何西阿書

第2章

1 爾小子、當稱兄弟曰亞米、曰路哈馬(亞米譯卽我民、路哈馬譯卽矜憫)、

2 當告爾母、彼非我妻、我非其夫、彼當去淫行、勿爲男擁抱、

3 恐我去其衣、若初生之日、置之曠野、地無勺水、口渴而死、

4 我妻所出者、皆私於人而生、我不加愛、

5 此子之母狥欲、所作之事、言之甚醜、彼曰、我之所懽、予我飲食、贈我枲綿、饋我酒油、我必從之、

6 故我圍以藩籬、使不得出、築以垣墉、使不得踰、

7 彼欲從所懽而不能、遍索弗得、遂曰我憶昔所懽、其贈余者、多於今日、故必歸之、

8 彼不知所得之五穀酒油金銀、皆我所畀、彼反獻於巴力、

9 故此酒穀膏油必奪之、不供其用、棉枲之衣必取之、不容蔽體、

10 俾其所懽、咸知其淫行、援手無人、

11 彼之節期月朔、安息大會、以及歡樂之事、我必使之咸止、

12 彼有葡萄樹、無花果、以爲所懽投贈、我必奪之、俾獸吞嚙、變爲荒園、

13 耶和華曰、越在醻昔、斯民焚香、奉事巴力、違逆乎我、譬彼婦女、以耳環金索、修飾自好、從其所懽、故我必加以罰、

14 厥後我勸迪斯民、導之於野、以善言慰藉、

15 又給之以葡萄園、在亞割之谷、望故鄉而作謳歌、與肇邦之日、出自埃及無異。

16 耶和華曰、當斯之時、爾必以我爲夫、不以主稱我、

17 爾素所稱爲主者、我必使爾頓忘其名、

18 斯時我不使我民有野獸飛鳥昆蟲之害、亦不使斯邦有弓刃戰鬬之虞、民得安居。

19 我必施仁義、矜恤爲懷、以聘爾衆、永以爲好、若聘妻室、言出惟行、俾知我乃耶和華。

20 併於上節

21 耶和華曰、斯時天祈我、我聽之、地祈天、天聽之、

22 穀酒與油祈地、地聽之、耶斯烈民祈穀酒與油、穀酒與油聽之。

23 我必使斯民、居斯土、昔不矜恤、後必矜恤之、昔不稱之爲民、後必稱之爲我民、彼稱我爲上帝。

Осiя

Розділ 2

1 І бу́де число Ізраїлевих синів, як мо́рський пісок, що його не можна ані змі́ряти, ані злічи́ти. І станеться, замість того, що говориться їм: „Ви не наро́д Мій“, буде їм сказано: „Ви сини Бога Живого“.

2 І будуть зібрані ра́зом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одно́го голову, і повихо́дять з землі, бо великий день Їзрее́лу.

3 Скажіть своїм братам: „Народ Мій“, а своїм сестрам: „Помилувана“.

4 Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій пере́люб,

5 щоб Я не роздягну́в її до́ нага, і не поставив її такою, як у день її наро́дження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху зе́млю, і не забив її спра́гою.

6 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блу́ду,

7 бо їхня мати блудли́ва була, та, що ними була вагітна́, сором чинила, бо казала вона: Я піду́ за своїми полюбо́вниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напо́ї мої.

8 Тому́ то ось Я вкрию твою дорогу те́рнями, і обгороджу́ її огоро́жею, — і стежо́к своїх не зна́йде вона.

9 І буде вона гнатися за своїми полюбо́вниками, але́ не дожене́ їх, і буде шукати їх, та не зна́йде. І скаже вона: Піду́ я, і вернуся до мого першого чолові́ка, бо краще було мені тоді, як тепер.

10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примно́жив їй срі́бло та золото, яке вони звернули на Ваала.

11 Тому́ то заберу́ назад Своє збіжжя в його ча́сі, а Мій сік виноградний в його умо́вленому ча́сі, і заберу́ Свою вовну та Свій льон, що був на покриття́ її наготи́.

12 А тепер відкрию її наготу́ на оча́х її коха́нців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.

13 І зроблю́ кінець усякій радості її, свя́ту її, новомі́сяччю її, і суботі її, та всякому святко́вому ча́сові.

14 І спусто́шу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: „Це мені дар за блудоді́йство, що дали́ мені мої полюбо́вники“. А Я оберну́ їх на ліс, — і їх пожере́ польова́ звірина́!

15 І навіщу́ її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздбо́лювалася ти своєю носово́ю сере́жкою та своїм наши́йником, і ходила за своїми полюбо́вниками, а Мене забувала, говорить Госпо́дь.

16 Тому́ то ось Я намо́влю її, і попрова́джу її до пустині, і буду говорити до серця її.

17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї мо́лодости, як за дня ви́ходу її з єгипетського кра́ю.

18 І станеться, того дня — говорить Господь — ти кликатимеш: „Чолові́че мій“, і не будеш більше кликати Мене: „Мій ваа́ле“.

19 I усу́ну іме́на Ваа́лів з її уст, і вони не будуть більше зга́дувані своїм і́менем.

20 І складу́ їм заповіта того дня з польово́ю звірино́ю, і з птаством небесним, та з плазу́ючим по землі, і лука й меча та війну зни́щу з землі, і покладу́ їх безпечно.

21 І заручу́ся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосу́ддям, і милістю та любов'ю.

22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізна́єш Господа.

