。 |
13 除商賈與亞喇伯王、及列邦牧伯、貿易之金而外、所羅門歲得金九十九萬九千兩。 |
14 |
15 所羅門王以金之次者、作盾二百、每盾三百兩、 |
16 又用以作干三百、每干一百五十兩、王置之於宅、其宅曰利巴嫩林。 |
17 王用象牙作大座、飾以兼金、 |
18 座之階級有六、足凳與座相連、亦以金製、左右有柄、柄旁刻獅像、 |
19 階級左右亦如之、共十有二、他國未能頡頏。 |
20 所羅門王所飲之杯、悉以金製、利巴嫩林宅中所有器皿不以銀作、皆係兼金、當所羅門時、人弗以銀爲貴重。 |
21 希蘭僕駕王舟、至大失、三年一歸、載金銀象牙、猿猴、孔雀。 |
22 所羅門之智慧貨財、甲天下列王。 |
23 上帝賦所羅門智慧、天下列王、咸求見焉。 |
24 各饋禮物、歲有金銀、器皿、衣服、甲胄、芬芳之品、以及馬騾、 |
25 所羅門之厩、有服車之馬四千、騎一萬二千、或置藏車之邑、或在耶路撒冷畿內。 |
26 所羅門統轄列王、自大河至非利士人地、延及埃及境、 |
27 因王富有、耶路撒冷人視銀猶石、視柏香木猶原隰之桑。 |
28 人驅羣馬、自埃及列國而至、獻於所羅門。 |
29 先知拿單之書、示羅人亞希雅先知之書、與先見者易多、責尼八子耶羅破暗之書、載所羅門事特詳。 |
30 所羅門在耶路撒冷治以色列四十年。 |
31 所羅門薨、葬於父大闢之邑、子羅波暗繼位。 |
2-а хронiкиРозділ 9 |
1 |
2 І Соломон вияснив їй усі її за́пити, і не було за́питу, незна́ного Соломонові, якого не порішив би він їй. |
3 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудува́в, |
4 і їжу сто́лу його, і ме́шкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і ча́шників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він ухо́дить до Господнього дому, — і не могла вона з дива вийти! |
5 І сказала вона до царя: „Правдою було те, що я чула в своїм кра́ї про твої діла та про твою мудрість. |
6 І не повірила я їхнім слова́м, аж поки сама́ не прийшла та не побачили мої очі, — і ось не була́ предста́влена мені й половина великости твоєї мудрости: ти переви́щив славу, про яку я чула! |
7 Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слу́ги, що за́вжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість! |
8 Нехай буде благослове́нний Госпо́дь, Бог твій, що вподо́бав тебе́, щоб посадити тебе́ на Свого тро́на за царя у Го́спода, Бога твого, через любов Бога твого до Ізра́їля, щоб утверди́ти його навіки. І Він настанови́в тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!“ |
9 І дала́ вона царе́ві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато па́хощів та дороге́ камі́ння. І більш уже не було таких па́хощів, як ті, що цариця Шеви дала́ царе́ві Соломо́нові! |
10 І також Хура́мові раби та раби Соломонові, що дово́зили золото з Офіру, спрова́джували алму́ґове дерево та дороге́ камі́ння. |
11 І пороби́в цар з алмуґового де́рева схо́ди для Господнього дому та для дому царсько́го, і гу́сла, і а́рфи для співакі́в. І такі речі, як вони, не ба́чені перед тим в юдейському Кра́ї! |
12 А цар Соломон дав цариці Шеви все бажа́ння її, чого вона бажа́ла, окрім такого, що вона приве́зла до царя. І пішла вона назад до свого кра́ю, вона та слу́ги її. |
13 |
14 окрім того, що прихо́дило від купців та з торго́влі ходя́чих. І всі царі ара́бські та намі́сники Кра́ю дово́зили золото й срібло Соломо́нові. |
15 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, — шість сотень шеклів кутого золота йшло на одно́го щита, |
16 та три сотні щитів менших із кутого золота, — три сотні шеклів золота йшло на одно́го щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу. |
17 І зробив цар великого тро́на зо слоно́вої кости, і покрив його чистим золотом. |
18 У тро́на було шість схі́дців та підні́жжя з золота позад трону, та пору́ччя з цього й з того боку при місці сиді́ння, та два леви, що стояли при пору́ччях. |
19 І дванадцять левів стояли там на шости ступеня́х з того й з того боку. По всіх царствах не було так зро́бленого! |
20 І ввесь по́суд на пиття́ царя Соломона — золото, і всі речі дому Ливанського Лісу — щире золото, нічого з срібла, — воно за Соломонових днів не рахувалося за щось. |
