Библия - Обещанное Восстановление

傳道書

第1章

1 在耶路撒冷作王、大衛的兒子傳道者的言語。

2 傳道者說：虛空的虛空，虛空的虛空，凡事都是虛空。

3 人一切的勞碌，就是他在日光之下的勞碌，有甚麼益處呢？

4 一代過去，一代又來，地卻永遠長存。

5 日頭出來，日頭落下，急歸所出之地。

6 風往南颳，又向北轉，不住地旋轉，而且返回轉行原道。

7 江河都往海裏流，海卻不滿；江河從何處流，仍歸還何處。

8 凡事滿有困乏［All things are full of labour］；人不能說盡。眼看，看不飽；耳聽，聽不足。

9 已有的事後必再有；已成［done］的事後必再成［done］。日光之下並無新事。

10 豈有甚麼［any］事可以［may］指著說：『看哪［See］，這是新的』？哪知，在我們以前的古時［of old time］早已有了。

11 已過的事［things］，無人記念；將來的事［things］，後來的人也不記念。

12 我傳道者在耶路撒冷作過以色列的王。

13 我專心用智慧尋求、查究天下所作的一切事，乃知神叫世人所經練的是極重的勞苦。

14 我見日光之下所作的一切事，誰知［behold］都是虛空，使心靈憂傷［vexation of spirit］。

15 彎曲的，不能變直；缺少的，不能足數。

16 我心裏議論說：看哪［Lo］，我成了尊貴人［I am come to great estate］，我得了大智慧，勝過我以前在耶路撒冷的眾人，而且我心中多經歷智慧和知識的事。

17 我又專心察明智慧、狂妄，和愚昧，乃知這也使心靈憂傷［vexation of spirit］。

18 因為多有智慧，就多有愁煩；加增知識的，就加增憂傷。

Екклезiяст

Розділ 1

1 Книга Пропові́дника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.

2 Наймарні́ша марно́та, сказав Пропові́дник, наймарні́ша марно́та, — марно́та усе!

3 Яка ко́ристь люди́ні в усім її тру́ді, який вона робить під сонцем?

4 Поколі́ння відхо́дить, й поколі́ння приходить, а земля вікові́чно стоїть!

5 І со́нечко схо́дить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого́, де схо́дить воно.

6 Віє вітер на пі́вдень, і на північ верта́ється, кру́титься, крутиться він та й іде, і на круг свій верта́ється вітер.

7 Всі пото́ки до моря пливуть, але море — воно не напо́внюється: до місця, ізві́дки пливуть, ті потоки вони поверта́ються, щоб зно́ву плисти́!

8 Повні тру́ду всі ре́чі, — люди́на сказати всього́ не потра́пить! Не наси́титься ба́ченням око, і не напо́вниться слу́ханням ухо.

9 Що було́, воно й бу́де, і що робилося, бу́де робитись воно, — і немає нічо́го ново́го під сонцем!

10 Буває таке, що про нього говорять: „Дивись, — це нове́!“ Та воно вже було́ від вікі́в, що були́ перед нами!

11 Нема згадки про перше, а тако́ж про насту́пне, що бу́де, — про них згадки не бу́де між тими, що бу́дуть пото́му.

12 Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.

13 І поклав я на серце своє, щоб шукати й дослі́джувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка́, яку дав Бог для лю́дських синів, щоб мозо́литись нею.

14 Я бачив усі справи, що чини́лись під сонцем: й ось усе це — марно́та та ло́влення вітру!

15 Покри́вленого не напра́виш, а неісну́ючого не полі́чиш!

16 Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до ме́не над Єрусалимом були́. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.

17 І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безу́мство й глупо́ту, — і збагну́в я, що й це все — то ло́влення вітру!

18 Бо при мно́гості мудрости мно́житься й кло́піт, хто ж пізна́ння побільшує, той побільшує й біль!

