Псалми

Псалом 105

1 Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!

2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?

3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!

4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,

5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!

6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.

7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.

8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!

10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—

11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!

12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.

13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,

14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,

15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.

16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.

17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,

18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.

19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —

20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,

21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.

23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!

24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,

25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.

26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,

27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!

28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,

29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!

30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,

31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,

33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.

34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —

35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.

36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.

37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,

38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,

39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.

40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,

41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,

42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.

43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!

44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,

45 і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!

47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!

48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!

Псалтирь

Псалом 105

1 Аллилуйя! [1] Славьте Господа, потому что Он благ и милость Его навеки!

2 Кто выразит могущество Господа и возвестит всю Его славу?

3 Блаженны те, кто хранит правосудие и вершит праведные дела во все времена!

4 Вспомни меня, Господи, во время благоволения к Своему народу, помоги и мне, когда будешь спасать их,

5 чтобы я увидел благополучие Твоих избранных, возвеселился вместе с Твоим народом и хвалился — с Твоим наследием.

6 Мы согрешили, как и наши предки, совершили беззаконие, поступили нечестиво.

7 Отцы наши не поняли Твоих чудес в Египте, забыли обилие Твоей милости и возмутились у моря, у Красного моря.

8 Он все же спас их ради Своего имени, чтобы показать Свое могущество.

9 Он приказал Красному морю, и оно высохло, и провел Он их через его глубины, как по пустыне.

10 Спас их от рук ненавидящего их, избавил их от руки врага.

11 Воды покрыли противников их, не осталось ни одного.

12 Тогда поверили они Его словам и воспели Ему хвалу.

13 Но вскоре забыли Его дела, не ждали Его совета.

14 Возгорелись страстным желанием в пустыне и испытывали Бога в необитаемой местности.

15 Он дал им желаемое, но наслал на них истощение.

16 Они позавидовали Моисею в лагере и Аарону, святому Господню.

17 Земля разверзлась и поглотила Датана и все скопище Авирама.

18 Возгорелся огонь посреди них, и пламя сожгло нечестивых.

19 Они сделали изваяние тельца в Хориве и поклонились истукану,

20 променяли свою Славу на изображение быка, питающегося травой.

21 Забыли Бога, своего Спасителя, сотворившего великие дела в Египте,

22 чудеса в земле Хама и устрашающие дела у Красного моря.

23 Поэтому Он сказал, что погубил бы их, если бы Моисей, избранный Его, не встал перед Ним в расселине, чтобы отвратить Его ярость, чтобы Он не погубил их.

24 И пренебрегли они землей желанной, не поверили Его обещанию,

25 роптали в своих шатрах и не слушались голоса Господа.

26 Поэтому Он поклялся с поднятой рукой, что поразит их в пустыне,

27 а также их потомков среди народов, и рассеет их по землям.

28 Они присоединились к Баал-Пеору и ели жертвы, принесенные бездушным.

29 Раздражали Его своими делами, и разразился среди них мор.

30 Но поднялся Пинехас, произвел суд, и мор прекратился,

31 Это вменилось в праведность ему из поколения в поколение, навсегда.

32 Еще они прогневали Его у вод Меривы, и Моисей был наказан из-за них,

33 потому что они возмутили его дух, и он погрешил своими устами.

34 Не уничтожили они народы, о которых сказал им Господь,

35 а смешались с язычниками и научились их делам;

36 служили их идолам, которые стали для них сетью.

37 Приносили демонам в жертву своих сыновей и дочерей;

38 проливали невинную кровь, кровь своих сыновей и дочерей, которых жертвовали ханаанским идолам, и земля осквернилась кровью.

39 Они оскверняли себя своими делами, прелюбодействовали своими поступками.

40 Поэтому возгорелся гнев Господень на Его народ, и возгнушался Он Своим наследием.

41 Он отдал их в руки чужеземцев, и ненавидящие Израиль властвовали над ними.

42 Враги притесняли их, и они смирились под их рукой.

43 Много раз Он избавлял их, но они гневили Его своим упрямством и были унижены в своем беззаконии.

44 Все же Он обращал внимание на их скорбь, когда слышал их вопль,

45 вспоминал о Своем завете с ними и смягчался по Своей великой милости.

46 Он вызывал к ним сострадание со стороны всех, кто пленял их.

47 Спаси нас, Господи, наш Боже, и собери нас из среды народов, чтобы мы воздали благодарность Твоему святому имени и хвалились Твоей славой.

48 Прославлен будь, Господь, Бог Израиля, от века и до века! И весь народ сказал: «Аминь!» Аллилуйя!

