Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 105

1 Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!

2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?

3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!

4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,

5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!

6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.

7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.

8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!

10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—

11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!

12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.

13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,

14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,

15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.

16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.

17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,

18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.

19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —

20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,

21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.

23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!

24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,

25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.

26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,

27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!

28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,

29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!

30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,

31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,

33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.

34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —

35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.

36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.

37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,

38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,

39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.

40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,

41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,

42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.

43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!

44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,

45 і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!

47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!

48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!

Psalms

Psalm 105

1 O GIVE thanks to the LORD, call upon his name, make known his deeds among the people.

2 Sing to him, sing psalms to him, talk of all his wondrous works.

3 Glory in his holy name; let the heart of them rejoice that seek the LORD.

4 Seek the LORD, and be strong, seek his face evermore.

5 Remember his marvellous works that he has done, his wonders, and the judgments of his mouth,

6 O you descendants of Abraham his servant, you children of Jacob his chosen.

7 He is the LORD our God; his judgments are in all the earth.

8 He has remembered his covenant for ever, the word which he commanded to a thousand generations.

9 For he made his covenant with Abraham, and his oaths to Isaac;

10 And confirmed the same to Jacob for a law, and to Israel for an everlasting covenant,

11 Saying, To you will I give the land of Canaan, the lot of your inheritance,

12 When they were but a few men in number, yea, very few, and strangers in it.

13 When they went from one nation to another, from one kingdom to another people;

14 He suffered no man to do them wrong; yea, he reproved kings for their sakes,

15 That they might touch not his anointed, and do his prophets no harm.

16 Moreover he called for a famine upon the land; he broke the whole stalk of their wheat.

17 He sent a man before them, even Joseph, who was sold for a servant,

18 Whose feet they bound with fetters; he was laid in iron

19 Until the time that his word came; the word of the LORD tried him.

20 The king sent and released him, and made him a ruler over his people.

21 He made him lord of his house, and ruler over all his possessions,

22 To discipline the governors at his pleasure and to teach the elders wisdom.

23 Israel also came into Egypt; and Jacob sojourned in the land of Ham.

24 And he increased his people greatly, and made them stronger than their enemies.

25 He turned their hearts to hate his people, to deal subtly with his servants.

26 He sent Moses his servant, and Aaron whom he had chosen.

27 They showed his signs among them and wonders in the land of Ham.

28 He sent darkness, and made it dark; and yet they rebelled against his word.

29 He turned their waters into blood, and slew their fish.

30 Their land swarmed with frogs, even in the inner chambers of their kings.

31 He spoke, and there came different sorts of flies and lice in all their borders.

32 He turned their rain into hail; and brought flaming fire into their land.

33 He smote their vines also and their fig trees; and broke the trees within their borders.

34 He spoke and the locusts came and caterpillars, and that without numbers throughout their land.

35 And they devoured all the herbs and the fruit of their lands.

36 He smote also all the first-born of Egypt, the first-born of all their boys.

37 He brought them forth also with silver and gold; and there was not one feeble person among their tribes.

38 Egypt was glad when they departed; for the fear of them fell upon them.

39 He spread a cloud to shade them, and fire to give light in the night.

40 The people asked, and he brought quails and satisfied them with the bread of heaven.

41 He opened the rock and the waters gushed out; and water flowed in the dry land.

42 For he remembered his holy promise which he had given to Abraham his servant.

43 And he brought forth his people with joy, and his young men with gladness,

44 And gave them the lands of the Gentiles; and they inherited the labor of the people.

45 That they might observe his statutes and keep his laws. Praise the LORD.

Псалми Псалом 105	Psalms Psalm 105
1 Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!	1 O GIVE thanks to the LORD, call upon his name, make known his deeds among the people.
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?	2 Sing to him, sing psalms to him, talk of all his wondrous works.
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!	3 Glory in his holy name; let the heart of them rejoice that seek the LORD.
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,	4 Seek the LORD, and be strong, seek his face evermore.
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!	5 Remember his marvellous works that he has done, his wonders, and the judgments of his mouth,
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.	6 O you descendants of Abraham his servant, you children of Jacob his chosen.
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.	7 He is the LORD our God; his judgments are in all the earth.
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.	8 He has remembered his covenant for ever, the word which he commanded to a thousand generations.
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!	9 For he made his covenant with Abraham, and his oaths to Isaac;
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—	10 And confirmed the same to Jacob for a law, and to Israel for an everlasting covenant,
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!	11 Saying, To you will I give the land of Canaan, the lot of your inheritance,
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.	12 When they were but a few men in number, yea, very few, and strangers in it.
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,	13 When they went from one nation to another, from one kingdom to another people;
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,	14 He suffered no man to do them wrong; yea, he reproved kings for their sakes,
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.	15 That they might touch not his anointed, and do his prophets no harm.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.	16 Moreover he called for a famine upon the land; he broke the whole stalk of their wheat.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,	17 He sent a man before them, even Joseph, who was sold for a servant,
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.	18 Whose feet they bound with fetters; he was laid in iron
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —	19 Until the time that his word came; the word of the LORD tried him.
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,	20 The king sent and released him, and made him a ruler over his people.
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,	21 He made him lord of his house, and ruler over all his possessions,
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.	22 To discipline the governors at his pleasure and to teach the elders wisdom.
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!	23 Israel also came into Egypt; and Jacob sojourned in the land of Ham.
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,	24 And he increased his people greatly, and made them stronger than their enemies.
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.	25 He turned their hearts to hate his people, to deal subtly with his servants.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,	26 He sent Moses his servant, and Aaron whom he had chosen.
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!	27 They showed his signs among them and wonders in the land of Ham.
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,	28 He sent darkness, and made it dark; and yet they rebelled against his word.
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!	29 He turned their waters into blood, and slew their fish.
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,	30 Their land swarmed with frogs, even in the inner chambers of their kings.
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.	31 He spoke, and there came different sorts of flies and lice in all their borders.
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,	32 He turned their rain into hail; and brought flaming fire into their land.
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.	33 He smote their vines also and their fig trees; and broke the trees within their borders.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —	34 He spoke and the locusts came and caterpillars, and that without numbers throughout their land.
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.	35 And they devoured all the herbs and the fruit of their lands.
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.	36 He smote also all the first-born of Egypt, the first-born of all their boys.
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,	37 He brought them forth also with silver and gold; and there was not one feeble person among their tribes.
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,	38 Egypt was glad when they departed; for the fear of them fell upon them.
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.	39 He spread a cloud to shade them, and fire to give light in the night.
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,	40 The people asked, and he brought quails and satisfied them with the bread of heaven.
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,	41 He opened the rock and the waters gushed out; and water flowed in the dry land.
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.	42 For he remembered his holy promise which he had given to Abraham his servant.
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!	43 And he brought forth his people with joy, and his young men with gladness,
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,	44 And gave them the lands of the Gentiles; and they inherited the labor of the people.
45 і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,	45 That they might observe his statutes and keep his laws. Praise the LORD.
46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!	46
47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!	47
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!	48

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 105

Psalms

Psalm 105

Псалми

Псалом 105

Psalms

Psalm 105

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 105

Psalms

Psalm 105

Псалми

Псалом 105

Psalms

Psalm 105

Старий
завіт

Новий
завіт