БытиеГлава 12 |
1 |
2 Родоначальником великого народа Я сделаю тебя, и благословлю тебя, и возвеличу имя твое: ты должен стать благословением для многих. |
3 |
4 |
5 Аврам взял с собой Сару, жену свою, Лота, племянника своего, и всё имущество, нажитое ими, и тех рабов, которых они приобрели в Харане, и пошел с ними в землю ханаанскую. Придя в Ханаан, |
6 прошел Аврам по той стране до священного места возле города Шехема, к дубу Морэ. В то время на земле той жили ханаанеи, |
7 но ГОСПОДЬ явился Авраму и сказал: «Твоим потомкам Я отдам эту землю». И поставил Аврам жертвенник ГОСПОДУ, явившемуся ему на том месте. |
8 Оттуда прошел он в горную местность, что к востоку от Бет-Эля, и расположил там стан свой так, что Бет-Эль был от него на западе, а Ай — на востоке. Там он поставил еще один жертвенник ГОСПОДУ и призвал имя ГОСПОДНЕ: богослужение совершил. |
9 Так, идя с остановками, Аврам продвигался на юг Ханаана. |
10 |
11 На пути, перед тем как войти в ту страну, он сказал Саре, жене своей: «Я знаю, что ты женщина очень красивая. |
12 Когда египтяне увидят тебя и поймут, что ты моя жена, они оставят тебя в живых, а меня убьют. |
13 Скажи им, что ты моя сестра, тогда ради тебя они будут ко мне хорошо относиться и, считаясь с тобой, оставят меня в живых». |
14 |
15 Увидели Сару и придворные, они расхвалили ее фараону, и ее взяли к нему во дворец. |
16 И тот ради Сары очень хорошо относился к Авраму: в дар от него Аврам получил мелкий и крупный рогатый скот и ослов, рабов и рабынь, ослиц и верблюдов. |
17 |
18 фараон позвал Аврама и сказал ему: «Как мог ты так поступить со мной? Почему утаил от меня, что она твоя жена? |
19 Зачем говорил, что она твоя сестра? Я едва не взял ее в жены. Вот она — забирай ее и уходи!» |
20 |
БуттяРозділ 12 |
1 |
2 І наро́дом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, — і будеш ти благослове́нням. |
3 І поблагословлю́, хто тебе благосло́вить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!“ |
4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану. |
5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули́, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули. |
6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре́. А ханаанеянин тоді проживав у цім Кра́ї. |
7 І Господь явився Авраму й сказав: „Я дам оцей Край потомству твоєму“. І він збудував там жертівника Господе́ві, що явився йому. |
8 А звідти він рушив на го́ру від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, — Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикли́кав Господнє Ймення. |
9 І подавався Аврам усе далі на південь. |
10 |
11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: „Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя. |
12 I станеться, як побачать тебе єги́птяни й скажуть: Це жінка його, — то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою. |
13 Скажи ж, що сестра моя ти, — щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.“ |
14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єги́птяни побачили жінку, що дуже вродлива вона. |
15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового. |
16 I він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди. |
17 І вдарив Господь фараона та дім його великими пора́зами через Сару, Аврамову жінку. |
18 І прикликав фараон Аврама й сказав: „Що́ ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка? |
19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, — візьми та й іди!“ |
20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було. |
БытиеГлава 12 |
БуттяРозділ 12 |
1 |
1 |
2 Родоначальником великого народа Я сделаю тебя, и благословлю тебя, и возвеличу имя твое: ты должен стать благословением для многих. |
2 І наро́дом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, — і будеш ти благослове́нням. |
3 |
3 І поблагословлю́, хто тебе благосло́вить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!“ |
4 |
4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану. |
5 Аврам взял с собой Сару, жену свою, Лота, племянника своего, и всё имущество, нажитое ими, и тех рабов, которых они приобрели в Харане, и пошел с ними в землю ханаанскую. Придя в Ханаан, |
5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули́, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули. |
6 прошел Аврам по той стране до священного места возле города Шехема, к дубу Морэ. В то время на земле той жили ханаанеи, |
6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре́. А ханаанеянин тоді проживав у цім Кра́ї. |
7 но ГОСПОДЬ явился Авраму и сказал: «Твоим потомкам Я отдам эту землю». И поставил Аврам жертвенник ГОСПОДУ, явившемуся ему на том месте. |
7 І Господь явився Авраму й сказав: „Я дам оцей Край потомству твоєму“. І він збудував там жертівника Господе́ві, що явився йому. |
8 Оттуда прошел он в горную местность, что к востоку от Бет-Эля, и расположил там стан свой так, что Бет-Эль был от него на западе, а Ай — на востоке. Там он поставил еще один жертвенник ГОСПОДУ и призвал имя ГОСПОДНЕ: богослужение совершил. |
8 А звідти він рушив на го́ру від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, — Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикли́кав Господнє Ймення. |
9 Так, идя с остановками, Аврам продвигался на юг Ханаана. |
9 І подавався Аврам усе далі на південь. |
10 |
10 |
11 На пути, перед тем как войти в ту страну, он сказал Саре, жене своей: «Я знаю, что ты женщина очень красивая. |
11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: „Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя. |
12 Когда египтяне увидят тебя и поймут, что ты моя жена, они оставят тебя в живых, а меня убьют. |
12 I станеться, як побачать тебе єги́птяни й скажуть: Це жінка його, — то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою. |
13 Скажи им, что ты моя сестра, тогда ради тебя они будут ко мне хорошо относиться и, считаясь с тобой, оставят меня в живых». |
13 Скажи ж, що сестра моя ти, — щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.“ |
14 |
14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єги́птяни побачили жінку, що дуже вродлива вона. |
15 Увидели Сару и придворные, они расхвалили ее фараону, и ее взяли к нему во дворец. |
15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового. |
16 И тот ради Сары очень хорошо относился к Авраму: в дар от него Аврам получил мелкий и крупный рогатый скот и ослов, рабов и рабынь, ослиц и верблюдов. |
16 I він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди. |
17 |
17 І вдарив Господь фараона та дім його великими пора́зами через Сару, Аврамову жінку. |
18 фараон позвал Аврама и сказал ему: «Как мог ты так поступить со мной? Почему утаил от меня, что она твоя жена? |
18 І прикликав фараон Аврама й сказав: „Що́ ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка? |
19 Зачем говорил, что она твоя сестра? Я едва не взял ее в жены. Вот она — забирай ее и уходи!» |
19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, — візьми та й іди!“ |
20 |
20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було. |