Вiд МаркаРозділ 11 |
|
1 |
|
2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. |
|
3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“. |
|
4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його. |
|
5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“ |
|
6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх. |
|
7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього. |
|
8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях. |
|
9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! |
|
10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“ |
|
11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́. |
|
12 |
|
13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́. |
|
14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули. |
|
15 |
|
16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм. |
|
17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“ |
|
18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його. |
|
19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили. |
|
20 |
|
21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“ |
|
22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу! |
|
23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому! |
|
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам. |
|
25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші. |
|
26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“. |
|
27 |
|
28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив? |
|
29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́. |
|
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“ |
|
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“ |
|
32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк. |
|
33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“. |
馬可福音第11章 |
|
1 近耶路撒冷、至伯法其及伯大尼、邇橄欖山、耶穌遣門徒二人、 |
|
2 曰、爾往前村、入則遇小驢縶焉、從未有人乘者、解而牵之、 |
|
3 倘有人問爾何爲、則曰主需之、彼必從而放焉、 |
|
4 門徒遂往、果遇小驢、繫於門外歧路間、卽解之、 |
|
5 旁立數人問曰、解驢何爲、 |
|
6 門徒如耶穌命以對、遂許之、 |
|
7 乃牽驢就耶穌、置衣於上、耶穌乘之、 |
|
8 多人以衣布道、或伐樹枝、布於途、 |
|
9 前後行人呼曰、萬福歟、托主名來者、當見寵也、 |
|
10 承我祖大闢之國、托主名臨者、當見寵也、在上者萬福矣、〇 |
|
11 |
|
12 |
|
13 遙見無花果樹、有葉、就視有實否、及至、見葉而已、蓋果期未至也、 |
|
14 耶穌謂樹曰、今而後、無食爾果矣、門徒聞之、〇 |
|
15 |
|
16 不許攜具過殿、 |
|
17 示人曰、記不云乎、我室必稱爲諸民祈禱之室、爾曹以爲盜巢也、 |
|
18 士子、祭司諸長、聞此謀殺之、而不敢、以衆奇其道也、〇 |
|
19 |
|
20 來朝、過無花果樹、見根枝盡槁、 |
|
21 彼得憶而言曰、夫子、請觀爾所詛之樹、已槁矣、〇 |
|
22 |
|
23 我誠告爾、凡命此山移去投海、而中心不疑、信所言必成、則所言可成也、 |
|
24 吾語汝、祈禱時、不論何求、信則得之、 |
|
25 立而祈禱時、如與人有憾、則免之、天父亦免爾過、 |
|
26 不免之、天父亦不免爾過、〇 |
|
27 |
|
28 曰、爾以何權行是、誰賜爾此權耶、 |
|
29 耶穌曰、我亦一言問爾、請答我、則我以何權行是告爾、 |
|
30 約翰施洗、由天乎、由人乎、請答我、 |
|
31 其人竊議曰、若云由天、彼必曰曷不信之、 |
|
32 若云由人、我又畏民、蓋民誠以約翰爲先知也、 |
|
33 遂對曰不知、耶穌曰、我亦不以何權行是告爾也、 |
Вiд МаркаРозділ 11 |
馬可福音第11章 |
|
1 |
1 近耶路撒冷、至伯法其及伯大尼、邇橄欖山、耶穌遣門徒二人、 |
|
2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. |
2 曰、爾往前村、入則遇小驢縶焉、從未有人乘者、解而牵之、 |
|
3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“. |
3 倘有人問爾何爲、則曰主需之、彼必從而放焉、 |
|
4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його. |
4 門徒遂往、果遇小驢、繫於門外歧路間、卽解之、 |
|
5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“ |
5 旁立數人問曰、解驢何爲、 |
|
6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх. |
6 門徒如耶穌命以對、遂許之、 |
|
7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього. |
7 乃牽驢就耶穌、置衣於上、耶穌乘之、 |
|
8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях. |
8 多人以衣布道、或伐樹枝、布於途、 |
|
9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! |
9 前後行人呼曰、萬福歟、托主名來者、當見寵也、 |
|
10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“ |
10 承我祖大闢之國、托主名臨者、當見寵也、在上者萬福矣、〇 |
|
11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́. |
11 |
|
12 |
12 |
|
13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́. |
13 遙見無花果樹、有葉、就視有實否、及至、見葉而已、蓋果期未至也、 |
|
14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули. |
14 耶穌謂樹曰、今而後、無食爾果矣、門徒聞之、〇 |
|
15 |
15 |
|
16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм. |
16 不許攜具過殿、 |
|
17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“ |
17 示人曰、記不云乎、我室必稱爲諸民祈禱之室、爾曹以爲盜巢也、 |
|
18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його. |
18 士子、祭司諸長、聞此謀殺之、而不敢、以衆奇其道也、〇 |
|
19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили. |
19 |
|
20 |
20 來朝、過無花果樹、見根枝盡槁、 |
|
21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“ |
21 彼得憶而言曰、夫子、請觀爾所詛之樹、已槁矣、〇 |
|
22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу! |
22 |
|
23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому! |
23 我誠告爾、凡命此山移去投海、而中心不疑、信所言必成、則所言可成也、 |
|
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам. |
24 吾語汝、祈禱時、不論何求、信則得之、 |
|
25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші. |
25 立而祈禱時、如與人有憾、則免之、天父亦免爾過、 |
|
26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“. |
26 不免之、天父亦不免爾過、〇 |
|
27 |
27 |
|
28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив? |
28 曰、爾以何權行是、誰賜爾此權耶、 |
|
29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́. |
29 耶穌曰、我亦一言問爾、請答我、則我以何權行是告爾、 |
|
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“ |
30 約翰施洗、由天乎、由人乎、請答我、 |
|
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“ |
31 其人竊議曰、若云由天、彼必曰曷不信之、 |
|
32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк. |
32 若云由人、我又畏民、蓋民誠以約翰爲先知也、 |
|
33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“. |
33 遂對曰不知、耶穌曰、我亦不以何權行是告爾也、 |