Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 14

1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,

2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.

3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.

4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“

5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.

6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.

7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“

9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.

11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.

12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.

14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.

15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.

16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“

17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.

18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.

19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.

20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.

21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.

22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.

23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.

24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.

25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.

26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...

27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“

28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.

29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“

31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“

32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.

33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“

34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.

35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.

36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.

Евангелие от Матфея

Глава 14

1 В то время об Иисусе услышал и четвертовластник Ирод.

2 Он говорил своим приближенным: — Это — Иоанн Креститель. Он воскрес из мертвых, и поэтому в Нем такая чудодейственная сила.

3 В свое время Ирод арестовал Иоанна, связал его и бросил в темницу из-за Иродиады, жены своего брата Филиппа,

4 потому что Иоанн говорил ему: «Нельзя тебе жить с ней».

5 Ирод хотел убить Иоанна, но боялся народа, так как все считали его пророком.

6 И вот, когда Ирод праздновал свой день рождения, дочь Иродиады танцевала перед гостями и так понравилась Ироду,

7 что он поклялся дать ей все, чего бы она ни попросила.

8 Наученная своей матерью, девушка сказала: «Подай мне сюда, на блюде, голову Иоанна Крестителя».

9 Царь опечалился, но, так как он поклялся перед возлежавшим за столом гостями, то велел исполнить ее желание.

10 Он послал палача в темницу обезглавить Иоанна.

11 Его голову принесли на блюде и отдали девушке, а та отнесла ее матери.

12 Ученики Иоанна, забрав тело, похоронили его, а затем пошли и рассказали об этом Иисусу.

13 Услышав об этом, Иисус переправился на лодке в пустынное место, чтобы побыть одному. Но люди в городах узнали, куда Он отправился, и пошли туда пешком.

14 Когда Иисус сошел на берег и увидел большую толпу, Он сжалился над людьми и исцелил больных, которые были среди них.

15 Наступил вечер. Ученики Иисуса подошли к Нему и сказали: — Место здесь пустынное, и уже поздно. Отпусти народ, пусть пойдут в ближайшие селения и купят себе еды.

16 Иисус ответил: — Им не нужно уходить отсюда. Вы дайте им есть.

17 — Но у нас только пять хлебов и две рыбы, — ответили ученики.

18 — Принесите все это ко Мне, — сказал Иисус.

19 Он велел народу расположиться на траве, взял эти пять хлебов и две рыбы и, подняв глаза к небу, благословил пищу. Затем Он стал разламывать хлебы и давать ученикам, а те — народу.

20 Все ели и насытились, и собрали еще двенадцать полных корзин остатков.

21 Всего же ело пять тысяч мужчин, не считая женщин и детей.

22 Сразу после этого Иисус велел ученикам сесть в лодку и переправиться на другую сторону озера, а Сам Он оставался, пока не отпустил народ.

23 А когда народ разошелся, Иисус поднялся на гору один помолиться. Наступил вечер, и Иисус оставался на горе.

24 Тем временем лодка была уже далеко от берега. Ее били волны, так как дул встречный ветер.

25 В четвертую ночную стражу, перед рассветом, Иисус пошел к ученикам, ступая по озеру.

26 Но ученики, увидев Его идущим по воде, очень испугались. — Это призрак! — закричали они от страха.

27 Но Иисус сразу же заговорил с ними: — Успокойтесь, это Я, не бойтесь.

28 — Господи, если это Ты, — сказал тогда Петр, — то повели мне прийти к Тебе по воде.

29 — Иди, — сказал Иисус. Петр вышел из лодки и пошел по воде к Иисусу.

30 Но, увидев, как сильно дует ветер, он испугался и, начав тонуть, закричал: — Господи, спаси меня!

31 Иисус тотчас протянул руку и поддержал его. — Маловерный, — сказал Он, — зачем же ты стал сомневаться?

32 Когда они вошли в лодку, ветер утих.

33 Все, кто был в лодке, поклонились Ему. — Ты — действительно Сын Божий, — сказали они.

34 Переправившись на другую сторону озера, они сошли на берег в Геннисарете.

35 Местные жители узнали Иисуса и разнесли весть о Его приходе по всей округе. К Иисусу принесли всех больных

36 и просили Его, чтобы Он позволил им прикоснуться лишь к кисточке на краю Его одежды. И все, кто прикасался, выздоравливали.

