CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Jer. 38
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Jeremiah

Chapter 38

1 THEN Shephatiah the son of Mattan, and Gedaliah the son of Pashur, and Jucal the son of Shelemiah, and Pashur the son of Malchiah heard the words that Jeremiah had spoken to all the people, saying,

2 Thus says the LORD: He who remains in this city shall die by sword, by famine, and by pestilence; but he who goes forth to the Chaldeans shall live: and shall save his life.

3 Thus says the LORD, This city shall surely be delivered into the hands of the army of the king of Babylon, which shall take it.

4 Then the princes said to the king, Let this man be put to death; for it is he who is weakening the hands of the men of war who remain in this city and the hands of all the people in speaking such words to them; for this man is not seeking the welfare of this people, but the hurt.

5 Then King Zedekiah said, Behold, he is in your hands; for the king cannot say anything to you.

6 Then they took Jeremiah and cast him into the well of Malchiah the son of the king, which was in the court of the prison; and they let down Jeremiah with ropes. And there was no water in the well, but only mire; so Jeremiah sank in the mire.

7 Now when Ebed-melech the Ethiopian, a eunuch who was in the king's house, heard that they had put Jeremiah in the well, the king then sitting in the gate of Benjamin;

8 So Ebed-melech went forth out of the king's house and spoke to the king, saying,

9 My Lord, these men have done evil in all that they have done to Jeremiah the prophet, for they have cast him into the well; and, behold, he will die of hunger, for there is no more bread in the city.

10 Then the king commanded Ebed-melech the Ethiopian, saying, Take from here thirty men with you, and go and draw up Jeremiah out of the well before he dies.

11 So Ebed-melech the Ethiopian took the men with him from the king's house, and went into the treasury which is below the palace and took from there some worn out towels and rags, and lowered them down by a rope into the well to Jeremiah.

12 And Ebed-melech the Ethiopian said to Jeremiah, Put these old towels and rags under your armpits under the rope. And Jeremiah did so.

13 So they drew up Jeremiah with the rope, and took him up out of the well; and Jeremiah remained in the court of the prison.

14 Then King Zedekiah sent and took Jeremiah the prophet to him into the third entry that is in the house of the LORD; and the king said to Jeremiah, I will ask you a question, hide not a word from me.

15 Then Jeremiah said to Zedekiah, If I tell you, behold, you will surely put me to death; and if I give you counsel, you will not listen to me.

16 So King Zedekiah swore secretly to Jeremiah in the palace, saying, As the LORD lives, who created soul in us, I will not put you to death, neither will I deliver you into the hand of these men who seek your life.

17 Then Jeremiah said to Zedekiah, Thus says the LORD of hosts, the God of Israel: If you will go forth to the king of Babylon's princes, then you will spare your life, and this city shall not be burned with fire; and you and your household shall live;

18 But if you do not go forth to the king of Babylon's princes, then this city shall be delivered into the hand of the Chaldeans, and they shall burn it with fire, and you shall not escape from their hands.

19 And King Zedekiah said to Jeremiah, I am afraid, because of the Jews, to go forth to the Chaldeans, lest they deliver me into their hands and they mock me.

20 But Jeremiah said, They will not deliver you. Obey the word of the LORD, which I speak to you; so it shall be well with you, and your life shall be saved.

21 But if you refuse to go forth, this is the word that the LORD has shown me:

22 Behold, all the women who are left in the king of Judah's house shall go forth to the king of Babylon's princes, and those women shall say, Your friends have deceived you and have prevailed against you; yea, they have caused your feet to sink in the mire, and they have turned away from you.

23 So they shall bring out all your wives and your children to the Chaldeans; and you yourself shall not escape from their hands, but shall be delivered into the hands of the king of Babylon; and this city shall be burned with fire.

