Плач Єремiї

Розділ 3

1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —

2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.

3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.

4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,

5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,

6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.

7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.

8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,

9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.

10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!

11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!

12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —

13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́

14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.

15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.

16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,

17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.

18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.

19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —

20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.

21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:

22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —

23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!

24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!

25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!

26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.

27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —

28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;

29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;

30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.

31 Бо Господь не наві́ки ж покине!

32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю,—

33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.

34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,

35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,

36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!

37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?

38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?

39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.

40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!

41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!

42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,

43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.

45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,

46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,

47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.

48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.

49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,

50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —

51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.

52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,

53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.

54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „Вже погу́блений я!“

55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,

56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!

57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“

58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!

60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,

61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,

62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.

63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!

64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!

66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!

Lamentations

Chapter 3

1 I AM the man1397 that has seen7200 affliction6040 by the rod7626 of his wrath.5678

2 He has led5090 me, and brought3212 me into darkness,2822 but not into light.216

3 Surely389 against me is he turned;7725 he turns7725 his hand3027 against me all3605 the day.3117

4 My flesh1320 and my skin5785 has he made old;1086 he has broken7665 my bones.6106

5 He has built1129 against5921 me, and compassed5362 me with gall7219 and travail.8513

6 He has set3427 me in dark4285 places, as they that be dead4191 of old.5769

7 He has hedged1443 me about,1157 that I cannot3808 get3318 out: he has made my chain5178 heavy.3513

8 Also1571 when3588 I cry2199 and shout,7768 he shuts5640 out my prayer.8605

9 He has enclosed1443 my ways1870 with hewn1496 stone,1496 he has made my paths5410 crooked.5753

10 He was to me as a bear1677 lying in wait,693 and as a lion738 in secret4565 places.

11 He has turned5493 aside my ways,1870 and pulled6582 me in pieces: he has made7760 me desolate.8076

12 He has bent1869 his bow,7198 and set5324 me as a mark4307 for the arrow.2671

13 He has caused the arrows1121 of his quiver827 to enter935 into my reins.3629

14 I was a derision7814 to all3605 my people;5971 and their song5058 all3605 the day.3117

15 He has filled7646 me with bitterness,4844 he has made7760 me drunken7301 with wormwood.3939

16 He has also broken1638 my teeth8127 with gravel2687 stones,2687 he has covered3728 me with ashes.665

17 And you have removed2186 my soul5315 far2186 off from peace:7965 I forgot5382 prosperity.2896

18 And I said,559 My strength5331 and my hope8431 is perished6 from the LORD:3068

19 Remembering2142 my affliction6040 and my misery,4788 the wormwood3939 and the gall.7219

20 My soul5315 has them still in remembrance,2142 and is humbled7743 in me.

21 This2063 I recall7725 to my mind,3820 therefore5921 3651 have I hope.3176

22 It is of the LORD's3068 mercies2617 that we are not consumed,8552 because3588 his compassions7355 fail3615 not.

23 They are new2319 every morning:1242 great7227 is your faithfulness.530

24 The LORD3068 is my portion,2506 said559 my soul;5315 therefore5921 3651 will I hope3176 in him.

25 The LORD3068 is good2896 to them that wait6960 for him, to the soul5315 that seeks1875 him.

26 It is good2896 that a man should both hope2342 and quietly wait1748 for the salvation8668 of the LORD.3068

27 It is good2896 for a man1397 that he bear5375 the yoke5923 of his youth.5271

28 He sits3427 alone905 and keeps silence,1826 because3588 he has borne5190 it on him.

29 He puts5414 his mouth6310 in the dust;6083 if194 so be there may be hope.8615

30 He gives5414 his cheek3895 to him that smites5221 him: he is filled7646 full7646 with reproach.2781

31 For the LORD136 will not cast2186 off for ever:5769