Псалми

Псалом 105

Псалтирь

Псалом 105

1 Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!

1 Аллилуйя! [1] Славьте Господа, потому что Он благ и милость Его навеки!

2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?

2 Кто выразит могущество Господа и возвестит всю Его славу?

3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!

3 Блаженны те, кто хранит правосудие и вершит праведные дела во все времена!

4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,

4 Вспомни меня, Господи, во время благоволения к Своему народу, помоги и мне, когда будешь спасать их,

5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!

5 чтобы я увидел благополучие Твоих избранных, возвеселился вместе с Твоим народом и хвалился — с Твоим наследием.

6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.

6 Мы согрешили, как и наши предки, совершили беззаконие, поступили нечестиво.

7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.

7 Отцы наши не поняли Твоих чудес в Египте, забыли обилие Твоей милости и возмутились у моря, у Красного моря.

8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

8 Он все же спас их ради Своего имени, чтобы показать Свое могущество.

9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!

9 Он приказал Красному морю, и оно высохло, и провел Он их через его глубины, как по пустыне.

10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—

10 Спас их от рук ненавидящего их, избавил их от руки врага.

11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!

11 Воды покрыли противников их, не осталось ни одного.

12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.

12 Тогда поверили они Его словам и воспели Ему хвалу.

13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,

13 Но вскоре забыли Его дела, не ждали Его совета.

14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,

14 Возгорелись страстным желанием в пустыне и испытывали Бога в необитаемой местности.

15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.

15 Он дал им желаемое, но наслал на них истощение.

16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.

16 Они позавидовали Моисею в лагере и Аарону, святому Господню.

17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,

17 Земля разверзлась и поглотила Датана и все скопище Авирама.

18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.

18 Возгорелся огонь посреди них, и пламя сожгло нечестивых.

19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —

19 Они сделали изваяние тельца в Хориве и поклонились истукану,

20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,

20 променяли свою Славу на изображение быка, питающегося травой.

21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

21 Забыли Бога, своего Спасителя, сотворившего великие дела в Египте,

22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.

22 чудеса в земле Хама и устрашающие дела у Красного моря.

23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!

23 Поэтому Он сказал, что погубил бы их, если бы Моисей, избранный Его, не встал перед Ним в расселине, чтобы отвратить Его ярость, чтобы Он не погубил их.

24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,

24 И пренебрегли они землей желанной, не поверили Его обещанию,

25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.

25 роптали в своих шатрах и не слушались голоса Господа.

26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,

26 Поэтому Он поклялся с поднятой рукой, что поразит их в пустыне,

27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!

27 а также их потомков среди народов, и рассеет их по землям.

28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,

28 Они присоединились к Баал-Пеору и ели жертвы, принесенные бездушным.

29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!

29 Раздражали Его своими делами, и разразился среди них мор.

30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,

30 Но поднялся Пинехас, произвел суд, и мор прекратился,

31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

31 Это вменилось в праведность ему из поколения в поколение, навсегда.

32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,

32 Еще они прогневали Его у вод Меривы, и Моисей был наказан из-за них,

33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.

33 потому что они возмутили его дух, и он погрешил своими устами.

34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —

34 Не уничтожили они народы, о которых сказал им Господь,

35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.

35 а смешались с язычниками и научились их делам;

36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.

36 служили их идолам, которые стали для них сетью.

37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,

37 Приносили демонам в жертву своих сыновей и дочерей;

38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,

38 проливали невинную кровь, кровь своих сыновей и дочерей, которых жертвовали ханаанским идолам, и земля осквернилась кровью.

39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.

39 Они оскверняли себя своими делами, прелюбодействовали своими поступками.

40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,

40 Поэтому возгорелся гнев Господень на Его народ, и возгнушался Он Своим наследием.

41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,

41 Он отдал их в руки чужеземцев, и ненавидящие Израиль властвовали над ними.

42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.

42 Враги притесняли их, и они смирились под их рукой.

43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!

43 Много раз Он избавлял их, но они гневили Его своим упрямством и были унижены в своем беззаконии.

44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,

44 Все же Он обращал внимание на их скорбь, когда слышал их вопль,

45 і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

45 вспоминал о Своем завете с ними и смягчался по Своей великой милости.

46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!

46 Он вызывал к ним сострадание со стороны всех, кто пленял их.

47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!

47 Спаси нас, Господи, наш Боже, и собери нас из среды народов, чтобы мы воздали благодарность Твоему святому имени и хвалились Твоей славой.

48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!

48 Прославлен будь, Господь, Бог Израиля, от века и до века! И весь народ сказал: «Аминь!» Аллилуйя!