箴言第31章 |
1 |
2 |
3 不要將你的精力給婦女;也不要有敗壞君王的行為。 |
4 利慕伊勒啊,君王喝酒,君王喝酒不相宜;王子喝濃酒 |
5 恐怕喝了就忘記律例,顛倒一切困苦人的是非。 |
6 可以把濃酒給將亡的人喝,把清酒給苦心的人喝, |
7 讓他喝了,就忘記他的貧窮,不再記念他的苦楚。 |
8 你當為啞巴 |
9 你當開口按公義判斷,為困苦和窮乏的辨屈。 |
10 |
11 她丈夫心裏倚靠她,必不缺少利益; |
12 她一生使丈夫有益無損。 |
13 她尋找羊毛 |
14 她好像商船從遠方運糧來, |
15 未到黎明她就起來,把食物分給家中的人,將當作的工分派婢女。 |
16 她想得田地就買來;用手所得之利栽種葡萄園。 |
17 她以能力束腰,使膀臂有力。 |
18 她覺得所經營的有利;她的燭 |
19 她手拿捻線竿,手把紡線車。 |
20 她張手賙濟困苦人,伸手幫補窮乏人。 |
21 她不因下雪為家裏的人擔心,因為全家都穿著朱紅衣服。 |
22 她為自己製作繡花鋪蓋 |
23 她丈夫在城門口與本地的長老同坐,為眾人所認識。 |
24 她作細麻布衣服出賣,又將腰帶賣與商家。 |
25 能力和威儀是她的衣服;她想到日後的景況就喜笑。 |
26 她開口就發智慧;她舌上有仁慈的法則。 |
27 她觀察家務,並不吃閒懶的餅 |
28 她的兒女起來稱她有福;她的丈夫也稱讚她, |
29 說,才德的女子很多,唯獨妳超越她們 |
30 艷麗是虛假的,美容是虛浮的;唯敬畏耶和華的婦女必得稱讚。 |
31 願她享受操作所得的成果 |
ПриповiстiРозділ 31 |
1 |
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх? |
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів! |
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м, |
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва! |
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим: |
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме! |
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним. |
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного. |
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел: |
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку! |
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя. |
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками. |
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій. |
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм. |
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградника. |
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої. |
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі. |
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають. |
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного. |
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім. |
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її. |
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю. |
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́. |
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня. |
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́. |
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть. |
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її: |
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“ |
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена! |
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“ |
箴言第31章 |
ПриповiстiРозділ 31 |
1 |
1 |
2 |
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх? |
3 不要將你的精力給婦女;也不要有敗壞君王的行為。 |
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів! |
4 利慕伊勒啊,君王喝酒,君王喝酒不相宜;王子喝濃酒 |
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м, |
5 恐怕喝了就忘記律例,顛倒一切困苦人的是非。 |
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва! |
6 可以把濃酒給將亡的人喝,把清酒給苦心的人喝, |
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим: |
7 讓他喝了,就忘記他的貧窮,不再記念他的苦楚。 |
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме! |
8 你當為啞巴 |
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним. |
9 你當開口按公義判斷,為困苦和窮乏的辨屈。 |
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного. |
10 |
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел: |
11 她丈夫心裏倚靠她,必不缺少利益; |
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку! |
12 她一生使丈夫有益無損。 |
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя. |
13 她尋找羊毛 |
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками. |
14 她好像商船從遠方運糧來, |
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій. |
15 未到黎明她就起來,把食物分給家中的人,將當作的工分派婢女。 |
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм. |
16 她想得田地就買來;用手所得之利栽種葡萄園。 |
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградника. |
17 她以能力束腰,使膀臂有力。 |
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої. |
18 她覺得所經營的有利;她的燭 |
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі. |
19 她手拿捻線竿,手把紡線車。 |
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають. |
20 她張手賙濟困苦人,伸手幫補窮乏人。 |
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного. |
21 她不因下雪為家裏的人擔心,因為全家都穿著朱紅衣服。 |
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім. |
22 她為自己製作繡花鋪蓋 |
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її. |
23 她丈夫在城門口與本地的長老同坐,為眾人所認識。 |
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю. |
24 她作細麻布衣服出賣,又將腰帶賣與商家。 |
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́. |
25 能力和威儀是她的衣服;她想到日後的景況就喜笑。 |
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня. |
26 她開口就發智慧;她舌上有仁慈的法則。 |
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́. |
27 她觀察家務,並不吃閒懶的餅 |
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть. |
28 她的兒女起來稱她有福;她的丈夫也稱讚她, |
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її: |
29 說,才德的女子很多,唯獨妳超越她們 |
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“ |
30 艷麗是虛假的,美容是虛浮的;唯敬畏耶和華的婦女必得稱讚。 |
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена! |
31 願她享受操作所得的成果 |
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“ |