Плач Єремiї

Розділ 4

1 Як поте́мніло золото, як відмінилося щире те золото добре, як на ро́зі всіх вулиць камі́ння святе порозки́дане!

2 Кошто́вні сіонські сини, щирим золотом важені, як тепер ось за гли́няний по́суд полі́чені, за чин рук ганча́рських!

3 На́віть шакали витя́гують пе́рса, годують своїх молодя́т, а до́ня народу мого жорсто́ка, мов струсі в пустині:

4 язик сосунця́ до його піднебі́ння від спра́ги прилип. Хліба жадають собі немовля́та, — й немає ніко́го, хто б їм відломи́в.

5 Ті, що їли присма́ки, — на вулицях з голоду мліють; ті, що ви́плекані на пурпу́рі, — тепер смітники́ обійма́ють.

6 І більшою стала вина доньки люду мого́ за про́гріх Содо́му, що був переве́рнений вмить, — і не торка́лися руки до нього.

7 Її можновла́дці чистіші від снігу були́, біліші від молока, їхнє тіло червоне, мов пе́рли, їхній вигляд — сапфі́р, —

8 а тепер їхній вигляд чорніший за са́жу, не розпізнаю́ть їх на вулицях, їхня шкіра стягнулась на їхній кості́, зробилась сухою, як дерево.

9 Забитим мечем стало ліпше, ніж повби́ваним голодом, що гинуть проко́лені, за браком плоді́в польови́х.

10 Руки жінок милосе́рдних варили своїх діточо́к, які стали пожи́вою їм під час руйнува́ння дочки́ мого лю́ду.

11 Закінчи́в Господь лю́тість Свою, вилив жар Свого гніву, — і запали́в на Сіоні огонь, і поже́р він осно́ви його́!

12 Не вірили зе́мні царі та всі ме́шканці ці́лого світу, що вві́йде противник та ворог до брам Єрусалиму.

13 Усе ста́лося це за провини пророків його́, за неправду свяще́нства його, що кров праведників серед нього лили́.

14 По вулицях бродять, немов ті сліпці́, поплямо́вані кров'ю, так що люди не можуть діткну́тись до о́дягу їхнього.

15 „Уступі́ться, нечисті!“ кричали до них, „уступі́ться, збо́чуйте, не дото́ркуйтеся!“ І повтікали вони й мандрува́ли, і казали між лю́дьми: „Ме́шкати в нас більш не бу́дуть!“

16 Господнє лице розпоро́шило їх, не ди́виться більше на них, — бо вони не зверта́ли уваги на обли́ччя священиків, до стари́х вони ласки не мали.

17 Уже прогляділи ми очі свої, даре́мно чека́вши на поміч собі, — на варті своїй ми чекали наро́ду, який нас не спас.

18 Чатують вони наші кро́ки, щоб ходи́ти не могли ми по пло́щах своїх. Кінець наш набли́зився, спо́внилися наші дні, бо прийшов нам кінець.

19 Гноби́телі наші скоріші були за орлів піднебе́сних, — вони уганя́лись за нами по го́рах, на нас чатува́ли в пустині.

20 Попав в ями живу́щий наш Дух, Господній пома́занець, що ми говорили про ньо́го: „Ми бу́демо жити в тіні́ його серед наро́дів“.

21 Веселися та тішся, о до́чко Едому, що сидиш в краю Уц, — також над тобою пере́йде злий ке́ліх, уп'єшся й ого́лишся й ти!

22 Скінчи́лася кара твоя, до́чко Сіону, — не буде Він більше тебе виганяти, — та твоє беззако́ння скарає Він, до́чко Едому, відкриє провини твої!

Lamentations

Chapter 4

1 How349 is the gold2091 become dim!6004 how is the most2896 fine gold3800 changed!8132 the stones68 of the sanctuary6944 are poured out8210 in the top7218 of every3605 street.2351

2 The precious3368 sons1121 of Zion,6726 comparable5537 to fine gold,6337 how349 are they esteemed2803 as earthen2789 pitchers,5035 the work4639 of the hands3027 of the potter!3335

3 Even1571 the sea monsters8565 draw out2502 the breast,7699 they give suck3243 to their young ones:1482 the daughter1323 of my people5971 is become cruel,393 like the ostriches3283 in the wilderness.4057

4 The tongue3956 of the sucking child3243 cleaveth1692 to413 the roof of his mouth2441 for thirst:6772 the young children5768 ask7592 bread,3899 and no man369 breaketh6566 it unto them.

