Библия - Обещанное Восстановление

傳道書

第7章

1 芬芳之品、不如令聞、初生之時、不如死日。

2 詣筵宴之家、不如入哭泣之室、在彼見人之終、生者當深思焉。

3 喜笑不如憂愁、色雖有憂、心則克正。

4 智者寕往哀戚之家、愚者喜詣宴樂之地。

5 寕聆哲士之箴規、莫聽愚人之倡和、

6 愚人之笑、如荊棘、爲爨火所焚、莫非捕風也、

7 非義之利、使智爲狂、惟行賄賂、壞人心術。

8 事之始不如事之終、驕泰不如恒忍。

9 毋急怒、毋蓄怨、斯愚人所爲。

10 勿是古非今、而尚論其事、此非智者所爲也。

11 有智有財、二者兼得、其益不淺。

12 智可庇身、財可助己、惟獲智慧、可享永生。

13 試思上帝經綸、彼使爲曲、誰能直之。

14 福來可喜、禍至可慮、上帝使二者迭相倚伏、俾忍不能逆料。

15 我處塵凡、鑒觀事理、見有爲義而早夭者、見有作惡而壽終者。

16 爾勿以爲義過乎主、智超乎主、而自取其戾。

17 爾勿以爲惡浮於人、愚勝於人、而自速其亡。

18 自義在所必戒、妄爲尤所當絕、惟上帝是畏、患難可避。

19 胸懷睿智之人、較邑中十長者、更有能焉。

20 普天之下、純善無纖惡者、未之有也。

21 言不聞、爾勿竊聽、恐有僕婢譭爾者。

22 蓋爾居恒、亦知嘗譭人。

23 我察萬事、欲求大道、而道離我甚遠。

24 道甚玄遠、誰能測度。

25 我盡心求道、欲知事理之所以、亦欲知愚昧之不善、

26 維彼淫婦、心若網羅、手若縲絏、較諸死亡愈苦、爲善者避其凶、作惡者遭其害。

27 傳道者曰、我察萬事、欲知其詳、而有所未逮、

28 簡俊士於千人之內、猶可或覯、求哲婦於萬姝之中、不能必得。

29 上帝造人、正直是務、惟人所爲、機巧百出、我深察其故矣。

Екклезiяст

Розділ 7

1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!

2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.

5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,

6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!

7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.

8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!

9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.

10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.

11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?

14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!

15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?

18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.

19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,

22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!

23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!

24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?

25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!

26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!

27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!

28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!

29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!

傳道書第7章	Екклезiяст Розділ 7
1 芬芳之品、不如令聞、初生之時、不如死日。	1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
2 詣筵宴之家、不如入哭泣之室、在彼見人之終、生者當深思焉。	2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
3 喜笑不如憂愁、色雖有憂、心則克正。	3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
4 智者寕往哀戚之家、愚者喜詣宴樂之地。	4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
5 寕聆哲士之箴規、莫聽愚人之倡和、	5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
6 愚人之笑、如荊棘、爲爨火所焚、莫非捕風也、	6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
7 非義之利、使智爲狂、惟行賄賂、壞人心術。	7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
8 事之始不如事之終、驕泰不如恒忍。	8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
9 毋急怒、毋蓄怨、斯愚人所爲。	9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
10 勿是古非今、而尚論其事、此非智者所爲也。	10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
11 有智有財、二者兼得、其益不淺。	11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
12 智可庇身、財可助己、惟獲智慧、可享永生。	12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
13 試思上帝經綸、彼使爲曲、誰能直之。	13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
14 福來可喜、禍至可慮、上帝使二者迭相倚伏、俾忍不能逆料。	14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
15 我處塵凡、鑒觀事理、見有爲義而早夭者、見有作惡而壽終者。	15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16 爾勿以爲義過乎主、智超乎主、而自取其戾。	16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17 爾勿以爲惡浮於人、愚勝於人、而自速其亡。	17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
18 自義在所必戒、妄爲尤所當絕、惟上帝是畏、患難可避。	18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
19 胸懷睿智之人、較邑中十長者、更有能焉。	19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20 普天之下、純善無纖惡者、未之有也。	20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
21 言不聞、爾勿竊聽、恐有僕婢譭爾者。	21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
22 蓋爾居恒、亦知嘗譭人。	22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
23 我察萬事、欲求大道、而道離我甚遠。	23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!
24 道甚玄遠、誰能測度。	24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
25 我盡心求道、欲知事理之所以、亦欲知愚昧之不善、	25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
26 維彼淫婦、心若網羅、手若縲絏、較諸死亡愈苦、爲善者避其凶、作惡者遭其害。	26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
27 傳道者曰、我察萬事、欲知其詳、而有所未逮、	27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
28 簡俊士於千人之內、猶可或覯、求哲婦於萬姝之中、不能必得。	28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
29 上帝造人、正直是務、惟人所爲、機巧百出、我深察其故矣。	29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!

舊約

新約

傳道書

第7章

Екклезiяст

Розділ 7

傳道書

第7章

Екклезiяст

Розділ 7