Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Марка

Розділ 11

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

Евангелие по Марку

Глава 11

1 И когда они приближались к Иерусалиму со стороны Виффагии и Вифании, что у Масличной горы, послал Он двоих из учеников Своих,

2 сказав им: «Идите в селение, которое перед вами, и сразу, как только войдете в него, найдете там привязанного осленка, на которого еще никто из людей не садился. Отвяжите его и приведите сюда.

3 И если кто спросит вас: „Что это вы делаете?“, скажите: „Он нужен Господу, и Господь скоро вернет его“».

4 Они пошли и нашли осленка, привязанного к воротам на улице. Когда они отвязывали его,

5 люди, стоявшие там, спросили их: «Что вы делаете? Зачем отвязываете осленка?»

6 Они же отвечали им так, как сказал Иисус, и их отпустили.

7 Ученики привели к Иисусу осленка, положили на него свои одежды, и Иисус сел на него.

8 И многие устилали дорогу своими одеждами, другие же — ветвями, срезанными с деревьев на полях.

9 И шедшие впереди и идущие за Ним восклицали: «Осанна! Благословен Грядущий во имя Господне!

10 Благословенно грядущее царство Давида, отца нашего! В высях небесных осанна!»

11 Так Иисус вошел в Иерусалим. Он пришел в Храм и осмотрел там всё. И затем, так как час уже был поздний, Он с Двенадцатью отправился в Вифанию.

12 На следующий день, когда они покидали Вифанию, Он почувствовал голод.

13 Увидев вдали смоковницу, покрытую листьями, Он пошел посмотреть, нет ли на дереве плодов, но, подойдя, ничего, кроме листьев, не нашел: время для появления смокв еще не наступило.

14 И тогда сказал Он, глядя на смоковницу: «Никто не будет больше есть твои плоды вовек!» И это слышали ученики Его.

15 И вновь пришли они в Иерусалим. Войдя в Храм, Иисус стал изгонять оттуда тех, кто продавал и покупал там, опрокинул столы менял и прилавки продавцов голубей,

16 и не позволял проносить что-либо через двор Храма.

17 Затем Он начал учить их и сказал при этом: «Разве не написано: „Дом Мой назовут домом молитвы для всех народов“? А вы сделали его притоном разбойников!»

18 Это слышали первосвященники и книжники и обдумывали, как им погубить Иисуса: они боялись Его, ибо весь народ был увлечен Его учением.

19 Вечером Иисус с учениками покинул город.

20 Ранним утром, проходя мимо смоковницы, они увидели, что дерево засохло до корней.

21 Тогда вспомнил Петр слова Иисуса и сказал: «Равви, посмотри! Смоковница, которую Ты проклял, засохла».

22 На это Иисус ответил: «Имейте веру в Бога!

23 Воистину, кто скажет этой горе: „Поднимись и пади в море!“ и при этом, нимало в сердце не сомневаясь, будет верить, что сказанное им исполнится, так для него и будет.

24 Потому говорю вам, о чем бы вы ни просили в молитве, верьте, что вы это уже получили, и дано будет вам.

25 И когда вы стоите и молитесь, прощайте всё, что против кого-то имеете, чтобы и Отец ваш Небесный простил вам согрешения ваши».

26 []

27 Они снова пришли в Иерусалим. И когда Он шел по двору Храма, подошли к Нему первосвященники, книжники и старейшины

28 и стали спрашивать Его: «По какому праву Ты делаешь это? Кто дал Тебе власть это делать?»

29 «Спрошу вас и Я об одном, — сказал им Иисус, — если вы ответите Мне, то и Я скажу вам, по какому праву Я делаю это.

30 Крещение, что Иоанн совершал, было от Бога или от людей? Ответьте Мне».

31 Они стали рассуждать между собой: «Если скажем: „От Бога“, то Он спросит: „Почему же вы тогда не поверили ему?“,

32 а если скажем: „От людей“, то… » (Они боялись толпы, ведь все считали, что Иоанн действительно был пророком.)

33 «Мы не знаем», — ответили они Иисусу. Тогда Иисус сказал им: «И Я не скажу вам, по какому праву делаю это».