23 І станеться того дня, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, а воно почує землю,

何西阿書

第2章

Осiя

Розділ 2

1 爾小子、當稱兄弟曰亞米、曰路哈馬(亞米譯卽我民、路哈馬譯卽矜憫)、

1 І бу́де число Ізраїлевих синів, як мо́рський пісок, що його не можна ані змі́ряти, ані злічи́ти. І станеться, замість того, що говориться їм: „Ви не наро́д Мій“, буде їм сказано: „Ви сини Бога Живого“.

2 當告爾母、彼非我妻、我非其夫、彼當去淫行、勿爲男擁抱、

2 І будуть зібрані ра́зом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одно́го голову, і повихо́дять з землі, бо великий день Їзрее́лу.

3 恐我去其衣、若初生之日、置之曠野、地無勺水、口渴而死、

3 Скажіть своїм братам: „Народ Мій“, а своїм сестрам: „Помилувана“.

4 我妻所出者、皆私於人而生、我不加愛、

4 Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій пере́люб,

5 此子之母狥欲、所作之事、言之甚醜、彼曰、我之所懽、予我飲食、贈我枲綿、饋我酒油、我必從之、

5 щоб Я не роздягну́в її до́ нага, і не поставив її такою, як у день її наро́дження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху зе́млю, і не забив її спра́гою.

6 故我圍以藩籬、使不得出、築以垣墉、使不得踰、

6 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блу́ду,

7 彼欲從所懽而不能、遍索弗得、遂曰我憶昔所懽、其贈余者、多於今日、故必歸之、

7 бо їхня мати блудли́ва була, та, що ними була вагітна́, сором чинила, бо казала вона: Я піду́ за своїми полюбо́вниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напо́ї мої.

8 彼不知所得之五穀酒油金銀、皆我所畀、彼反獻於巴力、

8 Тому́ то ось Я вкрию твою дорогу те́рнями, і обгороджу́ її огоро́жею, — і стежо́к своїх не зна́йде вона.

9 故此酒穀膏油必奪之、不供其用、棉枲之衣必取之、不容蔽體、

9 І буде вона гнатися за своїми полюбо́вниками, але́ не дожене́ їх, і буде шукати їх, та не зна́йде. І скаже вона: Піду́ я, і вернуся до мого першого чолові́ка, бо краще було мені тоді, як тепер.

10 俾其所懽、咸知其淫行、援手無人、

10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примно́жив їй срі́бло та золото, яке вони звернули на Ваала.

11 彼之節期月朔、安息大會、以及歡樂之事、我必使之咸止、

11 Тому́ то заберу́ назад Своє збіжжя в його ча́сі, а Мій сік виноградний в його умо́вленому ча́сі, і заберу́ Свою вовну та Свій льон, що був на покриття́ її наготи́.

12 彼有葡萄樹、無花果、以爲所懽投贈、我必奪之、俾獸吞嚙、變爲荒園、

12 А тепер відкрию її наготу́ на оча́х її коха́нців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.

13 耶和華曰、越在醻昔、斯民焚香、奉事巴力、違逆乎我、譬彼婦女、以耳環金索、修飾自好、從其所懽、故我必加以罰、

13 І зроблю́ кінець усякій радості її, свя́ту її, новомі́сяччю її, і суботі її, та всякому святко́вому ча́сові.

14 厥後我勸迪斯民、導之於野、以善言慰藉、

14 І спусто́шу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: „Це мені дар за блудоді́йство, що дали́ мені мої полюбо́вники“. А Я оберну́ їх на ліс, — і їх пожере́ польова́ звірина́!

15 又給之以葡萄園、在亞割之谷、望故鄉而作謳歌、與肇邦之日、出自埃及無異。

15 І навіщу́ її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздбо́лювалася ти своєю носово́ю сере́жкою та своїм наши́йником, і ходила за своїми полюбо́вниками, а Мене забувала, говорить Госпо́дь.

16 耶和華曰、當斯之時、爾必以我爲夫、不以主稱我、

16 Тому́ то ось Я намо́влю її, і попрова́джу її до пустині, і буду говорити до серця її.

17 爾素所稱爲主者、我必使爾頓忘其名、

17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї мо́лодости, як за дня ви́ходу її з єгипетського кра́ю.

18 斯時我不使我民有野獸飛鳥昆蟲之害、亦不使斯邦有弓刃戰鬬之虞、民得安居。

18 І станеться, того дня — говорить Господь — ти кликатимеш: „Чолові́че мій“, і не будеш більше кликати Мене: „Мій ваа́ле“.

19 我必施仁義、矜恤爲懷、以聘爾衆、永以爲好、若聘妻室、言出惟行、俾知我乃耶和華。

19 I усу́ну іме́на Ваа́лів з її уст, і вони не будуть більше зга́дувані своїм і́менем.

20 併於上節

20 І складу́ їм заповіта того дня з польово́ю звірино́ю, і з птаством небесним, та з плазу́ючим по землі, і лука й меча та війну зни́щу з землі, і покладу́ їх безпечно.

21 耶和華曰、斯時天祈我、我聽之、地祈天、天聽之、

21 І заручу́ся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосу́ддям, і милістю та любов'ю.

22 穀酒與油祈地、地聽之、耶斯烈民祈穀酒與油、穀酒與油聽之。

22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізна́єш Господа.

23 我必使斯民、居斯土、昔不矜恤、後必矜恤之、昔不稱之爲民、後必稱之爲我民、彼稱我爲上帝。

23 І станеться того дня, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, а воно почує землю,