馬太福音第25章 |
|
1 天國可比處女十人、執燈出迎新娶者、 |
|
2 其中五智、五愚、 |
|
3 愚者執燈而油不備、 |
|
4 智者執燈、器且備油、 |
|
5 新娶者稽遲、皆假寐而寢、 |
|
6 中夜呼云、新娶者至矣、出迎之、 |
|
7 衆處女遂起、重整其燈、 |
|
8 愚者謂智者曰、以爾油分我、我燈垂燼、 |
|
9 智者曰、恐爾我俱不足、寕就市沽之、 |
|
10 往沽時、新娶者至、有備者同入昏筵、而門閉矣、 |
|
11 其餘處女後至、曰、主也、主也、請爲我啓、 |
|
12 曰、我誠告爾、我不爾識也、 |
|
13 故當儆醒以人子、至爾不知其時日也、 |
|
14 又如一人、將往異地、召僕以所有者予之、 |
|
15 或予金五千、或予二千、或予一千、各因其才、隨往異地、 |
|
16 其受五千者、往而貿易、又獲五千、 |
|
17 受二千者、亦獲二千、 |
|
18 受一千者、往而掘地、藏其主之金、 |
|
19 久之、主歸、與僕計會、 |
|
20 受五千者至、又攜五千、曰、主予我五千、我獲五千、倍之矣、 |
|
21 主曰、俞、僕之忠而善者、爾於寡者旣忠矣、我將以多者任爾、可進爾主之宴樂也、 |
|
22 受二千者至、曰、主予我二千、我獲二千、倍之矣、 |
|
23 主曰、俞、僕之忠而善者、爾於寡者旣忠矣、我將以多者任爾、可進爾主之宴樂也、 |
|
24 受一千者至、曰、主也、我知爾乃忍人、未播之處而穫、未散之處而斂、 |
|
25 是以我懼、藏爾金於地、今爾故物猶存、 |
|
26 主曰、噫、惡惰之僕乎、爾知我未播而穫、末散而斂、 |
|
27 則當以我金投諸兌錢者、我至時、得以取其母而獲其子、 |
|
28 可奪其一千、予有十千者、 |
|
29 蓋有者、將予之使有餘、無者、幷其所有亦奪之、 |
|
30 無益之僕、逐於絕域幽暗、在彼有哀哭切齒者矣、〇 |
|
31 |
|
32 萬民集其前、遂區別之、猶牧者別綿羊離山羊、 |
|
33 置綿羊於右、山羊於左、 |
|
34 王謂在右者曰、爾見寵於我父、可前而得國、乃創世以來、爲爾所備者也、 |
|
35 蓋我饑、爾食我、我渴、爾飲我、我爲旅、爾館我、 |
|
36 我裸、爾衣我、我病、爾顧我、我在獄、爾視我焉、 |
|
37 義者將應之曰、主何時見爾饑而食、渴而飲、 |
|
38 何時見爾旅而館、裸而衣、 |
|
39 何時見爾病、或在獄、而視爾乎、 |
|
40 王必謂之曰、我誠告爾、卽行之於我兄弟至微之一、卽行之於我也、〇 |
|
41 |
|
42 蓋饑爾不食我、渴爾不飲我、 |
|
43 爲旅爾不館我、裸爾不衣我、病及在獄、爾不顧我、 |
|
44 彼得應之曰、主、我何時見爾饑、渴、旅、裸、病及在獄、而不服事爾乎、 |
|
45 王必謂之曰、我誠告爾、旣不行之於此至微者之一、卽不行之於我也、 |
|
46 此人入永刑、義者入永生、 |
Вiд МатвiяРозділ 25 |
|
1 |
|
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі. |
|
3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи. |
|
4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми. |
|
5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули. |
|
6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“ |
|
7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли. |
|
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“. |
|
9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“. |
|
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́. |
|
11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“ |
|
12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“ |
|
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський! |
|
14 |
|
15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов. |
|
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів. |
|
17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув. |
|
18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого. |
|
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. |
|
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“. |
|
21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“ |
|
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“. |
|
23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“ |
|
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав. |
|
25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“. |
|
26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав? |
|
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє. |
|
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має. |
|
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має. |
|
30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів! |
|
31 |
|
32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів. |
|
33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч. |
|
34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу. |
|
35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви. |
|
36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“. |
|
37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли? |
|
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли? |
|
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“ |
|
40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“. |
|
41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. |
|
42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене, |
|
43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“. |
|
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“ |
|
45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“ |
|
