雅歌

第5章

1 良人曰、我之新婦、視若姊妹、我入園囿、採沒藥與香品、食蜂房與甘蜜、飲乳酪與酒醴、爾曹友朋、飲之食之、以快其心。〇

2 新婦曰、我身寢而心寤、夢中聽夫子之聲、叩門呼曰、我之愛妃、美麗若鴿、德無不備、夜深露下、我髮沾濡、爾其啟門、容我入室。

3 我曰、我已解衣、焉能衣之、我曾濯足、焉可污之。

4 我之夫子、人手於牖、我心憫之、

5 起欲啟門、以沒藥盥手、其味馨香、沾染門楗。

6 門既闢、不見夫子、我思其言、魂不附體、求之勿得、呼之莫應。

7 爰遇巡城之卒、擊而傷我、奪我巾幗。

8 耶路撒冷女乎、如遇夫子、爲我言之、眷愛之情已多、令我消魂。

9 諸婢曰、嬌美之姝、爾之夫子、比他人之夫子、何以愈乎、爾乃告我若此。

10 我之夫子、色白而紅、爲萬人之冠、

11 首若兼金、長髮依稀垂柳、黑鬢彷彿堆鴉。

12 目若溪濱之鴿、以乳洗滌、行列甚整。

13 玉頰芬芳、有如香草、栽於園囿、絳唇若玉薽之嫣媚、吐氣若沒藥之滴瀝。

14 手帶金釧、嵌以黃玉、身若象齒、其色光潤、鑲以青玉。

15 足若花石柱、置於金座、儀容英爽、森森然如利巴嫩之柏香木。

16 吹氣若蘭、洵可愛也。耶路撒冷女乎、我之夫子若此。

Пiсня над пiснями

Розділ 5

1 „Прийшов я до са́ду свого, о се́стро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальза́мом своїм, спожива́ю свого стільника́ разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком! Споживайте, співдру́зі, — пийте до схо́чу, кохані!“

2 „Я сплю, — моє ж серце чува́є. Ось голос мого коханого! Стукає. „Відчини мені, се́стро моя, о моя ти подру́женько, голубко моя, моя чиста, — бо росою покри́лася вся моя голова, мої ку́чері — кра́плями ночі!“

3 „Зняла я одежу свою, — як зно́ву її надягну́? Помила я ні́жки свої, — як же їх занечи́щу?“

4 Мій коханий простя́г свою руку крізь о́твір, — і нутро моє схвилюва́лось від нього!

5 Встала я відчини́ти своє́му коханому, — а з рук моїх ка́пала ми́рра, і мирра текла́ на засу́вки замка́ з моїх пальців.

6 Відчинила своє́му коханому, — а коханий мій зник, відійшов! Душі не става́ло в мені, як він говорив. Я шукала його, та його не знайшла́. Я гука́ла його, та він не відізва́вся до мене.

7 Стріли мене сторожі́, що ходять по місті, — набили мене, завдали́ мені ра́ни. Здерли з мене моє покрива́ло, сторожі́ міських мурів!“

8 „Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — як мого коханого стрінете ви, що йому повісте́? — Що я хвора з коха́ння!“

9 „Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливі́ша з жіно́к? Чим коха́ний твій кращий від іншіх коханих, що так заклина́єш ти нас?“

10 „Коханий мій білий й рум'я́ний, визначні́ший він від десяти тисяч інших.

11 Голова його — щиреє золото, його ку́чері — па́льмове віття, чорні, як во́рон.

12 Його очі — немов голубки́ над джере́лами во́дними, у молоці повими́вані, що над повним струмко́м посіда́ли!

13 Його ли́чка — як гря́дка бальза́му, немов квітники́ запашні́! Його губи — ліле́ї, з яких ка́пає ми́рра теку́ча!

14 Його руки — стовпці́ золоті, повиса́джувані хризолі́том, а ло́но його — твір мисте́цький з слоно́вої кости, покритий сапфі́рами!

15 Його сте́гна — стовпи мармуро́ві, поста́влені на золотії підста́ви! Його вигляд — немов той Лива́н, він юна́к — як ті ке́дри!