傳道書第1章	Екклезiяст Розділ 1
1 在耶路撒冷作王、大衛的兒子傳道者的言語。	1 Книга Пропові́дника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.
2 傳道者說：虛空的虛空，虛空的虛空，凡事都是虛空。	2 Наймарні́ша марно́та, сказав Пропові́дник, наймарні́ша марно́та, — марно́та усе!
3 人一切的勞碌，就是他在日光之下的勞碌，有甚麼益處呢？	3 Яка ко́ристь люди́ні в усім її тру́ді, який вона робить під сонцем?
4 一代過去，一代又來，地卻永遠長存。	4 Поколі́ння відхо́дить, й поколі́ння приходить, а земля вікові́чно стоїть!
5 日頭出來，日頭落下，急歸所出之地。	5 І со́нечко схо́дить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого́, де схо́дить воно.
6 風往南颳，又向北轉，不住地旋轉，而且返回轉行原道。	6 Віє вітер на пі́вдень, і на північ верта́ється, кру́титься, крутиться він та й іде, і на круг свій верта́ється вітер.
7 江河都往海裏流，海卻不滿；江河從何處流，仍歸還何處。	7 Всі пото́ки до моря пливуть, але море — воно не напо́внюється: до місця, ізві́дки пливуть, ті потоки вони поверта́ються, щоб зно́ву плисти́!
8 凡事滿有困乏［All things are full of labour］；人不能說盡。眼看，看不飽；耳聽，聽不足。	8 Повні тру́ду всі ре́чі, — люди́на сказати всього́ не потра́пить! Не наси́титься ба́ченням око, і не напо́вниться слу́ханням ухо.
9 已有的事後必再有；已成［done］的事後必再成［done］。日光之下並無新事。	9 Що було́, воно й бу́де, і що робилося, бу́де робитись воно, — і немає нічо́го ново́го під сонцем!
10 豈有甚麼［any］事可以［may］指著說：『看哪［See］，這是新的』？哪知，在我們以前的古時［of old time］早已有了。	10 Буває таке, що про нього говорять: „Дивись, — це нове́!“ Та воно вже було́ від вікі́в, що були́ перед нами!
11 已過的事［things］，無人記念；將來的事［things］，後來的人也不記念。	11 Нема згадки про перше, а тако́ж про насту́пне, що бу́де, — про них згадки не бу́де між тими, що бу́дуть пото́му.
12 我傳道者在耶路撒冷作過以色列的王。	12 Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.
13 我專心用智慧尋求、查究天下所作的一切事，乃知神叫世人所經練的是極重的勞苦。	13 І поклав я на серце своє, щоб шукати й дослі́джувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка́, яку дав Бог для лю́дських синів, щоб мозо́литись нею.
14 我見日光之下所作的一切事，誰知［behold］都是虛空，使心靈憂傷［vexation of spirit］。	14 Я бачив усі справи, що чини́лись під сонцем: й ось усе це — марно́та та ло́влення вітру!
15 彎曲的，不能變直；缺少的，不能足數。	15 Покри́вленого не напра́виш, а неісну́ючого не полі́чиш!
16 我心裏議論說：看哪［Lo］，我成了尊貴人［I am come to great estate］，我得了大智慧，勝過我以前在耶路撒冷的眾人，而且我心中多經歷智慧和知識的事。	16 Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до ме́не над Єрусалимом були́. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.
17 我又專心察明智慧、狂妄，和愚昧，乃知這也使心靈憂傷［vexation of spirit］。	17 І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безу́мство й глупо́ту, — і збагну́в я, що й це все — то ло́влення вітру!
18 因為多有智慧，就多有愁煩；加增知識的，就加增憂傷。	18 Бо при мно́гості мудрости мно́житься й кло́піт, хто ж пізна́ння побільшує, той побільшує й біль!

舊約

新約

傳道書

第1章

Екклезiяст

Розділ 1

傳道書

第1章

Екклезiяст

Розділ 1