Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Марка

Розділ 10

1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.

2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“

3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“

4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.

5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.

6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.

7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,

8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.

9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“

10 А вдома про це учні знов запитали Його.

11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.

12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.

13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.

14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!

15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.

16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.

17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“

18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.

20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.

21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.

22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!

23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“

24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“

26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“

27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“

28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.

29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,

30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього ча́су, серед переслідувань, — домів, і братів, і сесте́р, і матері́в, і дітей, і піль, а в віці насту́пному — вічне життя.

31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.

32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:

33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“

35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.

36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“

37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!

38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“

39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.

41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.

42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.

44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.

45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.

46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.

47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“

48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“

49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“ І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.

50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.

51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“ Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“

52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“ І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.

Евангелие от Марка

Глава 10

1 Иисус покинул то место и отправился в Иудею и за Иордан. И вновь толпы народа стекались к Нему, и, по Своему обычаю, Он учил их.

2 Несколько фарисеев подошли к Нему и спросили, искушая Его: «По Закону ли мужу разводиться с женой?»

3 Иисус спросил их: «Что повелел вам Моисей?»

4 Они ответили: «Моисей разрешил мужу писать жене разводное уведомление, а значит, и разводиться».

5 Иисус сказал им: «Он написал эту заповедь, потому что вы отказывались принять наставления Божьи.

6 Но при сотворении мира Бог „создал их мужчиной и женщиной”,

7 „поэтому человек оставит своего отца и мать и соединится со своей женой,

8 и станут двое единой плотью”, так что их уже не двое, а лишь одна плоть.

9 То, что соединил Бог, пусть никто не разъединит!»

10 Когда они позже снова были в доме, ученики опять спросили Иисуса об этом,

11 и Он ответил им: «Кто разводится со своей женой и женится на другой, тот прелюбодействует и грешит против своей жены.

12 И если она разводится с мужем и выходит замуж за другого, то она прелюбодействует».

13 Люди привели к Иисусу маленьких детей, чтобы Он прикоснулся к ним, но ученики укоряли их.

14 Иисус, увидев это, рассердился и сказал им: «Пусть маленькие дети идут ко Мне. Не останавливайте их, потому что Царство Божье принадлежит таким, как они.

15 Правду вам говорю: кто не примет Царство Божье как ребёнок, тот никогда не войдёт туда».

16 И, обняв детей, Он возложил на них руки, и благословил их.

17 Когда Иисус уже собрался в путь, к Нему подбежал человек, преклонил колени и спросил Его: «Учитель добрый, что я должен сделать, чтобы обрести вечную жизнь?»

18 Иисус ответил ему: «Почему ты называешь Меня добрым? Никто не добр, кроме одного лишь Бога.

19 Ты знаешь заповеди: „Не убивай, не прелюбодействуй, не кради, не лжесвидетельствуй, не мошенничай, почитай отца и мать” ».

20 Человек сказал Ему: «Учитель, я следую этому с юности».

21 Иисус посмотрел на него и сказал с любовью: «Одного тебе не хватает. Пойди, продай, что у тебя есть, затем раздай деньги бедным и обретёшь награду на небесах. Тогда приходи и следуй за Мной».

22 Но при этих словах юноша переменился в лице и отошёл опечаленный, потому что был очень богат.

23 Иисус посмотрел вокруг и сказал Своим ученикам: «Как трудно тем, кто богат, войти в Царство Божье!»

24 Ученики удивились словам Иисуса, но Он вновь сказал им: «Дети Мои, трудно войти в Царство Божье!

25 Легче верблюду пройти сквозь игольное ушко, чем богатым войти в Царство Божье».

26 Они же удивились ещё больше и спросили друг друга: «Кто же тогда может спастись?»

27 Глядя на них, Иисус ответил: «Это невозможно для людей, но не для Бога, потому что для Бога всё возможно».

