JobChapter 40 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
ЙовРозділ 40 |
1 |
2 „Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“ |
3 І Йов відповів Господе́ві й сказав: |
4 „Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої. |
5 Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“! |
6 |
7 „Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені! |
8 Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути? |
9 Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він, |
10 то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́! |
11 Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́! |
12 Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці, |
13 поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́. |
14 Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі! |
15 |
16 Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́. |
17 Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись. |
18 Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні. |
19 Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча. |
20 Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́. |
21 Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота. |
22 Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють. |
23 Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав! |
24 Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити? |
JobChapter 40 |
ЙовРозділ 40 |
1 |
1 |
2 |
2 „Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“ |
3 |
3 І Йов відповів Господе́ві й сказав: |
4 |
4 „Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої. |
5 |
5 Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“! |
6 |
6 |
7 |
7 „Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені! |
8 |
8 Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути? |
9 |
9 Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він, |
10 |
10 то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́! |
11 |
11 Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́! |
12 |
12 Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці, |
13 |
13 поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́. |
14 |
14 Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі! |
15 |
15 |
16 |
16 Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́. |
17 |
17 Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись. |
18 |
18 Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні. |
19 |
19 Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча. |
20 |
20 Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́. |
21 |
21 Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота. |
22 |
22 Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють. |
23 |
23 Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав! |
24 |
24 Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити? |