Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Марка

Розділ 11

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

Евангелие от Марка

Глава 11

1 Когда они приблизились к Виффагии и Вифании — селениям, расположенным у Оливковой горы неподалеку от Иерусалима, — Иисус послал вперед двух учеников.

2 — Идите в селение, которое перед вами, — сказал Он им, — и сразу же, как только войдете, вы найдете привязанного осленка, на которого еще никто не садился. Отвяжите его и приведите сюда.

3 Если кто-нибудь вас спросит: «Зачем вы это делаете?» — скажите, что осленок нужен Господу и что Он сразу же вернет его.

4 Ученики пошли и нашли осленка, привязанного на улице к наружной стороне двери. Они стали его отвязывать,

5 и стоявшие там люди спросили: — Что вы делаете? Зачем отвязываете осленка?

6 Ученики ответили, как велел Иисус, и люди их отпустили.

7 Они привели осленка к Иисусу, набросили на него свои плащи, и Иисус сел на него.

8 Многие начали расстилать свои плащи на дороге, другие расстилали зеленые ветви, срезанные ими в поле.

9 И те, кто шел впереди, и те, кто шел позади, громко кричали: — Осанна! Благословен Тот, Кто приходит во имя Господа!

10 Благословенно наступающее Царство предка нашего Давида! Осанна в вышине небес!

11 Войдя в Иерусалим, Иисус прошел в храм. Он осмотрел все, но так как было уже поздно, Он вместе с двенадцатью отправился в Вифанию.

12 На следующий день, когда они вышли из Вифании, Иисус почувствовал голод.

13 Увидев вдали покрытый листьями инжир, Он подошел посмотреть, нет ли на нем плодов, но не нашел ничего, кроме листьев. Время же для сбора инжира еще не пришло.

14 Тогда Иисус сказал дереву: — Пусть же никто никогда больше не ест твоих плодов! И ученики слышали Его слова.

15 Когда они пришли в Иерусалим, Иисус вошел в храм и стал выгонять оттуда продающих и покупающих. Он опрокинул столы менял и прилавки торговцев голубями

16 и не позволял ничего проносить через дворы храма.

17 — Разве не написано: «Дом Мой будет назван домом молитвы для всех народов»? — учил Он их. — А вы превратили его в разбойничье логово.

18 Услышав это, первосвященники и учители Закона стали искать способ, как им убить Иисуса. Они боялись Его, потому что весь народ изумлялся Его учению.

19 Когда наступил вечер, Иисус с учениками снова покинул город.

20 На следующее утро, проходя мимо, они увидели, что инжир засох до корней.

21 Петр вспомнил, что произошло накануне, и сказал: — Рабби! Смотри! Инжир, который Ты проклял, засох!

22 Иисус ответил им: — Имейте веру в Бога!

23 Говорю вам истину: если кто-то скажет этой горе: «Поднимись и бросься в море!» — и при этом не будет сомневаться в душе, а будет верить, что произойдет то, что он сказал, то так ему и будет.

24 Поэтому говорю вам: о чем бы вы ни молились и чего бы ни просили, верьте, что вы уже получили это, — и будет вам.

25 И когда вы молитесь, то прощайте всем, на кого вы обижены, чтобы и ваш Небесный Отец простил вам ваши проступки.

26 А если вы не будете прощать, то и ваш Небесный Отец не простит вам ваших проступков.

27 Они снова пришли в Иерусалим, и, когда Иисус ходил в храме, к Нему подошли первосвященники, учители Закона и старейшины.

28 — Чьей властью Ты это делаешь? — спросили они. — Кто дал Тебе власть делать это?

29 Иисус ответил им: — Я задам вам вопрос. Ответьте Мне, и тогда Я вам скажу, чьей властью Я это делаю.

30 Иоанн получил свое право крестить с Небес или от людей? Ответьте Мне!

31 Они стали рассуждать между собой: — Если мы скажем: «С Небес», то Он спросит: «Так почему же вы ему не поверили?»

32 Сказать: «От людей» — нельзя. Потому что они боялись народа, ведь все считали, что Иоанн был настоящим пророком.

33 И они ответили: — Мы не знаем. Иисус сказал: — Тогда и Я вам не скажу, чьей властью Я все это делаю.

