Библия - Обещанное Восстановление

耶利米書

第2章

1 耶和華諭我、

2 俾我告耶路撒冷人、宣播其言、曰、我憶在昔、邦國肇造、爾行於野、無人耕種之地、當時我眷愛爾、若納聘之幼女。

3 以色列族乃成聖之民、以奉事我、若土產之初實、我頒斯詔、凡吞噬斯民、獲罪於我者、必遭災害。

4 雅各家以色列族、宜聽耶和華之言。

5 耶和華曰、維昔爾祖、見我所爲、有何苛政、故背逆予、崇事虛無、所爲放誕、

6 我導斯民、出於埃及、過曠野深坑之地、汲道已絕、陰翳之所、廬舍全無、人踪罕至、我令此族、入於良田、食其土產、得其嘉物、自是之後、彼乃使我田疇聖業、咸染污衊、深可痛疾、庶民祭司、俱不求予、傳法之師、不識余道、民牧背予、先知託巴力之名而言、所作無益。

7 併於上節

8 併於上節

9 故我耶和華必斥爾非、爰及子孫。

10 可往基底洲島、而瞻望之、可遣人至基達而省察之、有此事否、

11 列邦之所爲上帝、非上帝也、然未嘗有人棄之、我民昔則歸榮於我、今又棄我，以事無益之物。

12 耶和華又曰、天亦以此爲奇、愕然駭異。

13 我民作二大惡、我乃活水之源、彼反棄予、器易敗漏、不得盛水、彼反造作。

14 以色列族、詎同家之厮養乎、何爲被擄。

15 人攻斯邦、若稚獅狂吼、荒蕪其地、燬焚其邑、無人居之。

16 挪弗答比匿人碎汝頭。

17 我耶和華爾之上帝、導爾於途、爾乃棄我、自罹斯害。

18 爾今或往埃及、飲西曷之水、或往亞述、飲百辣之水、果何爲哉。

19 萬有之主耶和華曰、爾犯罪違道、必遭刑譴俾爾知、遐棄我躬、不畏我威者、必備嘗艱苦。

20 越在疇昔、我折爾軛、解爾結、爾曰、必不犯罪、然於羣峯之巔、茂林之下、縱欲奉事偶像。

21 昔我肇造爾邦、若植葡萄、擇其嘉種。迄於今、嘉者奚變爲劣。

22 主耶和華又曰、爾雖以鹼水皂莢、洗濯厥身、然爾犯罪、黥墨之迹、終不能滅。

23 爾豈得曰、不染污衊、未從巴力乎。爾於谷中所行、爾自知之、如牝駱駝、相誘以風、馳逐遠去。

24 野驢其風、放佚曠野、牝求其牡、孰能禁之、追之徒勞、迨其旣定、仍必遇之。

25 勿作惡、以致足跣口渴。然爾曰、毋庸勸我、崇他上帝、弗能已焉。

26 盜被執則愧恥、以色列族王公、祭司、先知、庶民、無不懹慙、亦若是。

27 彼稱木爲父、稱石爲母、居恒之際、則背逆乎我、患難之時、則求予援手。

28 猶大人歟、爾之衆邑、各事一上帝、其數相等、所作之像安在、盍使彼並起、拯救爾曹。

29 耶和華曰、爾曹負罪之人、怨予曷故。

30 吾督責爾赤子、仍不受教、使我徒勞、惟爾手刃先知、若猛獅吞噬。

31 斯世之人、宜聽我言、我眷佑以色列族、詎若幽曠之野、杳冥之域哉。何以我民放縱、不肯詣予。

32 處女之簪珥、新婦之衣裳、無刻或忘、惟我民忘予、歷時已久。

33 爾何冶容誨淫、以爾所爲、誘惑蕩子。

34 爾虐遇貧民、多殺不辜、血染衣裾、毋庸掘地以見、隨處露迹。

35 爾自爲無罪、冀予弗怒、爾不任過、我必鞫爾、

36 爾何肆志遨遊、重蹈故轍、昔爾維亞述是恃、而蒙愧恥、今爾惟埃及是賴、而抱羞慙。

37 爾所恃者、爲我所棄、俾爾不利、以手抱首、而去其國。

Єремiя

Розділ 2

1 І було мені слово Господнє, гово́рячи:

2 „Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Госпо́дь: Я згадав тобі ласку юна́цтва твого, ту любов, коли ти нарече́на була та за Мною ходила в пустині, в землі незасі́яній.