46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“. |
馬太福音第25章 |
Вiд МатвiяРозділ 25 |
|
1 天國可比處女十人、執燈出迎新娶者、 |
1 |
|
2 其中五智、五愚、 |
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі. |
|
3 愚者執燈而油不備、 |
3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи. |
|
4 智者執燈、器且備油、 |
4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми. |
|
5 新娶者稽遲、皆假寐而寢、 |
5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули. |
|
6 中夜呼云、新娶者至矣、出迎之、 |
6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“ |
|
7 衆處女遂起、重整其燈、 |
7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли. |
|
8 愚者謂智者曰、以爾油分我、我燈垂燼、 |
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“. |
|
9 智者曰、恐爾我俱不足、寕就市沽之、 |
9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“. |
|
10 往沽時、新娶者至、有備者同入昏筵、而門閉矣、 |
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́. |
|
11 其餘處女後至、曰、主也、主也、請爲我啓、 |
11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“ |
|
12 曰、我誠告爾、我不爾識也、 |
12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“ |
|
13 故當儆醒以人子、至爾不知其時日也、 |
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський! |
|
14 又如一人、將往異地、召僕以所有者予之、 |
14 |
|
15 或予金五千、或予二千、或予一千、各因其才、隨往異地、 |
15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов. |
|
16 其受五千者、往而貿易、又獲五千、 |
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів. |
|
17 受二千者、亦獲二千、 |
17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув. |
|
18 受一千者、往而掘地、藏其主之金、 |
18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого. |
|
19 久之、主歸、與僕計會、 |
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. |
|
20 受五千者至、又攜五千、曰、主予我五千、我獲五千、倍之矣、 |
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“. |
|
21 主曰、俞、僕之忠而善者、爾於寡者旣忠矣、我將以多者任爾、可進爾主之宴樂也、 |
21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“ |
|
22 受二千者至、曰、主予我二千、我獲二千、倍之矣、 |
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“. |
|
23 主曰、俞、僕之忠而善者、爾於寡者旣忠矣、我將以多者任爾、可進爾主之宴樂也、 |
23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“ |
|
24 受一千者至、曰、主也、我知爾乃忍人、未播之處而穫、未散之處而斂、 |
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав. |
|
25 是以我懼、藏爾金於地、今爾故物猶存、 |
25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“. |
|
26 主曰、噫、惡惰之僕乎、爾知我未播而穫、末散而斂、 |
26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав? |
|
27 則當以我金投諸兌錢者、我至時、得以取其母而獲其子、 |
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє. |
|
28 可奪其一千、予有十千者、 |
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має. |
|
29 蓋有者、將予之使有餘、無者、幷其所有亦奪之、 |
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має. |
|
30 無益之僕、逐於絕域幽暗、在彼有哀哭切齒者矣、〇 |
30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів! |
|
31 |
31 |
|
32 萬民集其前、遂區別之、猶牧者別綿羊離山羊、 |
32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів. |
|
33 置綿羊於右、山羊於左、 |
33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч. |
|
34 王謂在右者曰、爾見寵於我父、可前而得國、乃創世以來、爲爾所備者也、 |
34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу. |
|
35 蓋我饑、爾食我、我渴、爾飲我、我爲旅、爾館我、 |
35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви. |
|
36 我裸、爾衣我、我病、爾顧我、我在獄、爾視我焉、 |
36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“. |
|
37 義者將應之曰、主何時見爾饑而食、渴而飲、 |
37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли? |
|
38 何時見爾旅而館、裸而衣、 |
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли? |
|
39 何時見爾病、或在獄、而視爾乎、 |
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“ |
|
40 王必謂之曰、我誠告爾、卽行之於我兄弟至微之一、卽行之於我也、〇 |
40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“. |
|
41 |
41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. |
|
42 蓋饑爾不食我、渴爾不飲我、 |
42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене, |
|
43 爲旅爾不館我、裸爾不衣我、病及在獄、爾不顧我、 |
43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“. |
|
44 彼得應之曰、主、我何時見爾饑、渴、旅、裸、病及在獄、而不服事爾乎、 |
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“ |
|
45 王必謂之曰、我誠告爾、旣不行之於此至微者之一、卽不行之於我也、 |
45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“ |
|
46 此人入永刑、義者入永生、 |
46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“. |