| MarkChapter 13 | 
| 1  | 
| 2 And | 
| 3  | 
| 4 Tell | 
| 5 And | 
| 6  | 
| 7  | 
| 8  | 
| 9  | 
| 10  | 
| 11  | 
| 12  | 
| 13  | 
| 14  | 
| 15  | 
| 16  | 
| 17  | 
| 18  | 
| 19  | 
| 20  | 
| 21  | 
| 22  | 
| 23  | 
| 24  | 
| 25  | 
| 26  | 
| 27  | 
| 28  | 
| 29  | 
| 30  | 
| 31  | 
| 32  | 
| 33  | 
| 34  | 
| 35  | 
| 36  | 
| 37  | 
| Вiд МаркаРозділ 13 | 
| 1  | 
| 2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“ | 
| 3  | 
| 4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“ | 
| 5  | 
| 6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х. | 
| 7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець. | 
| 8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних. | 
| 9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм. | 
| 10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана. | 
| 11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий. | 
| 12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють. | 
| 13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний! | 
| 14  | 
| 15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́. | 
| 16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою. | 
| 17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні! | 
| 18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою! | 
| 19  | 
| 20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні. | 
| 21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри. | 
| 22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних. | 
| 23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д. | 
| 24  | 
| 25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться. | 
| 26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою. | 
| 27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“. | 
| 28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо. | 
| 29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима. | 
| 30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться! | 
| 31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої! | 
| 32  | 
| 33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане! | 
| 34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати. | 
| 35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком. | 
| 36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано. | 
| 37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“ | 
| MarkChapter 13 | Вiд МаркаРозділ 13 | 
| 1  | 1  | 
| 2 And | 2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“ | 
| 3  | 3  | 
| 4 Tell | 4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“ | 
| 5 And | 5  | 
| 6  | 6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х. | 
| 7  | 7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець. | 
| 8  | 8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних. | 
| 9  | 9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм. | 
| 10  | 10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана. | 
| 11  | 11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий. | 
| 12  | 12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють. | 
| 13  | 13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний! | 
| 14  | 14  | 
| 15  | 15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́. | 
| 16  | 16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою. | 
| 17  | 17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні! | 
| 18  | 18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою! | 
| 19  | 19  | 
| 20  | 20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні. | 
| 21  | 21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри. | 
| 22  | 22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних. | 
| 23  | 23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д. | 
| 24  | 24  | 
| 25  | 25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться. | 
| 26  | 26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою. | 
| 27  | 27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“. | 
| 28  | 28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо. | 
| 29  | 29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима. | 
| 30  | 30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться! | 
| 31  | 31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої! | 
| 32  | 32  | 
| 33  | 33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане! | 
| 34  | 34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати. | 
| 35  | 35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком. | 
| 36  | 36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано. | 
| 37  | 37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“ |