3 Ізраїль — то святість для Господа, поча́ток врожа́ю Його. Всі, що їли його, завини́ли, — зло при́йде на них, говорить Господь.

4 Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі ро́ди дому Ізраїля!

5 Так говорить Госпо́дь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддали́лись від Мене й пішли за марно́тою, і стали марни́ми?

6 І не спита́ли вони: де Госпо́дь, що нас ви́вів із кра́ю єгипетського, що прова́див Він нас по пустині, по землі степові́й, повній ям, по кра́ю сухому та те́мному, по кра́ю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осі́лась люди́на?

7 І впрова́див Я вас до родю́чого Кра́ю, щоб їсти плоди́ його й до́бра його. І ви прибули́ й занечи́стили землю Мою, і зробили гидотою спа́дщину Мою.

8 Священики не повіли́: де Господь? А ті, хто тримає Зако́на, Мене не пізна́ли, і па́стирі повідпада́ли від Мене, а пророки Ваа́лом пророкува́ли, та за тими пішли, хто вам не допомо́же,

9 Тому́ то судитися буду ще з вами, — говорить Госпо́дь, — і з синами синів ваших бу́ду суди́тись!

10 Бо перейді́ть острови́ хітте́ян, і побачте, і до Кеда́ру пошліть, та пригля́ньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?

11 Чи змінив люд богі́в, хоч не Бо́г вони? А наро́д Мій змінив свою славу на те, що не помагає!

12 Здивуйтеся цим, небеса́, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!

13 Бо дві речі лихі Мій наро́д учинив: поки́нули Мене, джерело живої води, щоб собі подовба́ти водозбо́ри, водозбо́ри пола́мані, що води не тримають.

14 Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, наро́джений вдо́ма? Чому ж здо́биччю він?

15 На нього ревуть левчуки́, видають голос свій, і його Край оберну́ли в пустиню, спалили міста́ його, так що немає мешка́нця.

16 Також сини Мемфіса й Тахпенеса на че́репі па́слися в те́бе.

17 Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого́, що прова́див тебе по дорозі?

18 І тепер що́ тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхо́ру? І що тобі до дороги в Ашшу́р? Щоб пити воду з Ріки́?

19 Хай карає тебе твоє зло, і відсту́пства твої хай карта́ють тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке́ це, що кинув ти Господа, Бога свого, і стра́ху Мого́ над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.

20 Бо віддавна зламала ти, до́чко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворо́зки й сказала: Не бу́ду служити! Бо на кожному взгі́р'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти кла́лась блудни́цею.

21 А Я ж посадив був тебе виноградом добі́рним, уве́сь він — насіння правди́ве! І я́к ти змінилась Мені на ви́родка винограду чужого?

22 Тому то хоч би ти й поми́лася лу́гом, і ми́ла багато собі зажила́ б, проте пля́мою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!

23 Як ти зможеш сказати: „Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила?“ Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти нароби́ла, пустотли́ва верблю́дко, що кру́тиш дороги свої!

24 Ти — як дика осли́ця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жада́нні своєї душі, — хто заве́рне її в час її похотли́вости? Усі, хто шукає її, не пому́чаться, — зна́йдуть її в її місяці!

25 Стримуй но́гу свою, щоб не бути їй бо́сою, і від пра́гнення горло своє. А ти кажеш: „Пропало, вже ні, бо я покохала чужих — і за ними піду́“.