28 Пётр сказал Ему: «Посмотри! Мы всё оставили и последовали за Тобой».

29 Иисус ответил: «Правду вам говорю, что нет никого, кто оставил бы дом или братьев, или сестёр, или мать, или отца, или детей, или земли ради Меня и Благовестия,

30 и не получил бы в этом мире в сто раз больше и домов, и братьев, и сестёр, и матерей, и детей, и земель. Однако, в то же время, они подвергнутся гонениям, но в будущем мире унаследуют вечную жизнь.

31 Многие из тех, кто сейчас первые, станут последними, последние же станут первыми».

32 Иисус и те, кто шли с Ним, были на пути в Иерусалим. Христос шёл впереди, а ученики, следуя за Ним, были полны удивления и страха. Он опять отозвал двенадцать апостолов в сторону и стал говорить им о том, что с Ним должно случиться:

33 «Послушайте! Мы идём в Иерусалим, и там Сын Человеческий будет предан в руки главных священников и законоучителей, и они осудят Его на смерть, и предадут язычникам.

34 Те же надсмеются над Ним, оплюют Его, будут бичевать Его плетьми, а потом убьют, но через три дня Он воскреснет».

35 Иаков и Иоанн, сыновья Зеведея, подошли к Нему и сказали: «Учитель! Мы хотим, чтобы Ты сделал для нас то, о чём мы попросим».

36 Иисус спросил их: «Что вы хотите, чтобы Я сделал для вас?»

37 И они ответили: «Когда Ты будешь во славе Твоей, позволь нам сесть с Тобой: одному справа, а другому слева от Тебя».

38 Иисус сказал им: «Вы не знаете, о чём просите. Разве можете выпить горькую чашу, которую Я пью? Разве можете креститься крещением, которым Я должен быть крещён? »

39 Они ответили: «Да, можем». Тогда Иисус сказал им: «Вы действительно выпьете горькую чашу, которую Я пью, и вы будете крещены тем же крещением, которым Я крещусь,

40 но не Мне дано позволять садиться справа или слева от Меня. Эти места предназначены для избранных Господом».

41 Когда остальные десять учеников услышали об этом, они рассердились на Иакова и Иоанна.

42 Тогда Иисус подозвал их к Себе и сказал: «Вы знаете, что те, кто считаются правителями язычников, господствуют над ними, и вельможи их властвуют над ними.

43 С вами не так. Однако тот из вас, кто хочет стать великим, должен быть вашим слугой,

44 и любой, кто хочет быть первым среди вас, должен быть рабом всех.

45 Так как даже Сын Человеческий пришёл не для того, чтобы Ему служили, а для того, чтобы Он служил и отдал Свою жизнь как выкуп за жизни многих людей».

46 Затем Иисус и Его ученики пришли в Иерихон. Когда Он выходил из Иерихона со Своими учениками и множеством народа, у дороги сидел, прося милостыню, слепой Вартимей, сын Тимея.

47 Услышав, что это Иисус из Назарета, он закричал: «Иисус, Сын Давидов, смилуйся надо мной!»

48 Многие заставляли его замолчать, но он кричал ещё громче: «Сын Давидов! Смилуйся надо мной!»

49 Иисус остановился и сказал: «Позовите его». Слепого позвали и сказали ему: «Мужайся! Вставай, Он зовёт тебя!»

50 Тогда слепой сбросил плащ, вскочил и подошёл к Иисусу.

51 Иисус спросил его: «Что ты хочешь, чтобы Я сделал для тебя?» Слепой ответил Ему: «Учитель! Я хочу снова видеть».

52 Иисус сказал ему: «Иди, твоя вера исцелила тебя». И тот сразу же прозрел и пошёл вслед за Иисусом.

