希伯來書第9章 |
|
1 前約有崇事之例、曁征世之聖所、 |
|
2 蓋有前幕稱聖所、以藏燈臺几案、及陳設之餅、 |
|
3 內幔後、又有幕、稱至聖所、 |
|
4 有炷香金鼎、嵌金約匱、內藏嗎嗱、盛以金壺、與亞倫萌芽杖、約碑二、 |
|
5 匱上有施恩之所、華煥基路伯覆翼之、今論此、毋庸瑣層以言、 |
|
6 器物旣備、諸祭司屢入前幕、以行其事、 |
|
7 惟祭司長、爲己過及民愆、歲一入內幕獻血、 |
|
8 聖神示我、前約尚存人聖所之途未明、 |
|
9 自古及今、此約爲表式、當時人獻禮物祭祀、曹不能造於大成、 |
|
10 故崇事者、心不安、亦有儀文、論食飲盥灌、爲古所設、迄於振興之日則止、 |
|
11 今基督至矣、爲祭司長、錫將來之福祉、其所經行之慕、非假手於人而作、不屬此世、故盡善盡美、 |
|
12 其獻者、非牛羊之血、乃己身之血、永贖人罪、入至聖所、一面已足、 |
|
13 若牛羊之血與焚犢之灰、以灑污穢者、猶能潔其身、 |
|
14 何况基督賴恆在之神、自無瑕垢、而獻己與上帝、其血能淨爾心、去妄行、使事永生之上帝乎、 |
|
15 是基督爲新約中保、以死贖前約者之罪、使蒙召者、獲所許之永福、 |
|
16 凡遺命、必待囑者死、然後遵之、 |
|
17 囑者若生、則遺命毋庸、死則永守、 |
|
18 夫前約必歃血以堅之、 |
|
19 摩西遵命傳誡與民、取牛羊血和以水、以絳綿東牛膝草、灑書與民、曰、 |
|
20 此上帝所論爾之約之血、 |
|
21 幕典禮器、皆儷以血、 |
|
22 遵律法、物以血致潔者居多、蓋不流血、則不得赦、 |
|
23 欲致潔法天之幕、必當用此式、則天幕尤當用善祭、 |
|
24 人手所作之聖所、卽彷彿其幕模範、基督不之入、乃升於天、立上帝前以祐我、 |
|
25 基督毋庸數行自獻、效祭司長、將牲血歲一入至聖所、 |
|
26 若然、則基督當創世以來、屢遭艱苦、惟今値季世基督顯著、自獻爲祭、滌除人罪、一面已足、 |
|
27 人固有一死、旣死有鞫之事、 |
|
28 如是、基督自獻爲衆受刑、祗一獻、耳厥後顯著、不複受刑、欲救所望之者、 |
До євреївРозділ 9 |
|
1 |
|
2 Була́ бо уряджена перша скинія, яка зветься „Святе“, а в ній був світильни́к, і стіл, і жертовні хліби. |
|
3 А за другою засло́ною скинія, що зветься „Святе́ Святих“. |
|
4 Мала вона золоту кадильницю й ковче́га заповіту, усюди обку́того золотом, а в нім золота посу́дина з ма́нною, і розцві́ле жезло́ Ааро́нове та табли́ці заповіту. |
|
5 А над ним херуви́ми слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно. |
|
6 При такому ж уря́дженні до першої скинії вхо́дили за́вжди священики, пра́влячи служби Богові, |
|
7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він прино́сить за себе й за лю́дські провини. |
|
8 Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія. |
|
9 Вона образ для ча́су теперішнього, за якого прино́сяться да́ри та жертви, що того не можуть вдоскона́лити, щодо сумління того, хто служить, |
|
10 що тільки в потравах та в напо́ях, та в різних обмива́ннях, в уставах тілесних, — установлено їх аж до ча́су направи. |
|
11 Але́ Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотво́рною, цебто не цього втво́рення, |
|
12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набу́в вічне відку́плення. |
|
13 Бо коли кров козлів та телят та попіл із я́лівок, як покро́пить нечистих, освячує їх на очи́щення тіла, |
|
14 скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Вічним Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! |
|
15 Тому Він — Посере́дник Ново́го Заповіту, щоб через смерть, — що була́ для відку́плення від пере́ступів, учинених за першого заповіту, — покликані прийняли́ обі́тницю вічного спа́дку. |
|
16 Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника, |
|
17 заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітний. |
|
18 Тому й перший заповіт освячений був не без крови: |
|
19 Коли бо Мойсей сповістив усі заповіді за Зако́ном усьому наро́дові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей, |
|
20 проказуючи: „Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!“ |
|
21 Так само і скинію, і ввесь по́суд служебний покропи́в він кров'ю. |
|
22 І майже все за Зако́ном кров'ю очищується, а без пролиття́ крови немає відпу́щення. |
|
23 Отож, треба було́, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих же́ртвами. |
|
24 Бо Христос увійшов не в рукотво́рну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас, |
|
25 і не тому́, щоб часто прино́сити в жертву Себе, як первосвященик входить у святиню кожнорічно з кров'ю чужою, |
|
26 бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закла́дин світу, а тепер Він з'явився один раз на схи́лку віків, щоб власною жертвою знищити гріх. |
|
27 І як лю́дям призна́чено вмерти один раз, потім же суд, |
|
28 так і Христос один раз був у жертву прине́сений, щоб „поне́сти гріхи багатьох“, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасі́ння. |