26 Як для зло́дія сором, коли буде зло́влений, так себе осоро́мив Ізра́їлів дім, вони та царі їхні, їхні зве́рхники, й їхні священики, й їхні пророки,

27 що гово́рять до дерева: „Ти батько мій“, а до каменя: „Ти мене породив“. Бо до Мене вони повернулись плечи́ма, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: „Устань та спаси нас!“

28 А де ж твої бо́ги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти́ тебе в час твого лиха, бож в тебе богі́в, скільки міст твоїх, Юдо!

29 Чого вам зо Мною змага́тися? Усі ви відпа́ли від Мене, говорить Господь.

30 Нада́рмо Я бив синів ваших, — науки вони не взяли́, а ваших пророків ваш меч поз'їда́в, немов лев той вини́щувач!

31 О ви, поколі́ння, — почуйтеце слово Господнє: Чи пустинею був для Ізра́їля Я? Чи може землею великої те́мряви? Чому ж каже наро́д Мій: „Ми вільно буя́ємо, — вже не прийдемо до Тебе?“

32 Чи панна забуде оздо́бу свою, нарече́на — про стрі́чки свої? А наро́д Мій про Мене забув незчисле́нні вже дні!

33 Як ти вправно дорогу свою повела́, щоб шукати коха́ння! Тому́ то дороги свої призвича́їла ти до злочи́нства,

34 і навіть на по́лах одежі твоєї знахо́диться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гаря́чому, але понад усім тим

35 ти кажеш: „Невинна я, — Його гнів відверну́вся від мене направду“. Ось Я буду змага́тись з тобою за те, що ти кажеш: „Я не прогрішила“!

36 На́що тиня́єшся ти, і міняєш дорогу свою́? Таж ти посоро́млена будеш Єгиптом, як ти посоро́млена від Асирі́ї!

37 І звідти ти ви́йдеш, зала́муючи свої руки на своїй голові, бо повідкида́в Господь тих, на кого ти наді́ялася, і не будеш ти мати в них у́спіху“.

