Библия - Обещанное Восстановление

希伯來書

第10章

1 律法爲後福之影、而實非其形、故不能以歲一獻祭、使來者得贖罪、

2 若其能之、則崇事者、一潔其心足矣、蓋自知其罪旣贖、則獻祭之事、止而不行、

3 歲一獻祭、惟使人憶其罪、

4 以牛羊血、不能滌除人罪、

5 故基督臨世、曰、主不欲以牲佺祭祀、乃使我成人身以祀之、

6 燔祭贖罪爾不喜、

7 典籍載我、我自降臨、遵上帝旨、

8 上旣言牲拴祭祀爾不欲、燔祭贖罪爾不喜、此皆遵津法而獻者、

9 後則言吾自臨、遵上帝旨、以是而觀、上帝於其先者除之、於其後者立之、明矣、

10 耶穌基督遵斯旨、一獻其身、則我之罪贖、

11 凡祭司日立服事、屢獻其祭、而不能免人罪、

12 惟基督旣一獻祭、以贖人罪、則恒坐上帝右、

13 待置諸敵於其足下、

14 基督第獻一祭、蒙潔之人、永得贖罪、

15 聖神爲證、主曰、當日之後、吾必與立約、

16 吾將以律法、置其衷、銘其心、

17 又曰、我不復念其罪惡、

18 罪惡旣宥、毋庸復獻祭矣、

19 兄弟乎、我賴耶穌血、得毅然入至聖所、

20 基督身猶幔、撤之、則爲我闢永生之新路、

21 我得大祭司、理上帝宮、

22 則當意誠信篤洗心去惡、潔身去垢、而至上帝前、

23 上帝許我、言出惟行、故我當守道、懷望不移、

24 爾我當相顧、黽勉勿怠、行卜爲善、

25 有人不集於會所、爾勿效之、當相勸誡、見乃日伊邇、益宜如是、

26 倘吾儕識眞理後、故背教、無復瞋罪之祭、

27 乃觳觫待刑、上帝震怒、使逆理者翦滅、

28 昔有犯摩西律法者、若二三人爲證、必殺之不恤、

29 况蹂躪上帝子、以贖己之約之血爲不潔、狎侮施恩之聖神、爾意其人受刑、當如何重哉、

30 吾知經所載、主曰、伸寃在我、我必報之、經又曰、主必鞫其民、

31 遭永生上帝譴、伊可畏也、

32 當憶曏曰、爾明道之始、屢忍患難、譬之戰爭、

33 或已受詬誶艱辛、人視若優伶、或友受苦、爾與共之、

34 蓋我在縲線、爾體恤之、人誇爾業、爾喜受之、自知在天有愈美恒存之業、

35 勿灰爾毅然之心、則可得大賁、

36 爾必恆忍遵上帝命、以得所許之福、

37 主來不濡滯、其至在須臾、

38 義人以信得生、如背道者、吾不悅之、

39 然吾儕惟信主以得救、非若背道者、至於沉淪、

До євреїв

Розділ 10

1 Бо Зако́н, мавши тільки тінь майбутнього добра́, а не самий о́браз речей, тими самими жертвами, що за́вжди щороку прино́сяться, не може ніко́ли вдоскона́лити тих, хто приступає.

2 Інакше вони перестали б прино́ситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жодної свідо́мости гріхів.

3 Але в них спо́мин про гріхи буває щороку,

4 бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

5 Тому́ то, вхо́дячи в світ, Він говорить: „Жертви й прино́шення Ти не схотів, але тіло Мені приготува́в.

6 Цілопа́лення й жертви поку́тної Ти не жадав.

7 Тоді Я сказав: Ось іду́, — в звої книжки про Мене написано, щоб волю чини́ти Твою, Боже“!

8 Він вище сказав, що „жертви й при́носу, та цілопа́лення й жертви поку́тної, — які за Зако́ном прино́сяться, — Ти не жадав і Собі не вподо́бав“.

9 Пото́му сказав: „Ось іду, щоб волю Твою чини́ти, Боже“. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

10 У цій волі ми освячені жертвоприно́шенням тіла Ісуса Христа один раз.

11 І кожен священик щоденно стоїть, слу́жачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніко́ли не можуть зняти гріхів.

12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і наза́вжди „по Божій правиці засів“,

13 далі чекаючи, „аж вороги Його бу́дуть покладені за підніжка Його ніг“.

