CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Мар. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Марка

Розділ 11

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

Das Evangelium nach Markus

Kapitel 11

1 Und2532 da3753 sie nahe zu1519 Jerusalem2419 kamen1448, gen1519 Bethphage967 und2532 Bethanien963 an4314 den Ölberg3735, sandte649 er seiner Jünger3101 zwei1417

2 und2532 sprach3004 zu ihnen846: Gehet hin5217 in1519 den Flecken2968, der vor2713 euch5216 liegt, und2532 alsbald2112; wenn ihr846 hineinkommt, werdet1210 ihr846 finden2147 ein Füllen4454 angebunden, auf1519 welchem3739 nie3762 kein Mensch444 gesessen2523 ist. Löset3089 es ab und führet71 es her!

3 Und2532 so1437 jemand5100 zu649 euch5213 sagen2036 wird2036: Warum5101 tut4160 ihr846 das5124? so3754 sprechet: Der HErr2962 bedarf5532 sein2192; so2532 wird er846‘s bald2112 hersenden5602.

4 Und1161 gingen565 hin und2532 fanden2147 das Füllen4454 gebunden1210 an4314 der Tür2374, draußen1854 auf1909 dem Wegscheid, und löseten es846 ab.

5 Und2532 etliche5100, die da1563 stunden, sprachen3004 zu ihnen: Was5101 machet ihr846, daß ihr4160 das Füllen4454 ablöset3089?

6 Sie846 sagten2036 aber1161 zu863 ihnen846, wie2531 ihnen JEsus2424 geboten1781 hatte; und2532 die ließen‘s863 zu.

7 Und2532 sie71 führeten das1909 Füllen4454 zu4314 JEsu2424 und2532 legten1911 ihre846 Kleider2440 darauf1911, und2532 er846 setzte2523 sich848 darauf.

8 Viele4183 aber1161 breiteten4766 ihre Kleider2440 auf1519 den Weg3598. Etliche243 hieben2875 Maien4746 von1537 den Bäumen1186 und1161 streueten sie auf1519 den Weg3598.

9 Und2532 die vorne vorgingen4254, und2532 die hernach folgeten, schrieen2896 und sprachen3004: Hosianna5614! Gelobet sei2127, der da kommt2064 in1722 dem Namen3686 des HErrn2962!

10 Gelobet sei2127 das932 Reich unsers2257 Vaters3962 David1138, das da kommt2064 in1722 dem Namen3686 des HErrn2962! Hosianna5614 in1722 der Höhe5310!

11 Und2532 der HErr ging ein1525 zu1519 Jerusalem2414 und2532 in1519 den Tempel2411. Und2532 er2424 besah4017 alles3956; und am2235 Abend ging er hinaus1831 gen1519 Bethanien963 mit3326 den Zwölfen1427.

12 Und2532 des846 andern Tages1887, da sie von575 Bethanien963 gingen1831, hungerte ihn3983.

13 Und2532 sah1492 einen Feigenbaum4808 von ferne3113, der Blätter5444 hatte2192. Da trat2064 er846 hinzu, ob er846 etwas5100 darauf fände2147. Und2532 da er hinzukam, fand2147 er nichts3762 denn1487 nur Blätter5444; denn686 es war2258 noch3756 nicht1508 Zeit1909, daß Feigen4810 sein2064 sollten.

14 Und2532 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036 zu1519 ihm846: Nun esse5315 von1537 dir4675 niemand3367 keine Frucht2590 ewiglich165! Und seine846 Jünger3101 höreten das.

15 Und2532 sie kamen2064 gen Jerusalem2414. Und2532 JEsus2424 ging1525 in1519 den Tempel2411, fing756 an und2532 trieb1544 aus die Verkäufer4453 und2532 Käufer59 in dem Tempel2411; und2532 die Tische5132 der Wechsler2855 und die Stühle2515 der Taubenkrämer4058 stieß, er846 um2690

16 und2532 ließ863 nicht3756 zu863, daß2443 jemand etwas5100 durch1223 den Tempel2411 trüge1308.

17 Und2532 er1321 lehrete und sprach3004 zu ihnen846: Stehet nicht3756 geschrieben1125: Mein3450 Haus3624 soll4160 heißen2564 ein Bethaus allen3956 Völkern1484? Ihr846 aber1161 habt eine Mördergrube4693 daraus gemacht.