24 Then Zedekiah said to Jeremiah, Let no man know of these words and you shall not die.

25 But if the princes hear that I have talked with you, and they come to you and say to you, Declare to us now what you said to the king and what the king said to you, hide nothing from us and we will not put you to death;

26 Then you shall say to them, I was beseeching the king that he would not cause me to return to Jonathan's house to die there.

27 Then came all the princes to Jeremiah and asked him; and he told them according to all these words that the king had commanded him. So they ceased conversing with him because the matter was not made known.

28 So Jeremiah abode in the court of the prison house until the day that Jerusalem was taken.

Єремiя

Розділ 38

1 І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова́, що Єремія говорив до всьо́го наро́ду, кажучи:

2 „Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від морови́ці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здо́бич, — і він житиме!

3 Так говорить Господь: Напевно буде да́не це місто в руку ві́йська вавилонського царя, — і він здобуде його́!“

4 І сказали зверхники до царя: „Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він осла́блює руки воякі́в, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова́, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього наро́ду добра, а тільки зла!“

5 І сказав цар Седекія: „Ось він у ваших руках, бо цар нічо́го не вдіє супроти вас“.

6 І взяли́ Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царе́вого сина, що в подвір'ї в'язни́ці, і спустили Єремію шну́рами. А в ямі була не вода, а тільки багно́, — і загруз Єремія в багні́!

7 І почув мурин Евед-Мелех, е́внух, який був у царсько́му домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.

8 І вийшов Евед-Мелех з царсько́го дому, та й сказав цареві, говорячи:

9 „Пане мій ца́рю, ці люди вчинили зло в усьо́му, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, — і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба“.

10 І наказав цар му́ринові Евед-Мелехові, говорячи: „Візьми з собою звідси троє люда, і ви́тягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!“

11 І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царсько́го дому під скарбни́цею, і набрав ізвідти подертого шмаття́ та непотрібних ла́хів, і спустив їх до Єремії до ями шну́рами.

12 І сказав му́рин Евед-Мелех до Єремії: „Поклади це подерте шмаття́ та лахи попід пахи своїх рук під шну́ри!“ І зробив Єремія так.

13 І потягнули Єремію шну́рами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язни́ці.

14 І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до се́бе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: „Запитаю я тебе про щось, — не заховуй від ме́не нічо́го!“

15 І сказав Єремія до Седекії: „Коли я провіщу́ тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пора́джу тобі, то мене не послухаєш“.

16 I присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: „Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!“

17 І сказав Єремія до Седекії: „Так говорить Господь, Бог Савао́т, Бог Ізраїлів: Якщо справді ви́йдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спа́лене огнем, і бу́деш жити ти та дім твій.

18 А якщо ти не ви́йдеш до вавилонського царя, то це місто буде да́не в руку халдеїв, і вони спа́лять його огнем, — і ти не втечеш з їхньої руки“.

19 І сказав цар Седекія до Єремії: „Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, — щоб не дали мене́ в їхню руку, і щоб не насміялися з ме́не“.

20 І сказав Єремія: „Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю́ тобі, — і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!

21 А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:

22 І ось усі жінки́, що залиши́лися в домі Юдиного царя, будуть відве́дені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: „Підмовили тебе й перемогли тебе твої при́ятелі; погрузи́ли в багно́ твої но́ги, та вони назад відійшли́“.

23 А всі жінки́ твої та всі сини твої будуть відве́дені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схо́плений, а місто це буде спа́лене огнем“.

24 І сказав Седекія до Єремії: „Нехай ніхто не знає про ці слова́, і ти не помреш.

25 Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то при́йдуть до тебе та й скажуть тобі: „Розкажи но нам, що́ говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що́ ж говорив тобі цар?“

26 то скажеш до них: „Я склав своє блага́ння перед царське́ обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не поме́рти“.

27 І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма́ тими словами, що звелів був цар. І вони мо́вчки відійшли від нього, бо не довідались про обгово́рену річ.

