Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 14

1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,

2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.

3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.

4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“

5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.

6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.

7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“

9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.

11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.

12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.

14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.

15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.

16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“

17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.

18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.

19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.

20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.

21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.

22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.

23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.

24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.

25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.

26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...

27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“

28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.

29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“

31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“

32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.

33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“

34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.

35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.

36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 14

1 В то время об Исе услышал и правитель Ирод. .

2 Он говорил своим приближённым: – Это пророк Яхия. Он воскрес из мёртвых, и поэтому в Нём такая чудодейственная сила.

3 В своё время Ирод арестовал Яхию, связал его и бросил в темницу из-за Иродиады, жены своего брата Филиппа, .

4 потому что Яхия говорил ему: «Нельзя тебе жить с ней».

5 Ирод хотел убить Яхию, но боялся народа, так как все считали его пророком.

6 И вот, когда Ирод праздновал свой день рождения, дочь Иродиады танцевала перед гостями и так понравилась Ироду,

7 что он поклялся дать ей всё, чего бы она ни попросила.

8 Наученная своей матерью девушка сказала: – Подай мне сюда на блюде голову пророка Яхии.

9 Царь опечалился, но, так как он поклялся перед возлежавшими за столом гостями, то велел исполнить её желание.

10 По его приказу Яхии отрубили в темнице голову,

11 принесли её на блюде и отдали девушке, а та отнесла её матери.

12 Ученики Яхии, забрав тело, похоронили его, а затем пошли и рассказали обо всём Исе.

13 Услышав о судьбе Яхии, Иса переправился на лодке в пустынное место, чтобы побыть одному. Но люди из окрестных городов узнали, куда Он отправился, и пошли туда пешком.

14 Когда Иса сошёл на берег и увидел большую толпу, Он сжалился над людьми, и исцелил больных, которые были среди них.

15 Наступил вечер. Ученики Исы подошли к Нему и сказали: – Место здесь пустынное, и уже поздно, отпусти людей, чтобы они успели дойти до ближайших посёлков и купить себе еды.

16 Иса ответил: – Им не нужно уходить отсюда. Вы дайте им есть.

17 – Но у нас только пять лепёшек и две рыбы, – ответили ученики.

18 – Принесите всё это ко Мне, – сказал Иса.

19 Он велел народу расположиться на траве, взял эти пять лепёшек и две рыбы и, подняв глаза к небу, благословил пищу. Затем Он стал разламывать лепёшки и давать их Своим ученикам, а те – народу.

20 Все ели и насытились, и собрали ещё двенадцать полных корзин остатков.

21 Всего же ело пять тысяч мужчин, не считая женщин и детей.

22 Сразу после этого Иса велел ученикам сесть в лодку и переправиться на другую сторону озера, а Сам Он оставался, пока не отпустил народ.

23 А когда народ разошёлся, Иса поднялся на гору помолиться. Наступил вечер, и Иса оставался на горе один.

24 Тем временем лодка была уже далеко от берега. Её били волны, так как дул встречный ветер.

25 Уже перед рассветом Иса пошёл к ученикам, ступая по озеру.

26 Но ученики, увидев Его идущим по воде, очень испугались. – Это призрак! – закричали они от страха.

27 Но Иса сразу же заговорил с ними: – Успокойтесь, это Я, не бойтесь.

28 – Повелитель, если это Ты, – сказал тогда Петир, – то разреши мне прийти к Тебе по воде.

29 – Иди, – сказал Иса. Петир вышел из лодки и пошёл по воде к Исе.

30 Но увидев, как сильно дует ветер, он испугался и, начав тонуть, закричал: – Повелитель, спаси меня!

31 Иса тотчас протянул руку и поддержал его. – Маловерный, – сказал Он, – зачем же ты стал сомневаться?

32 Когда они вошли в лодку, ветер утих.

33 Все, кто был в лодке, поклонились Исе. – Ты действительно (вечный) Сын Всевышнего, – сказали они.

34 Переправившись на другую сторону озера, они сошли на берег в Генисарете.

35 Местные жители узнали Ису и разнесли весть о Его приходе по всей округе. К Исе принесли всех больных

36 и просили Его, чтобы Он позволил им прикоснуться лишь к кисточке на краю Его одежды. . И все, кто прикасался, выздоравливали.

