JobChapter 23 |
|
1 THEN Job answered and said, |
|
2 Even today is my complaint bitter; God's hand is heavier and increases my groaning. |
|
3 Oh that I knew where I might find him, that I might come even to his seat! |
|
4 I would lay my cause in order before him, and fill my mouth with arguments. |
|
5 I would know what he would answer me, and understand what he would say to me. |
|
6 Would he contend with me with his great power? If he would not, then he will put his fear into me. |
|
7 There I might contend justly with him; and I might be justified and acquitted. |
|
8 Behold, if he goes before me, I know not; or behind, I cannot perceive him. |
|
9 I seek him on my left hand, but I cannot behold him; then I turn to my right hand, but I cannot see him. |
|
10 But it is he who knows my way and my existence, and has tried me like gold, and I came forth pure. |
|
11 My feet have held firm to his steps, and I have kept his ways. |
|
12 I have not despised the commandments of his lips; neither have I departed from his will, and have kept the words of his mouth. |
|
13 But in return for one of these, what has he granted me? What his soul desires, even that he does. |
|
14 But he performs his covenant; and many such things are with him. |
|
15 Therefore I am fearful at his presence; when I consider, I am afraid of him. |
|
16 For God has troubled my heart, and my mind is confused: |
|
17 Because I was not silenced before the darkness, and before the covering of the blackness. |
ЙовРозділ 23 |
|
1 |
|
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої. |
|
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння! |
|
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, — |
|
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені. |
|
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене! |
|
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді. |
|
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу, |
|
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю. |
|
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду! |
|
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив. |
|
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його. |
|
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить: |
|
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це! |
|
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його. |
|
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в, |
|
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його! |
JobChapter 23 |
ЙовРозділ 23 |
|
1 THEN Job answered and said, |
1 |
|
2 Even today is my complaint bitter; God's hand is heavier and increases my groaning. |
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої. |
|
3 Oh that I knew where I might find him, that I might come even to his seat! |
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння! |
|
4 I would lay my cause in order before him, and fill my mouth with arguments. |
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, — |
|
5 I would know what he would answer me, and understand what he would say to me. |
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені. |
|
6 Would he contend with me with his great power? If he would not, then he will put his fear into me. |
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене! |
|
7 There I might contend justly with him; and I might be justified and acquitted. |
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді. |
|
8 Behold, if he goes before me, I know not; or behind, I cannot perceive him. |
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу, |
|
9 I seek him on my left hand, but I cannot behold him; then I turn to my right hand, but I cannot see him. |
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю. |
|
10 But it is he who knows my way and my existence, and has tried me like gold, and I came forth pure. |
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду! |
|
11 My feet have held firm to his steps, and I have kept his ways. |
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив. |
|
12 I have not despised the commandments of his lips; neither have I departed from his will, and have kept the words of his mouth. |
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його. |
|
13 But in return for one of these, what has he granted me? What his soul desires, even that he does. |
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить: |
|
14 But he performs his covenant; and many such things are with him. |
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це! |
|
15 Therefore I am fearful at his presence; when I consider, I am afraid of him. |
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його. |
|
16 For God has troubled my heart, and my mind is confused: |
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в, |
|
17 Because I was not silenced before the darkness, and before the covering of the blackness. |
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його! |