耶利米書第2章	Єремiя Розділ 2
1 耶和華諭我、	1 І було мені слово Господнє, гово́рячи:
2 俾我告耶路撒冷人、宣播其言、曰、我憶在昔、邦國肇造、爾行於野、無人耕種之地、當時我眷愛爾、若納聘之幼女。	2 „Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Госпо́дь: Я згадав тобі ласку юна́цтва твого, ту любов, коли ти нарече́на була та за Мною ходила в пустині, в землі незасі́яній.
3 以色列族乃成聖之民、以奉事我、若土產之初實、我頒斯詔、凡吞噬斯民、獲罪於我者、必遭災害。	3 Ізраїль — то святість для Господа, поча́ток врожа́ю Його. Всі, що їли його, завини́ли, — зло при́йде на них, говорить Господь.
4 雅各家以色列族、宜聽耶和華之言。	4 Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі ро́ди дому Ізраїля!
5 耶和華曰、維昔爾祖、見我所爲、有何苛政、故背逆予、崇事虛無、所爲放誕、	5 Так говорить Госпо́дь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддали́лись від Мене й пішли за марно́тою, і стали марни́ми?
6 我導斯民、出於埃及、過曠野深坑之地、汲道已絕、陰翳之所、廬舍全無、人踪罕至、我令此族、入於良田、食其土產、得其嘉物、自是之後、彼乃使我田疇聖業、咸染污衊、深可痛疾、庶民祭司、俱不求予、傳法之師、不識余道、民牧背予、先知託巴力之名而言、所作無益。	6 І не спита́ли вони: де Госпо́дь, що нас ви́вів із кра́ю єгипетського, що прова́див Він нас по пустині, по землі степові́й, повній ям, по кра́ю сухому та те́мному, по кра́ю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осі́лась люди́на?
7 併於上節	7 І впрова́див Я вас до родю́чого Кра́ю, щоб їсти плоди́ його й до́бра його. І ви прибули́ й занечи́стили землю Мою, і зробили гидотою спа́дщину Мою.
8 併於上節	8 Священики не повіли́: де Господь? А ті, хто тримає Зако́на, Мене не пізна́ли, і па́стирі повідпада́ли від Мене, а пророки Ваа́лом пророкува́ли, та за тими пішли, хто вам не допомо́же,
9 故我耶和華必斥爾非、爰及子孫。	9 Тому́ то судитися буду ще з вами, — говорить Госпо́дь, — і з синами синів ваших бу́ду суди́тись!
10 可往基底洲島、而瞻望之、可遣人至基達而省察之、有此事否、	10 Бо перейді́ть острови́ хітте́ян, і побачте, і до Кеда́ру пошліть, та пригля́ньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?
11 列邦之所爲上帝、非上帝也、然未嘗有人棄之、我民昔則歸榮於我、今又棄我，以事無益之物。	11 Чи змінив люд богі́в, хоч не Бо́г вони? А наро́д Мій змінив свою славу на те, що не помагає!
12 耶和華又曰、天亦以此爲奇、愕然駭異。	12 Здивуйтеся цим, небеса́, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!
13 我民作二大惡、我乃活水之源、彼反棄予、器易敗漏、不得盛水、彼反造作。	13 Бо дві речі лихі Мій наро́д учинив: поки́нули Мене, джерело живої води, щоб собі подовба́ти водозбо́ри, водозбо́ри пола́мані, що води не тримають.
14 以色列族、詎同家之厮養乎、何爲被擄。	14 Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, наро́джений вдо́ма? Чому ж здо́биччю він?
15 人攻斯邦、若稚獅狂吼、荒蕪其地、燬焚其邑、無人居之。	15 На нього ревуть левчуки́, видають голос свій, і його Край оберну́ли в пустиню, спалили міста́ його, так що немає мешка́нця.
16 挪弗答比匿人碎汝頭。	16 Також сини Мемфіса й Тахпенеса на че́репі па́слися в те́бе.
17 我耶和華爾之上帝、導爾於途、爾乃棄我、自罹斯害。	17 Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого́, що прова́див тебе по дорозі?
18 爾今或往埃及、飲西曷之水、或往亞述、飲百辣之水、果何爲哉。	18 І тепер що́ тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхо́ру? І що тобі до дороги в Ашшу́р? Щоб пити воду з Ріки́?
19 萬有之主耶和華曰、爾犯罪違道、必遭刑譴俾爾知、遐棄我躬、不畏我威者、必備嘗艱苦。	19 Хай карає тебе твоє зло, і відсту́пства твої хай карта́ють тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке́ це, що кинув ти Господа, Бога свого, і стра́ху Мого́ над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.