16 Уста його — солодо́щі, і він увесь — пожада́ння. Оце мій коханий, й оце мій дружо́к, дочки єрусали́мські!“

雅歌

第5章

Пiсня над пiснями

Розділ 5

1 良人曰、我之新婦、視若姊妹、我入園囿、採沒藥與香品、食蜂房與甘蜜、飲乳酪與酒醴、爾曹友朋、飲之食之、以快其心。〇

1 „Прийшов я до са́ду свого, о се́стро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальза́мом своїм, спожива́ю свого стільника́ разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком! Споживайте, співдру́зі, — пийте до схо́чу, кохані!“

2 新婦曰、我身寢而心寤、夢中聽夫子之聲、叩門呼曰、我之愛妃、美麗若鴿、德無不備、夜深露下、我髮沾濡、爾其啟門、容我入室。

2 „Я сплю, — моє ж серце чува́є. Ось голос мого коханого! Стукає. „Відчини мені, се́стро моя, о моя ти подру́женько, голубко моя, моя чиста, — бо росою покри́лася вся моя голова, мої ку́чері — кра́плями ночі!“

3 我曰、我已解衣、焉能衣之、我曾濯足、焉可污之。

3 „Зняла я одежу свою, — як зно́ву її надягну́? Помила я ні́жки свої, — як же їх занечи́щу?“

4 我之夫子、人手於牖、我心憫之、

4 Мій коханий простя́г свою руку крізь о́твір, — і нутро моє схвилюва́лось від нього!

5 起欲啟門、以沒藥盥手、其味馨香、沾染門楗。

5 Встала я відчини́ти своє́му коханому, — а з рук моїх ка́пала ми́рра, і мирра текла́ на засу́вки замка́ з моїх пальців.

6 門既闢、不見夫子、我思其言、魂不附體、求之勿得、呼之莫應。

6 Відчинила своє́му коханому, — а коханий мій зник, відійшов! Душі не става́ло в мені, як він говорив. Я шукала його, та його не знайшла́. Я гука́ла його, та він не відізва́вся до мене.

7 爰遇巡城之卒、擊而傷我、奪我巾幗。

7 Стріли мене сторожі́, що ходять по місті, — набили мене, завдали́ мені ра́ни. Здерли з мене моє покрива́ло, сторожі́ міських мурів!“

8 耶路撒冷女乎、如遇夫子、爲我言之、眷愛之情已多、令我消魂。

8 „Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — як мого коханого стрінете ви, що йому повісте́? — Що я хвора з коха́ння!“

9 諸婢曰、嬌美之姝、爾之夫子、比他人之夫子、何以愈乎、爾乃告我若此。

9 „Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливі́ша з жіно́к? Чим коха́ний твій кращий від іншіх коханих, що так заклина́єш ти нас?“

10 我之夫子、色白而紅、爲萬人之冠、

10 „Коханий мій білий й рум'я́ний, визначні́ший він від десяти тисяч інших.

11 首若兼金、長髮依稀垂柳、黑鬢彷彿堆鴉。

11 Голова його — щиреє золото, його ку́чері — па́льмове віття, чорні, як во́рон.

12 目若溪濱之鴿、以乳洗滌、行列甚整。

12 Його очі — немов голубки́ над джере́лами во́дними, у молоці повими́вані, що над повним струмко́м посіда́ли!

13 玉頰芬芳、有如香草、栽於園囿、絳唇若玉薽之嫣媚、吐氣若沒藥之滴瀝。

13 Його ли́чка — як гря́дка бальза́му, немов квітники́ запашні́! Його губи — ліле́ї, з яких ка́пає ми́рра теку́ча!

14 手帶金釧、嵌以黃玉、身若象齒、其色光潤、鑲以青玉。

14 Його руки — стовпці́ золоті, повиса́джувані хризолі́том, а ло́но його — твір мисте́цький з слоно́вої кости, покритий сапфі́рами!

15 足若花石柱、置於金座、儀容英爽、森森然如利巴嫩之柏香木。

15 Його сте́гна — стовпи мармуро́ві, поста́влені на золотії підста́ви! Його вигляд — немов той Лива́н, він юна́к — як ті ке́дри!

16 吹氣若蘭、洵可愛也。耶路撒冷女乎、我之夫子若此。

16 Уста його — солодо́щі, і він увесь — пожада́ння. Оце мій коханий, й оце мій дружо́к, дочки єрусали́мські!“