Вiд Матвiя Розділ 14	Евангелие от Матфея Глава 14
1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,	1 В то время об Иисусе услышал и четвертовластник Ирод.
2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.	2 Он говорил своим приближенным: — Это — Иоанн Креститель. Он воскрес из мертвых, и поэтому в Нем такая чудодейственная сила.
3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.	3 В свое время Ирод арестовал Иоанна, связал его и бросил в темницу из-за Иродиады, жены своего брата Филиппа,
4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“	4 потому что Иоанн говорил ему: «Нельзя тебе жить с ней».
5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.	5 Ирод хотел убить Иоанна, но боялся народа, так как все считали его пророком.
6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.	6 И вот, когда Ирод праздновал свой день рождения, дочь Иродиады танцевала перед гостями и так понравилась Ироду,
7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.	7 что он поклялся дать ей все, чего бы она ни попросила.
8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“	8 Наученная своей матерью, девушка сказала: «Подай мне сюда, на блюде, голову Иоанна Крестителя».
9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.	9 Царь опечалился, но, так как он поклялся перед возлежавшим за столом гостями, то велел исполнить ее желание.
10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.	10 Он послал палача в темницу обезглавить Иоанна.
11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.	11 Его голову принесли на блюде и отдали девушке, а та отнесла ее матери.
12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.	12 Ученики Иоанна, забрав тело, похоронили его, а затем пошли и рассказали об этом Иисусу.
13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.	13 Услышав об этом, Иисус переправился на лодке в пустынное место, чтобы побыть одному. Но люди в городах узнали, куда Он отправился, и пошли туда пешком.
14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.	14 Когда Иисус сошел на берег и увидел большую толпу, Он сжалился над людьми и исцелил больных, которые были среди них.
15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.	15 Наступил вечер. Ученики Иисуса подошли к Нему и сказали: — Место здесь пустынное, и уже поздно. Отпусти народ, пусть пойдут в ближайшие селения и купят себе еды.
16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“	16 Иисус ответил: — Им не нужно уходить отсюда. Вы дайте им есть.
17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.	17 — Но у нас только пять хлебов и две рыбы, — ответили ученики.
18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.	18 — Принесите все это ко Мне, — сказал Иисус.
19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.	19 Он велел народу расположиться на траве, взял эти пять хлебов и две рыбы и, подняв глаза к небу, благословил пищу. Затем Он стал разламывать хлебы и давать ученикам, а те — народу.
20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.	20 Все ели и насытились, и собрали еще двенадцать полных корзин остатков.
21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.	21 Всего же ело пять тысяч мужчин, не считая женщин и детей.
22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.	22 Сразу после этого Иисус велел ученикам сесть в лодку и переправиться на другую сторону озера, а Сам Он оставался, пока не отпустил народ.
23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.	23 А когда народ разошелся, Иисус поднялся на гору один помолиться. Наступил вечер, и Иисус оставался на горе.
24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.	24 Тем временем лодка была уже далеко от берега. Ее били волны, так как дул встречный ветер.
25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.	25 В четвертую ночную стражу, перед рассветом, Иисус пошел к ученикам, ступая по озеру.
26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...	26 Но ученики, увидев Его идущим по воде, очень испугались. — Это призрак! — закричали они от страха.
27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“	27 Но Иисус сразу же заговорил с ними: — Успокойтесь, это Я, не бойтесь.
28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.	28 — Господи, если это Ты, — сказал тогда Петр, — то повели мне прийти к Тебе по воде.
29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.	29 — Иди, — сказал Иисус. Петр вышел из лодки и пошел по воде к Иисусу.
30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“	30 Но, увидев, как сильно дует ветер, он испугался и, начав тонуть, закричал: — Господи, спаси меня!
31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“	31 Иисус тотчас протянул руку и поддержал его. — Маловерный, — сказал Он, — зачем же ты стал сомневаться?
32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.	32 Когда они вошли в лодку, ветер утих.
33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“	33 Все, кто был в лодке, поклонились Ему. — Ты — действительно Сын Божий, — сказали они.
34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.	34 Переправившись на другую сторону озера, они сошли на берег в Геннисарете.
35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.	35 Местные жители узнали Иисуса и разнесли весть о Его приходе по всей округе. К Иисусу принесли всех больных
36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.	36 и просили Его, чтобы Он позволил им прикоснуться лишь к кисточке на краю Его одежды. И все, кто прикасался, выздоравливали.

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 14

Евангелие от Матфея

Глава 14

Вiд Матвiя

Розділ 14

Евангелие от Матфея

Глава 14

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 14

Евангелие от Матфея

Глава 14

Вiд Матвiя

Розділ 14

Евангелие от Матфея

Глава 14

Старий
завіт

Новий
завіт