5 They that did feed398 delicately4574 are desolate8074 in the streets:2351 they that were brought up539 in5921 scarlet8438 embrace2263 dunghills.830

6 For the punishment of the iniquity5771 of the daughter1323 of my people5971 is greater1431 than the punishment of the sin4480 2403 of Sodom,5467 that was overthrown2015 as in3644 a moment,7281 and no3808 hands3027 stayed2342 on her.

7 Her Nazarites5139 were purer2141 than snow,4480 7950 they were whiter6705 than milk,4480 2461 they were more ruddy119 in body6106 than rubies,4480 6443 their polishing1508 was of sapphire: 5601

8 Their visage8389 is blacker2821 than a coal;4480 7815 they are not3808 known5234 in the streets:2351 their skin5785 cleaveth6821 to5921 their bones;6106 it is withered,3001 it is become1961 like a stick.6086

9 They that be slain2491 with the sword2719 are1961 better2896 than they that be slain4480 2491 with hunger:7458 for these7945 1992 pine away,2100 stricken through1856 for want of the fruits4480 8570 of the field.7704

10 The hands3027 of the pitiful7362 women802 have sodden1310 their own children:3206 they were1961 their meat1262 in the destruction7667 of the daughter1323 of my people.5971

11 The LORD3068 hath accomplished3615 853 his fury;2534 he hath poured out8210 his fierce2740 anger,639 and hath kindled3341 a fire784 in Zion,6726 and it hath devoured398 the foundations3247 thereof.

12 The kings4428 of the earth,776 and all3605 the inhabitants3427 of the world,8398 would not3808 have believed539 that3588 the adversary6862 and the enemy341 should have entered935 into the gates8179 of Jerusalem.3389

13 For the sins4480 2403 of her prophets,5030 and the iniquities5771 of her priests,3548 that have shed8210 the blood1818 of the just6662 in the midst7130 of her,

14 They have wandered5128 as blind5787 men in the streets,2351 they have polluted1351 themselves with blood,1818 so that men could3201 not3808 touch5060 their garments.3830

15 They cried7121 unto them, Depart5493 ye; it is unclean;2931 depart,5493 depart,5493 touch5060 not:408 when3588 they fled away5132 and1571 wandered,5128 they said559 among the heathen,1471 They shall no3808 more3254 sojourn1481 there.

16 The anger6440 of the LORD3068 hath divided2505 them; he will no3808 more3254 regard5027 them: they respected5375 not3808 the persons6440 of the priests,3548 they favored2603 not3808 the elders.2205

17 As for us, our eyes5869 as yet5750 failed3615 for413 our vain1892 help:5833 in our watching6836 we have watched6822 for413 a nation1471 that could not3808 save3467 us.

18 They hunt6679 our steps,6806 that we cannot go4480 1980 in our streets:7339 our end7093 is near,7126 our days3117 are fulfilled;4390 for3588 our end7093 is come.935

19 Our persecutors7291 are1961 swifter7031 than the eagles4480 5404 of the heaven:8064 they pursued1814 us upon5921 the mountains,2022 they laid wait693 for us in the wilderness.4057

20 The breath7307 of our nostrils,639 the anointed4899 of the LORD,3068 was taken3920 in their pits,7825 of whom834 we said,559 Under his shadow6738 we shall live2421 among the heathen.1471

21 Rejoice7797 and be glad,8055 O daughter1323 of Edom,123 that dwellest3427 in the land776 of Uz;5780 the cup3563 also1571 shall pass through5674 unto5921 thee: thou shalt be drunken,7937 and shalt make thyself naked.6168

22 The punishment of thine iniquity5771 is accomplished,8552 O daughter1323 of Zion;6726 he will no3808 more3254 carry thee away into captivity:1540 he will visit6485 thine iniquity,5771 O daughter1323 of Edom;123 he will discover1540 5921 thy sins.2403

Плач Єремiї

Розділ 4

Lamentations

Chapter 4

1 Як поте́мніло золото, як відмінилося щире те золото добре, як на ро́зі всіх вулиць камі́ння святе порозки́дане!

