希伯來書第4章 |
|
1 上帝旣許我享其安息、當愼思慮、恐有不及、 |
|
2 蓋嘉音傳我、亦傳古人、然彼聞而不信、故聽之無益、 |
|
3 惟我信者、得享上帝安息、經云、我怒誓不許不信者享吾安息、此言上帝創世之時、事畢而安息、 |
|
4 載正經七日篇云、上帝於第七日、畢其事而安息、 |
|
5 上所引之經亦曰、其不得享吾安息、 |
|
6 然安息終必有人享之、而先聞嘉音者不信故不得享、 |
|
7 歷年旣多、上帝以大闢言、復定日期、載經云、如今日爾願聽從我言、勿剛愎乃心、 |
|
8 倘昔約書亞曾以安息賜民、則上帝必不復言異日賜之、 |
|
9 由是而觀、後必有安息、上帝將賜其民、 |
|
10 享此安息者、則事畢而安息、如上帝然、 |
|
11 故當黽勉、享其安息、恐有傚古人之不信、而自暴者、 |
|
12 蓋上帝之諭、活潑潑地、自有功效、利於鋒刃、凡神氣骨髓、無不剖刺、心之意念、無不鑒察、 |
|
13 故於上帝前、萬物不得隱、豁然顯露、均爲鞫我之主所視焉、 |
|
14 旣有大祭司長、上帝子耶穌直造乎天之極、則我儕宜固守其教、 |
|
15 蓋吾之祭司長能體恤吾荏弱、彼於凡事、歷試諸艱、亦如我然、惟未罹於罪、 |
|
16 故當毅然至沾恩之位之前、得矜恤恩寵、適合機宜而助我、 |
До євреївРозділ 4 |
|
1 |
|
2 Бо Єва́нгелія була звіщена нам, як і тим. Але не прине́сло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів. |
|
3 Бо до Його́ відпочинку вхо́димо ми, що ввірували, як Він провістив: „Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони“, хоч діла Його були вчи́нені від закла́дин світу. |
|
4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: „І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї“. |
|
5 А ще тут: „До Мого відпочинку не вві́йдуть вони“! |
|
6 Коли ж залиша́ється ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Єва́нгелія була перше зві́щена, не ввійшли за непо́слух, |
|
7 то ще призначає Він деякий день, — „сьогодні“, бо через Давида говорить по такім довгім ча́сі, як вище вже сказано: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверді́лими ваших серде́ць“! |
|
8 Бо коли б Ісус (Навин) дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьо́му. |
|
9 Отож, людові Божому залиша́ється субо́тство, спочи́нок. |
|
10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх. |
|
11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потра́пив у непо́слух за при́кладом тим. |
|
12 Бо Боже Слово живе та дія́льне, гостріше від усякого меча обосічного, — прохо́дить воно аж до поділу душі й духа, сугло́бів та мо́зків, і спосібне судити думки́ та на́міри се́рця. |
|
13 I немає створі́ння, щоб сховалось перед Ним, але́ все наге́ та відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт! |
|
14 |
|
15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але ви́пробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха. |
|
16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благода́ті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомо́ги знайти благода́ть. |
希伯來書第4章 |
До євреївРозділ 4 |
|
1 上帝旣許我享其安息、當愼思慮、恐有不及、 |
1 |
|
2 蓋嘉音傳我、亦傳古人、然彼聞而不信、故聽之無益、 |
2 Бо Єва́нгелія була звіщена нам, як і тим. Але не прине́сло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів. |
|
3 惟我信者、得享上帝安息、經云、我怒誓不許不信者享吾安息、此言上帝創世之時、事畢而安息、 |
3 Бо до Його́ відпочинку вхо́димо ми, що ввірували, як Він провістив: „Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони“, хоч діла Його були вчи́нені від закла́дин світу. |
|
4 載正經七日篇云、上帝於第七日、畢其事而安息、 |
4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: „І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї“. |
|
5 上所引之經亦曰、其不得享吾安息、 |
5 А ще тут: „До Мого відпочинку не вві́йдуть вони“! |
|
6 然安息終必有人享之、而先聞嘉音者不信故不得享、 |
6 Коли ж залиша́ється ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Єва́нгелія була перше зві́щена, не ввійшли за непо́слух, |
|
7 歷年旣多、上帝以大闢言、復定日期、載經云、如今日爾願聽從我言、勿剛愎乃心、 |
7 то ще призначає Він деякий день, — „сьогодні“, бо через Давида говорить по такім довгім ча́сі, як вище вже сказано: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверді́лими ваших серде́ць“! |
|
8 倘昔約書亞曾以安息賜民、則上帝必不復言異日賜之、 |
8 Бо коли б Ісус (Навин) дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьо́му. |
|
9 由是而觀、後必有安息、上帝將賜其民、 |
9 Отож, людові Божому залиша́ється субо́тство, спочи́нок. |
|
10 享此安息者、則事畢而安息、如上帝然、 |
10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх. |
|
11 故當黽勉、享其安息、恐有傚古人之不信、而自暴者、 |
11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потра́пив у непо́слух за при́кладом тим. |
|
12 蓋上帝之諭、活潑潑地、自有功效、利於鋒刃、凡神氣骨髓、無不剖刺、心之意念、無不鑒察、 |
12 Бо Боже Слово живе та дія́льне, гостріше від усякого меча обосічного, — прохо́дить воно аж до поділу душі й духа, сугло́бів та мо́зків, і спосібне судити думки́ та на́міри се́рця. |
|
13 故於上帝前、萬物不得隱、豁然顯露、均爲鞫我之主所視焉、 |
13 I немає створі́ння, щоб сховалось перед Ним, але́ все наге́ та відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт! |
|
14 旣有大祭司長、上帝子耶穌直造乎天之極、則我儕宜固守其教、 |
14 |
|
15 蓋吾之祭司長能體恤吾荏弱、彼於凡事、歷試諸艱、亦如我然、惟未罹於罪、 |
15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але ви́пробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха. |
|
16 故當毅然至沾恩之位之前、得矜恤恩寵、適合機宜而助我、 |
16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благода́ті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомо́ги знайти благода́ть. |