28 І сидів Єремія на подвір'ї в'язни́ці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим:

Jeremiah

Chapter 38

Єремiя

Розділ 38

1 THEN Shephatiah the son of Mattan, and Gedaliah the son of Pashur, and Jucal the son of Shelemiah, and Pashur the son of Malchiah heard the words that Jeremiah had spoken to all the people, saying,

1 І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова́, що Єремія говорив до всьо́го наро́ду, кажучи:

2 Thus says the LORD: He who remains in this city shall die by sword, by famine, and by pestilence; but he who goes forth to the Chaldeans shall live: and shall save his life.

2 „Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від морови́ці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здо́бич, — і він житиме!

3 Thus says the LORD, This city shall surely be delivered into the hands of the army of the king of Babylon, which shall take it.

3 Так говорить Господь: Напевно буде да́не це місто в руку ві́йська вавилонського царя, — і він здобуде його́!“

4 Then the princes said to the king, Let this man be put to death; for it is he who is weakening the hands of the men of war who remain in this city and the hands of all the people in speaking such words to them; for this man is not seeking the welfare of this people, but the hurt.

4 І сказали зверхники до царя: „Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він осла́блює руки воякі́в, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова́, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього наро́ду добра, а тільки зла!“

5 Then King Zedekiah said, Behold, he is in your hands; for the king cannot say anything to you.

5 І сказав цар Седекія: „Ось він у ваших руках, бо цар нічо́го не вдіє супроти вас“.

6 Then they took Jeremiah and cast him into the well of Malchiah the son of the king, which was in the court of the prison; and they let down Jeremiah with ropes. And there was no water in the well, but only mire; so Jeremiah sank in the mire.

6 І взяли́ Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царе́вого сина, що в подвір'ї в'язни́ці, і спустили Єремію шну́рами. А в ямі була не вода, а тільки багно́, — і загруз Єремія в багні́!

7 Now when Ebed-melech the Ethiopian, a eunuch who was in the king's house, heard that they had put Jeremiah in the well, the king then sitting in the gate of Benjamin;

7 І почув мурин Евед-Мелех, е́внух, який був у царсько́му домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.

8 So Ebed-melech went forth out of the king's house and spoke to the king, saying,

8 І вийшов Евед-Мелех з царсько́го дому, та й сказав цареві, говорячи:

9 My Lord, these men have done evil in all that they have done to Jeremiah the prophet, for they have cast him into the well; and, behold, he will die of hunger, for there is no more bread in the city.

9 „Пане мій ца́рю, ці люди вчинили зло в усьо́му, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, — і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба“.

10 Then the king commanded Ebed-melech the Ethiopian, saying, Take from here thirty men with you, and go and draw up Jeremiah out of the well before he dies.

10 І наказав цар му́ринові Евед-Мелехові, говорячи: „Візьми з собою звідси троє люда, і ви́тягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!“

11 So Ebed-melech the Ethiopian took the men with him from the king's house, and went into the treasury which is below the palace and took from there some worn out towels and rags, and lowered them down by a rope into the well to Jeremiah.

11 І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царсько́го дому під скарбни́цею, і набрав ізвідти подертого шмаття́ та непотрібних ла́хів, і спустив їх до Єремії до ями шну́рами.

12 And Ebed-melech the Ethiopian said to Jeremiah, Put these old towels and rags under your armpits under the rope. And Jeremiah did so.

12 І сказав му́рин Евед-Мелех до Єремії: „Поклади це подерте шмаття́ та лахи попід пахи своїх рук під шну́ри!“ І зробив Єремія так.

13 So they drew up Jeremiah with the rope, and took him up out of the well; and Jeremiah remained in the court of the prison.

13 І потягнули Єремію шну́рами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язни́ці.

14 Then King Zedekiah sent and took Jeremiah the prophet to him into the third entry that is in the house of the LORD; and the king said to Jeremiah, I will ask you a question, hide not a word from me.

