Бытие

Глава 21

1 А ГОСПОДЬ, как и говорил прежде, оказал милость Сарре: исполнил обещанное ей.

2 Сарра зачала и во время, предсказанное Богом, сына родила Аврааму в старости его.

3 Сыну своему, которого родила ему Сарра, Авраам дал имя Исаак;

4 и на восьмой день, как заповедал ему Бог, Авраам совершил обрезание Исаака, сына своего.

5 Сто лет было Аврааму, когда родился у него сын его Исаак.

6 Сарра же сказала: «Бог дал мне повод для смеха, и кто ни услышит об этом, будет смеяться со мной».

7 И добавила: «Кто бы решился сказать Аврааму, что Сарра будет грудью кормить детей? И вот в старости его я сына ему родила».

8 Время шло, Исаак подрос, и в тот день, когда он был отнят от груди, Авраам устроил большой пир.

9 Когда Сарра заметила, что сын, которого Агарь-египтянка родила Аврааму, насмехается над ее сыном,

10 она сказала Аврааму: «Выгони эту рабыню и сына ее! Не делить же сыну этой рабыни наследство с моим сыном, с Исааком!»

11 Это сильно огорчило Авраама, ведь Измаил тоже был его сыном.

12 Но Бог сказал Аврааму: «Не печалься ни о юноше, ни о рабыне, что стала женой твоей. Сделай то, что говорит тебе Сарра, ведь у тебя есть Исаак, и его потомки твоими потомками назовутся.

13 Но и от сына рабыни Я произведу народ — он тоже твое дитя».

14 На следующее утро Авраам поднялся рано, приготовил пищу, наполнил мех водою и дал Агари в дорогу. То и другое он положил ей на плечи и отослал ее прочь вместе с мальчиком. Она пошла и заблудилась в Беэршевской пустыне.

15 Когда кончилась вода в мехе, Агарь оставила плачущего мальчика в тени под кустом,

16 а сама отошла и села вдали от него, примерно на расстоянии выстрела из лука. «Не буду смотреть на то, как мое дитя умирает», — сказала она себе и, сидя поодаль, тоже начала плакать навзрыд.

17 Мольбы и плач подростка услышал Бог; и посланный Им ангел с небес заговорил с Агарью: «Что с тобою, Агарь? Не бойся! Бог услышал плач оставленного тобой ребенка.

18 Встань, подними мальчика и береги его! Великий народ произведу Я от него».

19 Бог открыл глаза Агари, и увидела она колодец, пошла, наполнила мех водой и напоила ребенка.

20 [20-21] Мальчик, хранимый Богом, рос и мужал. Он поселился в пустыне Паран и был искусным стрелком из лука, а жену ему мать нашла в Египте.

21

22 В ту пору Авимелех, царь Герара, вместе с Пихолом, своим военачальником, пришел навестить Авраама. «По всему видно, — сказал он Аврааму, — с тобою Бог во всем, что ты ни делаешь.

23 Так поклянись же здесь мне Богом, что ты никогда не прибегнешь ни к каким тайным проискам против меня или моих детей и потомков. Как я был верен тебе, так и ты поклянись в верности мне и стране, в которой ты живешь как человек пришлый».

24 «Хорошо, — сказал Авраам, — я клянусь».

25 Но при этом Авраам упрекнул Авимелеха за колодец, который отняли у него люди Авимелеха.

26 «Не знаю, кто это сделал, — возразил Авимелех. — До сих пор ты ни разу не упомянул об этом, и ни от кого другого я об этом не слышал».

27 Тогда взял Авраам из стад своих овец и быков и отдал в дар Авимелеху, и заключили они союз.

28 А когда Авраам поставил отдельно еще семь овечек,

29 Авимелех спросил Авраама: «Зачем ты это сделал?»

30 «Ты должен, — ответил он, — принять этих семь овечек от меня как очевидное признание того, что я выкопал этот колодец».

31 С тех пор это место называется Беэр-Шева, Колодец клятвы, потому что здесь они поклялись друг другу.

32 Заключив союз в Беэр-Шеве, Авимелех и его военачальник Пихол вернулись в землю филистимлян.

33 Авраам посадил в Беэр-Шеве тамариск. Там же призвал он имя ГОСПОДА, Бога вечного: совершил богослужение.

34 И он еще долго оставался в земле филистимской как человек пришлый.

