以賽亞書第5章 |
|
1 良友有園、栽植葡萄、因作歌以賦其事、歌曰、良友有園、栽植葡萄、在彼山岡、其地膏腴、 |
|
2 開墾土壤、掃除沙石、擇其嘉種、植之於中、建峻臺、掘酒醡、冀結嘉實、反生惡果、 |
|
3 園主曰、猶大耶路撒冷之居民、今汝觀我葡萄園、辨其是非、 |
|
4 我栽培此園、無以復加、冀結嘉實、乃生惡果、何也、 |
|
5 我語汝、今此葡萄園、將何以處之、必撤藩衛、任其吞噬、毀垣墉、聽其蹂躪、 |
|
6 不治不修、變爲荒蕪、荊棘叢生、使天不雨。 |
|
7 萬有之主耶和華、視以色列族猶大之民、無異葡萄園、無異嘉種、使行仁從義、惟彼嗜殺人、行暴虐、小民號呼。 |
|
8 強據宅第、多得土田、不遺隙地、推其意、幾欲獨攬遍境、深可疾也、 |
|
9 萬有之主耶和華諭示於我曰、彼之華堂廣廈、悉變荒蕪、不留一人、 |
|
10 葡萄園三十畝、所產僅酒六斗、穀種六百斗、所產僅六十斗、 |
|
11 其人夙興、縱飲無度、迨至薄暮、更覺沉湎、若此必有禍患、 |
|
12 飲宴之時、鼓琴彈瑟、播鼗吹蕭、耶和華之彰癉、彼不以爲意、 |
|
13 我民無知、爲人所擄、尊者饑、黎民渴、 |
|
14 陰府恢廓、厥口孔張、使華靡淫樂者、實繁有徒、俱陷於下、 |
|
15 由尊逮卑、皆必降格、雖昂首仰視、必使之屈抑、 |
|
16 萬有之主、至聖之上帝耶和華、惟秉公義、必推爲尊、 |
|
17 富厚者之田宅、今皆荒蕪、異邦之人、牽羊以至、隨意嚙蒭、 |
|
18 人行惡而取戾、若以索曳車、其有禍乎、 |
|
19 彼曰、願以色列族之聖主、速行其旨、俾我見而知之焉、 |
|
20 人而以善爲惡、以惡爲善、以暗爲光、以光爲暗、以苦爲甘、以甘爲苦者、禍必及之、 |
|
21 自恃爲智慧聰明者、亦有禍矣。 |
|
22 人耽於酒、醞釀佳醴、爲量甚大者、必有禍矣。 |
|
23 人納賄賂、誣善而罪之、袒惡而釋之、禍不遠矣、 |
|
24 耶和華萬有之真宰、以色列族之聖主、定律例、立法度、彼蔑棄之、藐視之、故必敗亡、若火之燬稈、若燄之燃蒭、本實必撥、花蕊必謝、 |
|
25 耶和華震怒其民、舉手攻擊、使山巖震動、尸相枕藉、有若街衢之土壤。其忿怒猶未息也、其降罰猶未已也、 |
|
26 必張其旌旆、號召地極之民、招徠遠方之衆、倉猝之間、無不咸集、 |
|
27 其中困乏者無人、顛躓者無人、寢寐者無人、不褫其帶、不解其履、 |
|
28 礪其鏃、則甚利、引其弓、則已滿、馬蹄堅於火石、車輪疾於颶風、 |
|
29 狂吼若牝獅、咆哮若稚獅、斷傷其所得、曳入於穴、欲求援手、迄無一人、 |
|
30 蓋是日也、敵軍之勢、若海濤之澎湃、人望岸間、其象愁慘、其色幽暗、晦其光明、蔽以靉靆。 |
IсаяРозділ 5 |
|
1 |
|
2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи! |
|
3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником: |
|
4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи? |
|
5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де, |
|
6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього! |
|
7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк. |
|
8 |
|
9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них. |
|
10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу. |
|
11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись! |
|
12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук. |
|
13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення. |
|
14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому. |
|
15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть, |
|
16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості! |
|
17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть. |
|
18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза, |
|
19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“! |
|
20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́! |
|
21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м! |
|
22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю, |
|
23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього. |
|
24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого! |
|
25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його! |
|
26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, — |
|
27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його. |
|
28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор. |
|
29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує! |
|
