CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Пс. 101
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Псалми

Псалом 101

1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!

3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!

4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.

5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.

6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.

7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!

8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.

9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!

10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —

11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.

12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!

13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.

14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,

15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!

16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.

17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.

18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.

19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,

20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,

21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,

22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,

23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.

24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.

25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.

26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —

27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.

28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!

29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“

Псалтирь

Псалом 101

1 Молитва8605 страждущего,6041 когда он унывает5848 и изливает8210 пред3942 Господом3068 печаль7879 свою.

2 Господи!3068 услышь8085 молитву8605 мою, и вопль7775 мой да придет935 к Тебе.

3 Не скрывай5641 лица6440 Твоего от меня; в день3117 скорби6862 моей приклони5186 ко мне ухо241 Твое; в день,3117 когда воззову7121 к Тебе, скоро4118 услышь6030 меня;

4 ибо исчезли,3615 как дым,6227 дни3117 мои, и кости6106 мои обожжены,2787 как головня;4168

5 сердце3820 мое поражено,5221 и иссохло,3001 как трава,6212 так что я забываю7911 есть398 хлеб3899 мой;

6 от голоса6963 стенания585 моего кости6106 мои прильпнули1692 к плоти1320 моей.

7 Я уподобился1819 пеликану6893 в пустыне;4057 я стал как филин3563 на развалинах;2723

8 не8245 сплю8245 и сижу, как одинокая909 птица6833 на кровле.1406

9 Всякий день3117 поносят2778 меня враги341 мои, и злобствующие1984 на меня клянут7650 мною.

10 Я ем398 пепел,665 как хлеб,3899 и питье8249 мое растворяю4537 слезами,1065

11 от гнева2195 Твоего и негодования7110 Твоего, ибо Ты вознес5375 меня и низверг7993 меня.

12 Дни3117 мои — как уклоняющаяся5186 тень,6738 и я иссох,3001 как трава.6212

13 Ты же, Господи,3068 вовек5769 пребываешь,3427 и память2143 о Тебе в род1755 и род.1755

14 Ты восстанешь,6965 умилосердишься7355 над Сионом,6726 ибо время6256 помиловать2603 его, — ибо пришло935 время;4150

15 ибо рабы5650 Твои возлюбили7521 и камни68 его, и о прахе6083 его жалеют.2603

16 И убоятся3372 народы1471 имени8034 Господня,3068 и все цари4428 земные776 — славы3519 Твоей.

17 Ибо созиждет1129 Господь3068 Сион6726 и явится7200 во славе3519 Своей;

18 призрит6437 на молитву8605 беспомощных6199 и не презрит959 моления8605 их.

19 Напишется3789 о сем для рода1755 последующего,314 и поколение5971 грядущее1254 восхвалит1984 Господа,3050

20 ибо Он приникнул8259 со святой6944 высоты4791 Своей, с небес8064 призрел5027 Господь3068 на землю,776

21 чтобы услышать8085 стон603 узников,615 разрешить6605 сынов1121 смерти,8546

22 дабы возвещали5608 на Сионе6726 имя8034 Господне3068 и хвалу8416 Его — в Иерусалиме,3389

23 когда соберутся6908 народы5971 вместе3162 и царства4467 для служения5647 Господу.3068

24 Изнурил6031 Он на пути1870 силы3581 мои, сократил7114 дни3117 мои.

25 Я сказал:559 Боже410 мой! не восхити5927 меня в половине2677 дней3117 моих. Твои лета8141 в роды1755 родов.1755

26 В начале3942 Ты основал3245 землю,776 и небеса8064 — дело4639 Твоих рук.3027

27 Они погибнут,6 а Ты пребудешь;5975 и все они, как риза,899 обветшают,1086 и, как одежду,3830 Ты переменишь2498 их, и изменятся;2498

28 но Ты — тот же, и лета8141 Твои не кончатся.8552

29 Сыны1121 рабов5650 Твоих будут7931 жить,7931 и семя2233 их утвердится3559 пред3942 лицем3942 Твоим.

