| ЙовРозділ 11 | 
| 1  | 
| 2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде? | 
| 3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе? | 
| 4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“ | 
| 5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе, | 
| 6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті! | 
| 7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього? | 
| 8 Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її? | 
| 9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона! | 
| 10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому? | 
| 11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не? | 
| 12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́! | 
| 13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, — | 
| 14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, — | 
| 15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись! | 
| 16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́. | 
| 17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок. | 
| 18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, — | 
| 19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́. | 
| 20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“ | 
| Das Buch Hiob (Ijob)Kapitel 11 | 
| 1 Da antwortete | 
| 2 Wenn einer lange geredet, muß er nicht auch hören | 
| 3 Müssen die Leute | 
| 4 Du | 
| 5 Ach, daß GOtt | 
| 6 und zeigete die heimliche | 
| 7 Meinest du, daß du so viel wissest | 
| 8 Er ist höher | 
| 9 Länger | 
| 10 So er sie | 
| 11 Denn er kennet die losen Leute | 
| 12 Ein unnützer | 
| 13 Wenn du dein Herz | 
| 14 wenn du die Untugend | 
| 15 so möchtest du dein Antlitz | 
| 16 Dann würdest du der Mühe | 
| 17 Und | 
| 18 Und dürftest dich | 
| 19 Und würdest dich legen | 
| 20 Aber die Augen | 
| ЙовРозділ 11 | Das Buch Hiob (Ijob)Kapitel 11 | 
| 1  | 1 Da antwortete | 
| 2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде? | 2 Wenn einer lange geredet, muß er nicht auch hören | 
| 3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе? | 3 Müssen die Leute | 
| 4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“ | 4 Du | 
| 5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе, | 5 Ach, daß GOtt | 
| 6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті! | 6 und zeigete die heimliche | 
| 7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього? | 7 Meinest du, daß du so viel wissest | 
| 8 Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її? | 8 Er ist höher | 
| 9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона! | 9 Länger | 
| 10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому? | 10 So er sie | 
| 11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не? | 11 Denn er kennet die losen Leute | 
| 12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́! | 12 Ein unnützer | 
| 13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, — | 13 Wenn du dein Herz | 
| 14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, — | 14 wenn du die Untugend | 
| 15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись! | 15 so möchtest du dein Antlitz | 
| 16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́. | 16 Dann würdest du der Mühe | 
| 17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок. | 17 Und | 
| 18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, — | 18 Und dürftest dich | 
| 19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́. | 19 Und würdest dich legen | 
| 20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“ | 20 Aber die Augen |