Вiд Марка Розділ 11	Евангелие по Марку Глава 11
1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,	1 И когда они приближались к Иерусалиму со стороны Виффагии и Вифании, что у Масличной горы, послал Он двоих из учеников Своих,
2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.	2 сказав им: «Идите в селение, которое перед вами, и сразу, как только войдете в него, найдете там привязанного осленка, на которого еще никто из людей не садился. Отвяжите его и приведите сюда.
3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.	3 И если кто спросит вас: „Что это вы делаете?“, скажите: „Он нужен Господу, и Господь скоро вернет его“».
4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.	4 Они пошли и нашли осленка, привязанного к воротам на улице. Когда они отвязывали его,
5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“	5 люди, стоявшие там, спросили их: «Что вы делаете? Зачем отвязываете осленка?»
6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.	6 Они же отвечали им так, как сказал Иисус, и их отпустили.
7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.	7 Ученики привели к Иисусу осленка, положили на него свои одежды, и Иисус сел на него.
8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.	8 И многие устилали дорогу своими одеждами, другие же — ветвями, срезанными с деревьев на полях.
9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!	9 И шедшие впереди и идущие за Ним восклицали: «Осанна! Благословен Грядущий во имя Господне!
10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“	10 Благословенно грядущее царство Давида, отца нашего! В высях небесных осанна!»
11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.	11 Так Иисус вошел в Иерусалим. Он пришел в Храм и осмотрел там всё. И затем, так как час уже был поздний, Он с Двенадцатью отправился в Вифанию.
12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.	12 На следующий день, когда они покидали Вифанию, Он почувствовал голод.
13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.	13 Увидев вдали смоковницу, покрытую листьями, Он пошел посмотреть, нет ли на дереве плодов, но, подойдя, ничего, кроме листьев, не нашел: время для появления смокв еще не наступило.
14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.	14 И тогда сказал Он, глядя на смоковницу: «Никто не будет больше есть твои плоды вовек!» И это слышали ученики Его.
15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.	15 И вновь пришли они в Иерусалим. Войдя в Храм, Иисус стал изгонять оттуда тех, кто продавал и покупал там, опрокинул столы менял и прилавки продавцов голубей,
16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.	16 и не позволял проносить что-либо через двор Храма.
17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“	17 Затем Он начал учить их и сказал при этом: «Разве не написано: „Дом Мой назовут домом молитвы для всех народов“? А вы сделали его притоном разбойников!»
18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.	18 Это слышали первосвященники и книжники и обдумывали, как им погубить Иисуса: они боялись Его, ибо весь народ был увлечен Его учением.
19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.	19 Вечером Иисус с учениками покинул город.
20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.	20 Ранним утром, проходя мимо смоковницы, они увидели, что дерево засохло до корней.
21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“	21 Тогда вспомнил Петр слова Иисуса и сказал: «Равви, посмотри! Смоковница, которую Ты проклял, засохла».
22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!	22 На это Иисус ответил: «Имейте веру в Бога!
23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!	23 Воистину, кто скажет этой горе: „Поднимись и пади в море!“ и при этом, нимало в сердце не сомневаясь, будет верить, что сказанное им исполнится, так для него и будет.
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.	24 Потому говорю вам, о чем бы вы ни просили в молитве, верьте, что вы это уже получили, и дано будет вам.
25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.	25 И когда вы стоите и молитесь, прощайте всё, что против кого-то имеете, чтобы и Отец ваш Небесный простил вам согрешения ваши».
26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.	26 []
27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,	27 Они снова пришли в Иерусалим. И когда Он шел по двору Храма, подошли к Нему первосвященники, книжники и старейшины
28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?	28 и стали спрашивать Его: «По какому праву Ты делаешь это? Кто дал Тебе власть это делать?»
29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.	29 «Спрошу вас и Я об одном, — сказал им Иисус, — если вы ответите Мне, то и Я скажу вам, по какому праву Я делаю это.
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“	30 Крещение, что Иоанн совершал, было от Бога или от людей? Ответьте Мне».
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“	31 Они стали рассуждать между собой: «Если скажем: „От Бога“, то Он спросит: „Почему же вы тогда не поверили ему?“,
32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.	32 а если скажем: „От людей“, то… » (Они боялись толпы, ведь все считали, что Иоанн действительно был пророком.)
33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.	33 «Мы не знаем», — ответили они Иисусу. Тогда Иисус сказал им: «И Я не скажу вам, по какому праву делаю это».

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Марка

Розділ 11

Евангелие по Марку

Глава 11

Вiд Марка

Розділ 11

Евангелие по Марку

Глава 11

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Марка

Розділ 11

Евангелие по Марку

Глава 11

Вiд Марка

Розділ 11

Евангелие по Марку

Глава 11

Старий
завіт

Новий
завіт