32 But though518 he cause grief,3013 yet will he have compassion7355 according to the multitude7230 of his mercies.2617

33 For he does not afflict6031 willingly3820 nor grieve3013 the children1121 of men.376

34 To crush1792 under8478 his feet7272 all3605 the prisoners615 of the earth.776

35 To turn5186 aside5186 the right4941 of a man1397 before5048 the face6440 of the most5945 High,5945

36 To subvert5791 a man120 in his cause,7379 the LORD136 approves7200 not.

37 Who4310 is he that said,559 and it comes1961 to pass, when the Lord136 commands6680 it not?

38 Out of the mouth6310 of the most5945 High5945 proceeds3318 not evil7451 and good?2896

39 Why4100 does a living2416 man120 complain,596 a man1397 for the punishment2399 of his sins?2399

40 Let us search2664 and try2713 our ways,1870 and turn7725 again7725 to the LORD.3068

41 Let us lift5375 up our heart3824 with our hands3709 to God410 in the heavens.8064

42 We have transgressed6586 and have rebelled:4784 you have not pardoned.5545

43 You have covered5526 with anger,639 and persecuted7291 us: you have slain,2026 you have not pitied.2550

44 You have covered5526 yourself with a cloud,6051 that our prayer8605 should not pass5674 through.

45 You have made7760 us as the offscouring5501 and refuse3973 in the middle7130 of the people.5971

46 All3605 our enemies341 have opened6475 their mouths6310 against5921 us.

47 Fear6343 and a snare6354 is come1961 on us, desolation7612 and destruction.7667

48 My eye5869 runs3381 down with rivers6388 of water4325 for the destruction7667 of the daughter1323 of my people.5971

49 My eye5869 trickles5064 down, and ceases1820 not, without369 any intermission.2014

50 Till5704 the LORD3068 look8259 down, and behold7200 from heaven.8064

51 My eye5869 affects5953 my heart5315 because of all3605 the daughters1323 of my city.5892

52 My enemies341 chased6679 me sore, like a bird,6833 without2600 cause.2600

53 They have cut6789 off my life2416 in the dungeon,953 and cast3034 a stone68 on me.

54 Waters4325 flowed6687 over5921 my head;7218 then I said,559 I am cut1504 off.

55 I called7121 on your name,8034 O LORD,3068 out of the low8482 dungeon.953

56 You have heard8085 my voice:6963 hide5956 not your ear241 at my breathing,7309 at my cry.7775

57 You drew near7126 in the day3117 that I called7121 on you: you said,559 Fear3372 not.

58 O LORD,136 you have pleaded7378 the causes7379 of my soul;5315 you have redeemed1350 my life.

59 O LORD,3068 you have seen7200 my wrong:5792 judge8199 you my cause.4941

60 You have seen7200 all3605 their vengeance5360 and all3605 their imaginations4284 against me.

61 You have heard8085 their reproach,2781 O LORD,3068 and all3605 their imaginations4284 against5921 me;

62 The lips8193 of those that rose6965 up against me, and their device1902 against5921 me all3605 the day.3117

63 Behold5027 their sitting3427 down, and their rising7012 up; I am their music.4485

64 Render7725 to them a recompense,1576 O LORD,3068 according to the work4639 of their hands.3027

65 Give5414 them sorrow4044 of heart,3820 your curse8381 to them.

66 Persecute7291 and destroy8045 them in anger639 from under8478 the heavens8064 of the LORD.3068

Плач Єремiї

Розділ 3

Lamentations

Chapter 3

1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —

1 I AM the man1397 that has seen7200 affliction6040 by the rod7626 of his wrath.5678

2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.

2 He has led5090 me, and brought3212 me into darkness,2822 but not into light.216

3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.

3 Surely389 against me is he turned;7725 he turns7725 his hand3027 against me all3605 the day.3117

4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,

4 My flesh1320 and my skin5785 has he made old;1086 he has broken7665 my bones.6106

5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,

5 He has built1129 against5921 me, and compassed5362 me with gall7219 and travail.8513

6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.

6 He has set3427 me in dark4285 places, as they that be dead4191 of old.5769

7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.

7 He has hedged1443 me about,1157 that I cannot3808 get3318 out: he has made my chain5178 heavy.3513

8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,

8 Also1571 when3588 I cry2199 and shout,7768 he shuts5640 out my prayer.8605

9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.

9 He has enclosed1443 my ways1870 with hewn1496 stone,1496 he has made my paths5410 crooked.5753

10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!

10 He was to me as a bear1677 lying in wait,693 and as a lion738 in secret4565 places.

11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!

11 He has turned5493 aside my ways,1870 and pulled6582 me in pieces: he has made7760 me desolate.8076

12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —

12 He has bent1869 his bow,7198 and set5324 me as a mark4307 for the arrow.2671

13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́

13 He has caused the arrows1121 of his quiver827 to enter935 into my reins.3629

14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.

14 I was a derision7814 to all3605 my people;5971 and their song5058 all3605 the day.3117

15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.

15 He has filled7646 me with bitterness,4844 he has made7760 me drunken7301 with wormwood.3939

16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,

16 He has also broken1638 my teeth8127 with gravel2687 stones,2687 he has covered3728 me with ashes.665

17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.

17 And you have removed2186 my soul5315 far2186 off from peace:7965 I forgot5382 prosperity.2896

18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.

18 And I said,559 My strength5331 and my hope8431 is perished6 from the LORD:3068

19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —

19 Remembering2142 my affliction6040 and my misery,4788 the wormwood3939 and the gall.7219

20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.

20 My soul5315 has them still in remembrance,2142 and is humbled7743 in me.

21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:

21 This2063 I recall7725 to my mind,3820 therefore5921 3651 have I hope.3176

22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —

22 It is of the LORD's3068 mercies2617 that we are not consumed,8552 because3588 his compassions7355 fail3615 not.

23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!