21 Бо царе́ві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки прихо́дили таршіські кораблі, що дово́зили золото та срібло, слоно́ву кість, і ма́вп та па́в. |
22 І став цар Соломон найбільшим від усіх зе́мних царів, щодо багатства та щодо мудрости. |
23 І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послу́хати його мудрости, що Бог дав у його серце. |
24 І вони прино́сили кожен свого да́ра, — речі срібні та речі золоті, й одежу, збро́ю та па́хощі, коні та мули, — що́ на рік припада́ло. |
25 І було в Соломона чотири тисячі кі́нських жо́лобів та колесни́ць, і дванадцять тисяч верхівці́в, і він порозмі́щував їх по колесни́чних містах та при царі в Єрусалимі. |
26 І він панував над усіма́ царями від Річки й аж до кра́ю филисти́млян, і аж до єгипетської границі. |
27 І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того камі́ння, а кедрів наскладав, щодо числе́нности, як сикомо́ри, що в Шефелі! |
28 А ко́ней приво́дили Соломонові з Єгипту та з усіх країв. |
29 А решта Соломонових діл, перших та останніх, — ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в виді́ннях прозорли́вця Єді на Єровоама, Неватового сина. |
30 І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ. |
31 І спочив Соломон зо своїми батька́ми, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам. |
歷代志下第9章 |
2-а хронiкиРозділ 9 |
1 示巴女王、聞所羅門名、遄往耶路撒冷欲以言難王、僕從甚衆、有駝載芬芳之品、及金玉、難以悉計、入覲所羅門、以己意诘之。 |
1 |
2 所羅門隨問而答、無所不知、明皙以告。 |
2 І Соломон вияснив їй усі її за́пити, і не було за́питу, незна́ного Соломонові, якого не порішив би він їй. |
3 示巴女王、見所羅門智慧具備、又觀其所建之殿、 |
3 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудува́в, |
4 筵席臚陳、僕役班列、臣工酒正、衣朝服而侍、及耶和華殿所奉之燔祭、則神爲之奪。 |
4 і їжу сто́лу його, і ме́шкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і ча́шників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він ухо́дить до Господнього дому, — і не могла вона з дива вийти! |
5 告王曰、彼邑聞爾作爲、與爾智慧、其言不虛、 |
5 І сказала вона до царя: „Правдою було те, що я чула в своїм кра́ї про твої діла та про твою мудрість. |
6 我初不信、及我涖臨、目擊斯事、乃知所聞猶不及所見之半也、爾之智慧全備、較我所聞、尤覺其多。 |
6 І не повірила я їхнім слова́м, аж поки сама́ не прийшла та не побачили мої очі, — і ось не була́ предста́влена мені й половина великости твоєї мудрости: ти переви́щив славу, про яку я чула! |
7 爾羣臣、爾僕役、恒侍爾前、聞爾智慧、甚有福祉。 |
7 Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слу́ги, що за́вжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість! |
8 當頌美爾上帝耶和華、以爾爲悅、使繼國位、代耶和華以臨民、因爾上帝恒愛以色列族、俾爾爲王、秉厥公義、以聽其訟。 |
8 Нехай буде благослове́нний Госпо́дь, Бог твій, що вподо́бав тебе́, щоб посадити тебе́ на Свого тро́на за царя у Го́спода, Бога твого, через любов Бога твого до Ізра́їля, щоб утверди́ти його навіки. І Він настанови́в тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!“ |
9 示巴女王、饋所羅門金十八萬、以及寶石、更獻芬芳之品、不可勝數、前此未有若是之多也。 |
9 І дала́ вона царе́ві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато па́хощів та дороге́ камі́ння. І більш уже не було таких па́хощів, як ті, що цариця Шеви дала́ царе́ві Соломо́нові! |
10 希蘭之僕、偕所羅門僕、自阿妃載金玉檀木。 |
10 І також Хура́мові раби та раби Соломонові, що дово́зили золото з Офіру, спрова́джували алму́ґове дерево та дороге́ камі́ння. |
11 王以之作闌、飾於耶和華殿、及王宮、又作琴鼗爲謳歌者所用、自昔以來、在猶大地、未見若是之木。 |
