Плач Єремiї

Розділ 5

1 Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —

2 наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!

3 Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!

4 Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.

5 У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!

6 До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!

7 Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!

8 Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.

9 Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.

10 Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,

11 Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.

12 Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.

13 Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.

14 Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,

15 втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.

16 Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —

17 тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,

18 через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.

19 Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:

20 Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

21 Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!

22 Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?

耶利米哀歌

第5章

1 耶和華啊,求你記念我們所遭遇的事;[consider]看我們所受的凌辱。

2 我們的產業轉歸[turned to]外邦人,我們的房屋歸與外路人。

3 我們是孤兒,是無父的[orphans and fatherless],我們的母親好像寡婦。

4 我們出錢才得喝我們的水[drunken our water];我們的柴是人賣給我們的。

5 逼迫直逼我們頸項[Our necks are under persecution];我們勞碌[labour]不得歇息。

6 我們將手交付[given the hand to]埃及人和亞述人,為要得糧吃飽。

7 我們列祖犯罪,而今不在了;我們擔當他們的罪孽。

8 僕人轄制了[Servants have ruled over]我們;無人救我們脫離他們的手。

9 因為曠野的刀劍,我們冒著險才得糧食。

10可怕的[terrible]飢餓,我們的皮膚就黑如爐。

11 敵人在錫安玷污婦人,在猶大的城邑玷污處女。

12 他們吊起首領的手;也不尊敬老人的面。

13 他們拿[They took]少年人作推磨[to grind],孩童背木柴,都跌倒[fell]了。

14 老年人[from]城門口斷絕,少年人不再作樂。

15 我們心中的快樂止息;我們[our]跳舞變為悲哀。

16 冠冕從我們的頭上落下;我們犯罪了,我們有禍了。

17 我們因這事[For this]心裏發昏;因這些事[for these things],我們的眼睛昏花。

18 因為[Because of]錫安山荒涼,狐狸[foxes]行在其上。

19 耶和華啊,你存到永遠;你的寶座存到世世代代[from generation to generation]

20 你為何永遠忘記我們,為何許久離棄我們?

21 耶和華啊,求你使我們向你回轉,我們便得回轉;求你復新我們的日子,像古時一樣。

22[But]全然棄絕我們;[thou]向我們大發烈怒。

Плач Єремiї

Розділ 5

耶利米哀歌

第5章

1 Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —

1 耶和華啊,求你記念我們所遭遇的事;[consider]看我們所受的凌辱。

2 наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!

2 我們的產業轉歸[turned to]外邦人,我們的房屋歸與外路人。

3 Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!

3 我們是孤兒,是無父的[orphans and fatherless],我們的母親好像寡婦。

4 Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.

4 我們出錢才得喝我們的水[drunken our water];我們的柴是人賣給我們的。

5 У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!

5 逼迫直逼我們頸項[Our necks are under persecution];我們勞碌[labour]不得歇息。

6 До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!

6 我們將手交付[given the hand to]埃及人和亞述人,為要得糧吃飽。

7 Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!

7 我們列祖犯罪,而今不在了;我們擔當他們的罪孽。

8 Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.

8 僕人轄制了[Servants have ruled over]我們;無人救我們脫離他們的手。

9 Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.

9 因為曠野的刀劍,我們冒著險才得糧食。

10 Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,

10可怕的[terrible]飢餓,我們的皮膚就黑如爐。

11 Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.

11 敵人在錫安玷污婦人,在猶大的城邑玷污處女。

12 Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.

12 他們吊起首領的手;也不尊敬老人的面。

13 Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.

13 他們拿[They took]少年人作推磨[to grind],孩童背木柴,都跌倒[fell]了。

14 Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,

14 老年人[from]城門口斷絕,少年人不再作樂。

15 втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.

15 我們心中的快樂止息;我們[our]跳舞變為悲哀。

16 Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —

16 冠冕從我們的頭上落下;我們犯罪了,我們有禍了。

17 тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,

17 我們因這事[For this]心裏發昏;因這些事[for these things],我們的眼睛昏花。

18 через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.

18 因為[Because of]錫安山荒涼,狐狸[foxes]行在其上。

19 Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:

19 耶和華啊,你存到永遠;你的寶座存到世世代代[from generation to generation]

20 Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

20 你為何永遠忘記我們,為何許久離棄我們?

21 Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!

21 耶和華啊,求你使我們向你回轉,我們便得回轉;求你復新我們的日子,像古時一樣。

22 Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?

22[But]全然棄絕我們;[thou]向我們大發烈怒。