1 How349 is the gold2091 become dim!6004 how is the most2896 fine gold3800 changed!8132 the stones68 of the sanctuary6944 are poured out8210 in the top7218 of every3605 street.2351

2 Кошто́вні сіонські сини, щирим золотом важені, як тепер ось за гли́няний по́суд полі́чені, за чин рук ганча́рських!

2 The precious3368 sons1121 of Zion,6726 comparable5537 to fine gold,6337 how349 are they esteemed2803 as earthen2789 pitchers,5035 the work4639 of the hands3027 of the potter!3335

3 На́віть шакали витя́гують пе́рса, годують своїх молодя́т, а до́ня народу мого жорсто́ка, мов струсі в пустині:

3 Even1571 the sea monsters8565 draw out2502 the breast,7699 they give suck3243 to their young ones:1482 the daughter1323 of my people5971 is become cruel,393 like the ostriches3283 in the wilderness.4057

4 язик сосунця́ до його піднебі́ння від спра́ги прилип. Хліба жадають собі немовля́та, — й немає ніко́го, хто б їм відломи́в.

4 The tongue3956 of the sucking child3243 cleaveth1692 to413 the roof of his mouth2441 for thirst:6772 the young children5768 ask7592 bread,3899 and no man369 breaketh6566 it unto them.

5 Ті, що їли присма́ки, — на вулицях з голоду мліють; ті, що ви́плекані на пурпу́рі, — тепер смітники́ обійма́ють.

5 They that did feed398 delicately4574 are desolate8074 in the streets:2351 they that were brought up539 in5921 scarlet8438 embrace2263 dunghills.830

6 І більшою стала вина доньки люду мого́ за про́гріх Содо́му, що був переве́рнений вмить, — і не торка́лися руки до нього.

6 For the punishment of the iniquity5771 of the daughter1323 of my people5971 is greater1431 than the punishment of the sin4480 2403 of Sodom,5467 that was overthrown2015 as in3644 a moment,7281 and no3808 hands3027 stayed2342 on her.

7 Її можновла́дці чистіші від снігу були́, біліші від молока, їхнє тіло червоне, мов пе́рли, їхній вигляд — сапфі́р, —

7 Her Nazarites5139 were purer2141 than snow,4480 7950 they were whiter6705 than milk,4480 2461 they were more ruddy119 in body6106 than rubies,4480 6443 their polishing1508 was of sapphire: 5601

8 а тепер їхній вигляд чорніший за са́жу, не розпізнаю́ть їх на вулицях, їхня шкіра стягнулась на їхній кості́, зробилась сухою, як дерево.

8 Their visage8389 is blacker2821 than a coal;4480 7815 they are not3808 known5234 in the streets:2351 their skin5785 cleaveth6821 to5921 their bones;6106 it is withered,3001 it is become1961 like a stick.6086

9 Забитим мечем стало ліпше, ніж повби́ваним голодом, що гинуть проко́лені, за браком плоді́в польови́х.

9 They that be slain2491 with the sword2719 are1961 better2896 than they that be slain4480 2491 with hunger:7458 for these7945 1992 pine away,2100 stricken through1856 for want of the fruits4480 8570 of the field.7704

10 Руки жінок милосе́рдних варили своїх діточо́к, які стали пожи́вою їм під час руйнува́ння дочки́ мого лю́ду.

10 The hands3027 of the pitiful7362 women802 have sodden1310 their own children:3206 they were1961 their meat1262 in the destruction7667 of the daughter1323 of my people.5971

11 Закінчи́в Господь лю́тість Свою, вилив жар Свого гніву, — і запали́в на Сіоні огонь, і поже́р він осно́ви його́!

11 The LORD3068 hath accomplished3615 853 his fury;2534 he hath poured out8210 his fierce2740 anger,639 and hath kindled3341 a fire784 in Zion,6726 and it hath devoured398 the foundations3247 thereof.

12 Не вірили зе́мні царі та всі ме́шканці ці́лого світу, що вві́йде противник та ворог до брам Єрусалиму.