11 І пороби́в цар з алмуґового де́рева схо́ди для Господнього дому та для дому царсько́го, і гу́сла, і а́рфи для співакі́в. І такі речі, як вони, не ба́чені перед тим в юдейському Кра́ї! |
12 所羅門以物饋示巴女王、任其所欲、無論何求、皆以遺贈、厥後女王、與其臣僕返國。 |
12 А цар Соломон дав цариці Шеви все бажа́ння її, чого вона бажа́ла, окрім такого, що вона приве́зла до царя. І пішла вона назад до свого кра́ю, вона та слу́ги її. |
13 除商賈與亞喇伯王、及列邦牧伯、貿易之金而外、所羅門歲得金九十九萬九千兩。 |
13 |
14 |
14 окрім того, що прихо́дило від купців та з торго́влі ходя́чих. І всі царі ара́бські та намі́сники Кра́ю дово́зили золото й срібло Соломо́нові. |
15 所羅門王以金之次者、作盾二百、每盾三百兩、 |
15 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, — шість сотень шеклів кутого золота йшло на одно́го щита, |
16 又用以作干三百、每干一百五十兩、王置之於宅、其宅曰利巴嫩林。 |
16 та три сотні щитів менших із кутого золота, — три сотні шеклів золота йшло на одно́го щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу. |
17 王用象牙作大座、飾以兼金、 |
17 І зробив цар великого тро́на зо слоно́вої кости, і покрив його чистим золотом. |
18 座之階級有六、足凳與座相連、亦以金製、左右有柄、柄旁刻獅像、 |
18 У тро́на було шість схі́дців та підні́жжя з золота позад трону, та пору́ччя з цього й з того боку при місці сиді́ння, та два леви, що стояли при пору́ччях. |
19 階級左右亦如之、共十有二、他國未能頡頏。 |
19 І дванадцять левів стояли там на шости ступеня́х з того й з того боку. По всіх царствах не було так зро́бленого! |
20 所羅門王所飲之杯、悉以金製、利巴嫩林宅中所有器皿不以銀作、皆係兼金、當所羅門時、人弗以銀爲貴重。 |
20 І ввесь по́суд на пиття́ царя Соломона — золото, і всі речі дому Ливанського Лісу — щире золото, нічого з срібла, — воно за Соломонових днів не рахувалося за щось. |
21 希蘭僕駕王舟、至大失、三年一歸、載金銀象牙、猿猴、孔雀。 |
21 Бо царе́ві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки прихо́дили таршіські кораблі, що дово́зили золото та срібло, слоно́ву кість, і ма́вп та па́в. |
22 所羅門之智慧貨財、甲天下列王。 |
22 І став цар Соломон найбільшим від усіх зе́мних царів, щодо багатства та щодо мудрости. |
23 上帝賦所羅門智慧、天下列王、咸求見焉。 |
23 І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послу́хати його мудрости, що Бог дав у його серце. |
24 各饋禮物、歲有金銀、器皿、衣服、甲胄、芬芳之品、以及馬騾、 |
24 І вони прино́сили кожен свого да́ра, — речі срібні та речі золоті, й одежу, збро́ю та па́хощі, коні та мули, — що́ на рік припада́ло. |
25 所羅門之厩、有服車之馬四千、騎一萬二千、或置藏車之邑、或在耶路撒冷畿內。 |
25 І було в Соломона чотири тисячі кі́нських жо́лобів та колесни́ць, і дванадцять тисяч верхівці́в, і він порозмі́щував їх по колесни́чних містах та при царі в Єрусалимі. |
26 所羅門統轄列王、自大河至非利士人地、延及埃及境、 |
26 І він панував над усіма́ царями від Річки й аж до кра́ю филисти́млян, і аж до єгипетської границі. |
27 因王富有、耶路撒冷人視銀猶石、視柏香木猶原隰之桑。 |
27 І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того камі́ння, а кедрів наскладав, щодо числе́нности, як сикомо́ри, що в Шефелі! |
28 人驅羣馬、自埃及列國而至、獻於所羅門。 |
28 А ко́ней приво́дили Соломонові з Єгипту та з усіх країв. |
29 先知拿單之書、示羅人亞希雅先知之書、與先見者易多、責尼八子耶羅破暗之書、載所羅門事特詳。 |
29 А решта Соломонових діл, перших та останніх, — ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в виді́ннях прозорли́вця Єді на Єровоама, Неватового сина. |
30 所羅門在耶路撒冷治以色列四十年。 |
30 І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ. |
31 所羅門薨、葬於父大闢之邑、子羅波暗繼位。 |
31 І спочив Соломон зо своїми батька́ми, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам. |