雅歌第5章 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 我之夫子、人手於牖、我心憫之、 |
|
5 起欲啟門、以沒藥盥手、其味馨香、沾染門楗。 |
|
6 門既闢、不見夫子、我思其言、魂不附體、求之勿得、呼之莫應。 |
|
7 爰遇巡城之卒、擊而傷我、奪我巾幗。 |
|
8 耶路撒冷女乎、如遇夫子、爲我言之、眷愛之情已多、令我消魂。 |
|
9 |
|
10 我之夫子、色白而紅、爲萬人之冠、 |
|
11 首若兼金、長髮依稀垂柳、黑鬢彷彿堆鴉。 |
|
12 目若溪濱之鴿、以乳洗滌、行列甚整。 |
|
13 玉頰芬芳、有如香草、栽於園囿、絳唇若玉薽之嫣媚、吐氣若沒藥之滴瀝。 |
|
14 手帶金釧、嵌以黃玉、身若象齒、其色光潤、鑲以青玉。 |
|
15 足若花石柱、置於金座、儀容英爽、森森然如利巴嫩之柏香木。 |
|
16 吹氣若蘭、洵可愛也。耶路撒冷女乎、我之夫子若此。 |
Пiсня над пiснямиРозділ 5 |
|
1 |
|
2 |
|
3 „Зняла я одежу свою, — як зно́ву її надягну́? Помила я ні́жки свої, — як же їх занечи́щу?“ |
|
4 Мій коханий простя́г свою руку крізь о́твір, — і нутро моє схвилюва́лось від нього! |
|
5 Встала я відчини́ти своє́му коханому, — а з рук моїх ка́пала ми́рра, і мирра текла́ на засу́вки замка́ з моїх пальців. |
|
6 Відчинила своє́му коханому, — а коханий мій зник, відійшов! Душі не става́ло в мені, як він говорив. Я шукала його, та його не знайшла́. Я гука́ла його, та він не відізва́вся до мене. |
|
7 Стріли мене сторожі́, що ходять по місті, — набили мене, завдали́ мені ра́ни. Здерли з мене моє покрива́ло, сторожі́ міських мурів!“ |
|
8 „Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — як мого коханого стрінете ви, що йому повісте́? — Що я хвора з коха́ння!“ |
|
9 „Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливі́ша з жіно́к? Чим коха́ний твій кращий від іншіх коханих, що так заклина́єш ти нас?“ |
|
10 „Коханий мій білий й рум'я́ний, визначні́ший він від десяти тисяч інших. |
|
11 Голова його — щиреє золото, його ку́чері — па́льмове віття, чорні, як во́рон. |
|
12 Його очі — немов голубки́ над джере́лами во́дними, у молоці повими́вані, що над повним струмко́м посіда́ли! |
|
13 Його ли́чка — як гря́дка бальза́му, немов квітники́ запашні́! Його губи — ліле́ї, з яких ка́пає ми́рра теку́ча! |
|
14 Його руки — стовпці́ золоті, повиса́джувані хризолі́том, а ло́но його — твір мисте́цький з слоно́вої кости, покритий сапфі́рами! |
|
15 Його сте́гна — стовпи мармуро́ві, поста́влені на золотії підста́ви! Його вигляд — немов той Лива́н, він юна́к — як ті ке́дри! |
|
16 Уста його — солодо́щі, і він увесь — пожада́ння. Оце мій коханий, й оце мій дружо́к, дочки єрусали́мські!“ |
雅歌第5章 |
Пiсня над пiснямиРозділ 5 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 |
|
3 |
3 „Зняла я одежу свою, — як зно́ву її надягну́? Помила я ні́жки свої, — як же їх занечи́щу?“ |
|
4 我之夫子、人手於牖、我心憫之、 |
4 Мій коханий простя́г свою руку крізь о́твір, — і нутро моє схвилюва́лось від нього! |
|
5 起欲啟門、以沒藥盥手、其味馨香、沾染門楗。 |
5 Встала я відчини́ти своє́му коханому, — а з рук моїх ка́пала ми́рра, і мирра текла́ на засу́вки замка́ з моїх пальців. |
|
6 門既闢、不見夫子、我思其言、魂不附體、求之勿得、呼之莫應。 |
6 Відчинила своє́му коханому, — а коханий мій зник, відійшов! Душі не става́ло в мені, як він говорив. Я шукала його, та його не знайшла́. Я гука́ла його, та він не відізва́вся до мене. |
|
7 爰遇巡城之卒、擊而傷我、奪我巾幗。 |
7 Стріли мене сторожі́, що ходять по місті, — набили мене, завдали́ мені ра́ни. Здерли з мене моє покрива́ло, сторожі́ міських мурів!“ |
|
8 耶路撒冷女乎、如遇夫子、爲我言之、眷愛之情已多、令我消魂。 |
8 „Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — як мого коханого стрінете ви, що йому повісте́? — Що я хвора з коха́ння!“ |
|
9 |
9 „Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливі́ша з жіно́к? Чим коха́ний твій кращий від іншіх коханих, що так заклина́єш ти нас?“ |
|
10 我之夫子、色白而紅、爲萬人之冠、 |
10 „Коханий мій білий й рум'я́ний, визначні́ший він від десяти тисяч інших. |
|
11 首若兼金、長髮依稀垂柳、黑鬢彷彿堆鴉。 |
11 Голова його — щиреє золото, його ку́чері — па́льмове віття, чорні, як во́рон. |
|
12 目若溪濱之鴿、以乳洗滌、行列甚整。 |
12 Його очі — немов голубки́ над джере́лами во́дними, у молоці повими́вані, що над повним струмко́м посіда́ли! |
|
13 玉頰芬芳、有如香草、栽於園囿、絳唇若玉薽之嫣媚、吐氣若沒藥之滴瀝。 |
13 Його ли́чка — як гря́дка бальза́му, немов квітники́ запашні́! Його губи — ліле́ї, з яких ка́пає ми́рра теку́ча! |
|
14 手帶金釧、嵌以黃玉、身若象齒、其色光潤、鑲以青玉。 |
14 Його руки — стовпці́ золоті, повиса́джувані хризолі́том, а ло́но його — твір мисте́цький з слоно́вої кости, покритий сапфі́рами! |
|
15 足若花石柱、置於金座、儀容英爽、森森然如利巴嫩之柏香木。 |
15 Його сте́гна — стовпи мармуро́ві, поста́влені на золотії підста́ви! Його вигляд — немов той Лива́н, він юна́к — як ті ке́дри! |
|
16 吹氣若蘭、洵可愛也。耶路撒冷女乎、我之夫子若此。 |
16 Уста його — солодо́щі, і він увесь — пожада́ння. Оце мій коханий, й оце мій дружо́к, дочки єрусали́мські!“ |