18 Und2532 es3754 kam191 vor1909 die Schriftgelehrten1122 und2532 Hohenpriester749; und2532 sie846 trachteten2212, wie4459 sie846 ihn umbrächten622. Sie846 fürchteten sich5399 aber vor ihm; denn1063 alles3956 Volk3793 verwunderte sich1605 seiner Lehre1322.

19 Und2532 des3753 Abends3796 ging er hinaus1607 vor1854 die Stadt4172.

20 Und2532 am Morgen4404 gingen sie vorüber3899 und sahen1492 den Feigenbaum4808, daß er verdorret war3583 bis auf1537 die Wurzel4491.

21 Und2532 Petrus4074 gedachte363 daran und sprach3004 zu ihm846: Rabbi4461, siehe2396, der3739 Feigenbaum4808, den du verflucht hast2672, ist verdorret.

22 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach3004 zu ihnen846: Habt2192 Glauben4102 an GOtt2316!

23 Wahrlich281, ich302 sage3004 euch5213, wer1437 zu1722 diesem5129 Berge3735 spräche2036: Heb‘ dich und1063 wirf906 dich ins Meer2281! und2532 zweifelte1252 nicht3361 in1519 seinem Herzen2588, sondern235 glaubte4100, daß3754 es3754 geschehen1096 würde, was er846 sagt2036, so2532 wird‘s2071 ihm geschehen, was er sagt3004.

24 Darum sage3004 ich5124 euch5213: Alles3956, was3745 ihr302 bittet154 in eurem Gebet4336, glaubet nur, daß3754 ihr‘s4100 empfangen2983 werdet, so2532 wird‘s euch5213 werden2071.

25 Und2532 wenn3752 ihr5213 stehet4739 und2532 betet4336, so vergebet863, wo ihr etwas1536 wider jemand1536 habt2192, auf1722 daß2443 auch5100 euer5216 Vater3962 im2596 Himmel3588 euch5216 vergebe eure Fehle.

26 Wenn1487 ihr5210 aber1161 nicht3756 vergeben863 werdet, so wird863 auch euer5216 Vater3962, der3588 im1722 Himmel3772 ist, eure5216 Fehle nicht3761 vergeben863.

27 Und2532 sie846 kamen2064 abermal gen Jerusalem2414. Und2532 da er846 in1519 den Tempel2411 ging4043, kamen2064 zu1722 ihm die Hohenpriester749 und2532 Schriftgelehrten1122 und2532 die Ältesten4245

28 und2532 sprachen3004 zu1722 ihm846: Aus was4169 für Macht1849 tust du das5023, und2532 wer5101 hat4160 dir4671 die5026 Macht4160 gegeben1325, daß2443 du solches5023 tust?

29 JEsus2424 aber1161 antwortete611 und2504 sprach2036 zu1722 ihnen846: Ich will euch5209 auch2532 ein1520 Wort3056 fragen1905; antwortet611 mir3427, so2532 will ich euch5213 sagen2046, aus was4169 für Macht1849 ich das5023 tue4160:

30 Die Taufe908 Johannes2491, war2258 sie vom1537 Himmel3772 oder2228 von1537 Menschen444? Antwortet611 mir3427!

31 Und2532 sie gedachten bei4314 sich selbst1438 und sprachen2036: Sagen3004 wir, sie war vom1537 Himmel3772, so1437 wird3049 er846 sagen2046: Warum1302 habt ihr4100 denn3767 ihm nicht3756 geglaubet?

32 Sagen2036 wir aber235, sie537 war2258 von1537 Menschen444, so1437 fürchten5399 wir uns vor dem Volk2992. Denn1063 sie hielten2192 alle, daß3754 Johannes2491 ein rechter3689 Prophet4396 wäre.

33 Und2532 sie1492 antworteten611 und2532 sprachen3004 zu1722 JEsu2424: Wir wissen‘s1492 nicht3756. Und JEsus2424 antwortete611 und sprach3004 zu ihnen846: So sage3004 ich1473 euch5213 auch nicht3761, aus was4169 für Macht1849 ich solches5023 tue4160.