14 Бо жертвоприно́шенням одним вдоскона́лив Він тих, хто освячується.

15 Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

16 „Оце заповіт, що його по цих днях встановля́ю Я з ними, говорить Господь, — Закони Свої Я дам в їхні серця́, і в їхніх думка́х напишу́ їх.

17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю“!

18 А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприно́шення за гріхи.

19 Отож, браття, ми маємо відвагу вхо́дити до святині кров'ю Ісусовою,

20 ново́ю й живою дорогою, яку нам обнови́в Він через завісу, цебто через тіло Своє,

21 маємо й Великого Священика над домом Божим, —

22 то приступі́мо з щирим серцем, у повноті́ віри, окропи́вши серця́ від сумління лукавого та обмивши тіла́ чистою водою!

23 Трима́ймо непохи́тне визна́ння надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

24 І уважаймо один за одни́м для заохо́ти до любови й до добрих учинків.

25 Не кидаймо збору свого, як то зви́чай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

26 Бо як ми грішимо́ самові́льно, одержавши пізна́ння правди, то вже за гріхи не знахо́диться жертви,

27 а страшливе якесь сподіва́ння су́ду та гнів палю́чий, що має пожерти противників.

28 Хто відкидає Зако́на Мойсея, такий немилосердно вмирає „при двох чи трьох свідках“, —

29 скільки ж більшої му́ки, — доду́муєтеся? — заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

30 Бо знаємо Того, Хто сказав: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“. І ще: „Господь буде судити наро́да Свого“!

31 Страшна́ річ — упасти в руки Бога Живого!

32 Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу стражда́нь.

33 Ви були́ то видо́вищем зневаги й знуща́ння, то були́ учасниками тих, що жили́ так.

34 Ви бо страждали й з ув'язнененими, і грабу́нок свого майна́ прийняли́ з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно немину́ще та краще.

35 Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагоро́ду вона.

36 Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

37 Бо ще „мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, при́йде й бари́тись не бу́де!“

38 А „праведний житиме вірою“. І: „Коли захитається він, то душа Моя його не вподо́бає“.

39 Ми ж не з тих, хто хитається на заги́біль, але віруємо на спасі́ння душі.