Буття

Розділ 21

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

1 А ГОСПОДЬ, как и говорил прежде, оказал милость Сарре: исполнил обещанное ей.

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 Сарра зачала и во время, предсказанное Богом, сына родила Аврааму в старости его.

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 Сыну своему, которого родила ему Сарра, Авраам дал имя Исаак;

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 и на восьмой день, как заповедал ему Бог, Авраам совершил обрезание Исаака, сына своего.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 Сто лет было Аврааму, когда родился у него сын его Исаак.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 Сарра же сказала: «Бог дал мне повод для смеха, и кто ни услышит об этом, будет смеяться со мной».

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

7 И добавила: «Кто бы решился сказать Аврааму, что Сарра будет грудью кормить детей? И вот в старости его я сына ему родила».

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

8 Время шло, Исаак подрос, и в тот день, когда он был отнят от груди, Авраам устроил большой пир.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 Когда Сарра заметила, что сын, которого Агарь-египтянка родила Аврааму, насмехается над ее сыном,

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 она сказала Аврааму: «Выгони эту рабыню и сына ее! Не делить же сыну этой рабыни наследство с моим сыном, с Исааком!»

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

11 Это сильно огорчило Авраама, ведь Измаил тоже был его сыном.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 Но Бог сказал Аврааму: «Не печалься ни о юноше, ни о рабыне, что стала женой твоей. Сделай то, что говорит тебе Сарра, ведь у тебя есть Исаак, и его потомки твоими потомками назовутся.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 Но и от сына рабыни Я произведу народ — он тоже твое дитя».

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

14 На следующее утро Авраам поднялся рано, приготовил пищу, наполнил мех водою и дал Агари в дорогу. То и другое он положил ей на плечи и отослал ее прочь вместе с мальчиком. Она пошла и заблудилась в Беэршевской пустыне.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 Когда кончилась вода в мехе, Агарь оставила плачущего мальчика в тени под кустом,

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 а сама отошла и села вдали от него, примерно на расстоянии выстрела из лука. «Не буду смотреть на то, как мое дитя умирает», — сказала она себе и, сидя поодаль, тоже начала плакать навзрыд.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 Мольбы и плач подростка услышал Бог; и посланный Им ангел с небес заговорил с Агарью: «Что с тобою, Агарь? Не бойся! Бог услышал плач оставленного тобой ребенка.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

18 Встань, подними мальчика и береги его! Великий народ произведу Я от него».

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

19 Бог открыл глаза Агари, и увидела она колодец, пошла, наполнила мех водой и напоила ребенка.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 [20-21] Мальчик, хранимый Богом, рос и мужал. Он поселился в пустыне Паран и был искусным стрелком из лука, а жену ему мать нашла в Египте.

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

22 В ту пору Авимелех, царь Герара, вместе с Пихолом, своим военачальником, пришел навестить Авраама. «По всему видно, — сказал он Аврааму, — с тобою Бог во всем, что ты ни делаешь.

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

23 Так поклянись же здесь мне Богом, что ты никогда не прибегнешь ни к каким тайным проискам против меня или моих детей и потомков. Как я был верен тебе, так и ты поклянись в верности мне и стране, в которой ты живешь как человек пришлый».

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

24 «Хорошо, — сказал Авраам, — я клянусь».

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

25 Но при этом Авраам упрекнул Авимелеха за колодец, который отняли у него люди Авимелеха.

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 «Не знаю, кто это сделал, — возразил Авимелех. — До сих пор ты ни разу не упомянул об этом, и ни от кого другого я об этом не слышал».

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

27 Тогда взял Авраам из стад своих овец и быков и отдал в дар Авимелеху, и заключили они союз.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

28 А когда Авраам поставил отдельно еще семь овечек,

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 Авимелех спросил Авраама: «Зачем ты это сделал?»

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

30 «Ты должен, — ответил он, — принять этих семь овечек от меня как очевидное признание того, что я выкопал этот колодец».

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

31 С тех пор это место называется Беэр-Шева, Колодец клятвы, потому что здесь они поклялись друг другу.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 Заключив союз в Беэр-Шеве, Авимелех и его военачальник Пихол вернулись в землю филистимлян.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 Авраам посадил в Беэр-Шеве тамариск. Там же призвал он имя ГОСПОДА, Бога вечного: совершил богослужение.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

34 И он еще долго оставался в земле филистимской как человек пришлый.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.