12 The kings4428 of the earth,776 and all3605 the inhabitants3427 of the world,8398 would not3808 have believed539 that3588 the adversary6862 and the enemy341 should have entered935 into the gates8179 of Jerusalem.3389

13 Усе ста́лося це за провини пророків його́, за неправду свяще́нства його, що кров праведників серед нього лили́.

13 For the sins4480 2403 of her prophets,5030 and the iniquities5771 of her priests,3548 that have shed8210 the blood1818 of the just6662 in the midst7130 of her,

14 По вулицях бродять, немов ті сліпці́, поплямо́вані кров'ю, так що люди не можуть діткну́тись до о́дягу їхнього.

14 They have wandered5128 as blind5787 men in the streets,2351 they have polluted1351 themselves with blood,1818 so that men could3201 not3808 touch5060 their garments.3830

15 „Уступі́ться, нечисті!“ кричали до них, „уступі́ться, збо́чуйте, не дото́ркуйтеся!“ І повтікали вони й мандрува́ли, і казали між лю́дьми: „Ме́шкати в нас більш не бу́дуть!“

15 They cried7121 unto them, Depart5493 ye; it is unclean;2931 depart,5493 depart,5493 touch5060 not:408 when3588 they fled away5132 and1571 wandered,5128 they said559 among the heathen,1471 They shall no3808 more3254 sojourn1481 there.

16 Господнє лице розпоро́шило їх, не ди́виться більше на них, — бо вони не зверта́ли уваги на обли́ччя священиків, до стари́х вони ласки не мали.

16 The anger6440 of the LORD3068 hath divided2505 them; he will no3808 more3254 regard5027 them: they respected5375 not3808 the persons6440 of the priests,3548 they favored2603 not3808 the elders.2205

17 Уже прогляділи ми очі свої, даре́мно чека́вши на поміч собі, — на варті своїй ми чекали наро́ду, який нас не спас.

17 As for us, our eyes5869 as yet5750 failed3615 for413 our vain1892 help:5833 in our watching6836 we have watched6822 for413 a nation1471 that could not3808 save3467 us.

18 Чатують вони наші кро́ки, щоб ходи́ти не могли ми по пло́щах своїх. Кінець наш набли́зився, спо́внилися наші дні, бо прийшов нам кінець.

18 They hunt6679 our steps,6806 that we cannot go4480 1980 in our streets:7339 our end7093 is near,7126 our days3117 are fulfilled;4390 for3588 our end7093 is come.935

19 Гноби́телі наші скоріші були за орлів піднебе́сних, — вони уганя́лись за нами по го́рах, на нас чатува́ли в пустині.

19 Our persecutors7291 are1961 swifter7031 than the eagles4480 5404 of the heaven:8064 they pursued1814 us upon5921 the mountains,2022 they laid wait693 for us in the wilderness.4057

20 Попав в ями живу́щий наш Дух, Господній пома́занець, що ми говорили про ньо́го: „Ми бу́демо жити в тіні́ його серед наро́дів“.

20 The breath7307 of our nostrils,639 the anointed4899 of the LORD,3068 was taken3920 in their pits,7825 of whom834 we said,559 Under his shadow6738 we shall live2421 among the heathen.1471

21 Веселися та тішся, о до́чко Едому, що сидиш в краю Уц, — також над тобою пере́йде злий ке́ліх, уп'єшся й ого́лишся й ти!

21 Rejoice7797 and be glad,8055 O daughter1323 of Edom,123 that dwellest3427 in the land776 of Uz;5780 the cup3563 also1571 shall pass through5674 unto5921 thee: thou shalt be drunken,7937 and shalt make thyself naked.6168

22 Скінчи́лася кара твоя, до́чко Сіону, — не буде Він більше тебе виганяти, — та твоє беззако́ння скарає Він, до́чко Едому, відкриє провини твої!

22 The punishment of thine iniquity5771 is accomplished,8552 O daughter1323 of Zion;6726 he will no3808 more3254 carry thee away into captivity:1540 he will visit6485 thine iniquity,5771 O daughter1323 of Edom;123 he will discover1540 5921 thy sins.2403