Книга ПритчейГлава 24 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
ПриповiстiРозділ 24 |
|
1 |
|
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло. |
|
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно. |
|
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним. |
|
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого. |
|
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників. |
|
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі. |
|
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим. |
|
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні. |
|
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила. |
|
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх? |
|
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її. |
|
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, — |
|
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться! |
|
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його, |
|
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́! |
|
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє, |
|
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе! |
|
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним, |
|
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне. |
|
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними, |
|
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає? |
|
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре. |
|
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди. |
|
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра! |
|
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве. |
|
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім. |
|
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми. |
|
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“ |
|
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, — |
|
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний. |
|
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі: |
|
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, — |
|
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“ |
Книга ПритчейГлава 24 |
ПриповiстiРозділ 24 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло. |
|
3 |
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно. |
|
4 |
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним. |
|
5 |
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого. |
|
6 |
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників. |
|
7 |
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі. |
|
8 |
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим. |
|
9 |
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні. |
|
10 |
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила. |
|
11 |
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх? |
|
12 |
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її. |
|
13 |
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, — |
|
14 |
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться! |
|
15 |
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його, |
|
16 |
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́! |
|
17 |
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє, |
|
18 |
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе! |
|
19 |
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним, |
|
20 |
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне. |
|
21 |
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними, |
|
22 |
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає? |
|
23 |
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре. |
|
24 |
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди. |
|
25 |
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра! |
|
26 |
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве. |
|
27 |
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім. |
|
28 |
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми. |
|
29 |
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“ |
|
30 |
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, — |
|
31 |
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний. |
|
32 |
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі: |
|
33 |
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, — |
|
34 |
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“ |