Псалми

Псалом 101

Псалтирь

Псалом 101

1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

1 Молитва8605 страждущего,6041 когда он унывает5848 и изливает8210 пред3942 Господом3068 печаль7879 свою.

2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!

2 Господи!3068 услышь8085 молитву8605 мою, и вопль7775 мой да придет935 к Тебе.

3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!

3 Не скрывай5641 лица6440 Твоего от меня; в день3117 скорби6862 моей приклони5186 ко мне ухо241 Твое; в день,3117 когда воззову7121 к Тебе, скоро4118 услышь6030 меня;

4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.

4 ибо исчезли,3615 как дым,6227 дни3117 мои, и кости6106 мои обожжены,2787 как головня;4168

5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.

5 сердце3820 мое поражено,5221 и иссохло,3001 как трава,6212 так что я забываю7911 есть398 хлеб3899 мой;

6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.

6 от голоса6963 стенания585 моего кости6106 мои прильпнули1692 к плоти1320 моей.

7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!

7 Я уподобился1819 пеликану6893 в пустыне;4057 я стал как филин3563 на развалинах;2723

8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.

8 не8245 сплю8245 и сижу, как одинокая909 птица6833 на кровле.1406

9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!

9 Всякий день3117 поносят2778 меня враги341 мои, и злобствующие1984 на меня клянут7650 мною.

10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —

10 Я ем398 пепел,665 как хлеб,3899 и питье8249 мое растворяю4537 слезами,1065

11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.

11 от гнева2195 Твоего и негодования7110 Твоего, ибо Ты вознес5375 меня и низверг7993 меня.

12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!

12 Дни3117 мои — как уклоняющаяся5186 тень,6738 и я иссох,3001 как трава.6212

13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.

13 Ты же, Господи,3068 вовек5769 пребываешь,3427 и память2143 о Тебе в род1755 и род.1755

14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,

14 Ты восстанешь,6965 умилосердишься7355 над Сионом,6726 ибо время6256 помиловать2603 его, — ибо пришло935 время;4150

15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!

15 ибо рабы5650 Твои возлюбили7521 и камни68 его, и о прахе6083 его жалеют.2603

16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.

16 И убоятся3372 народы1471 имени8034 Господня,3068 и все цари4428 земные776 — славы3519 Твоей.

17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.

17 Ибо созиждет1129 Господь3068 Сион6726 и явится7200 во славе3519 Своей;

18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.

18 призрит6437 на молитву8605 беспомощных6199 и не презрит959 моления8605 их.

19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,

19 Напишется3789 о сем для рода1755 последующего,314 и поколение5971 грядущее1254 восхвалит1984 Господа,3050

20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,

20 ибо Он приникнул8259 со святой6944 высоты4791 Своей, с небес8064 призрел5027 Господь3068 на землю,776

21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,

21 чтобы услышать8085 стон603 узников,615 разрешить6605 сынов1121 смерти,8546

22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,

22 дабы возвещали5608 на Сионе6726 имя8034 Господне3068 и хвалу8416 Его — в Иерусалиме,3389

23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.

23 когда соберутся6908 народы5971 вместе3162 и царства4467 для служения5647 Господу.3068

24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.

24 Изнурил6031 Он на пути1870 силы3581 мои, сократил7114 дни3117 мои.

25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.

25 Я сказал:559 Боже410 мой! не восхити5927 меня в половине2677 дней3117 моих. Твои лета8141 в роды1755 родов.1755

26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —

26 В начале3942 Ты основал3245 землю,776 и небеса8064 — дело4639 Твоих рук.3027

27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.

27 Они погибнут,6 а Ты пребудешь;5975 и все они, как риза,899 обветшают,1086 и, как одежду,3830 Ты переменишь2498 их, и изменятся;2498

28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!

28 но Ты — тот же, и лета8141 Твои не кончатся.8552

29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“

29 Сыны1121 рабов5650 Твоих будут7931 жить,7931 и семя2233 их утвердится3559 пред3942 лицем3942 Твоим.