30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її. |
以賽亞書第5章 |
IсаяРозділ 5 |
|
1 良友有園、栽植葡萄、因作歌以賦其事、歌曰、良友有園、栽植葡萄、在彼山岡、其地膏腴、 |
1 |
|
2 開墾土壤、掃除沙石、擇其嘉種、植之於中、建峻臺、掘酒醡、冀結嘉實、反生惡果、 |
2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи! |
|
3 園主曰、猶大耶路撒冷之居民、今汝觀我葡萄園、辨其是非、 |
3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником: |
|
4 我栽培此園、無以復加、冀結嘉實、乃生惡果、何也、 |
4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи? |
|
5 我語汝、今此葡萄園、將何以處之、必撤藩衛、任其吞噬、毀垣墉、聽其蹂躪、 |
5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де, |
|
6 不治不修、變爲荒蕪、荊棘叢生、使天不雨。 |
6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього! |
|
7 萬有之主耶和華、視以色列族猶大之民、無異葡萄園、無異嘉種、使行仁從義、惟彼嗜殺人、行暴虐、小民號呼。 |
7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк. |
|
8 強據宅第、多得土田、不遺隙地、推其意、幾欲獨攬遍境、深可疾也、 |
8 |
|
9 萬有之主耶和華諭示於我曰、彼之華堂廣廈、悉變荒蕪、不留一人、 |
9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них. |
|
10 葡萄園三十畝、所產僅酒六斗、穀種六百斗、所產僅六十斗、 |
10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу. |
|
11 其人夙興、縱飲無度、迨至薄暮、更覺沉湎、若此必有禍患、 |
11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись! |
|
12 飲宴之時、鼓琴彈瑟、播鼗吹蕭、耶和華之彰癉、彼不以爲意、 |
12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук. |
|
13 我民無知、爲人所擄、尊者饑、黎民渴、 |
13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення. |
|
14 陰府恢廓、厥口孔張、使華靡淫樂者、實繁有徒、俱陷於下、 |
14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому. |
|
15 由尊逮卑、皆必降格、雖昂首仰視、必使之屈抑、 |
15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть, |
|
16 萬有之主、至聖之上帝耶和華、惟秉公義、必推爲尊、 |
16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості! |
|
17 富厚者之田宅、今皆荒蕪、異邦之人、牽羊以至、隨意嚙蒭、 |
17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть. |
|
18 人行惡而取戾、若以索曳車、其有禍乎、 |
18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза, |
|
19 彼曰、願以色列族之聖主、速行其旨、俾我見而知之焉、 |
19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“! |
|
20 人而以善爲惡、以惡爲善、以暗爲光、以光爲暗、以苦爲甘、以甘爲苦者、禍必及之、 |
20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́! |
|
21 自恃爲智慧聰明者、亦有禍矣。 |
21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м! |
|
22 人耽於酒、醞釀佳醴、爲量甚大者、必有禍矣。 |
22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю, |
|
23 人納賄賂、誣善而罪之、袒惡而釋之、禍不遠矣、 |
23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього. |
|
24 耶和華萬有之真宰、以色列族之聖主、定律例、立法度、彼蔑棄之、藐視之、故必敗亡、若火之燬稈、若燄之燃蒭、本實必撥、花蕊必謝、 |
24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого! |
|
25 耶和華震怒其民、舉手攻擊、使山巖震動、尸相枕藉、有若街衢之土壤。其忿怒猶未息也、其降罰猶未已也、 |
25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його! |
|
26 必張其旌旆、號召地極之民、招徠遠方之衆、倉猝之間、無不咸集、 |
26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, — |
|
27 其中困乏者無人、顛躓者無人、寢寐者無人、不褫其帶、不解其履、 |
27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його. |
|
28 礪其鏃、則甚利、引其弓、則已滿、馬蹄堅於火石、車輪疾於颶風、 |
28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор. |
|
29 狂吼若牝獅、咆哮若稚獅、斷傷其所得、曳入於穴、欲求援手、迄無一人、 |
29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує! |
|
30 蓋是日也、敵軍之勢、若海濤之澎湃、人望岸間、其象愁慘、其色幽暗、晦其光明、蔽以靉靆。 |
30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її. |