Вiд Марка Розділ 10	Евангелие от Марка Глава 10
1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.	1 Иисус покинул то место и отправился в Иудею и за Иордан. И вновь толпы народа стекались к Нему, и, по Своему обычаю, Он учил их.
2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“	2 Несколько фарисеев подошли к Нему и спросили, искушая Его: «По Закону ли мужу разводиться с женой?»
3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“	3 Иисус спросил их: «Что повелел вам Моисей?»
4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.	4 Они ответили: «Моисей разрешил мужу писать жене разводное уведомление, а значит, и разводиться».
5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.	5 Иисус сказал им: «Он написал эту заповедь, потому что вы отказывались принять наставления Божьи.
6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.	6 Но при сотворении мира Бог „создал их мужчиной и женщиной”,
7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,	7 „поэтому человек оставит своего отца и мать и соединится со своей женой,
8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.	8 и станут двое единой плотью”, так что их уже не двое, а лишь одна плоть.
9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“	9 То, что соединил Бог, пусть никто не разъединит!»
10 А вдома про це учні знов запитали Його.	10 Когда они позже снова были в доме, ученики опять спросили Иисуса об этом,
11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.	11 и Он ответил им: «Кто разводится со своей женой и женится на другой, тот прелюбодействует и грешит против своей жены.
12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.	12 И если она разводится с мужем и выходит замуж за другого, то она прелюбодействует».
13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.	13 Люди привели к Иисусу маленьких детей, чтобы Он прикоснулся к ним, но ученики укоряли их.
14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!	14 Иисус, увидев это, рассердился и сказал им: «Пусть маленькие дети идут ко Мне. Не останавливайте их, потому что Царство Божье принадлежит таким, как они.
15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.	15 Правду вам говорю: кто не примет Царство Божье как ребёнок, тот никогда не войдёт туда».
16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.	16 И, обняв детей, Он возложил на них руки, и благословил их.
17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“	17 Когда Иисус уже собрался в путь, к Нему подбежал человек, преклонил колени и спросил Его: «Учитель добрый, что я должен сделать, чтобы обрести вечную жизнь?»
18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.	18 Иисус ответил ему: «Почему ты называешь Меня добрым? Никто не добр, кроме одного лишь Бога.
19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.	19 Ты знаешь заповеди: „Не убивай, не прелюбодействуй, не кради, не лжесвидетельствуй, не мошенничай, почитай отца и мать” ».
20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.	20 Человек сказал Ему: «Учитель, я следую этому с юности».
21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.	21 Иисус посмотрел на него и сказал с любовью: «Одного тебе не хватает. Пойди, продай, что у тебя есть, затем раздай деньги бедным и обретёшь награду на небесах. Тогда приходи и следуй за Мной».
22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!	22 Но при этих словах юноша переменился в лице и отошёл опечаленный, потому что был очень богат.
23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“	23 Иисус посмотрел вокруг и сказал Своим ученикам: «Как трудно тем, кто богат, войти в Царство Божье!»
24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!	24 Ученики удивились словам Иисуса, но Он вновь сказал им: «Дети Мои, трудно войти в Царство Божье!
25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“	25 Легче верблюду пройти сквозь игольное ушко, чем богатым войти в Царство Божье».
26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“	26 Они же удивились ещё больше и спросили друг друга: «Кто же тогда может спастись?»
27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“	27 Глядя на них, Иисус ответил: «Это невозможно для людей, но не для Бога, потому что для Бога всё возможно».
28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.	28 Пётр сказал Ему: «Посмотри! Мы всё оставили и последовали за Тобой».
29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,	29 Иисус ответил: «Правду вам говорю, что нет никого, кто оставил бы дом или братьев, или сестёр, или мать, или отца, или детей, или земли ради Меня и Благовестия,
