| ДiїРозділ 25 | 
| 1  | 
| 2 І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його, | 
| 3 і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, — вони змову вчинили, щоб смерть заподі́яти йому по дорозі. | 
| 4 А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незаба́ром туди подає́ться. | 
| 5 „Отже, — сказав він, — хто спроможен із вас, нехай ті вируша́ють ра́зом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржа́ють його“. | 
| 6 І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він поверну́вся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб приве́сти Павла. | 
| 7 Як його ж привели́, то стали навколо юдеї, що поприхо́дили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжки́х винувачень, що їх не могли дове́сти, | 
| 8 бо Павло боронився: „Я не провинився ні в чім ані проти Зако́ну юдейського, ані проти храму, ані супроти ке́саря“. | 
| 9 Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павло́ві на відповідь: „Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?“ | 
| 10 Та Павло відказав: „Я стою перед судом ке́саревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скри́вдив, як і ти дуже добре те знаєш. | 
| 11 Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до ке́саря!“ | 
| 12 Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: „Ти відкли́кавсь до ке́саря, — до ке́саря пі́деш!“ | 
| 13  | 
| 14 А що там багато днів вони пробули́, то Фест ви́клав справу Павлову цареві й промовив: „Є один чоловік — від Фелікса лишений в'язень, | 
| 15 на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські прине́сли скаргу, домагаючись його о́суду. | 
| 16 Я їм відповів, що римля́ни не мають звича́ю люди́ну якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачі́в, і не буде йому дано можности для оборони від закидів. | 
| 17 І як зійшлись вони тут, то я, зволіка́ння не роблячи жодного, сів наступного дня на сидіння судде́ве, і звелів привести́ цього мужа. | 
| 18 І винувальники стали круг нього, проте́ не вказали вини ані жодної з тих, яких я сподівався. | 
| 19 Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він. | 
| 20 І я був непевний у цьо́му змага́нні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це? | 
| 21 Через те ж, що Павло заявив, щоб зали́шений був він на ке́сарів ро́зсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до ке́саря“. | 
| 22 А Агріппа промовив до Феста: „Хотів би і я цього му́жа послухати!“ „Узавтра — сказав той — почуєш його“. | 
| 23  | 
| 24 І сказав до них Фест: „О ца́рю Агріппо, та з нами присутні всі му́жі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи́, що йому не повинно більш жити. | 
| 25 Я ж дізнавсь, що нічого, ва́ртого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його. | 
| 26 Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, ца́рю Агріппо, щоб після переслу́хання мав що писати. | 
| 27 Бо здається мені нерозва́жливим ув'я́зненого посилати, і не озна́чити обвинува́чень на нього“. | 
| Деяния апостоловГлава 25 | 
| 1  | 
| 2 Главные священники и наиболее влиятельные из иудеев представили ему свои обвинения против Павла. Они также попросили Феста | 
| 3  | 
| 4 Фест ответил, что Павла держат в Кесарии и что он сам скоро отправится туда. | 
| 5  | 
| 6  | 
| 7 Когда Павел явился, иудеи, пришедшие из Иерусалима, окружили его и представили против него много серьёзных обвинений, которые они, однако, не могли доказать. | 
| 8 Павел защищался:  | 
| 9 Но Фест старался угодить иудеям, поэтому он ответил Павлу:  | 
| 10 Павел сказал:  | 
| 11 Если я неправ и совершил проступок, заслуживающий смерти, я не пытаюсь избежать её. Но, если в обвинениях этих людей нет правды, никто не может выдать им меня. Я требую суда цезаря».  | 
| 12 Поговорив с советом, Фест ответил:  | 
| 13  | 
| 14 Так как они пробыли там несколько дней, Фест объяснил царю дело Павла:  | 
| 15 Когда я был в Иерусалиме, иудейские старейшины и главные священники предъявили ему свои обвинения и потребовали от меня приговорить его к смерти. | 
| 16 Но я сказал им, что у римлян не принято выдавать обвиняемого прежде, чем он встретится лицом к лицу с обвинителями и не получит право защищаться. | 
| 17 Поэтому, когда эти иудеи прибыли сюда, я, не откладывая, на следующий же день занял судейское место в суде и приказал привести этого человека. | 
| 18 Когда обвинители встали, они не обвинили его ни в одном из преступлений, о которых я ожидал услышать. | 
| 19  | 
| 20 Так как я не очень разбирался в том, о чём они спорили, я спросил его, не хочет ли он идти в Иерусалим и там предстать перед судом. | 
| 21 Но, так как Павел потребовал, чтобы его оставили в Кесарии до решения императора, я приказал, чтобы его держали под стражей до тех пор, пока я не смогу отправить его к цезарю».  | 
| 22 Агриппа сказал Фесту:  | 
| 23  | 
| 24 Затем Фест сказал:  | 
| 25 но я нахожу, что он не совершил ничего, заслуживающего смерти, а, так как он сам потребовал суда императора, я решил отослать его в Рим. | 
| 26 Однако я не знаю, о каких именно обвинениях написать императору. Поэтому я и приказал, чтобы Павел предстал перед всеми вами и прежде всего перед тобой, царь Агриппа, чтобы после этого расследования мне было о чём написать императору. | 
| 27 Мне кажется неразумным посылать узника, не указав предъявленных ему обвинений».  | 
