Йов

Розділ 38

1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?

3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!

4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!

5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?

6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,

7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?

8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,

9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,

10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,

11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“

12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,

13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?

14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!

15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!

16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?

17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?

18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,

20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?

21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,

23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?

24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?

25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,

26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?

28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?

29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?

30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.

31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?

32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?

33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?

34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?

35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?

36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?

37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,

38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?

39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,

40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?

41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?

約伯記

第38章

1 耶和華乘大風謂約百曰、

2 孰以愚昧之詞、使道不明乎。

3 當鼓爾氣、勿愧丈夫、我問爾答可乎。

4 我肇基大地之時、汝安在、知則告我。

5 誰爲量度、誰爲準繩、

6 何地築址基、何人立四隅、

7 當時星使欣咏、天神謳歌、

8 海水初生、孰提防之、若閉其門、

9 其蔽以密雲、遮以靉靆、

10 定其界址、設其門楗、

11 語之曰、至此則可、不得越其防、爾之洪濤澎湃、至此而止者、非我乎。

12 爾誕生以來、亦亦曾命旭日升、黎明至乎。

13 地之四極、輝光旣布、宵小匿跡、

14 宇宙一新、如印印泥、如人衣衣、

15 作惡者流、不以光爲光、光天之下、不敢作爲。

16 海之泉源、爾豈能窮、淵之深處、爾豈能及。

17 爾豈能啟陰司之戶、窺暗府之門、

18 大地之長廣、爾豈能測、如知之、試言之。

19 光在何方、暗在何所、

20 爾豈識其途、能導人造其境乎。

21 爾壽豈高、爾年豈永、而能識此理哉。

22 雪雹藏諸府庫、爾豈見之、

23 患難之時、以殛斯民。

24 輝光何以四射、東風何以孔布、

25 誰沛霖雨、誰發雷電。

26 使空曠之野、無人之所、亦被膏澤、

27 荒土草木、甲坼芽萌乎。

28 誰致雨露、

29 誰降冰霜、

30 水變爲石、淵面凝結乎。

31 誰繫昴結、解參帶、

32 引十二宮、躔度不差、轉斗柄、旋衆星乎、爾豈能爲之乎、

33 爾能運行天道、使地歸其統轄乎、

34 爾能呼雲、使洪水淹爾乎、

35 爾能掣電、電之現伏、皆從爾命乎。

36 誰使兆民心明意慧乎、

37 孰能核雲之數、傾天之盆、

38 旣雨之後、塵成泥、土作團乎。

39 牝獅稚獅、伏於巖穴、藏於林藪、爾能爲之覓食、以充其饑乎。

40 併於上節

41 鴉無所獲、其子哀鳴於上、孰予之食乎。

Йов

Розділ 38

約伯記

第38章

1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

1 耶和華乘大風謂約百曰、

2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?

2 孰以愚昧之詞、使道不明乎。

3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!

3 當鼓爾氣、勿愧丈夫、我問爾答可乎。

4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!

4 我肇基大地之時、汝安在、知則告我。

5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?

5 誰爲量度、誰爲準繩、

6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,

6 何地築址基、何人立四隅、

7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?

7 當時星使欣咏、天神謳歌、

8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,

8 海水初生、孰提防之、若閉其門、

9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,

9 其蔽以密雲、遮以靉靆、

10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,

10 定其界址、設其門楗、

11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“

11 語之曰、至此則可、不得越其防、爾之洪濤澎湃、至此而止者、非我乎。

12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,

12 爾誕生以來、亦亦曾命旭日升、黎明至乎。

13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?

13 地之四極、輝光旣布、宵小匿跡、

14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!

14 宇宙一新、如印印泥、如人衣衣、

15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!

15 作惡者流、不以光爲光、光天之下、不敢作爲。

16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?

16 海之泉源、爾豈能窮、淵之深處、爾豈能及。

17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?

17 爾豈能啟陰司之戶、窺暗府之門、

18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

18 大地之長廣、爾豈能測、如知之、試言之。

19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,

19 光在何方、暗在何所、

20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?

20 爾豈識其途、能導人造其境乎。

21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

21 爾壽豈高、爾年豈永、而能識此理哉。

22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,

22 雪雹藏諸府庫、爾豈見之、

23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?

23 患難之時、以殛斯民。

24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?

24 輝光何以四射、東風何以孔布、

25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,

25 誰沛霖雨、誰發雷電。

26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

26 使空曠之野、無人之所、亦被膏澤、

27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?

27 荒土草木、甲坼芽萌乎。

28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?

28 誰致雨露、

29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?

29 誰降冰霜、

30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.

30 水變爲石、淵面凝結乎。

31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?

31 誰繫昴結、解參帶、

32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?

32 引十二宮、躔度不差、轉斗柄、旋衆星乎、爾豈能爲之乎、

33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?

33 爾能運行天道、使地歸其統轄乎、

34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?

34 爾能呼雲、使洪水淹爾乎、

35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?

35 爾能掣電、電之現伏、皆從爾命乎。

36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?

36 誰使兆民心明意慧乎、

37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,

37 孰能核雲之數、傾天之盆、

38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?

38 旣雨之後、塵成泥、土作團乎。

39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,

39 牝獅稚獅、伏於巖穴、藏於林藪、爾能爲之覓食、以充其饑乎。

40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?

40 併於上節

41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?

41 鴉無所獲、其子哀鳴於上、孰予之食乎。