路加福音第19章 |
|
1 耶穌入耶利哥、徑行時、 |
|
2 有名撒該者、爲稅吏長而富、 |
|
3 欲見耶穌爲何如人、以人衆不得見、蓋侏儒也、 |
|
4 意耶穌必過此、遂趨前、升桑欲見之、 |
|
5 耶穌至、仰視曰、撒該速下、今日我將主爾家、 |
|
6 遂急下、喜迎之、 |
|
7 衆非耶穌曰、何爲宿罪人之家、 |
|
8 撒該起、謂主曰、主、我以所有之半濟貧、誣詐人者、則四倍償之、 |
|
9 耶穌曰、今日此家得救、以其爲亞伯拉罕裔、 |
|
10 蓋人子至、爲尋救所喪者耳、〇 |
|
11 |
|
12 有貴者往異地、將受封國而歸、 |
|
13 召僕十人、各與十金、謂之曰、貿易以待我歸、 |
|
14 其民憾之、遣使於後、訴曰、我儕不欲斯人君我也、 |
|
15 貴者受封而反、命呼予金之僕、欲知獲利幾何、 |
|
16 其一至曰、主之十金、已獲百金矣、 |
|
17 曰、俞、善僕也、於其小者旣忠矣、卽宰十邑可也、 |
|
18 其次至曰、主之十金、已獲五十、 |
|
19 曰、宰五邑可矣、 |
|
20 又其次至曰、主之十金在此、藏之巾中、 |
|
21 蓋我畏爾、嚴人也、未置者取之、未播者穫之、 |
|
22 主曰、惡哉僕也、卽爾言、我擬爾、旣知我嚴、未置者取之、未播者穫之、 |
|
23 盍以我金置肆、我來時、可幷其利而取之、 |
|
24 命左右曰、取其十金、與其有百金者、 |
|
25 曰、主、彼旣百金矣、 |
|
26 曰、吾語汝、有者將予之、無者並其所有亦奪之、 |
|
27 其不欲我君之、而爲我敵者、曳來誅於我前、〇 |
|
28 |
|
29 至伯法基、伯大尼、近橄欖山、遣門徒二人曰、 |
|
30 爾往前村、入時、遇小驢縶焉、從未有人乘者、解而牽之、 |
|
31 倘有人問、解驢何爲、可應之曰、主需之、 |
|
32 使者往、果遇如其言、 |
|
33 解驢時、其主問曰、解之何爲、 |
|
34 曰、主需之、遂牽就耶穌、 |
|
35 置衣驢上、扶耶穌乘之、 |
|
36 行時、人以衣布道、 |
|
37 至橄欖山、將下、衆門徒喜、大聲讚美上帝、爲所見之異能、 |
|
38 曰、托主名而來之王、當見寵也、在天和平、在上光榮、 |
|
39 衆中有法利賽數人、謂耶穌曰、先生、其責爾門徒、 |
|
40 曰、吾語汝、若輩緘默、石能言矣、〇 |
|
41 |
|
42 今猶爲爾日、及是時、而知關爾平安之事則幸、過此、隱於爾目矣、 |
|
43 日至、敵必築壘環繞、四面困爾、 |
|
44 夷爾及赤子、不遺石於石上、以爾不知眷顧之日也、〇 |
|
45 |
|
46 曰、記有之、我室爲祈禱室、爾曹以爲盜巢也、〇 |
|
47 |
|
48 惟不知所爲、因衆傾聽之也、 |
Вiд ЛукиРозділ 19 |
|
1 |
|
2 І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, — |
|
3 бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст. |
|
4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити. |
|
5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“ |
|
6 І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю. |
|
7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“ |
|
8 Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“. |
|
9 Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів. |
|
10 Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“ |
|
11 |
|
12 Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись. |
|
13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“. |
|
14 Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“. |
|
15 І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув. |
|
16 І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“. |
|
17 І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“. |
|
18 І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“. |
|
19 Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“. |
|
20 І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці. |
|
21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“. |
|
22 І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв. |
|
23 Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“ |
|
24 І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“. |
|
25 І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“. |
|
26 Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має. |
|
27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“. |
|
28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим. |
|
29 |
|
30 наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. |
|
31 Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“. |
|
32 Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав. |
|
33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“ |
|
34 Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“. |
|
35 І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса. |
|
36 Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі. |
|
37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили, |
|
38 кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“ |
|
39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“ |
|
40 А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“ |
|
41 |
|
42 і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це. |
|
43 Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди. |
|
44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“. |
|
45 |
|
46 до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“. |
|
47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити, |
|
