John

Chapter 7

1 AFTER these things Jesus travelled in Galilee; for he did not wish to travel in Judaea, because the Jews wanted to kill him.

2 Now the Jewish feast of the tabernacles was at hand.

3 And his brothers said to Jesus, Depart from here and go to Judaea, so that your disciples may see the works that you do.

4 For there is no man, who does anything in secret and yet wants it to become known. If you are doing these things, show yourself to the people.

5 For not even his own brothers believed in Jesus.

6 Jesus said to them, My time has not yet come; but your time is always ready.

7 The world cannot hate you; but it hates me, because I testify against it, that its works are evil.

8 You go up to this feast; I am not going just now to this feast, for my time is not yet come.

9 He said these things, and remained in Galilee.

10 But when his brothers had gone up to the feast, then he also went up, not openly, but as it were in secret.

11 The Jews were looking for him at the feast and said, Where is he?

12 And there was much murmuring among the people concerning him; for some said, He is good; and others said, No, but he just deceives the people.

13 But no man spoke openly about him, because of the fear of the Jews.

14 Now about the middle period of the feast, Jesus went up to the temple and taught.

15 And the Jews marvelled, saying, How does this man know reading, when he has not been instructed?

16 Jesus answered and said, My teaching is not mine, but his who sent me.

17 He who wills to do his will, he will understand if my teaching is from God, or if I am just speaking of my own accord.

18 He who speaks of his own accord seeks glory for himself; but he who seeks the glory of him who sent him, he is true, and there is no deception in his heart.

19 Did not Moses give you the law? and yet no one of you obeys the law. Why do you want to kill me?

20 The people answered, saying, You are crazy; who wants to kill you?

21 Jesus answered and said to them, I have done one work, and all of you marvel.

22 Moses gave you circumcision, not because it is from Moses, but because it is from the forefathers; and yet you circumcise a man on the sabbath.

23 So if a man is circumcised on the sabbath day, that the law of Moses may not be broken; yet you murmur at me, because I healed a whole man * on the sabbath day?

24 Do not judge by partiality, but judge a just judgment.

25 Then some of the men of Jerusalem were saying, Is not this the man whom they want to kill?

26 And yet he speaks openly, but they say nothing to him. Perhaps our elders have found out that he is the Christ?

27 Howbeit we know whence he comes; but when the Christ comes, no man will know whence he comes.

28 Jesus then lifted up his voice as he taught in the temple, and said, You know me, and you know whence I come; and yet I have not come of my own accord, but he who sent me is true, whom you do not know.

29 But I know him; because I am from him, and he sent me.

30 So they wanted to seize him; and no man laid hands on him, because his time had not yet come.

31 But a great many of the people believed in him and said, When the Christ comes, why, will he do greater wonders than this man does?

32 The Pharisees heard the people talking about him; so they and the high priests sent soldiers to arrest him.

33 And Jesus said, I am with you just a short while, and I am going to him who sent me.

34 You will seek me, but you will not find me; and where I am you cannot come.

35 Then the Jews said among themselves, Where is he going, that we cannot find him? why, is he planning to go to the countries of the Gentiles, to teach the pagans?

36 What does this word mean which he said, You will seek me and you will not find me; and where I am you cannot come?

37 Now on the greatest day, which is the last day of the feast, Jesus stood and cried out and said, If any man is thirsty, let him come to me and drink.

38 Whoever believes in me, just as the scriptures have said, the rivers of living water shall flow from within him.

39 He said this concerning the Spirit, which they who believe in him were to receive; for the Spirit was not yet given, because Jesus was not yet glorified.

40 Many of the people who heard his words were saying, This man truly is a prophet.

41 Others were saying, He is the Christ; but others said, Is it possible that Christ should come from Galilee?

42 Does not the scripture say that Christ will come from the seed of David, and from Bethlehem, the town of David?

43 So the people were divided because of him.

44 And there were some men among them, who wanted to seize him; but no man laid hands on him.

45 And the soldiers returned to the high priests and the Pharisees; and the priests said to them, Why did you not bring him?

46 The soldiers said to them, Never a man has spoken as this man speaks.

47 The Pharisees said to them, Why, have you also been deceived?

48 Why, have any of the leaders or of the Pharisees believed in him,

49 Except this cursed people, who do not know the law?

50 Nicodemus, one of them, who had come to Jesus at night, said to them,

51 Does our law convict a man, unless it first hears from him, and knows what he has done?

52 They answered and said to him, Why, are you also from Galilee? * Search and see that no prophet will rise up from Galilee.

53 So everyone went to his own house.

Вiд Iвана

Розділ 7

1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.

2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.

3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.

5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!

6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.

7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.

8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.

9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.

11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“

12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.

13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.

14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“

16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.

17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.

18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.

19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“

20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“

21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.

22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?

24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“

25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?

26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.

28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“

30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.

31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“

32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.

33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.

34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.

35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?

36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“

37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!

38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.

39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.

40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“

41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?

42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“

43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.

44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.

45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“

46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.

47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?

48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?

49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“

50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:

51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“

52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.

53 І до дому свого́ пішов кожен.

