ДiїРозділ 17 |
1 |
2 І Павло, за звича́єм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писа́ння, |
3 виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскре́снути з мертвих, і що Христос Той — Ісус, про Якого „я вам проповідую“. |
4 І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, — безліч побожних із ге́лленів та немало з шляхе́тних жінок. |
5 А невірні юдеї були запалилися за́здрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіго́висько та й бунтували те місто, а набі́гши на хату Ясо́нову, шукали апо́столів, щоб до на́товпу вивести їх. |
6 А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясо́на та декого з братті, кричачи́: „Ті, що світ сколотили, — і сюди ось вони поприхо́дили! |
7 А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, гово́рячи, ніби інший є цар — Ісус“. |
8 І вони зворохо́били наро́д та начальників міста, що слухали це. |
9 Але, узявши поруку з Ясо́на та з інших, вони їх відпустили. |
10 А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Ве́рії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську. |
11 Ці були шляхетні́ші за солу́нян, — і слова́ прийняли з повним за́палом, і Писа́ння досліджували день-у-день, чи та́к воно є. |
12 Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних ге́лленсьих жінок та немало із му́жів. |
13 Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Ве́рії, прибули́ вони, і там баламутили та бунтували наро́д. |
14 Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позоста́лися там. |
15 А ті, що Павла́ відпроваджували, провели́ його аж до Ате́н, а прийнявши нака́за про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули́. |
16 |
17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрі́чними. |
18 А дехто з філо́софів епікуре́їв та сто́їків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що́ то хоче сказати оцей пустомо́в?“ А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіща́в Єва́нгелію про Ісуса й воскре́сення. |
19 І, взявши його, повели в ареопа́г та й казали: „Чи можемо знати, що́ то є ця наука нова́, яку проповідуєш ти? |
20 Бо чудне́ щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що́ то значити має?“ |
21 А всі ате́няни та захожі чужи́нці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове́ говорити чи слухати. |
22 Тоді Павло став посе́редині ареопа́гу й промовив: „Му́жі ате́нські! Із усьо́го я бачу, що ви дуже побожні. |
23 Бо, проходячи та оглядаючи свя́тощі ваші, я знайшов також же́ртівника, що на ньому написано: „Незнаному Богові“. Ось Того, Кого навмання́ ви шануєте, Того я проповідую вам. |
24 Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в хра́мах, рукою збудова́них, |
25 і Він не вимагає служі́ння рук лю́дських, ніби в чо́мусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все. |
26 І ввесь лю́дський рід Він з одно́го створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призна́чив окреслені до́би й границі заме́шкання їх, |
27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не зна́йдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас. |
28 Бо ми в Нім живемо́, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: „Навіть рід ми Його!“ |
29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми ду́мати, що Божество́ подібне до золота, або срі́бла, чи до каменю, твору мистецтва чи лю́дської ви́гадки. |
30 Не зважаючи ж Бог на часи невідо́мости, ось тепер усім лю́дям наказує, щоб скрізь ка́ялися, |
31 бо Він ви́значив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав до́каза всім, із мертвих Його воскресивши“. |
32 Як почули ж вони про воскре́сення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: „Про це бу́демо слухати тебе іншим ра́зом“. |
33 Так вийшов Павло з-поміж них. |
34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагі́т, і жінка, Дама́ра ім'я́м, та інші із ними. |
Деяния посланников МасихаГлава 17 |
1 |
2 Паул, как обычно, пошёл в молитвенный дом и там три субботы подряд рассуждал с иудеями о Писании, |
3 объясняя и доказывая, что Масих должен был пострадать и воскреснуть из мёртвых. |
4 Им удалось убедить как нескольких иудеев, так и многих из тех греков, которые чтили Всевышнего, и немало знатных женщин. И все они присоединились к Паулу и Силе. |
5 Это возбудило зависть остальных иудеев, и они, взяв с собой негодных людей, которых нашли на базаре, собрали толпу и устроили в городе беспорядки. Они ринулись к дому Ясона, ища Паула и Силу, чтобы вывести их к толпе. |
6 Не найдя их там, они потащили Ясона и других братьев к городским властям. |
7 и Ясон принял их в свой дом. Они нарушают повеления императора и говорят, что есть другой царь, которого зовут Иса. |
8 Толпа и городские власти, слыша это, встревожились. |
9 Они взяли с Ясона и остальных залог и отпустили их. |
10 |
11 Берейцы были людьми более открытыми, чем фессалоникийцы. Они с большим интересом восприняли сказанное Паулом и каждый день исследовали Писание, чтобы проверить, соответствует ли услышанное ими истине. |
12 Многие из иудеев поверили, поверило также много знатных гречанок и немало греков. |
