Song of SolomonChapter 4 |
|
1 BEHOLD, you are beautiful, my beloved; behold, you are beautiful; your eyes are doves' eyes behind your veil; your hair is like a flock of goats, which come up from mount Gilead. |
|
2 Your teeth are like a flock of sheep that are shorn, which come up from the washing; every one of them bears twins, and none is bereft among them. |
|
3 Your lips are like a thread of scarlet, and your speech is comely like the first flowers of the pomegranate. |
|
4 Your neck beneath your veil is like the tower of David, built for an armory, whereon there hang a thousand bucklers, all quivers of valiant men. |
|
5 Your two breasts are like two young roes, twins of a gazelle, which feed among the lilies. |
|
6 Until the day is cool and the evening shadows decline, I will go to the mountains of myrrh and to the hills of frankincense. |
|
7 You are all beautiful, my love; there is not even a spot in you. |
|
8 Come with me from Lebanon, O my sister, my bride! come with me from Lebanon; you shall pass over the top of Amana, from the top of Shenir and Hermon, from the lions' dens, from the mountains of leopards. |
|
9 You have encouraged me, O my sister, my bride; you have stolen my heart with a look of one of your eyes, with one necklace of your neck. |
|
10 How beautiful are your breasts, O my sister, my bride! how much better are your breasts than wine! and the fragrance of your ointments than all spices! |
|
11 Your lips drop as the honeycomb; honey and milk are under your tongue; and the fragrance of your garments is like the perfume of Lebanon. |
|
12 A garden enclosed is my sister, my bride; yea, a garden guarded, a fountain sealed. |
|
13 Your shoots are an orchard of pomegranates, with pleasant fruits; henna-flower with spikenard. |
|
14 Spikenard and saffron; sweet cane and cinnamon, with all trees of frankincense; myrrh and aloes, with all the chief spices; |
|
15 They are a fountain of gardens, a well of living waters, flowing from Lebanon. |
|
16 Awake, O north wind, and come, O you south wind; blow upon my garden that the perfume may flow out. Let my beloved come into his garden and eat his pleasant fruit. |
Пiсня над пiснямиРозділ 4 |
|
1 |
|
2 Твої зу́бки — немов та отара овець пообстри́ганих, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплі́дної, |
|
3 Твої гу́бки — немов кармази́нова нитка, твої у́стонька красні, мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм! |
|
4 Твоя шия — немов та Давидова башта, на збро́ю збудо́вана: тисяча щитів повішена в ній, усе щити ли́царів! |
|
5 Два пе́рса твої — мов ті двоє близнят молодих у газе́лі, що випа́суються між ліле́ями. |
|
6 Поки день прохоло́ду навіє, а ті́ні втечуть, піду́ я собі на ту ми́ррину го́ру й на па́гірок ладану“. |
|
7 „Уся ти прекрасна, моя ти подру́женько, і пля́ми нема на тобі! |
|
8 Зо мною з Лівану, моя нарече́на, зо мною з Лівану ти пі́деш! Спогля́неш з вершини Ама́ни, з вершини Сені́ру й Гермо́ну, з лего́вища левів, з леопа́рдових гір. |
|
9 Забра́ла ти серце мені, моя се́стро, моя нарече́на, забра́ла ти серце мені самим о́чком своїм, разо́чком одне́ньким намиста свого! |
|
10 Яке любе коха́ння твоє, о сестрице моя, нарече́на! Скільки ліпша любов твоя за вино, а запа́шність олив твоїх — за всі па́хощі!“ |
|
11 Уста твої кра́пають мед щільнико́вий, моя наречена, мед і молоко — під твоїм язичко́м, а па́хощ одежі твоє́ї — як ліва́нські ті па́хощі!“ |
|
12 „Замкне́ний садок — то сестриця моя, наречена моя — замкне́ний садок, джерело́ запеча́тане. |
|
13 Лоно твоє — сад грана́тових яблук з плодо́м доскона́лим, ки́при із на́рдами, |
|
14 нард і шафра́н, пахуча трости́на й кори́ця з усіма деревами ла́дану, ми́рра й ало́е зо всіма́ найзапашні́шими па́хощами, |
|
15 ти джерело́ садкове́, криниця живої води, та тієї, що пли́не з Лива́ну“! |