Вiд Матвiя Розділ 14	Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая Глава 14
1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,	1 В то время об Исе услышал и правитель Ирод. .
2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.	2 Он говорил своим приближённым: – Это пророк Яхия. Он воскрес из мёртвых, и поэтому в Нём такая чудодейственная сила.
3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.	3 В своё время Ирод арестовал Яхию, связал его и бросил в темницу из-за Иродиады, жены своего брата Филиппа, .
4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“	4 потому что Яхия говорил ему: «Нельзя тебе жить с ней».
5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.	5 Ирод хотел убить Яхию, но боялся народа, так как все считали его пророком.
6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.	6 И вот, когда Ирод праздновал свой день рождения, дочь Иродиады танцевала перед гостями и так понравилась Ироду,
7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.	7 что он поклялся дать ей всё, чего бы она ни попросила.
8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“	8 Наученная своей матерью девушка сказала: – Подай мне сюда на блюде голову пророка Яхии.
9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.	9 Царь опечалился, но, так как он поклялся перед возлежавшими за столом гостями, то велел исполнить её желание.
10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.	10 По его приказу Яхии отрубили в темнице голову,
11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.	11 принесли её на блюде и отдали девушке, а та отнесла её матери.
12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.	12 Ученики Яхии, забрав тело, похоронили его, а затем пошли и рассказали обо всём Исе.
13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.	13 Услышав о судьбе Яхии, Иса переправился на лодке в пустынное место, чтобы побыть одному. Но люди из окрестных городов узнали, куда Он отправился, и пошли туда пешком.
14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.	14 Когда Иса сошёл на берег и увидел большую толпу, Он сжалился над людьми, и исцелил больных, которые были среди них.
15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.	15 Наступил вечер. Ученики Исы подошли к Нему и сказали: – Место здесь пустынное, и уже поздно, отпусти людей, чтобы они успели дойти до ближайших посёлков и купить себе еды.
16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“	16 Иса ответил: – Им не нужно уходить отсюда. Вы дайте им есть.
17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.	17 – Но у нас только пять лепёшек и две рыбы, – ответили ученики.
18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.	18 – Принесите всё это ко Мне, – сказал Иса.
19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.	19 Он велел народу расположиться на траве, взял эти пять лепёшек и две рыбы и, подняв глаза к небу, благословил пищу. Затем Он стал разламывать лепёшки и давать их Своим ученикам, а те – народу.
20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.	20 Все ели и насытились, и собрали ещё двенадцать полных корзин остатков.
21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.	21 Всего же ело пять тысяч мужчин, не считая женщин и детей.
22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.	22 Сразу после этого Иса велел ученикам сесть в лодку и переправиться на другую сторону озера, а Сам Он оставался, пока не отпустил народ.
23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.	23 А когда народ разошёлся, Иса поднялся на гору помолиться. Наступил вечер, и Иса оставался на горе один.
24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.	24 Тем временем лодка была уже далеко от берега. Её били волны, так как дул встречный ветер.
25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.	25 Уже перед рассветом Иса пошёл к ученикам, ступая по озеру.
26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...	26 Но ученики, увидев Его идущим по воде, очень испугались. – Это призрак! – закричали они от страха.
27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“	27 Но Иса сразу же заговорил с ними: – Успокойтесь, это Я, не бойтесь.
28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.	28 – Повелитель, если это Ты, – сказал тогда Петир, – то разреши мне прийти к Тебе по воде.
29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.	29 – Иди, – сказал Иса. Петир вышел из лодки и пошёл по воде к Исе.
30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“	30 Но увидев, как сильно дует ветер, он испугался и, начав тонуть, закричал: – Повелитель, спаси меня!
31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“	31 Иса тотчас протянул руку и поддержал его. – Маловерный, – сказал Он, – зачем же ты стал сомневаться?
32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.	32 Когда они вошли в лодку, ветер утих.
33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“	33 Все, кто был в лодке, поклонились Исе. – Ты действительно (вечный) Сын Всевышнего, – сказали они.
34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.	34 Переправившись на другую сторону озера, они сошли на берег в Генисарете.
35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.	35 Местные жители узнали Ису и разнесли весть о Его приходе по всей округе. К Исе принесли всех больных
36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.	36 и просили Его, чтобы Он позволил им прикоснуться лишь к кисточке на краю Его одежды. . И все, кто прикасался, выздоравливали.

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 14

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 14

Вiд Матвiя

Розділ 14

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 14

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 14

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 14

Вiд Матвiя

Розділ 14

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 14

Старий
завіт

Новий
завіт