13 Но когда отвергающие Ису иудеи в Фессалониках узнали о том, что Паул возвещает слово Всевышнего в Берее, они пришли туда и стали подстрекать и возмущать народ. |
14 Братья сразу же отправили Паула к морю, а Сила и Тиметей остались в городе. |
15 Провожатые Паула пришли с ним в Афины, а затем отправились обратно с повелением от Паула, чтобы Сила и Тиметей как можно скорее пришли к нему. |
16 |
17 Он беседовал в молитвенном доме с иудеями и чтущими Всевышнего греками. Каждый день он говорил и со случайными встречными на площади. |
18 В беседу с ним вступали и некоторые философы, принадлежавшие к школам эпикурейцев и стоиков. Одни спрашивали: |
19 Паула привели на городской совет, Ареопаг, . и попросили: |
20 Ты говоришь о чём-то странном, и нам хотелось бы знать, что всё это значит. |
21 Наилучшим времяпрепровождением для афинян и живущих там иностранцев было говорить или слушать что-нибудь новое. |
22 И Паул, встав посреди Ареопага, сказал: |
23 Я ходил вокруг и внимательно осматривал ваши святыни. На одном из жертвенников было написано: НЕИЗВЕСТНОМУ БОГУ. Этого неизвестного Бога, Которого вы почитаете, даже не зная Кто Он Такой, я и возвещаю вам. |
24 Всевышний, сотворивший мир и всё, что в нём, является Владыкой неба и земли. Он не живёт в храмах, построенных руками людей, |
25 и не нуждается в том, чтобы люди служили Ему своими руками, как будто Ему чего-то не хватает, ведь Он Сам даёт всем людям жизнь, дыхание и всё остальное. |
26 От одного человека Он произвёл всё человечество, чтобы люди заселили всю землю, на которой Он определил для всех время и место обитания. |
27 И всё это Всевышний сделал для того, чтобы люди искали Его, могли ощутить Его и найти Его, хотя Он и не далёк от каждого из нас. |
28 Ведь «в Нём мы живём, движемся и существуем», . как об этом говорили и некоторые из ваших поэтов: |
29 И раз мы род Всевышнего, то мы не должны представлять Его в виде золотого, серебряного или каменного истукана, или в виде какого-либо образа, сделанного по замыслу человека и умением его. |
30 Было время, когда Всевышний принимал в расчёт людское невежество, но сейчас Он повелевает всем людям повсюду покаяться. |
31 Он назначил день, когда Он будет судить мир по справедливости, . и уже избрал Человека, Который и будет судьёй. Он подтвердил это перед всеми, воскресив Его из мёртвых! |
32 Когда они услышали о воскресении из мёртвых, то некоторые из них начали посмеиваться, другие же сказали: |
33 С этим Паул и покинул собрание. |
34 Несколько человек, однако, присоединились к Паулу и уверовали. Среди них были Дионисий, член Ареопага, женщина по имени Дамарь и другие. |
ДiїРозділ 17 |
Деяния посланников МасихаГлава 17 |
1 |
1 |
2 І Павло, за звича́єм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писа́ння, |
2 Паул, как обычно, пошёл в молитвенный дом и там три субботы подряд рассуждал с иудеями о Писании, |
3 виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскре́снути з мертвих, і що Христос Той — Ісус, про Якого „я вам проповідую“. |
3 объясняя и доказывая, что Масих должен был пострадать и воскреснуть из мёртвых. |
4 І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, — безліч побожних із ге́лленів та немало з шляхе́тних жінок. |
4 Им удалось убедить как нескольких иудеев, так и многих из тех греков, которые чтили Всевышнего, и немало знатных женщин. И все они присоединились к Паулу и Силе. |
5 А невірні юдеї були запалилися за́здрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіго́висько та й бунтували те місто, а набі́гши на хату Ясо́нову, шукали апо́столів, щоб до на́товпу вивести їх. |
5 Это возбудило зависть остальных иудеев, и они, взяв с собой негодных людей, которых нашли на базаре, собрали толпу и устроили в городе беспорядки. Они ринулись к дому Ясона, ища Паула и Силу, чтобы вывести их к толпе. |
6 А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясо́на та декого з братті, кричачи́: „Ті, що світ сколотили, — і сюди ось вони поприхо́дили! |
6 Не найдя их там, они потащили Ясона и других братьев к городским властям. |
7 А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, гово́рячи, ніби інший є цар — Ісус“. |
7 и Ясон принял их в свой дом. Они нарушают повеления императора и говорят, что есть другой царь, которого зовут Иса. |
8 І вони зворохо́били наро́д та начальників міста, що слухали це. |
8 Толпа и городские власти, слыша это, встревожились. |
9 Але, узявши поруку з Ясо́на та з інших, вони їх відпустили. |
9 Они взяли с Ясона и остальных залог и отпустили их. |
10 А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Ве́рії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську. |
10 |
11 Ці були шляхетні́ші за солу́нян, — і слова́ прийняли з повним за́палом, і Писа́ння досліджували день-у-день, чи та́к воно є. |
11 Берейцы были людьми более открытыми, чем фессалоникийцы. Они с большим интересом восприняли сказанное Паулом и каждый день исследовали Писание, чтобы проверить, соответствует ли услышанное ими истине. |
12 Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних ге́лленсьих жінок та немало із му́жів. |
12 Многие из иудеев поверили, поверило также много знатных гречанок и немало греков. |