20 越在疇昔、我折爾軛、解爾結、爾曰、必不犯罪、然於羣峯之巔、茂林之下、縱欲奉事偶像。	20 Бо віддавна зламала ти, до́чко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворо́зки й сказала: Не бу́ду служити! Бо на кожному взгі́р'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти кла́лась блудни́цею.
21 昔我肇造爾邦、若植葡萄、擇其嘉種。迄於今、嘉者奚變爲劣。	21 А Я ж посадив був тебе виноградом добі́рним, уве́сь він — насіння правди́ве! І я́к ти змінилась Мені на ви́родка винограду чужого?
22 主耶和華又曰、爾雖以鹼水皂莢、洗濯厥身、然爾犯罪、黥墨之迹、終不能滅。	22 Тому то хоч би ти й поми́лася лу́гом, і ми́ла багато собі зажила́ б, проте пля́мою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!
23 爾豈得曰、不染污衊、未從巴力乎。爾於谷中所行、爾自知之、如牝駱駝、相誘以風、馳逐遠去。	23 Як ти зможеш сказати: „Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила?“ Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти нароби́ла, пустотли́ва верблю́дко, що кру́тиш дороги свої!
24 野驢其風、放佚曠野、牝求其牡、孰能禁之、追之徒勞、迨其旣定、仍必遇之。	24 Ти — як дика осли́ця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жада́нні своєї душі, — хто заве́рне її в час її похотли́вости? Усі, хто шукає її, не пому́чаться, — зна́йдуть її в її місяці!
25 勿作惡、以致足跣口渴。然爾曰、毋庸勸我、崇他上帝、弗能已焉。	25 Стримуй но́гу свою, щоб не бути їй бо́сою, і від пра́гнення горло своє. А ти кажеш: „Пропало, вже ні, бо я покохала чужих — і за ними піду́“.
26 盜被執則愧恥、以色列族王公、祭司、先知、庶民、無不懹慙、亦若是。	26 Як для зло́дія сором, коли буде зло́влений, так себе осоро́мив Ізра́їлів дім, вони та царі їхні, їхні зве́рхники, й їхні священики, й їхні пророки,
27 彼稱木爲父、稱石爲母、居恒之際、則背逆乎我、患難之時、則求予援手。	27 що гово́рять до дерева: „Ти батько мій“, а до каменя: „Ти мене породив“. Бо до Мене вони повернулись плечи́ма, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: „Устань та спаси нас!“
28 猶大人歟、爾之衆邑、各事一上帝、其數相等、所作之像安在、盍使彼並起、拯救爾曹。	28 А де ж твої бо́ги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти́ тебе в час твого лиха, бож в тебе богі́в, скільки міст твоїх, Юдо!
29 耶和華曰、爾曹負罪之人、怨予曷故。	29 Чого вам зо Мною змага́тися? Усі ви відпа́ли від Мене, говорить Господь.
30 吾督責爾赤子、仍不受教、使我徒勞、惟爾手刃先知、若猛獅吞噬。	30 Нада́рмо Я бив синів ваших, — науки вони не взяли́, а ваших пророків ваш меч поз'їда́в, немов лев той вини́щувач!
31 斯世之人、宜聽我言、我眷佑以色列族、詎若幽曠之野、杳冥之域哉。何以我民放縱、不肯詣予。	31 О ви, поколі́ння, — почуйтеце слово Господнє: Чи пустинею був для Ізра́їля Я? Чи може землею великої те́мряви? Чому ж каже наро́д Мій: „Ми вільно буя́ємо, — вже не прийдемо до Тебе?“
32 處女之簪珥、新婦之衣裳、無刻或忘、惟我民忘予、歷時已久。	32 Чи панна забуде оздо́бу свою, нарече́на — про стрі́чки свої? А наро́д Мій про Мене забув незчисле́нні вже дні!
33 爾何冶容誨淫、以爾所爲、誘惑蕩子。	33 Як ти вправно дорогу свою повела́, щоб шукати коха́ння! Тому́ то дороги свої призвича́їла ти до злочи́нства,
34 爾虐遇貧民、多殺不辜、血染衣裾、毋庸掘地以見、隨處露迹。	34 і навіть на по́лах одежі твоєї знахо́диться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гаря́чому, але понад усім тим
35 爾自爲無罪、冀予弗怒、爾不任過、我必鞫爾、	35 ти кажеш: „Невинна я, — Його гнів відверну́вся від мене направду“. Ось Я буду змага́тись з тобою за те, що ти кажеш: „Я не прогрішила“!
36 爾何肆志遨遊、重蹈故轍、昔爾維亞述是恃、而蒙愧恥、今爾惟埃及是賴、而抱羞慙。	36 На́що тиня́єшся ти, і міняєш дорогу свою́? Таж ти посоро́млена будеш Єгиптом, як ти посоро́млена від Асирі́ї!
37 爾所恃者、爲我所棄、俾爾不利、以手抱首、而去其國。	37 І звідти ти ви́йдеш, зала́муючи свої руки на своїй голові, бо повідкида́в Господь тих, на кого ти наді́ялася, і не будеш ти мати в них у́спіху“.

舊約

新約

耶利米書

第2章

Єремiя

Розділ 2

耶利米書

第2章

Єремiя

Розділ 2