希伯來書第9章 |
До євреївРозділ 9 |
|
1 前約有崇事之例、曁征世之聖所、 |
1 |
|
2 蓋有前幕稱聖所、以藏燈臺几案、及陳設之餅、 |
2 Була́ бо уряджена перша скинія, яка зветься „Святе“, а в ній був світильни́к, і стіл, і жертовні хліби. |
|
3 內幔後、又有幕、稱至聖所、 |
3 А за другою засло́ною скинія, що зветься „Святе́ Святих“. |
|
4 有炷香金鼎、嵌金約匱、內藏嗎嗱、盛以金壺、與亞倫萌芽杖、約碑二、 |
4 Мала вона золоту кадильницю й ковче́га заповіту, усюди обку́того золотом, а в нім золота посу́дина з ма́нною, і розцві́ле жезло́ Ааро́нове та табли́ці заповіту. |
|
5 匱上有施恩之所、華煥基路伯覆翼之、今論此、毋庸瑣層以言、 |
5 А над ним херуви́ми слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно. |
|
6 器物旣備、諸祭司屢入前幕、以行其事、 |
6 При такому ж уря́дженні до першої скинії вхо́дили за́вжди священики, пра́влячи служби Богові, |
|
7 惟祭司長、爲己過及民愆、歲一入內幕獻血、 |
7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він прино́сить за себе й за лю́дські провини. |
|
8 聖神示我、前約尚存人聖所之途未明、 |
8 Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія. |
|
9 自古及今、此約爲表式、當時人獻禮物祭祀、曹不能造於大成、 |
9 Вона образ для ча́су теперішнього, за якого прино́сяться да́ри та жертви, що того не можуть вдоскона́лити, щодо сумління того, хто служить, |
|
10 故崇事者、心不安、亦有儀文、論食飲盥灌、爲古所設、迄於振興之日則止、 |
10 що тільки в потравах та в напо́ях, та в різних обмива́ннях, в уставах тілесних, — установлено їх аж до ча́су направи. |
|
11 今基督至矣、爲祭司長、錫將來之福祉、其所經行之慕、非假手於人而作、不屬此世、故盡善盡美、 |
11 Але́ Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотво́рною, цебто не цього втво́рення, |
|
12 其獻者、非牛羊之血、乃己身之血、永贖人罪、入至聖所、一面已足、 |
12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набу́в вічне відку́плення. |
|
13 若牛羊之血與焚犢之灰、以灑污穢者、猶能潔其身、 |
13 Бо коли кров козлів та телят та попіл із я́лівок, як покро́пить нечистих, освячує їх на очи́щення тіла, |
|
14 何况基督賴恆在之神、自無瑕垢、而獻己與上帝、其血能淨爾心、去妄行、使事永生之上帝乎、 |
14 скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Вічним Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! |
|
15 是基督爲新約中保、以死贖前約者之罪、使蒙召者、獲所許之永福、 |
15 Тому Він — Посере́дник Ново́го Заповіту, щоб через смерть, — що була́ для відку́плення від пере́ступів, учинених за першого заповіту, — покликані прийняли́ обі́тницю вічного спа́дку. |
|
16 凡遺命、必待囑者死、然後遵之、 |
16 Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника, |
|
17 囑者若生、則遺命毋庸、死則永守、 |
17 заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітний. |
|
18 夫前約必歃血以堅之、 |
18 Тому й перший заповіт освячений був не без крови: |
|
19 摩西遵命傳誡與民、取牛羊血和以水、以絳綿東牛膝草、灑書與民、曰、 |
19 Коли бо Мойсей сповістив усі заповіді за Зако́ном усьому наро́дові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей, |
|
20 此上帝所論爾之約之血、 |
20 проказуючи: „Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!“ |
|
21 幕典禮器、皆儷以血、 |
21 Так само і скинію, і ввесь по́суд служебний покропи́в він кров'ю. |
|
22 遵律法、物以血致潔者居多、蓋不流血、則不得赦、 |
22 І майже все за Зако́ном кров'ю очищується, а без пролиття́ крови немає відпу́щення. |
|
23 欲致潔法天之幕、必當用此式、則天幕尤當用善祭、 |
23 Отож, треба було́, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих же́ртвами. |
|
24 人手所作之聖所、卽彷彿其幕模範、基督不之入、乃升於天、立上帝前以祐我、 |
24 Бо Христос увійшов не в рукотво́рну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас, |
|
25 基督毋庸數行自獻、效祭司長、將牲血歲一入至聖所、 |
25 і не тому́, щоб часто прино́сити в жертву Себе, як первосвященик входить у святиню кожнорічно з кров'ю чужою, |
|
26 若然、則基督當創世以來、屢遭艱苦、惟今値季世基督顯著、自獻爲祭、滌除人罪、一面已足、 |
26 бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закла́дин світу, а тепер Він з'явився один раз на схи́лку віків, щоб власною жертвою знищити гріх. |
|
27 人固有一死、旣死有鞫之事、 |
27 І як лю́дям призна́чено вмерти один раз, потім же суд, |
|
28 如是、基督自獻爲衆受刑、祗一獻、耳厥後顯著、不複受刑、欲救所望之者、 |
28 так і Христос один раз був у жертву прине́сений, щоб „поне́сти гріхи багатьох“, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасі́ння. |