13 Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Ве́рії, прибули́ вони, і там баламутили та бунтували наро́д. |
13 Но когда отвергающие Ису иудеи в Фессалониках узнали о том, что Паул возвещает слово Всевышнего в Берее, они пришли туда и стали подстрекать и возмущать народ. |
14 Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позоста́лися там. |
14 Братья сразу же отправили Паула к морю, а Сила и Тиметей остались в городе. |
15 А ті, що Павла́ відпроваджували, провели́ його аж до Ате́н, а прийнявши нака́за про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули́. |
15 Провожатые Паула пришли с ним в Афины, а затем отправились обратно с повелением от Паула, чтобы Сила и Тиметей как можно скорее пришли к нему. |
16 |
16 |
17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрі́чними. |
17 Он беседовал в молитвенном доме с иудеями и чтущими Всевышнего греками. Каждый день он говорил и со случайными встречными на площади. |
18 А дехто з філо́софів епікуре́їв та сто́їків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що́ то хоче сказати оцей пустомо́в?“ А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіща́в Єва́нгелію про Ісуса й воскре́сення. |
18 В беседу с ним вступали и некоторые философы, принадлежавшие к школам эпикурейцев и стоиков. Одни спрашивали: |
19 І, взявши його, повели в ареопа́г та й казали: „Чи можемо знати, що́ то є ця наука нова́, яку проповідуєш ти? |
19 Паула привели на городской совет, Ареопаг, . и попросили: |
20 Бо чудне́ щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що́ то значити має?“ |
20 Ты говоришь о чём-то странном, и нам хотелось бы знать, что всё это значит. |
21 А всі ате́няни та захожі чужи́нці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове́ говорити чи слухати. |
21 Наилучшим времяпрепровождением для афинян и живущих там иностранцев было говорить или слушать что-нибудь новое. |
22 Тоді Павло став посе́редині ареопа́гу й промовив: „Му́жі ате́нські! Із усьо́го я бачу, що ви дуже побожні. |
22 И Паул, встав посреди Ареопага, сказал: |
23 Бо, проходячи та оглядаючи свя́тощі ваші, я знайшов також же́ртівника, що на ньому написано: „Незнаному Богові“. Ось Того, Кого навмання́ ви шануєте, Того я проповідую вам. |
23 Я ходил вокруг и внимательно осматривал ваши святыни. На одном из жертвенников было написано: НЕИЗВЕСТНОМУ БОГУ. Этого неизвестного Бога, Которого вы почитаете, даже не зная Кто Он Такой, я и возвещаю вам. |
24 Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в хра́мах, рукою збудова́них, |
24 Всевышний, сотворивший мир и всё, что в нём, является Владыкой неба и земли. Он не живёт в храмах, построенных руками людей, |
25 і Він не вимагає служі́ння рук лю́дських, ніби в чо́мусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все. |
25 и не нуждается в том, чтобы люди служили Ему своими руками, как будто Ему чего-то не хватает, ведь Он Сам даёт всем людям жизнь, дыхание и всё остальное. |
26 І ввесь лю́дський рід Він з одно́го створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призна́чив окреслені до́би й границі заме́шкання їх, |
26 От одного человека Он произвёл всё человечество, чтобы люди заселили всю землю, на которой Он определил для всех время и место обитания. |
27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не зна́йдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас. |
27 И всё это Всевышний сделал для того, чтобы люди искали Его, могли ощутить Его и найти Его, хотя Он и не далёк от каждого из нас. |
28 Бо ми в Нім живемо́, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: „Навіть рід ми Його!“ |
28 Ведь «в Нём мы живём, движемся и существуем», . как об этом говорили и некоторые из ваших поэтов: |
29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми ду́мати, що Божество́ подібне до золота, або срі́бла, чи до каменю, твору мистецтва чи лю́дської ви́гадки. |
29 И раз мы род Всевышнего, то мы не должны представлять Его в виде золотого, серебряного или каменного истукана, или в виде какого-либо образа, сделанного по замыслу человека и умением его. |
30 Не зважаючи ж Бог на часи невідо́мости, ось тепер усім лю́дям наказує, щоб скрізь ка́ялися, |
30 Было время, когда Всевышний принимал в расчёт людское невежество, но сейчас Он повелевает всем людям повсюду покаяться. |
31 бо Він ви́значив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав до́каза всім, із мертвих Його воскресивши“. |
31 Он назначил день, когда Он будет судить мир по справедливости, . и уже избрал Человека, Который и будет судьёй. Он подтвердил это перед всеми, воскресив Его из мёртвых! |
32 Як почули ж вони про воскре́сення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: „Про це бу́демо слухати тебе іншим ра́зом“. |
32 Когда они услышали о воскресении из мёртвых, то некоторые из них начали посмеиваться, другие же сказали: |
33 Так вийшов Павло з-поміж них. |
33 С этим Паул и покинул собрание. |
34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагі́т, і жінка, Дама́ра ім'я́м, та інші із ними. |
34 Несколько человек, однако, присоединились к Паулу и уверовали. Среди них были Дионисий, член Ареопага, женщина по имени Дамарь и другие. |