|
16 |
Song of SolomonChapter 4 |
Пiсня над пiснямиРозділ 4 |
|
1 BEHOLD, you are beautiful, my beloved; behold, you are beautiful; your eyes are doves' eyes behind your veil; your hair is like a flock of goats, which come up from mount Gilead. |
1 |
|
2 Your teeth are like a flock of sheep that are shorn, which come up from the washing; every one of them bears twins, and none is bereft among them. |
2 Твої зу́бки — немов та отара овець пообстри́ганих, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплі́дної, |
|
3 Your lips are like a thread of scarlet, and your speech is comely like the first flowers of the pomegranate. |
3 Твої гу́бки — немов кармази́нова нитка, твої у́стонька красні, мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм! |
|
4 Your neck beneath your veil is like the tower of David, built for an armory, whereon there hang a thousand bucklers, all quivers of valiant men. |
4 Твоя шия — немов та Давидова башта, на збро́ю збудо́вана: тисяча щитів повішена в ній, усе щити ли́царів! |
|
5 Your two breasts are like two young roes, twins of a gazelle, which feed among the lilies. |
5 Два пе́рса твої — мов ті двоє близнят молодих у газе́лі, що випа́суються між ліле́ями. |
|
6 Until the day is cool and the evening shadows decline, I will go to the mountains of myrrh and to the hills of frankincense. |
6 Поки день прохоло́ду навіє, а ті́ні втечуть, піду́ я собі на ту ми́ррину го́ру й на па́гірок ладану“. |
|
7 You are all beautiful, my love; there is not even a spot in you. |
7 „Уся ти прекрасна, моя ти подру́женько, і пля́ми нема на тобі! |
|
8 Come with me from Lebanon, O my sister, my bride! come with me from Lebanon; you shall pass over the top of Amana, from the top of Shenir and Hermon, from the lions' dens, from the mountains of leopards. |
8 Зо мною з Лівану, моя нарече́на, зо мною з Лівану ти пі́деш! Спогля́неш з вершини Ама́ни, з вершини Сені́ру й Гермо́ну, з лего́вища левів, з леопа́рдових гір. |
|
9 You have encouraged me, O my sister, my bride; you have stolen my heart with a look of one of your eyes, with one necklace of your neck. |
9 Забра́ла ти серце мені, моя се́стро, моя нарече́на, забра́ла ти серце мені самим о́чком своїм, разо́чком одне́ньким намиста свого! |
|
10 How beautiful are your breasts, O my sister, my bride! how much better are your breasts than wine! and the fragrance of your ointments than all spices! |
10 Яке любе коха́ння твоє, о сестрице моя, нарече́на! Скільки ліпша любов твоя за вино, а запа́шність олив твоїх — за всі па́хощі!“ |
|
11 Your lips drop as the honeycomb; honey and milk are under your tongue; and the fragrance of your garments is like the perfume of Lebanon. |
11 Уста твої кра́пають мед щільнико́вий, моя наречена, мед і молоко — під твоїм язичко́м, а па́хощ одежі твоє́ї — як ліва́нські ті па́хощі!“ |
|
12 A garden enclosed is my sister, my bride; yea, a garden guarded, a fountain sealed. |
12 „Замкне́ний садок — то сестриця моя, наречена моя — замкне́ний садок, джерело́ запеча́тане. |
|
13 Your shoots are an orchard of pomegranates, with pleasant fruits; henna-flower with spikenard. |
13 Лоно твоє — сад грана́тових яблук з плодо́м доскона́лим, ки́при із на́рдами, |
|
14 Spikenard and saffron; sweet cane and cinnamon, with all trees of frankincense; myrrh and aloes, with all the chief spices; |
14 нард і шафра́н, пахуча трости́на й кори́ця з усіма деревами ла́дану, ми́рра й ало́е зо всіма́ найзапашні́шими па́хощами, |
|
15 They are a fountain of gardens, a well of living waters, flowing from Lebanon. |
15 ти джерело́ садкове́, криниця живої води, та тієї, що пли́не з Лива́ну“! |
|
16 Awake, O north wind, and come, O you south wind; blow upon my garden that the perfume may flow out. Let my beloved come into his garden and eat his pleasant fruit. |
16 |