Вiд Марка

Розділ 11

Das Evangelium nach Markus

Kapitel 11

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

1 Und2532 da3753 sie nahe zu1519 Jerusalem2419 kamen1448, gen1519 Bethphage967 und2532 Bethanien963 an4314 den Ölberg3735, sandte649 er seiner Jünger3101 zwei1417

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

2 und2532 sprach3004 zu ihnen846: Gehet hin5217 in1519 den Flecken2968, der vor2713 euch5216 liegt, und2532 alsbald2112; wenn ihr846 hineinkommt, werdet1210 ihr846 finden2147 ein Füllen4454 angebunden, auf1519 welchem3739 nie3762 kein Mensch444 gesessen2523 ist. Löset3089 es ab und führet71 es her!

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

3 Und2532 so1437 jemand5100 zu649 euch5213 sagen2036 wird2036: Warum5101 tut4160 ihr846 das5124? so3754 sprechet: Der HErr2962 bedarf5532 sein2192; so2532 wird er846‘s bald2112 hersenden5602.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

4 Und1161 gingen565 hin und2532 fanden2147 das Füllen4454 gebunden1210 an4314 der Tür2374, draußen1854 auf1909 dem Wegscheid, und löseten es846 ab.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

5 Und2532 etliche5100, die da1563 stunden, sprachen3004 zu ihnen: Was5101 machet ihr846, daß ihr4160 das Füllen4454 ablöset3089?

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

6 Sie846 sagten2036 aber1161 zu863 ihnen846, wie2531 ihnen JEsus2424 geboten1781 hatte; und2532 die ließen‘s863 zu.

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

7 Und2532 sie71 führeten das1909 Füllen4454 zu4314 JEsu2424 und2532 legten1911 ihre846 Kleider2440 darauf1911, und2532 er846 setzte2523 sich848 darauf.

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

8 Viele4183 aber1161 breiteten4766 ihre Kleider2440 auf1519 den Weg3598. Etliche243 hieben2875 Maien4746 von1537 den Bäumen1186 und1161 streueten sie auf1519 den Weg3598.

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

9 Und2532 die vorne vorgingen4254, und2532 die hernach folgeten, schrieen2896 und sprachen3004: Hosianna5614! Gelobet sei2127, der da kommt2064 in1722 dem Namen3686 des HErrn2962!

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

10 Gelobet sei2127 das932 Reich unsers2257 Vaters3962 David1138, das da kommt2064 in1722 dem Namen3686 des HErrn2962! Hosianna5614 in1722 der Höhe5310!

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

11 Und2532 der HErr ging ein1525 zu1519 Jerusalem2414 und2532 in1519 den Tempel2411. Und2532 er2424 besah4017 alles3956; und am2235 Abend ging er hinaus1831 gen1519 Bethanien963 mit3326 den Zwölfen1427.

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

12 Und2532 des846 andern Tages1887, da sie von575 Bethanien963 gingen1831, hungerte ihn3983.

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

13 Und2532 sah1492 einen Feigenbaum4808 von ferne3113, der Blätter5444 hatte2192. Da trat2064 er846 hinzu, ob er846 etwas5100 darauf fände2147. Und2532 da er hinzukam, fand2147 er nichts3762 denn1487 nur Blätter5444; denn686 es war2258 noch3756 nicht1508 Zeit1909, daß Feigen4810 sein2064 sollten.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

14 Und2532 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036 zu1519 ihm846: Nun esse5315 von1537 dir4675 niemand3367 keine Frucht2590 ewiglich165! Und seine846 Jünger3101 höreten das.

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

15 Und2532 sie kamen2064 gen Jerusalem2414. Und2532 JEsus2424 ging1525 in1519 den Tempel2411, fing756 an und2532 trieb1544 aus die Verkäufer4453 und2532 Käufer59 in dem Tempel2411; und2532 die Tische5132 der Wechsler2855 und die Stühle2515 der Taubenkrämer4058 stieß, er846 um2690

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

16 und2532 ließ863 nicht3756 zu863, daß2443 jemand etwas5100 durch1223 den Tempel2411 trüge1308.

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

17 Und2532 er1321 lehrete und sprach3004 zu ihnen846: Stehet nicht3756 geschrieben1125: Mein3450 Haus3624 soll4160 heißen2564 ein Bethaus allen3956 Völkern1484? Ihr846 aber1161 habt eine Mördergrube4693 daraus gemacht.

