| Плач ЄремiїРозділ 5 | 
| 1  | 
| 2 наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям! | 
| 3 Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви! | 
| 4 Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо. | 
| 5 У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо! | 
| 6 До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом! | 
| 7 Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни! | 
| 8 Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки. | 
| 9 Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб. | 
| 10 Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду, | 
| 11 Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах. | 
| 12 Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані. | 
| 13 Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються. | 
| 14 Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати, | 
| 15 втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу. | 
| 16 Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, — | 
| 17 тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли, | 
| 18 через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній. | 
| 19 Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід: | 
| 20 Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас? | 
| 21 Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́! | 
| 22 Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас? | 
| 耶利米哀歌第5章 | 
| 1  | 
| 2 我們的產業轉歸 | 
| 3 我們是孤兒,是無父的 | 
| 4 我們出錢才得喝我們的水 | 
| 5 逼迫直逼我們頸項 | 
| 6 我們將手交付 | 
| 7 我們列祖犯罪,而今不在了;我們擔當他們的罪孽。 | 
| 8 僕人轄制了 | 
| 9 因為曠野的刀劍,我們冒著險才得糧食。 | 
| 10 因可怕的 | 
| 11 敵人在錫安玷污婦人,在猶大的城邑玷污處女。 | 
| 12 他們吊起首領的手;也不尊敬老人的面。 | 
| 13 他們拿 | 
| 14 老年人從 | 
| 15 我們心中的快樂止息;我們 | 
| 16 冠冕從我們的頭上落下;我們犯罪了,我們有禍了。 | 
| 17 我們因這事 | 
| 18 因為 | 
| 19  | 
| 20 你為何永遠忘記我們,為何許久離棄我們? | 
| 21 耶和華啊,求你使我們向你回轉,我們便得回轉;求你復新我們的日子,像古時一樣。 | 
| 22 你倒 | 
| Плач ЄремiїРозділ 5 | 耶利米哀歌第5章 | 
| 1  | 1  | 
| 2 наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям! | 2 我們的產業轉歸 | 
| 3 Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви! | 3 我們是孤兒,是無父的 | 
| 4 Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо. | 4 我們出錢才得喝我們的水 | 
| 5 У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо! | 5 逼迫直逼我們頸項 | 
| 6 До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом! | 6 我們將手交付 | 
| 7 Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни! | 7 我們列祖犯罪,而今不在了;我們擔當他們的罪孽。 | 
| 8 Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки. | 8 僕人轄制了 | 
| 9 Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб. | 9 因為曠野的刀劍,我們冒著險才得糧食。 | 
| 10 Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду, | 10 因可怕的 | 
| 11 Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах. | 11 敵人在錫安玷污婦人,在猶大的城邑玷污處女。 | 
| 12 Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані. | 12 他們吊起首領的手;也不尊敬老人的面。 | 
| 13 Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються. | 13 他們拿 | 
| 14 Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати, | 14 老年人從 | 
| 15 втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу. | 15 我們心中的快樂止息;我們 | 
| 16 Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, — | 16 冠冕從我們的頭上落下;我們犯罪了,我們有禍了。 | 
| 17 тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли, | 17 我們因這事 | 
| 18 через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній. | 18 因為 | 
| 19 Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід: | 19  | 
| 20 Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас? | 20 你為何永遠忘記我們,為何許久離棄我們? | 
| 21 Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́! | 21 耶和華啊,求你使我們向你回轉,我們便得回轉;求你復新我們的日子,像古時一樣。 | 
| 22 Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас? | 22 你倒 |