Вiд Марка Розділ 11	Евангелие от Марка Глава 11
1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,	1 Когда они приблизились к Виффагии и Вифании — селениям, расположенным у Оливковой горы неподалеку от Иерусалима, — Иисус послал вперед двух учеников.
2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.	2 — Идите в селение, которое перед вами, — сказал Он им, — и сразу же, как только войдете, вы найдете привязанного осленка, на которого еще никто не садился. Отвяжите его и приведите сюда.
3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.	3 Если кто-нибудь вас спросит: «Зачем вы это делаете?» — скажите, что осленок нужен Господу и что Он сразу же вернет его.
4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.	4 Ученики пошли и нашли осленка, привязанного на улице к наружной стороне двери. Они стали его отвязывать,
5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“	5 и стоявшие там люди спросили: — Что вы делаете? Зачем отвязываете осленка?
6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.	6 Ученики ответили, как велел Иисус, и люди их отпустили.
7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.	7 Они привели осленка к Иисусу, набросили на него свои плащи, и Иисус сел на него.
8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.	8 Многие начали расстилать свои плащи на дороге, другие расстилали зеленые ветви, срезанные ими в поле.
9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!	9 И те, кто шел впереди, и те, кто шел позади, громко кричали: — Осанна! Благословен Тот, Кто приходит во имя Господа!
10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“	10 Благословенно наступающее Царство предка нашего Давида! Осанна в вышине небес!
11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.	11 Войдя в Иерусалим, Иисус прошел в храм. Он осмотрел все, но так как было уже поздно, Он вместе с двенадцатью отправился в Вифанию.
12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.	12 На следующий день, когда они вышли из Вифании, Иисус почувствовал голод.
13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.	13 Увидев вдали покрытый листьями инжир, Он подошел посмотреть, нет ли на нем плодов, но не нашел ничего, кроме листьев. Время же для сбора инжира еще не пришло.
14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.	14 Тогда Иисус сказал дереву: — Пусть же никто никогда больше не ест твоих плодов! И ученики слышали Его слова.
15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.	15 Когда они пришли в Иерусалим, Иисус вошел в храм и стал выгонять оттуда продающих и покупающих. Он опрокинул столы менял и прилавки торговцев голубями
16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.	16 и не позволял ничего проносить через дворы храма.
17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“	17 — Разве не написано: «Дом Мой будет назван домом молитвы для всех народов»? — учил Он их. — А вы превратили его в разбойничье логово.
18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.	18 Услышав это, первосвященники и учители Закона стали искать способ, как им убить Иисуса. Они боялись Его, потому что весь народ изумлялся Его учению.
19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.	19 Когда наступил вечер, Иисус с учениками снова покинул город.
20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.	20 На следующее утро, проходя мимо, они увидели, что инжир засох до корней.
21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“	21 Петр вспомнил, что произошло накануне, и сказал: — Рабби! Смотри! Инжир, который Ты проклял, засох!
22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!	22 Иисус ответил им: — Имейте веру в Бога!
23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!	23 Говорю вам истину: если кто-то скажет этой горе: «Поднимись и бросься в море!» — и при этом не будет сомневаться в душе, а будет верить, что произойдет то, что он сказал, то так ему и будет.
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.	24 Поэтому говорю вам: о чем бы вы ни молились и чего бы ни просили, верьте, что вы уже получили это, — и будет вам.
25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.	25 И когда вы молитесь, то прощайте всем, на кого вы обижены, чтобы и ваш Небесный Отец простил вам ваши проступки.
26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.	26 А если вы не будете прощать, то и ваш Небесный Отец не простит вам ваших проступков.
27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,	27 Они снова пришли в Иерусалим, и, когда Иисус ходил в храме, к Нему подошли первосвященники, учители Закона и старейшины.
28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?	28 — Чьей властью Ты это делаешь? — спросили они. — Кто дал Тебе власть делать это?
29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.	29 Иисус ответил им: — Я задам вам вопрос. Ответьте Мне, и тогда Я вам скажу, чьей властью Я это делаю.
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“	30 Иоанн получил свое право крестить с Небес или от людей? Ответьте Мне!
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“	31 Они стали рассуждать между собой: — Если мы скажем: «С Небес», то Он спросит: «Так почему же вы ему не поверили?»
32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.	32 Сказать: «От людей» — нельзя. Потому что они боялись народа, ведь все считали, что Иоанн был настоящим пророком.
33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.	33 И они ответили: — Мы не знаем. Иисус сказал: — Тогда и Я вам не скажу, чьей властью Я все это делаю.

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Марка

Розділ 11

Евангелие от Марка

Глава 11

Вiд Марка

Розділ 11

Евангелие от Марка

Глава 11

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Марка

Розділ 11

Евангелие от Марка

Глава 11

Вiд Марка

Розділ 11

Евангелие от Марка

Глава 11

Старий
завіт

Новий
завіт