CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Мар. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Марка

Розділ 11

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

Mark

Chapter 11

1 WHEN he came near to Jerusalem, to wards Bethphage and Bethany at the Mount of Olives, he sent two of his disciples,

2 And he said to them, Go to the village in front of us; and as soon as you enter it, you will find a colt which is tied up, on which no man of the sons of men has ever ridden; untie it and bring it.

3 And if any man should say to you, Why are you doing this? say to him that our Lord needs it; and immediately he will send it here.

4 So they went and found the colt tied by the door, outside, in the street. And as they were untying it,

5 Some of the men who stood there said to them, What are you doing, are you untying the colt?

6 And they said to them as Jesus had instructed them; and they permitted them.

7 And they brought the colt to Jesus, and they put their garments on it, and Jesus rode on it.

8 And many spread their garments on the road; and others cut down branches from the trees, and spread them on the road.

9 And those who were in front of him, and those who were behind him, were crying and saying, Hosanna; Blessed is he who comes in the name of the Lord;

10 And blessed is the kingdom of our father David, which comes; Hosanna in the highest.

11 And Jesus entered Jerusalem, into the temple; and he saw everything, and when evening came, he went out to Bethany with the twelve.

12 And the next day, when they went out of Bethany, he became hungry.

13 And he saw a fig tree in the distance, which had leaves on it. So he came to it to see if he could find anything on it; and when he came he found nothing on it except leaves; for it was not yet time for the figs.

14 And he said to it, From now and forever, let no man eat of your fruit. And his disciples heard it.

15 And they came to Jerusalem; and Jesus entered into the temple of God, and began to cast out those who were buying and selling in the temple; and he overturned the trays of the money-changers and the stands of those who sold doves;

16 And he would not allow any man to bring goods into the temple.

17 And he taught them and said to them, Is it not written, My house shall be called the house of prayer for all the peoples? But you have made it a bandits' cave.

18 And the high priests and the scribes heard it, and they sought how to do away with him; for they were afraid of him, because all the people were amazed at his teaching.

19 And when evening came, they went outside of the city.

20 And in the morning, as they were passing, they saw the fig tree withered from its roots.

21 And Simon remembered, and said to him, Master, behold, the fig tree which you cursed has withered.

22 Jesus answered and said to them, If you have faith in God,

23 Truly I say to you, Whoever should say to this mountain, Remove and fall into the sea, and does not doubt in his heart, but believes that what he says will be done, whatever he says will be done to him.

24 Therefore I say to you, Anything you pray for and ask, believe that you will receive it, and it will be done for you.

25 And when you stand up to pray, forgive whatever you have against any man, so that your Father in heaven will forgive you your trespasses.

26 But if you will not forgive, even your Father in heaven will not forgive you your trespasses.

27 And they came again to Jerusalem; and while he was walking in the temple, the high priests, and the scribes, and the elders came to him.

28 And they said to him, By what authority do you do these things? and who gave you this authority to do these things?

29 Jesus said to them, I will also ask you a word to tell me, and then I will tell you by what authority I do these things.

30 Whence is the baptism of John, from heaven, or from men? Tell me.

31 And they reasoned among themselves and said, If we should say to him, from heaven, he will say to us, Why then did you not believe him?

32 And if we should say, from men, there is the fear of the people, for all of them regard John as a true prophet.

33 So they answered and said to Jesus, We do not know. He said to them, I will also not tell you by what authority I do these things.

Вiд Марка

Розділ 11

Mark

Chapter 11

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

1 WHEN he came near to Jerusalem, to wards Bethphage and Bethany at the Mount of Olives, he sent two of his disciples,

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

2 And he said to them, Go to the village in front of us; and as soon as you enter it, you will find a colt which is tied up, on which no man of the sons of men has ever ridden; untie it and bring it.

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

3 And if any man should say to you, Why are you doing this? say to him that our Lord needs it; and immediately he will send it here.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

4 So they went and found the colt tied by the door, outside, in the street. And as they were untying it,

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

5 Some of the men who stood there said to them, What are you doing, are you untying the colt?

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

6 And they said to them as Jesus had instructed them; and they permitted them.

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

7 And they brought the colt to Jesus, and they put their garments on it, and Jesus rode on it.

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

8 And many spread their garments on the road; and others cut down branches from the trees, and spread them on the road.

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

9 And those who were in front of him, and those who were behind him, were crying and saying, Hosanna; Blessed is he who comes in the name of the Lord;

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

10 And blessed is the kingdom of our father David, which comes; Hosanna in the highest.

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

11 And Jesus entered Jerusalem, into the temple; and he saw everything, and when evening came, he went out to Bethany with the twelve.

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

12 And the next day, when they went out of Bethany, he became hungry.

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

13 And he saw a fig tree in the distance, which had leaves on it. So he came to it to see if he could find anything on it; and when he came he found nothing on it except leaves; for it was not yet time for the figs.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

14 And he said to it, From now and forever, let no man eat of your fruit. And his disciples heard it.

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

15 And they came to Jerusalem; and Jesus entered into the temple of God, and began to cast out those who were buying and selling in the temple; and he overturned the trays of the money-changers and the stands of those who sold doves;

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

16 And he would not allow any man to bring goods into the temple.

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

17 And he taught them and said to them, Is it not written, My house shall be called the house of prayer for all the peoples? But you have made it a bandits' cave.

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

18 And the high priests and the scribes heard it, and they sought how to do away with him; for they were afraid of him, because all the people were amazed at his teaching.

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

19 And when evening came, they went outside of the city.

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

20 And in the morning, as they were passing, they saw the fig tree withered from its roots.

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

21 And Simon remembered, and said to him, Master, behold, the fig tree which you cursed has withered.

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

22 Jesus answered and said to them, If you have faith in God,

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

23 Truly I say to you, Whoever should say to this mountain, Remove and fall into the sea, and does not doubt in his heart, but believes that what he says will be done, whatever he says will be done to him.

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

24 Therefore I say to you, Anything you pray for and ask, believe that you will receive it, and it will be done for you.

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

25 And when you stand up to pray, forgive whatever you have against any man, so that your Father in heaven will forgive you your trespasses.

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

26 But if you will not forgive, even your Father in heaven will not forgive you your trespasses.

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

27 And they came again to Jerusalem; and while he was walking in the temple, the high priests, and the scribes, and the elders came to him.

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

28 And they said to him, By what authority do you do these things? and who gave you this authority to do these things?

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

29 Jesus said to them, I will also ask you a word to tell me, and then I will tell you by what authority I do these things.

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

30 Whence is the baptism of John, from heaven, or from men? Tell me.

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

31 And they reasoned among themselves and said, If we should say to him, from heaven, he will say to us, Why then did you not believe him?

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

32 And if we should say, from men, there is the fear of the people, for all of them regard John as a true prophet.

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

33 So they answered and said to Jesus, We do not know. He said to them, I will also not tell you by what authority I do these things.