CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Acts 12
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Acts

Chapter 12

1 NOW at that very time Herod the king surnamed A-grip'pa seized some of the people of the church to oppress them.

2 And he killed James the brother of John with the sword.

3 And when he saw that this pleased the Jews, he proceeded to arrest Simon Peter also. This happened during the days of unleavened bread.

4 So he seized him and put him in prison and delivered him to the care of sixteen soldiers to keep him, so that he might deliver him to the Jewish people after the passover.

5 And while Simon Peter was kept in the prison, continual prayer was offered for him to God by the church.

6 And on the very night before the morning that he was to be delivered up, while Simon Peter was sleeping between two soldiers, bound with two chains, and others were guarding the doors of the prison,

7 The angel of the LORD stood over him, and a light shone in all the prison: and the angel touched him on the side and awoke him, and said to him, Rise up quickly. And the chains fell off from his hands.

8 And the angel said to him, Bind on your girdle and put on your sandals. And so he did. And again he said to him, Put on your robe and follow me.

9 And he went out, and followed the angel, not knowing that what was done by the angel was true, but thought he saw a vision.

10 When they had passed the first and the second guard, they came to the iron gate and it opened to them of its own accord; and when they had gone out, and had passed one street, the angel departed from him.

11 And when Simon Peter came to himself he said, Now I surely know, that the LORD has sent his angel and has delivered me out of the hand of Herod, the king, and from all that the Jews were conspiring against me.

12 And when he understood, he went to the house of Mary the mother of John, whose surname was Mark; because many brethren were gathered there praying.

13 When he knocked at the door of the courtyard, a little girl named Rhoda came out to answer.

14 And when she recognized Simon's voice, because of her joy she did not open the door to him, but ran back and told, Behold Simon Peter stands at the gate of the courtyard.

15 They said to her, You are confused. But she argued that it was so. Then said they, Perhaps it is his angel.

16 But Simon Peter continued knocking at the door; and they went out, and saw him, and were astonished.

17 But he motioned to them with his hand to keep quiet; then he entered and related to them how the LORD had brought him out of the prison. And he said, Tell these things to James, and to our brethren. And he went out, and departed for another place.

18 Now when it was morning, there was great tumult among the soldiers as to what had become of Simon Peter.

19 When Herod had sought him and could not find him, he sentenced the guards and commanded that they should be put to death. And Simon Peter left Ju-dµ'a and stayed at Cµs-a-re'a.

20 Herod was angry with the people of Tyre and Sidon, but they assembled together and came to him, and they appealed to Blas'tus, the king's chamberlain, and asked him that they might have peace, because their country was dependent upon the kingdom of Herod for food supplies.

21 Upon the set day Herod, arrayed in royal apparel, sat upon the throne and addressed the assembly.

22 And all the people shouted, saying, This sounds like the voice of God speaking and not that of a man.

23 And because he did not give the glory to God, in that very hour an angel of the LORD smote him, and he was eaten by disease and died.

24 But the gospel of God continued to be preached and to reach many.

25 Bar'na-bas and Saul, after they had fulfilled their ministry, returned from Jerusalem to An'ti-och, and took with them John whose surname was Mark.

Дiї

Розділ 12

1 А Цар І́род тоді підні́с руки, щоб декого з Церкви гноби́ти.

2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового.

3 А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків.

4 І, схопи́вши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воякі́в, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Па́сці.

5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього.

6 А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях.

7 І ось ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: „Мерщі́й встава́й!“ І ланцюги́ йому з рук поспада́ли.

8 А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“.

9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить.

10 Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього.

11 Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“.

12 А зміркувавши, він прийшов до сади́би Марії, матері Івана, званого Ма́рком, де багато зібралося й молилося.

13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да,

14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть!

15 А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“

16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.

17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

18 Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром.

19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в.

20 А І́род розгніваний був на тиря́н та сидо́нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царсько́го постельника Вла́ста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царсько́ї.

21 Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив.

22 А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“

23 І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер.

24 Слово ж Боже росло та помно́жувалось.

25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що про́званий Ма́рком.

