CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 39
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йов

Розділ 39

1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,

3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?

4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.

5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,

6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.

8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?

10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?

11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?

12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?

14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,

15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.

16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,

17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!

19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?

20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!

21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,

22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,

23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!

24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.

26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?

27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?

28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,

30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.

Аюб

Глава 39

1 Знаешь ли ты время рождения серн? Видел ли ты, как рожают детёнышей лани?

2 Считаешь ли, сколько месяцев они носят плод? Знаешь ли время их родов?

3 Они, приседая, рожают приплод, освобождаясь от бремени.

4 В полях набираются сил их детёныши; потом уходят и не возвращаются к ним.

5 Кто дал волю диким ослам? Кто развязал их узы?

6 Я назначил их домом степь и жилищем – солончаки.

7 Над шумом городским смеются они и не слышат криков погонщика.

8 По горам они ищут пищу, и всякой зелени рады.

9 Согласится ли дикий бык тебе служить? Станет ли в стойле твоём ночевать?

10 Привяжешь ли его верёвкой к плугу, чтобы он боронил за тобой поле?

11 Понадеешься ли на силу его и доверишь ли труд свой ему?

12 Поверишь ли ты, что привезёт он твоё зерно и сложит его на гумне?

13 Весело хлопает страус крыльями, но они не сравнятся с перьями и пухом аиста.

14 Его самка на землю яйца свои кладёт; оставляет их греться в горячем песке,

15 забыв, что нога может их раздавить и дикий зверь – растоптать.

16 Жесток он к своим птенцам, словно к чужим, не боится, что труд его будет напрасен,

17 потому что Всевышний обделил его мудростью и здравого разума не дал.

18 Но когда он поднимется и помчится, конь и всадник ему смешны.

19 Ты ли дал коню силу, шею гривой покрыл,

20 заставил его прыгать, как саранча? Гордый храп его страшен.

21 Он бьёт по земле копытом, радуясь силе, и мчится навстречу битве.

22 Он смеётся над страхом и не робеет; он не дрогнет перед мечом.

23 Звенит на боку у него колчан, сверкают копьё и дротик.

24 В порыве ярости бросается в галоп, не сдержать его при трубном зове.

25 При звуке рога ржёт конь; издалека чует битву, крик воевод и клич боевой.

26 Твоей ли мудростью парит ястреб, крылья свои простирая к югу?

27 По твоей ли воле орёл взмывает и строит гнездо своё на высоте?

28 Он живёт на скале и ночь там проводит; его твердыня – горный утёс.

29 Там он высматривает добычу; глаза его видят её издалека.

30 Кровь пьют его птенцы; где труп, там и он.

Йов

Розділ 39

Аюб

Глава 39

1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

1 Знаешь ли ты время рождения серн? Видел ли ты, как рожают детёнышей лани?

2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,

2 Считаешь ли, сколько месяцев они носят плод? Знаешь ли время их родов?

3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?

3 Они, приседая, рожают приплод, освобождаясь от бремени.

4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.

4 В полях набираются сил их детёныши; потом уходят и не возвращаются к ним.

5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,

5 Кто дал волю диким ослам? Кто развязал их узы?

6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

6 Я назначил их домом степь и жилищем – солончаки.

7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.

7 Над шумом городским смеются они и не слышат криков погонщика.

8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

8 По горам они ищут пищу, и всякой зелени рады.

9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?

9 Согласится ли дикий бык тебе служить? Станет ли в стойле твоём ночевать?

10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?

10 Привяжешь ли его верёвкой к плугу, чтобы он боронил за тобой поле?

11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?

11 Понадеешься ли на силу его и доверишь ли труд свой ему?

12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?

12 Поверишь ли ты, что привезёт он твоё зерно и сложит его на гумне?

13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?

13 Весело хлопает страус крыльями, но они не сравнятся с перьями и пухом аиста.

14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,

14 Его самка на землю яйца свои кладёт; оставляет их греться в горячем песке,

15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.

15 забыв, что нога может их раздавить и дикий зверь – растоптать.

16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,

16 Жесток он к своим птенцам, словно к чужим, не боится, что труд его будет напрасен,

17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

17 потому что Всевышний обделил его мудростью и здравого разума не дал.

18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!

18 Но когда он поднимется и помчится, конь и всадник ему смешны.

19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?

19 Ты ли дал коню силу, шею гривой покрыл,

20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!

20 заставил его прыгать, как саранча? Гордый храп его страшен.

21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,

21 Он бьёт по земле копытом, радуясь силе, и мчится навстречу битве.

22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,

22 Он смеётся над страхом и не робеет; он не дрогнет перед мечом.

23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!

23 Звенит на боку у него колчан, сверкают копьё и дротик.

24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

24 В порыве ярости бросается в галоп, не сдержать его при трубном зове.

25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.

25 При звуке рога ржёт конь; издалека чует битву, крик воевод и клич боевой.

26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?

26 Твоей ли мудростью парит ястреб, крылья свои простирая к югу?

27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?

27 По твоей ли воле орёл взмывает и строит гнездо своё на высоте?

28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

28 Он живёт на скале и ночь там проводит; его твердыня – горный утёс.

29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,

29 Там он высматривает добычу; глаза его видят её издалека.

30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.

30 Кровь пьют его птенцы; где труп, там и он.