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

18 Und2532 es3754 kam191 vor1909 die Schriftgelehrten1122 und2532 Hohenpriester749; und2532 sie846 trachteten2212, wie4459 sie846 ihn umbrächten622. Sie846 fürchteten sich5399 aber vor ihm; denn1063 alles3956 Volk3793 verwunderte sich1605 seiner Lehre1322.

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

19 Und2532 des3753 Abends3796 ging er hinaus1607 vor1854 die Stadt4172.

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

20 Und2532 am Morgen4404 gingen sie vorüber3899 und sahen1492 den Feigenbaum4808, daß er verdorret war3583 bis auf1537 die Wurzel4491.

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

21 Und2532 Petrus4074 gedachte363 daran und sprach3004 zu ihm846: Rabbi4461, siehe2396, der3739 Feigenbaum4808, den du verflucht hast2672, ist verdorret.

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

22 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach3004 zu ihnen846: Habt2192 Glauben4102 an GOtt2316!

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

23 Wahrlich281, ich302 sage3004 euch5213, wer1437 zu1722 diesem5129 Berge3735 spräche2036: Heb‘ dich und1063 wirf906 dich ins Meer2281! und2532 zweifelte1252 nicht3361 in1519 seinem Herzen2588, sondern235 glaubte4100, daß3754 es3754 geschehen1096 würde, was er846 sagt2036, so2532 wird‘s2071 ihm geschehen, was er sagt3004.

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

24 Darum sage3004 ich5124 euch5213: Alles3956, was3745 ihr302 bittet154 in eurem Gebet4336, glaubet nur, daß3754 ihr‘s4100 empfangen2983 werdet, so2532 wird‘s euch5213 werden2071.

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

25 Und2532 wenn3752 ihr5213 stehet4739 und2532 betet4336, so vergebet863, wo ihr etwas1536 wider jemand1536 habt2192, auf1722 daß2443 auch5100 euer5216 Vater3962 im2596 Himmel3588 euch5216 vergebe eure Fehle.

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

26 Wenn1487 ihr5210 aber1161 nicht3756 vergeben863 werdet, so wird863 auch euer5216 Vater3962, der3588 im1722 Himmel3772 ist, eure5216 Fehle nicht3761 vergeben863.

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

27 Und2532 sie846 kamen2064 abermal gen Jerusalem2414. Und2532 da er846 in1519 den Tempel2411 ging4043, kamen2064 zu1722 ihm die Hohenpriester749 und2532 Schriftgelehrten1122 und2532 die Ältesten4245

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

28 und2532 sprachen3004 zu1722 ihm846: Aus was4169 für Macht1849 tust du das5023, und2532 wer5101 hat4160 dir4671 die5026 Macht4160 gegeben1325, daß2443 du solches5023 tust?

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

29 JEsus2424 aber1161 antwortete611 und2504 sprach2036 zu1722 ihnen846: Ich will euch5209 auch2532 ein1520 Wort3056 fragen1905; antwortet611 mir3427, so2532 will ich euch5213 sagen2046, aus was4169 für Macht1849 ich das5023 tue4160:

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

30 Die Taufe908 Johannes2491, war2258 sie vom1537 Himmel3772 oder2228 von1537 Menschen444? Antwortet611 mir3427!

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

31 Und2532 sie gedachten bei4314 sich selbst1438 und sprachen2036: Sagen3004 wir, sie war vom1537 Himmel3772, so1437 wird3049 er846 sagen2046: Warum1302 habt ihr4100 denn3767 ihm nicht3756 geglaubet?

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

32 Sagen2036 wir aber235, sie537 war2258 von1537 Menschen444, so1437 fürchten5399 wir uns vor dem Volk2992. Denn1063 sie hielten2192 alle, daß3754 Johannes2491 ein rechter3689 Prophet4396 wäre.

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

33 Und2532 sie1492 antworteten611 und2532 sprachen3004 zu1722 JEsu2424: Wir wissen‘s1492 nicht3756. Und JEsus2424 antwortete611 und sprach3004 zu ihnen846: So sage3004 ich1473 euch5213 auch nicht3761, aus was4169 für Macht1849 ich solches5023 tue4160.