48 але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його. |
路加福音第19章 |
Вiд ЛукиРозділ 19 |
|
1 耶穌入耶利哥、徑行時、 |
1 |
|
2 有名撒該者、爲稅吏長而富、 |
2 І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, — |
|
3 欲見耶穌爲何如人、以人衆不得見、蓋侏儒也、 |
3 бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст. |
|
4 意耶穌必過此、遂趨前、升桑欲見之、 |
4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити. |
|
5 耶穌至、仰視曰、撒該速下、今日我將主爾家、 |
5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“ |
|
6 遂急下、喜迎之、 |
6 І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю. |
|
7 衆非耶穌曰、何爲宿罪人之家、 |
7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“ |
|
8 撒該起、謂主曰、主、我以所有之半濟貧、誣詐人者、則四倍償之、 |
8 Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“. |
|
9 耶穌曰、今日此家得救、以其爲亞伯拉罕裔、 |
9 Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів. |
|
10 蓋人子至、爲尋救所喪者耳、〇 |
10 Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“ |
|
11 |
11 |
|
12 有貴者往異地、將受封國而歸、 |
12 Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись. |
|
13 召僕十人、各與十金、謂之曰、貿易以待我歸、 |
13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“. |
|
14 其民憾之、遣使於後、訴曰、我儕不欲斯人君我也、 |
14 Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“. |
|
15 貴者受封而反、命呼予金之僕、欲知獲利幾何、 |
15 І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув. |
|
16 其一至曰、主之十金、已獲百金矣、 |
16 І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“. |
|
17 曰、俞、善僕也、於其小者旣忠矣、卽宰十邑可也、 |
17 І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“. |
|
18 其次至曰、主之十金、已獲五十、 |
18 І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“. |
|
19 曰、宰五邑可矣、 |
19 Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“. |
|
20 又其次至曰、主之十金在此、藏之巾中、 |
20 І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці. |
|
21 蓋我畏爾、嚴人也、未置者取之、未播者穫之、 |
21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“. |
|
22 主曰、惡哉僕也、卽爾言、我擬爾、旣知我嚴、未置者取之、未播者穫之、 |
22 І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв. |
|
23 盍以我金置肆、我來時、可幷其利而取之、 |
23 Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“ |
|
24 命左右曰、取其十金、與其有百金者、 |
24 І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“. |
|
25 曰、主、彼旣百金矣、 |
25 І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“. |
|
26 曰、吾語汝、有者將予之、無者並其所有亦奪之、 |
26 Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має. |
|
27 其不欲我君之、而爲我敵者、曳來誅於我前、〇 |
27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“. |
|
28 |
28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим. |
|
29 至伯法基、伯大尼、近橄欖山、遣門徒二人曰、 |
29 |
|
30 爾往前村、入時、遇小驢縶焉、從未有人乘者、解而牽之、 |
30 наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. |
|
31 倘有人問、解驢何爲、可應之曰、主需之、 |
31 Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“. |
|
32 使者往、果遇如其言、 |
32 Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав. |
|
33 解驢時、其主問曰、解之何爲、 |
33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“ |
|
34 曰、主需之、遂牽就耶穌、 |
34 Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“. |
|
35 置衣驢上、扶耶穌乘之、 |
35 І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса. |
|
36 行時、人以衣布道、 |
36 Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі. |
|
37 至橄欖山、將下、衆門徒喜、大聲讚美上帝、爲所見之異能、 |
37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили, |
|
38 曰、托主名而來之王、當見寵也、在天和平、在上光榮、 |
38 кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“ |
|
39 衆中有法利賽數人、謂耶穌曰、先生、其責爾門徒、 |
39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“ |
|
40 曰、吾語汝、若輩緘默、石能言矣、〇 |
40 А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“ |
|
41 |
41 |
|
42 今猶爲爾日、及是時、而知關爾平安之事則幸、過此、隱於爾目矣、 |
42 і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це. |
|
43 日至、敵必築壘環繞、四面困爾、 |
43 Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди. |
|
44 夷爾及赤子、不遺石於石上、以爾不知眷顧之日也、〇 |
44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“. |
|
45 |
45 |
|
46 曰、記有之、我室爲祈禱室、爾曹以爲盜巢也、〇 |
46 до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“. |
|
47 |
47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити, |
|
48 惟不知所爲、因衆傾聽之也、 |
48 але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його. |