14 І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до се́бе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: „Запитаю я тебе про щось, — не заховуй від ме́не нічо́го!“

15 Then Jeremiah said to Zedekiah, If I tell you, behold, you will surely put me to death; and if I give you counsel, you will not listen to me.

15 І сказав Єремія до Седекії: „Коли я провіщу́ тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пора́джу тобі, то мене не послухаєш“.

16 So King Zedekiah swore secretly to Jeremiah in the palace, saying, As the LORD lives, who created soul in us, I will not put you to death, neither will I deliver you into the hand of these men who seek your life.

16 I присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: „Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!“

17 Then Jeremiah said to Zedekiah, Thus says the LORD of hosts, the God of Israel: If you will go forth to the king of Babylon's princes, then you will spare your life, and this city shall not be burned with fire; and you and your household shall live;

17 І сказав Єремія до Седекії: „Так говорить Господь, Бог Савао́т, Бог Ізраїлів: Якщо справді ви́йдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спа́лене огнем, і бу́деш жити ти та дім твій.

18 But if you do not go forth to the king of Babylon's princes, then this city shall be delivered into the hand of the Chaldeans, and they shall burn it with fire, and you shall not escape from their hands.

18 А якщо ти не ви́йдеш до вавилонського царя, то це місто буде да́не в руку халдеїв, і вони спа́лять його огнем, — і ти не втечеш з їхньої руки“.

19 And King Zedekiah said to Jeremiah, I am afraid, because of the Jews, to go forth to the Chaldeans, lest they deliver me into their hands and they mock me.

19 І сказав цар Седекія до Єремії: „Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, — щоб не дали мене́ в їхню руку, і щоб не насміялися з ме́не“.

20 But Jeremiah said, They will not deliver you. Obey the word of the LORD, which I speak to you; so it shall be well with you, and your life shall be saved.

20 І сказав Єремія: „Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю́ тобі, — і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!

21 But if you refuse to go forth, this is the word that the LORD has shown me:

21 А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:

22 Behold, all the women who are left in the king of Judah's house shall go forth to the king of Babylon's princes, and those women shall say, Your friends have deceived you and have prevailed against you; yea, they have caused your feet to sink in the mire, and they have turned away from you.

22 І ось усі жінки́, що залиши́лися в домі Юдиного царя, будуть відве́дені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: „Підмовили тебе й перемогли тебе твої при́ятелі; погрузи́ли в багно́ твої но́ги, та вони назад відійшли́“.

23 So they shall bring out all your wives and your children to the Chaldeans; and you yourself shall not escape from their hands, but shall be delivered into the hands of the king of Babylon; and this city shall be burned with fire.

23 А всі жінки́ твої та всі сини твої будуть відве́дені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схо́плений, а місто це буде спа́лене огнем“.

24 Then Zedekiah said to Jeremiah, Let no man know of these words and you shall not die.

24 І сказав Седекія до Єремії: „Нехай ніхто не знає про ці слова́, і ти не помреш.

25 But if the princes hear that I have talked with you, and they come to you and say to you, Declare to us now what you said to the king and what the king said to you, hide nothing from us and we will not put you to death;

25 Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то при́йдуть до тебе та й скажуть тобі: „Розкажи но нам, що́ говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що́ ж говорив тобі цар?“

26 Then you shall say to them, I was beseeching the king that he would not cause me to return to Jonathan's house to die there.

26 то скажеш до них: „Я склав своє блага́ння перед царське́ обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не поме́рти“.

27 Then came all the princes to Jeremiah and asked him; and he told them according to all these words that the king had commanded him. So they ceased conversing with him because the matter was not made known.

27 І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма́ тими словами, що звелів був цар. І вони мо́вчки відійшли від нього, бо не довідались про обгово́рену річ.

28 So Jeremiah abode in the court of the prison house until the day that Jerusalem was taken.

28 І сидів Єремія на подвір'ї в'язни́ці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим: