以賽亞書第37章 |
|
1 希西家王聞言、自裂其衣、衣麻進耶和華殿、 |
|
2 遣理家事者以利亞金、繕寫設拿祭司之老者、俱衣麻見亞麼士子先知以賽亞、 |
|
3 曰、希西家云、今日我遘患難、有譴責我、欺蔑我者、若婦當產而無力、 |
|
4 亞述王遣僕臘沙基、侮永生之上帝、爾之上帝耶和華、或聞其言、而加以譴責故請爾爲遺民、禱告於上、 |
|
5 希西家王之臣僕、至以賽亞所、 |
|
6 以賽亞曰、當告爾主耶和華云、爾聞亞述王僕隸侮我之言、毋畏、 |
|
7 我將聳動其心、使聞一事、卽歸故土、而殞於刃、 |
|
8 臘沙基聞亞述王已去拉吉、遂反斾、遇王攻立拿、 |
|
9 亞述王聞古實王特哈迦來攻、則遣使至希西家曰、 |
|
10 當告猶大王希西家云、爾所恃之上帝、曾言耶路撒冷必不陷於亞述王、勿爲所誘、 |
|
11 爾亦聞亞述前王、至於今、皆以翦滅列國是務、而爾獨獲救乎、 |
|
12 我祖所滅之國、坷散、哈蘭、哩泄、所居提拉撒、埃田族、其上帝豈得救之乎、 |
|
13 哈抹、亞八、西法瓦音、希拿、以瓦列王安在、 |
|
14 希西家接使者所致之書、展讀旣竟、則進耶和華殿、陳於其前、 |
|
15 禱曰、居??咏間、萬有之主以色列族之上帝耶和華、旣造天地、則在天下列國中、爾獨爲上帝、 |
|
16 |
|
17 西拿基立遣使侮永生上帝、請耶和華鑒之聽之、 |
|
18 亞述列王、滅列國、戮民人、誠有是事、 |
|
19 其上帝非上帝、乃木石偶像、人手所作者、故亞述王擲而燬於火、 |
|
20 今禱我上帝耶和華、救我脫於其手、使天下列國、咸知耶和華獨爲上帝、 |
|
21 亞麼士子以賽亞遣人告希西家曰、以色列族之上帝耶和華云、爾祈禱我、攻亞述王西拿基立、 |
|
22 當以我言告之曰、郇邑未字之女、藐視爾、戲笑爾、卽耶路撒冷之女、其頷首也、亦適以欺爾。 |
|
23 爾所侮所欺者爲誰、爾白眼而視、疾聲而呼、欲攻誰乎、豈非以色列族之聖者乎。 |
|
24 爾遣僕侮耶和華云、我率衆車、已躋山巔在利巴嫩旁、斫柏香木之高者、松柏之美者、我必造其極處、奪其良田、 |
|
25 我鑿井而飲、所經之地、圍其城垣、絕其汲道、 |
|
26 耶和華云、爾豈不聞自古以來、作之者我、定之者亦我、今爾變城垣爲瓦礫、乃我使之然。 |
|
27 彼民荏弱、驚懼懷羞、如山野之蔬、屋上之草、未及其長、爲風所暴、 |
|
28 爾之居處、爾之出入、爾之狂妄、悖逆乎我、我知之矣、 |
|
29 因爾狂妄驕奢、升聞於上、故必置圈於爾鼻、置勒於爾口、使爾仍由其途而返。 |
|
30 當告以色列民曰、今歲不耕而稔者、爾其食之、明年亦然、至於三年、可稼可穡、植葡萄園而食其果、旣遇斯事、可以爲徵。 |
|
31 猶大之遣民、必下深其根、上結其實、 |
|
32 耶路撒冷之民、將出郇山得救之人將往、因我萬有之主耶和華熱中、必有此爲。 |
|
33 遂指亞述王、語民曰、彼必不入此城、不以干戈弓矢陳於前、不築壘以攻擊、 |
|
34 必由所來之途而返、不入此城、 |
|
35 我爲己榮、亦爲我僕大闢故、將扞衛此城、加以援手、我耶和華所言如此。 |
|
36 是夕耶和華之使者、出在亞述營、擊其士卒十八萬五千、詰朝、惟見尸骸而已。 |
|
37 亞述王西拿基立遂撒其營、歸尼尼微、 |
|
38 値崇拜於其上帝溺落之殿、其子亞得米勒、沙哩斯弒之、遁於亞喇臘國、更有一子、以撒哈頓繼位。 |
IсаяРозділ 37 |
|
1 |
|
2 І послав він Еліякима, керівника́ пала́ти, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Іса́ї, Амосового сина. |
|
3 І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та наруги! Бо підійшли́ діти аж до виходу утро́би, та немає сили породи́ти! |
|
4 Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесе́ш молитву за решту, що ще знахо́диться“. |
|
5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї. |
|
6 І сказав їм Іса́я „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя. |
|
7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і ве́рнеться до свого кра́ю. І Я вражу́ його́ мечем у його кра́ї!“ |
|
8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу. |
|
9 I він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Він вийшов воювати з тобою!“ І почув вій, і послав послів до Єзекії, говорячи: |
|
10 „Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зво́дить тебе Бог твій, на Якого ти наді́єшся, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя. |
|
11 Ось ти чув, що́ зробили асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований? |
|
12 Чи їх урятували боги тих наро́дів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі? |
|
13 Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“ |
|
14 І взяв Єзекі́я ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одно́го листа перед Господнім лицем. |
|
15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи: |
|
16 „Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створи́в небеса́ та землю! |
|
17 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова́ Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога. |
|
18 Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили всі народи та їхні краї. |
|
19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх. |
|
20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“ |
|
21 І послав Іса́я, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що́ ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського. |
|
22 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму! |
|
23 Кого лаяв ти та обража́в, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого! |
|
24 Через рабів своїх Господа ти обража́в та казав: Із бе́зліччю своїх колесниць я вийшов на го́ри високі, на бо́ки Лівану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і зберу́сь на вершо́к його височини́, — в гущину́ його са́ду, |
|
25 я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги́ повису́шую я всі єгипетські рі́ки! |
|
26 Хіба ти не чув, що відда́вна зробив Я оце, що за днів старода́вніх Я це був створив? Тепер же спрова́див Я це, що ти нищиш міста́ поукріплювані, на купу румо́вищ обе́ртаєш їх. |
|
27 А ме́шканці їхні — безсилі, настра́шені та побенте́жені, вони стали, як зі́лля оте польове́, мов трава зелені́юча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло. |
|
28 І сиді́ння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Ме́не обу́рення. |
|
29 За твоє проти Ме́не обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до вух Моїх, то на ні́здрі твої Я сере́жку приві́шу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти! |
|
30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід. |
|
31 А врято́ване Юдиного дому, що лишилося, пу́стить корі́ння додо́лу, і свого плода́ дасть уго́ру. |
|
32 Бо з Єрусалиму ви́йде позостале, а рештки — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це. |
|
33 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста цього́, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле. |
|
34 Якою дорогою при́йде, то нею й пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, — говорить Господь! |
|
35 І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!“ |
|
36 І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось — усі тіла́ ме́ртві. |
|
37 А Санхері́в, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневі́ї. |
|
38 І сталося, коли він молився в домі Нісхора, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до кра́ю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон. |
以賽亞書第37章 |
IсаяРозділ 37 |
|
1 希西家王聞言、自裂其衣、衣麻進耶和華殿、 |
1 |
|
2 遣理家事者以利亞金、繕寫設拿祭司之老者、俱衣麻見亞麼士子先知以賽亞、 |
2 І послав він Еліякима, керівника́ пала́ти, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Іса́ї, Амосового сина. |
|
3 曰、希西家云、今日我遘患難、有譴責我、欺蔑我者、若婦當產而無力、 |
3 І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та наруги! Бо підійшли́ діти аж до виходу утро́би, та немає сили породи́ти! |
|
4 亞述王遣僕臘沙基、侮永生之上帝、爾之上帝耶和華、或聞其言、而加以譴責故請爾爲遺民、禱告於上、 |
4 Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесе́ш молитву за решту, що ще знахо́диться“. |
|
5 希西家王之臣僕、至以賽亞所、 |
5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї. |
|
6 以賽亞曰、當告爾主耶和華云、爾聞亞述王僕隸侮我之言、毋畏、 |
6 І сказав їм Іса́я „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя. |
|
7 我將聳動其心、使聞一事、卽歸故土、而殞於刃、 |
7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і ве́рнеться до свого кра́ю. І Я вражу́ його́ мечем у його кра́ї!“ |
|
8 臘沙基聞亞述王已去拉吉、遂反斾、遇王攻立拿、 |
8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу. |
|
9 亞述王聞古實王特哈迦來攻、則遣使至希西家曰、 |
9 I він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Він вийшов воювати з тобою!“ І почув вій, і послав послів до Єзекії, говорячи: |
|
10 當告猶大王希西家云、爾所恃之上帝、曾言耶路撒冷必不陷於亞述王、勿爲所誘、 |
10 „Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зво́дить тебе Бог твій, на Якого ти наді́єшся, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя. |
|
11 爾亦聞亞述前王、至於今、皆以翦滅列國是務、而爾獨獲救乎、 |
11 Ось ти чув, що́ зробили асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований? |
|
12 我祖所滅之國、坷散、哈蘭、哩泄、所居提拉撒、埃田族、其上帝豈得救之乎、 |
12 Чи їх урятували боги тих наро́дів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі? |
|
13 哈抹、亞八、西法瓦音、希拿、以瓦列王安在、 |
13 Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“ |
|
14 希西家接使者所致之書、展讀旣竟、則進耶和華殿、陳於其前、 |
14 І взяв Єзекі́я ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одно́го листа перед Господнім лицем. |
|
15 禱曰、居??咏間、萬有之主以色列族之上帝耶和華、旣造天地、則在天下列國中、爾獨爲上帝、 |
15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи: |
|
16 |
16 „Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створи́в небеса́ та землю! |
|
17 西拿基立遣使侮永生上帝、請耶和華鑒之聽之、 |
17 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова́ Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога. |
|
18 亞述列王、滅列國、戮民人、誠有是事、 |
18 Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили всі народи та їхні краї. |
|
19 其上帝非上帝、乃木石偶像、人手所作者、故亞述王擲而燬於火、 |
19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх. |
|
20 今禱我上帝耶和華、救我脫於其手、使天下列國、咸知耶和華獨爲上帝、 |
20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“ |
|
21 亞麼士子以賽亞遣人告希西家曰、以色列族之上帝耶和華云、爾祈禱我、攻亞述王西拿基立、 |
21 І послав Іса́я, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що́ ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського. |
|
22 當以我言告之曰、郇邑未字之女、藐視爾、戲笑爾、卽耶路撒冷之女、其頷首也、亦適以欺爾。 |
22 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму! |
|
23 爾所侮所欺者爲誰、爾白眼而視、疾聲而呼、欲攻誰乎、豈非以色列族之聖者乎。 |
23 Кого лаяв ти та обража́в, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого! |
|
24 爾遣僕侮耶和華云、我率衆車、已躋山巔在利巴嫩旁、斫柏香木之高者、松柏之美者、我必造其極處、奪其良田、 |
24 Через рабів своїх Господа ти обража́в та казав: Із бе́зліччю своїх колесниць я вийшов на го́ри високі, на бо́ки Лівану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і зберу́сь на вершо́к його височини́, — в гущину́ його са́ду, |
|
25 我鑿井而飲、所經之地、圍其城垣、絕其汲道、 |
25 я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги́ повису́шую я всі єгипетські рі́ки! |
|
26 耶和華云、爾豈不聞自古以來、作之者我、定之者亦我、今爾變城垣爲瓦礫、乃我使之然。 |
26 Хіба ти не чув, що відда́вна зробив Я оце, що за днів старода́вніх Я це був створив? Тепер же спрова́див Я це, що ти нищиш міста́ поукріплювані, на купу румо́вищ обе́ртаєш їх. |
|
27 彼民荏弱、驚懼懷羞、如山野之蔬、屋上之草、未及其長、爲風所暴、 |
27 А ме́шканці їхні — безсилі, настра́шені та побенте́жені, вони стали, як зі́лля оте польове́, мов трава зелені́юча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло. |
|
28 爾之居處、爾之出入、爾之狂妄、悖逆乎我、我知之矣、 |
28 І сиді́ння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Ме́не обу́рення. |
|
29 因爾狂妄驕奢、升聞於上、故必置圈於爾鼻、置勒於爾口、使爾仍由其途而返。 |
29 За твоє проти Ме́не обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до вух Моїх, то на ні́здрі твої Я сере́жку приві́шу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти! |
|
30 當告以色列民曰、今歲不耕而稔者、爾其食之、明年亦然、至於三年、可稼可穡、植葡萄園而食其果、旣遇斯事、可以爲徵。 |
30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід. |
|
31 猶大之遣民、必下深其根、上結其實、 |
31 А врято́ване Юдиного дому, що лишилося, пу́стить корі́ння додо́лу, і свого плода́ дасть уго́ру. |
|
32 耶路撒冷之民、將出郇山得救之人將往、因我萬有之主耶和華熱中、必有此爲。 |
32 Бо з Єрусалиму ви́йде позостале, а рештки — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це. |
|
33 遂指亞述王、語民曰、彼必不入此城、不以干戈弓矢陳於前、不築壘以攻擊、 |
33 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста цього́, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле. |
|
34 必由所來之途而返、不入此城、 |
34 Якою дорогою при́йде, то нею й пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, — говорить Господь! |
|
35 我爲己榮、亦爲我僕大闢故、將扞衛此城、加以援手、我耶和華所言如此。 |
35 І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!“ |
|
36 是夕耶和華之使者、出在亞述營、擊其士卒十八萬五千、詰朝、惟見尸骸而已。 |
36 І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось — усі тіла́ ме́ртві. |
|
37 亞述王西拿基立遂撒其營、歸尼尼微、 |
37 А Санхері́в, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневі́ї. |
|
38 値崇拜於其上帝溺落之殿、其子亞得米勒、沙哩斯弒之、遁於亞喇臘國、更有一子、以撒哈頓繼位。 |
38 І сталося, коли він молився в домі Нісхора, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до кра́ю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон. |