| 馬可福音第11章 | 
| 1 近耶路撒冷、至伯法其及伯大尼、邇橄欖山、耶穌遣門徒二人、 | 
| 2 曰、爾往前村、入則遇小驢縶焉、從未有人乘者、解而牵之、 | 
| 3 倘有人問爾何爲、則曰主需之、彼必從而放焉、 | 
| 4 門徒遂往、果遇小驢、繫於門外歧路間、卽解之、 | 
| 5 旁立數人問曰、解驢何爲、 | 
| 6 門徒如耶穌命以對、遂許之、 | 
| 7 乃牽驢就耶穌、置衣於上、耶穌乘之、 | 
| 8 多人以衣布道、或伐樹枝、布於途、 | 
| 9 前後行人呼曰、萬福歟、托主名來者、當見寵也、 | 
| 10 承我祖大闢之國、托主名臨者、當見寵也、在上者萬福矣、〇 | 
| 11  | 
| 12  | 
| 13 遙見無花果樹、有葉、就視有實否、及至、見葉而已、蓋果期未至也、 | 
| 14 耶穌謂樹曰、今而後、無食爾果矣、門徒聞之、〇 | 
| 15  | 
| 16 不許攜具過殿、 | 
| 17 示人曰、記不云乎、我室必稱爲諸民祈禱之室、爾曹以爲盜巢也、 | 
| 18 士子、祭司諸長、聞此謀殺之、而不敢、以衆奇其道也、〇 | 
| 19  | 
| 20 來朝、過無花果樹、見根枝盡槁、 | 
| 21 彼得憶而言曰、夫子、請觀爾所詛之樹、已槁矣、〇 | 
| 22  | 
| 23 我誠告爾、凡命此山移去投海、而中心不疑、信所言必成、則所言可成也、 | 
| 24 吾語汝、祈禱時、不論何求、信則得之、 | 
| 25 立而祈禱時、如與人有憾、則免之、天父亦免爾過、 | 
| 26 不免之、天父亦不免爾過、〇 | 
| 27  | 
| 28 曰、爾以何權行是、誰賜爾此權耶、 | 
| 29 耶穌曰、我亦一言問爾、請答我、則我以何權行是告爾、 | 
| 30 約翰施洗、由天乎、由人乎、請答我、 | 
| 31 其人竊議曰、若云由天、彼必曰曷不信之、 | 
| 32 若云由人、我又畏民、蓋民誠以約翰爲先知也、 | 
| 33 遂對曰不知、耶穌曰、我亦不以何權行是告爾也、 | 
| Вiд МаркаРозділ 11 | 
| 1  | 
| 2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. | 
| 3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“. | 
| 4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його. | 
| 5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“ | 
| 6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх. | 
| 7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього. | 
| 8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях. | 
| 9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! | 
| 10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“ | 
| 11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́. | 
| 12  | 
| 13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́. | 
| 14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули. | 
| 15  | 
| 16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм. | 
| 17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“ | 
| 18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його. | 
| 19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили. | 
| 20  | 
| 21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“ | 
| 22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу! | 
| 23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому! | 
| 24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам. | 
| 25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші. | 
| 26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“. | 
| 27  | 
| 28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив? | 
| 29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́. | 
| 30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“ | 
| 31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“ | 
| 32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк. | 
| 33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“. | 
| 馬可福音第11章 | Вiд МаркаРозділ 11 | 
| 1 近耶路撒冷、至伯法其及伯大尼、邇橄欖山、耶穌遣門徒二人、 | 1  | 
| 2 曰、爾往前村、入則遇小驢縶焉、從未有人乘者、解而牵之、 | 2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. | 
| 3 倘有人問爾何爲、則曰主需之、彼必從而放焉、 | 3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“. | 
| 4 門徒遂往、果遇小驢、繫於門外歧路間、卽解之、 | 4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його. | 
| 5 旁立數人問曰、解驢何爲、 | 5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“ | 
| 6 門徒如耶穌命以對、遂許之、 | 6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх. | 
| 7 乃牽驢就耶穌、置衣於上、耶穌乘之、 | 7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього. | 
| 8 多人以衣布道、或伐樹枝、布於途、 | 8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях. | 
| 9 前後行人呼曰、萬福歟、托主名來者、當見寵也、 | 9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! | 
| 10 承我祖大闢之國、托主名臨者、當見寵也、在上者萬福矣、〇 | 10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“ | 
| 11  | 11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́. | 
| 12  | 12  | 
| 13 遙見無花果樹、有葉、就視有實否、及至、見葉而已、蓋果期未至也、 | 13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́. | 
| 14 耶穌謂樹曰、今而後、無食爾果矣、門徒聞之、〇 | 14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули. | 
| 15  | 15  | 
| 16 不許攜具過殿、 | 16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм. | 
| 17 示人曰、記不云乎、我室必稱爲諸民祈禱之室、爾曹以爲盜巢也、 | 17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“ | 
| 18 士子、祭司諸長、聞此謀殺之、而不敢、以衆奇其道也、〇 | 18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його. | 
| 19  | 19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили. | 
| 20 來朝、過無花果樹、見根枝盡槁、 | 20  | 
| 21 彼得憶而言曰、夫子、請觀爾所詛之樹、已槁矣、〇 | 21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“ | 
| 22  | 22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу! | 
| 23 我誠告爾、凡命此山移去投海、而中心不疑、信所言必成、則所言可成也、 | 23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому! | 
| 24 吾語汝、祈禱時、不論何求、信則得之、 | 24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам. | 
| 25 立而祈禱時、如與人有憾、則免之、天父亦免爾過、 | 25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші. | 
| 26 不免之、天父亦不免爾過、〇 | 26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“. | 
| 27  | 27  | 
| 28 曰、爾以何權行是、誰賜爾此權耶、 | 28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив? | 
| 29 耶穌曰、我亦一言問爾、請答我、則我以何權行是告爾、 | 29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́. | 
| 30 約翰施洗、由天乎、由人乎、請答我、 | 30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“ | 
| 31 其人竊議曰、若云由天、彼必曰曷不信之、 | 31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“ | 
| 32 若云由人、我又畏民、蓋民誠以約翰爲先知也、 | 32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк. | 
| 33 遂對曰不知、耶穌曰、我亦不以何權行是告爾也、 | 33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“. |