希伯來書第10章	До євреїв Розділ 10
1 律法爲後福之影、而實非其形、故不能以歲一獻祭、使來者得贖罪、	1 Бо Зако́н, мавши тільки тінь майбутнього добра́, а не самий о́браз речей, тими самими жертвами, що за́вжди щороку прино́сяться, не може ніко́ли вдоскона́лити тих, хто приступає.
2 若其能之、則崇事者、一潔其心足矣、蓋自知其罪旣贖、則獻祭之事、止而不行、	2 Інакше вони перестали б прино́ситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жодної свідо́мости гріхів.
3 歲一獻祭、惟使人憶其罪、	3 Але в них спо́мин про гріхи буває щороку,
4 以牛羊血、不能滌除人罪、	4 бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!
5 故基督臨世、曰、主不欲以牲佺祭祀、乃使我成人身以祀之、	5 Тому́ то, вхо́дячи в світ, Він говорить: „Жертви й прино́шення Ти не схотів, але тіло Мені приготува́в.
6 燔祭贖罪爾不喜、	6 Цілопа́лення й жертви поку́тної Ти не жадав.
7 典籍載我、我自降臨、遵上帝旨、	7 Тоді Я сказав: Ось іду́, — в звої книжки про Мене написано, щоб волю чини́ти Твою, Боже“!
8 上旣言牲拴祭祀爾不欲、燔祭贖罪爾不喜、此皆遵津法而獻者、	8 Він вище сказав, що „жертви й при́носу, та цілопа́лення й жертви поку́тної, — які за Зако́ном прино́сяться, — Ти не жадав і Собі не вподо́бав“.
9 後則言吾自臨、遵上帝旨、以是而觀、上帝於其先者除之、於其後者立之、明矣、	9 Пото́му сказав: „Ось іду, щоб волю Твою чини́ти, Боже“. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.
10 耶穌基督遵斯旨、一獻其身、則我之罪贖、	10 У цій волі ми освячені жертвоприно́шенням тіла Ісуса Христа один раз.
11 凡祭司日立服事、屢獻其祭、而不能免人罪、	11 І кожен священик щоденно стоїть, слу́жачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніко́ли не можуть зняти гріхів.
12 惟基督旣一獻祭、以贖人罪、則恒坐上帝右、	12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і наза́вжди „по Божій правиці засів“,
13 待置諸敵於其足下、	13 далі чекаючи, „аж вороги Його бу́дуть покладені за підніжка Його ніг“.
14 基督第獻一祭、蒙潔之人、永得贖罪、	14 Бо жертвоприно́шенням одним вдоскона́лив Він тих, хто освячується.
15 聖神爲證、主曰、當日之後、吾必與立約、	15 Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:
16 吾將以律法、置其衷、銘其心、	16 „Оце заповіт, що його по цих днях встановля́ю Я з ними, говорить Господь, — Закони Свої Я дам в їхні серця́, і в їхніх думка́х напишу́ їх.
17 又曰、我不復念其罪惡、	17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю“!
18 罪惡旣宥、毋庸復獻祭矣、	18 А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприно́шення за гріхи.
19 兄弟乎、我賴耶穌血、得毅然入至聖所、	19 Отож, браття, ми маємо відвагу вхо́дити до святині кров'ю Ісусовою,
20 基督身猶幔、撤之、則爲我闢永生之新路、	20 ново́ю й живою дорогою, яку нам обнови́в Він через завісу, цебто через тіло Своє,
21 我得大祭司、理上帝宮、	21 маємо й Великого Священика над домом Божим, —
22 則當意誠信篤洗心去惡、潔身去垢、而至上帝前、	22 то приступі́мо з щирим серцем, у повноті́ віри, окропи́вши серця́ від сумління лукавого та обмивши тіла́ чистою водою!
23 上帝許我、言出惟行、故我當守道、懷望不移、	23 Трима́ймо непохи́тне визна́ння надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.
24 爾我當相顧、黽勉勿怠、行卜爲善、	24 І уважаймо один за одни́м для заохо́ти до любови й до добрих учинків.
25 有人不集於會所、爾勿效之、當相勸誡、見乃日伊邇、益宜如是、	25 Не кидаймо збору свого, як то зви́чай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.
26 倘吾儕識眞理後、故背教、無復瞋罪之祭、	26 Бо як ми грішимо́ самові́льно, одержавши пізна́ння правди, то вже за гріхи не знахо́диться жертви,
27 乃觳觫待刑、上帝震怒、使逆理者翦滅、	27 а страшливе якесь сподіва́ння су́ду та гнів палю́чий, що має пожерти противників.
28 昔有犯摩西律法者、若二三人爲證、必殺之不恤、	28 Хто відкидає Зако́на Мойсея, такий немилосердно вмирає „при двох чи трьох свідках“, —
29 况蹂躪上帝子、以贖己之約之血爲不潔、狎侮施恩之聖神、爾意其人受刑、當如何重哉、	29 скільки ж більшої му́ки, — доду́муєтеся? — заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!
30 吾知經所載、主曰、伸寃在我、我必報之、經又曰、主必鞫其民、	30 Бо знаємо Того, Хто сказав: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“. І ще: „Господь буде судити наро́да Свого“!
31 遭永生上帝譴、伊可畏也、	31 Страшна́ річ — упасти в руки Бога Живого!
32 當憶曏曰、爾明道之始、屢忍患難、譬之戰爭、	32 Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу стражда́нь.
33 或已受詬誶艱辛、人視若優伶、或友受苦、爾與共之、	33 Ви були́ то видо́вищем зневаги й знуща́ння, то були́ учасниками тих, що жили́ так.
34 蓋我在縲線、爾體恤之、人誇爾業、爾喜受之、自知在天有愈美恒存之業、	34 Ви бо страждали й з ув'язнененими, і грабу́нок свого майна́ прийняли́ з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно немину́ще та краще.
35 勿灰爾毅然之心、則可得大賁、	35 Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагоро́ду вона.
36 爾必恆忍遵上帝命、以得所許之福、	36 Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.
37 主來不濡滯、其至在須臾、	37 Бо ще „мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, при́йде й бари́тись не бу́де!“
38 義人以信得生、如背道者、吾不悅之、	38 А „праведний житиме вірою“. І: „Коли захитається він, то душа Моя його не вподо́бає“.
39 然吾儕惟信主以得救、非若背道者、至於沉淪、	39 Ми ж не з тих, хто хитається на заги́біль, але віруємо на спасі́ння душі.

舊約

新約

希伯來書

第10章

До євреїв

Розділ 10

希伯來書

第10章

До євреїв

Розділ 10