| ЙовРозділ 12 | 
| 1  | 
| 2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́! | 
| 3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це? | 
| 4 Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний. | 
| 5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́! | 
| 6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю. | 
| 7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість. | 
| 8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські. | 
| 9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила? | 
| 10 Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла? | 
| 11 Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву? | 
| 12 Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум. | 
| 13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум. | 
| 14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений. | 
| 15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть. | 
| 16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду. | 
| 17 Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів, | 
| 18 Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна. | 
| 19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює, | 
| 20 Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність. | 
| 21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює. | 
| 22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло. | 
| 23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю. | 
| 24 Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, — | 
| 25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного! | 
| 約伯記第12章 | 
| 1 約百曰、 | 
| 2 爾豈人中之俊乎、爾曹若死、宇宙間豈無哲人哉。 | 
| 3 我之慧心、與爾何異、爾無能過我、爾所言者、誰不知之。 | 
| 4 夫爲善行義之人、每爲同儕所嘲誚、我籲呼上帝、望其垂聽、亦貽笑於同儕。 | 
| 5 譬諸火炬、使人無隕越之虞、旣得安居、遂棄之。 | 
| 6 寇賊之家、反獲平康、欲以己之能匹上帝、干上帝怒、竟享逸樂。 | 
| 7 試問諸鳥獸、鳥獸如是、 | 
| 8 試問諸蟲魚、蟲魚亦如是、 | 
| 9 皆耶和華使之然、此理誰不知之乎、 | 
| 10 獸之生命、人之性靈、操自上帝。 | 
| 11 耳察聲音、猶口之知味、 | 
| 12 智與年而俱進、慧與壽以並增。 | 
| 13 上帝無不知、無不能、謀猷允臧、聰明克備。 | 
| 14 所毀人不能建、所錮人不能釋、 | 
| 15 止溪流而水涸、裂泉脈而地淹。 | 
| 16 上帝至智至能、凡欺人與欺於人者、咸其所治。 | 
| 17 使謀臣被擄、士師爲狂。 | 
| 18 其於列王、則釋其所繫之囚、而拘攣以縲絏。 | 
| 19 使州牧爲俘、使將帥傾覆、 | 
| 20 忠藎之言、使之不納、元老之明、使之忽昧。 | 
| 21 民牧則黜其位、豪強則弛其力。 | 
| 22 彰奧妙無隱秘、變陰翳爲光明。 | 
| 23 生齒旣繁、復加翦滅、版圖旣廓、再使侵削。 | 
| 24 使州牧心盲、如流離曠野、躑躅窮途、 | 
| 25 晦冥無光、遍捫不見、其迷眩若醉焉。 | 
| ЙовРозділ 12 | 約伯記第12章 | 
| 1  | 1 約百曰、 | 
| 2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́! | 2 爾豈人中之俊乎、爾曹若死、宇宙間豈無哲人哉。 | 
| 3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це? | 3 我之慧心、與爾何異、爾無能過我、爾所言者、誰不知之。 | 
| 4 Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний. | 4 夫爲善行義之人、每爲同儕所嘲誚、我籲呼上帝、望其垂聽、亦貽笑於同儕。 | 
| 5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́! | 5 譬諸火炬、使人無隕越之虞、旣得安居、遂棄之。 | 
| 6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю. | 6 寇賊之家、反獲平康、欲以己之能匹上帝、干上帝怒、竟享逸樂。 | 
| 7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість. | 7 試問諸鳥獸、鳥獸如是、 | 
| 8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські. | 8 試問諸蟲魚、蟲魚亦如是、 | 
| 9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила? | 9 皆耶和華使之然、此理誰不知之乎、 | 
| 10 Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла? | 10 獸之生命、人之性靈、操自上帝。 | 
| 11 Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву? | 11 耳察聲音、猶口之知味、 | 
| 12 Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум. | 12 智與年而俱進、慧與壽以並增。 | 
| 13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум. | 13 上帝無不知、無不能、謀猷允臧、聰明克備。 | 
| 14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений. | 14 所毀人不能建、所錮人不能釋、 | 
| 15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть. | 15 止溪流而水涸、裂泉脈而地淹。 | 
| 16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду. | 16 上帝至智至能、凡欺人與欺於人者、咸其所治。 | 
| 17 Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів, | 17 使謀臣被擄、士師爲狂。 | 
| 18 Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна. | 18 其於列王、則釋其所繫之囚、而拘攣以縲絏。 | 
| 19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює, | 19 使州牧爲俘、使將帥傾覆、 | 
| 20 Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність. | 20 忠藎之言、使之不納、元老之明、使之忽昧。 | 
| 21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює. | 21 民牧則黜其位、豪強則弛其力。 | 
| 22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло. | 22 彰奧妙無隱秘、變陰翳爲光明。 | 
| 23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю. | 23 生齒旣繁、復加翦滅、版圖旣廓、再使侵削。 | 
| 24 Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, — | 24 使州牧心盲、如流離曠野、躑躅窮途、 | 
| 25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного! | 25 晦冥無光、遍捫不見、其迷眩若醉焉。 |