23 They are new2319 every morning:1242 great7227 is your faithfulness.530

24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!

24 The LORD3068 is my portion,2506 said559 my soul;5315 therefore5921 3651 will I hope3176 in him.

25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!

25 The LORD3068 is good2896 to them that wait6960 for him, to the soul5315 that seeks1875 him.

26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.

26 It is good2896 that a man should both hope2342 and quietly wait1748 for the salvation8668 of the LORD.3068

27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —

27 It is good2896 for a man1397 that he bear5375 the yoke5923 of his youth.5271

28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;

28 He sits3427 alone905 and keeps silence,1826 because3588 he has borne5190 it on him.

29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;

29 He puts5414 his mouth6310 in the dust;6083 if194 so be there may be hope.8615

30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.

30 He gives5414 his cheek3895 to him that smites5221 him: he is filled7646 full7646 with reproach.2781

31 Бо Господь не наві́ки ж покине!

31 For the LORD136 will not cast2186 off for ever:5769

32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю,—

32 But though518 he cause grief,3013 yet will he have compassion7355 according to the multitude7230 of his mercies.2617

33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.

33 For he does not afflict6031 willingly3820 nor grieve3013 the children1121 of men.376

34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,

34 To crush1792 under8478 his feet7272 all3605 the prisoners615 of the earth.776

35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,

35 To turn5186 aside5186 the right4941 of a man1397 before5048 the face6440 of the most5945 High,5945

36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!

36 To subvert5791 a man120 in his cause,7379 the LORD136 approves7200 not.

37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?

37 Who4310 is he that said,559 and it comes1961 to pass, when the Lord136 commands6680 it not?

38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?

38 Out of the mouth6310 of the most5945 High5945 proceeds3318 not evil7451 and good?2896

39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.

39 Why4100 does a living2416 man120 complain,596 a man1397 for the punishment2399 of his sins?2399

40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!

40 Let us search2664 and try2713 our ways,1870 and turn7725 again7725 to the LORD.3068

41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!

41 Let us lift5375 up our heart3824 with our hands3709 to God410 in the heavens.8064

42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,

42 We have transgressed6586 and have rebelled:4784 you have not pardoned.5545

43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

43 You have covered5526 with anger,639 and persecuted7291 us: you have slain,2026 you have not pitied.2550

44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.

44 You have covered5526 yourself with a cloud,6051 that our prayer8605 should not pass5674 through.

45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,

45 You have made7760 us as the offscouring5501 and refuse3973 in the middle7130 of the people.5971

46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,

46 All3605 our enemies341 have opened6475 their mouths6310 against5921 us.

47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.

47 Fear6343 and a snare6354 is come1961 on us, desolation7612 and destruction.7667

48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.

48 My eye5869 runs3381 down with rivers6388 of water4325 for the destruction7667 of the daughter1323 of my people.5971

49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,

49 My eye5869 trickles5064 down, and ceases1820 not, without369 any intermission.2014

50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —

50 Till5704 the LORD3068 look8259 down, and behold7200 from heaven.8064

51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.

51 My eye5869 affects5953 my heart5315 because of all3605 the daughters1323 of my city.5892

52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,

52 My enemies341 chased6679 me sore, like a bird,6833 without2600 cause.2600

53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.

53 They have cut6789 off my life2416 in the dungeon,953 and cast3034 a stone68 on me.

54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „Вже погу́блений я!“

54 Waters4325 flowed6687 over5921 my head;7218 then I said,559 I am cut1504 off.

55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,

55 I called7121 on your name,8034 O LORD,3068 out of the low8482 dungeon.953

56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!

56 You have heard8085 my voice:6963 hide5956 not your ear241 at my breathing,7309 at my cry.7775

57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“

57 You drew near7126 in the day3117 that I called7121 on you: you said,559 Fear3372 not.

58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

58 O LORD,136 you have pleaded7378 the causes7379 of my soul;5315 you have redeemed1350 my life.

59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!

59 O LORD,3068 you have seen7200 my wrong:5792 judge8199 you my cause.4941

60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,

60 You have seen7200 all3605 their vengeance5360 and all3605 their imaginations4284 against me.

61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,

61 You have heard8085 their reproach,2781 O LORD,3068 and all3605 their imaginations4284 against5921 me;

62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.

62 The lips8193 of those that rose6965 up against me, and their device1902 against5921 me all3605 the day.3117

63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!

63 Behold5027 their sitting3427 down, and their rising7012 up; I am their music.4485

64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

64 Render7725 to them a recompense,1576 O LORD,3068 according to the work4639 of their hands.3027

65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!

65 Give5414 them sorrow4044 of heart,3820 your curse8381 to them.

66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!

66 Persecute7291 and destroy8045 them in anger639 from under8478 the heavens8064 of the LORD.3068