John

Chapter 7

Вiд Iвана

Розділ 7

1 AFTER these things Jesus travelled in Galilee; for he did not wish to travel in Judaea, because the Jews wanted to kill him.

1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.

2 Now the Jewish feast of the tabernacles was at hand.

2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.

3 And his brothers said to Jesus, Depart from here and go to Judaea, so that your disciples may see the works that you do.

3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

4 For there is no man, who does anything in secret and yet wants it to become known. If you are doing these things, show yourself to the people.

4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.

5 For not even his own brothers believed in Jesus.

5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!

6 Jesus said to them, My time has not yet come; but your time is always ready.

6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.

7 The world cannot hate you; but it hates me, because I testify against it, that its works are evil.

7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.

8 You go up to this feast; I am not going just now to this feast, for my time is not yet come.

8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.

9 He said these things, and remained in Galilee.

9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

10 But when his brothers had gone up to the feast, then he also went up, not openly, but as it were in secret.

10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.

11 The Jews were looking for him at the feast and said, Where is he?

11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“

12 And there was much murmuring among the people concerning him; for some said, He is good; and others said, No, but he just deceives the people.

12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.

13 But no man spoke openly about him, because of the fear of the Jews.

13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.

14 Now about the middle period of the feast, Jesus went up to the temple and taught.

14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

15 And the Jews marvelled, saying, How does this man know reading, when he has not been instructed?

15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“

16 Jesus answered and said, My teaching is not mine, but his who sent me.

16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.

17 He who wills to do his will, he will understand if my teaching is from God, or if I am just speaking of my own accord.

17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.

18 He who speaks of his own accord seeks glory for himself; but he who seeks the glory of him who sent him, he is true, and there is no deception in his heart.

18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.

19 Did not Moses give you the law? and yet no one of you obeys the law. Why do you want to kill me?

19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“

20 The people answered, saying, You are crazy; who wants to kill you?

20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“

21 Jesus answered and said to them, I have done one work, and all of you marvel.

21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.

22 Moses gave you circumcision, not because it is from Moses, but because it is from the forefathers; and yet you circumcise a man on the sabbath.

22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

23 So if a man is circumcised on the sabbath day, that the law of Moses may not be broken; yet you murmur at me, because I healed a whole man * on the sabbath day?

23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?

24 Do not judge by partiality, but judge a just judgment.

24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“

25 Then some of the men of Jerusalem were saying, Is not this the man whom they want to kill?

25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?

26 And yet he speaks openly, but they say nothing to him. Perhaps our elders have found out that he is the Christ?

26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

27 Howbeit we know whence he comes; but when the Christ comes, no man will know whence he comes.

27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.

28 Jesus then lifted up his voice as he taught in the temple, and said, You know me, and you know whence I come; and yet I have not come of my own accord, but he who sent me is true, whom you do not know.

28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

29 But I know him; because I am from him, and he sent me.

29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“

30 So they wanted to seize him; and no man laid hands on him, because his time had not yet come.

30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.

31 But a great many of the people believed in him and said, When the Christ comes, why, will he do greater wonders than this man does?

31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“

32 The Pharisees heard the people talking about him; so they and the high priests sent soldiers to arrest him.

32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.

33 And Jesus said, I am with you just a short while, and I am going to him who sent me.

33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.

34 You will seek me, but you will not find me; and where I am you cannot come.

34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.

35 Then the Jews said among themselves, Where is he going, that we cannot find him? why, is he planning to go to the countries of the Gentiles, to teach the pagans?

35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?

36 What does this word mean which he said, You will seek me and you will not find me; and where I am you cannot come?

36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“

37 Now on the greatest day, which is the last day of the feast, Jesus stood and cried out and said, If any man is thirsty, let him come to me and drink.

37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!

38 Whoever believes in me, just as the scriptures have said, the rivers of living water shall flow from within him.

38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.

39 He said this concerning the Spirit, which they who believe in him were to receive; for the Spirit was not yet given, because Jesus was not yet glorified.

39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.

40 Many of the people who heard his words were saying, This man truly is a prophet.

40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“

41 Others were saying, He is the Christ; but others said, Is it possible that Christ should come from Galilee?

41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?

42 Does not the scripture say that Christ will come from the seed of David, and from Bethlehem, the town of David?

42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“

43 So the people were divided because of him.

43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.

44 And there were some men among them, who wanted to seize him; but no man laid hands on him.

44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.

45 And the soldiers returned to the high priests and the Pharisees; and the priests said to them, Why did you not bring him?

45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“

46 The soldiers said to them, Never a man has spoken as this man speaks.

46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.

47 The Pharisees said to them, Why, have you also been deceived?

47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?

48 Why, have any of the leaders or of the Pharisees believed in him,

48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?

49 Except this cursed people, who do not know the law?

49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“

50 Nicodemus, one of them, who had come to Jesus at night, said to them,

50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:

51 Does our law convict a man, unless it first hears from him, and knows what he has done?

51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“

52 They answered and said to him, Why, are you also from Galilee? * Search and see that no prophet will rise up from Galilee.

52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.

53 So everyone went to his own house.

53 І до дому свого́ пішов кожен.