Acts

Chapter 12

Дiї

Розділ 12

1 NOW at that very time Herod the king surnamed A-grip'pa seized some of the people of the church to oppress them.

1 А Цар І́род тоді підні́с руки, щоб декого з Церкви гноби́ти.

2 And he killed James the brother of John with the sword.

2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового.

3 And when he saw that this pleased the Jews, he proceeded to arrest Simon Peter also. This happened during the days of unleavened bread.

3 А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків.

4 So he seized him and put him in prison and delivered him to the care of sixteen soldiers to keep him, so that he might deliver him to the Jewish people after the passover.

4 І, схопи́вши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воякі́в, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Па́сці.

5 And while Simon Peter was kept in the prison, continual prayer was offered for him to God by the church.

5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього.

6 And on the very night before the morning that he was to be delivered up, while Simon Peter was sleeping between two soldiers, bound with two chains, and others were guarding the doors of the prison,

6 А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях.

7 The angel of the LORD stood over him, and a light shone in all the prison: and the angel touched him on the side and awoke him, and said to him, Rise up quickly. And the chains fell off from his hands.

7 І ось ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: „Мерщі́й встава́й!“ І ланцюги́ йому з рук поспада́ли.

8 And the angel said to him, Bind on your girdle and put on your sandals. And so he did. And again he said to him, Put on your robe and follow me.

8 А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“.

9 And he went out, and followed the angel, not knowing that what was done by the angel was true, but thought he saw a vision.

9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить.

10 When they had passed the first and the second guard, they came to the iron gate and it opened to them of its own accord; and when they had gone out, and had passed one street, the angel departed from him.

10 Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього.

11 And when Simon Peter came to himself he said, Now I surely know, that the LORD has sent his angel and has delivered me out of the hand of Herod, the king, and from all that the Jews were conspiring against me.

11 Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“.

12 And when he understood, he went to the house of Mary the mother of John, whose surname was Mark; because many brethren were gathered there praying.

12 А зміркувавши, він прийшов до сади́би Марії, матері Івана, званого Ма́рком, де багато зібралося й молилося.

13 When he knocked at the door of the courtyard, a little girl named Rhoda came out to answer.

13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да,

14 And when she recognized Simon's voice, because of her joy she did not open the door to him, but ran back and told, Behold Simon Peter stands at the gate of the courtyard.

14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть!

15 They said to her, You are confused. But she argued that it was so. Then said they, Perhaps it is his angel.

15 А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“

16 But Simon Peter continued knocking at the door; and they went out, and saw him, and were astonished.

16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.

17 But he motioned to them with his hand to keep quiet; then he entered and related to them how the LORD had brought him out of the prison. And he said, Tell these things to James, and to our brethren. And he went out, and departed for another place.

17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

18 Now when it was morning, there was great tumult among the soldiers as to what had become of Simon Peter.

18 Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром.

19 When Herod had sought him and could not find him, he sentenced the guards and commanded that they should be put to death. And Simon Peter left Ju-dµ'a and stayed at Cµs-a-re'a.

19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в.

20 Herod was angry with the people of Tyre and Sidon, but they assembled together and came to him, and they appealed to Blas'tus, the king's chamberlain, and asked him that they might have peace, because their country was dependent upon the kingdom of Herod for food supplies.

20 А І́род розгніваний був на тиря́н та сидо́нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царсько́го постельника Вла́ста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царсько́ї.

21 Upon the set day Herod, arrayed in royal apparel, sat upon the throne and addressed the assembly.

21 Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив.

22 And all the people shouted, saying, This sounds like the voice of God speaking and not that of a man.

22 А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“

23 And because he did not give the glory to God, in that very hour an angel of the LORD smote him, and he was eaten by disease and died.

23 І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер.

24 But the gospel of God continued to be preached and to reach many.

24 Слово ж Боже росло та помно́жувалось.

25 Bar'na-bas and Saul, after they had fulfilled their ministry, returned from Jerusalem to An'ti-och, and took with them John whose surname was Mark.

25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що про́званий Ма́рком.