30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього ча́су, серед переслідувань, — домів, і братів, і сесте́р, і матері́в, і дітей, і піль, а в віці насту́пному — вічне життя.	30 и не получил бы в этом мире в сто раз больше и домов, и братьев, и сестёр, и матерей, и детей, и земель. Однако, в то же время, они подвергнутся гонениям, но в будущем мире унаследуют вечную жизнь.
31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.	31 Многие из тех, кто сейчас первые, станут последними, последние же станут первыми».
32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:	32 Иисус и те, кто шли с Ним, были на пути в Иерусалим. Христос шёл впереди, а ученики, следуя за Ним, были полны удивления и страха. Он опять отозвал двенадцать апостолов в сторону и стал говорить им о том, что с Ним должно случиться:
33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,	33 «Послушайте! Мы идём в Иерусалим, и там Сын Человеческий будет предан в руки главных священников и законоучителей, и они осудят Его на смерть, и предадут язычникам.
34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“	34 Те же надсмеются над Ним, оплюют Его, будут бичевать Его плетьми, а потом убьют, но через три дня Он воскреснет».
35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.	35 Иаков и Иоанн, сыновья Зеведея, подошли к Нему и сказали: «Учитель! Мы хотим, чтобы Ты сделал для нас то, о чём мы попросим».
36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“	36 Иисус спросил их: «Что вы хотите, чтобы Я сделал для вас?»
37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!	37 И они ответили: «Когда Ты будешь во славе Твоей, позволь нам сесть с Тобой: одному справа, а другому слева от Тебя».
38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“	38 Иисус сказал им: «Вы не знаете, о чём просите. Разве можете выпить горькую чашу, которую Я пью? Разве можете креститься крещением, которым Я должен быть крещён? »
39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.	39 Они ответили: «Да, можем». Тогда Иисус сказал им: «Вы действительно выпьете горькую чашу, которую Я пью, и вы будете крещены тем же крещением, которым Я крещусь,
40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.	40 но не Мне дано позволять садиться справа или слева от Меня. Эти места предназначены для избранных Господом».
41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.	41 Когда остальные десять учеников услышали об этом, они рассердились на Иакова и Иоанна.
42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.	42 Тогда Иисус подозвал их к Себе и сказал: «Вы знаете, что те, кто считаются правителями язычников, господствуют над ними, и вельможи их властвуют над ними.
43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.	43 С вами не так. Однако тот из вас, кто хочет стать великим, должен быть вашим слугой,
44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.	44 и любой, кто хочет быть первым среди вас, должен быть рабом всех.
45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.	45 Так как даже Сын Человеческий пришёл не для того, чтобы Ему служили, а для того, чтобы Он служил и отдал Свою жизнь как выкуп за жизни многих людей».
46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.	46 Затем Иисус и Его ученики пришли в Иерихон. Когда Он выходил из Иерихона со Своими учениками и множеством народа, у дороги сидел, прося милостыню, слепой Вартимей, сын Тимея.
47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“	47 Услышав, что это Иисус из Назарета, он закричал: «Иисус, Сын Давидов, смилуйся надо мной!»
48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“	48 Многие заставляли его замолчать, но он кричал ещё громче: «Сын Давидов! Смилуйся надо мной!»
49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“ І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.	49 Иисус остановился и сказал: «Позовите его». Слепого позвали и сказали ему: «Мужайся! Вставай, Он зовёт тебя!»
50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.	50 Тогда слепой сбросил плащ, вскочил и подошёл к Иисусу.
51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“ Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“	51 Иисус спросил его: «Что ты хочешь, чтобы Я сделал для тебя?» Слепой ответил Ему: «Учитель! Я хочу снова видеть».
52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“ І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.	52 Иисус сказал ему: «Иди, твоя вера исцелила тебя». И тот сразу же прозрел и пошёл вслед за Иисусом.

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Марка

Розділ 10

Евангелие от Марка

Глава 10

Вiд Марка

Розділ 10

Евангелие от Марка

Глава 10

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Марка

Розділ 10

Евангелие от Марка

Глава 10

Вiд Марка

Розділ 10

Евангелие от Марка

Глава 10

Старий
завіт

Новий
завіт