| ДiїРозділ 25 | Деяния апостоловГлава 25 | 
| 1  | 1  | 
| 2 І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його, | 2 Главные священники и наиболее влиятельные из иудеев представили ему свои обвинения против Павла. Они также попросили Феста | 
| 3 і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, — вони змову вчинили, щоб смерть заподі́яти йому по дорозі. | 3  | 
| 4 А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незаба́ром туди подає́ться. | 4 Фест ответил, что Павла держат в Кесарии и что он сам скоро отправится туда. | 
| 5 „Отже, — сказав він, — хто спроможен із вас, нехай ті вируша́ють ра́зом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржа́ють його“. | 5  | 
| 6 І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він поверну́вся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб приве́сти Павла. | 6  | 
| 7 Як його ж привели́, то стали навколо юдеї, що поприхо́дили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжки́х винувачень, що їх не могли дове́сти, | 7 Когда Павел явился, иудеи, пришедшие из Иерусалима, окружили его и представили против него много серьёзных обвинений, которые они, однако, не могли доказать. | 
| 8 бо Павло боронився: „Я не провинився ні в чім ані проти Зако́ну юдейського, ані проти храму, ані супроти ке́саря“. | 8 Павел защищался:  | 
| 9 Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павло́ві на відповідь: „Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?“ | 9 Но Фест старался угодить иудеям, поэтому он ответил Павлу:  | 
| 10 Та Павло відказав: „Я стою перед судом ке́саревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скри́вдив, як і ти дуже добре те знаєш. | 10 Павел сказал:  | 
| 11 Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до ке́саря!“ | 11 Если я неправ и совершил проступок, заслуживающий смерти, я не пытаюсь избежать её. Но, если в обвинениях этих людей нет правды, никто не может выдать им меня. Я требую суда цезаря».  | 
| 12 Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: „Ти відкли́кавсь до ке́саря, — до ке́саря пі́деш!“ | 12 Поговорив с советом, Фест ответил:  | 
| 13  | 13  | 
| 14 А що там багато днів вони пробули́, то Фест ви́клав справу Павлову цареві й промовив: „Є один чоловік — від Фелікса лишений в'язень, | 14 Так как они пробыли там несколько дней, Фест объяснил царю дело Павла:  | 
| 15 на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські прине́сли скаргу, домагаючись його о́суду. | 15 Когда я был в Иерусалиме, иудейские старейшины и главные священники предъявили ему свои обвинения и потребовали от меня приговорить его к смерти. | 
| 16 Я їм відповів, що римля́ни не мають звича́ю люди́ну якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачі́в, і не буде йому дано можности для оборони від закидів. | 16 Но я сказал им, что у римлян не принято выдавать обвиняемого прежде, чем он встретится лицом к лицу с обвинителями и не получит право защищаться. | 
| 17 І як зійшлись вони тут, то я, зволіка́ння не роблячи жодного, сів наступного дня на сидіння судде́ве, і звелів привести́ цього мужа. | 17 Поэтому, когда эти иудеи прибыли сюда, я, не откладывая, на следующий же день занял судейское место в суде и приказал привести этого человека. | 
| 18 І винувальники стали круг нього, проте́ не вказали вини ані жодної з тих, яких я сподівався. | 18 Когда обвинители встали, они не обвинили его ни в одном из преступлений, о которых я ожидал услышать. | 
| 19 Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він. | 19  | 
| 20 І я був непевний у цьо́му змага́нні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це? | 20 Так как я не очень разбирался в том, о чём они спорили, я спросил его, не хочет ли он идти в Иерусалим и там предстать перед судом. | 
| 21 Через те ж, що Павло заявив, щоб зали́шений був він на ке́сарів ро́зсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до ке́саря“. | 21 Но, так как Павел потребовал, чтобы его оставили в Кесарии до решения императора, я приказал, чтобы его держали под стражей до тех пор, пока я не смогу отправить его к цезарю».  | 
| 22 А Агріппа промовив до Феста: „Хотів би і я цього му́жа послухати!“ „Узавтра — сказав той — почуєш його“. | 22 Агриппа сказал Фесту:  | 
| 23  | 23  | 
| 24 І сказав до них Фест: „О ца́рю Агріппо, та з нами присутні всі му́жі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи́, що йому не повинно більш жити. | 24 Затем Фест сказал:  | 
| 25 Я ж дізнавсь, що нічого, ва́ртого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його. | 25 но я нахожу, что он не совершил ничего, заслуживающего смерти, а, так как он сам потребовал суда императора, я решил отослать его в Рим. | 
| 26 Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, ца́рю Агріппо, щоб після переслу́хання мав що писати. | 26 Однако я не знаю, о каких именно обвинениях написать императору. Поэтому я и приказал, чтобы Павел предстал перед всеми вами и прежде всего перед тобой, царь Агриппа, чтобы после этого расследования мне было о чём написать императору. | 
| 27 Бо здається мені нерозва́жливим ув'я́зненого посилати, і не озна́чити обвинува́чень на нього“. | 27 Мне кажется неразумным посылать узника, не указав предъявленных ему обвинений».  |