| 馬太福音第18章 | 
| 1 當時、門徒就耶穌曰、在天國孰爲大、 | 
| 2 耶穌呼一孩提、立於前、 | 
| 3 曰、我誠告爾、不反復如孩提者、不得入天國、 | 
| 4 故自謙如孩提、則於天國爲大、 | 
| 5 凡以我名接此孩提者、卽接我、 | 
| 6 若陷信我之小子於罪者、寕以巨磨懸其頸沉於深海、〇 | 
| 7  | 
| 8 倘爾一手一足陷爾於罪、則斷而去之、寕跛與殘缺入於生、勿兩手兩足投永火、 | 
| 9 倘爾一目陷爾於罪、則抉而委之、寕一目入於生、勿兩目投地獄之火、〇 | 
| 10  | 
| 11 人子至、爲救其亡者耳、 | 
| 12 人有百羊、而喪其一爾意云何、不姑舍九十九羊於山、往求其喪者乎、 | 
| 13 若遇之、我誠告爾、其爲此一羊喜、勝於九十九之不喪者矣、 | 
| 14 如是而亡此小子之一、非爾天父意也、〇 | 
| 15  | 
| 16 弗聽、則招一二人、證以二三人之口、而言言有徵矣、 | 
| 17 弗聽、則告於會、弗聽會、則視之猶異邦人與稅吏可也、〇 | 
| 18  | 
| 19 我又語汝、倘爾二人、契合於地、則不諭何求、我天父必成之、 | 
| 20 有二三人、爲我名、隨地而集者、我亦在其中矣、〇 | 
| 21  | 
| 22 耶穌曰、奚止於七、乃七十復以七相乘也、 | 
| 23 天國猶人君、與其臣會計、 | 
| 24 計時、有曳負千萬金者、 | 
| 25 旣無可償、主命鬻其身、與妻孥、及其所有以償、 | 
| 26 其臣俯伏拜曰、請主寬我、我將盡償、 | 
| 27 主憐而釋之、免其債、 | 
| 28 其臣出、遇同僚、負十金、執之、扼其吭曰、爾所負者、當償我、 | 
| 29 同僚俯伏求曰、請寬我、我將盡償、 | 
| 30 弗許、下之獄、責償所負、 | 
| 31 諸同僚見之、憂甚、以其事赴愬於主、 | 
| 32 主召之曰、惡哉臣也、爾所負求我、我則免之、 | 
| 33 不當矜恤同僚、亦猶我矜恤爾乎、 | 
| 34 由是主怒、交之獄吏、責償所負、 | 
| 35 若爾衆不心赦兄弟之過、則我天父視爾亦將如是、 | 
| Вiд МатвiяРозділ 18 | 
| 1  | 
| 2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них, | 
| 3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне! | 
| 4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім. | 
| 5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене. | 
| 6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́. | 
| 7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са! | 
| 8  | 
| 9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної. | 
| 10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі. | 
| 11  | 
| 12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої? | 
| 13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих. | 
| 14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х. | 
| 15  | 
| 16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“ | 
| 17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник! | 
| 18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі. | 
| 19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі! | 
| 20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“. | 
| 21  | 
| 22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи! | 
| 23  | 
| 24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів. | 
| 25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити. | 
| 26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“ | 
| 27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг. | 
| 28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“ | 
| 29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“ | 
| 30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне. | 
| 31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́. | 
| 32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. | 
| 33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“ | 
| 34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу. | 
| 35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“. | 
| 馬太福音第18章 | Вiд МатвiяРозділ 18 | 
| 1 當時、門徒就耶穌曰、在天國孰爲大、 | 1  | 
| 2 耶穌呼一孩提、立於前、 | 2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них, | 
| 3 曰、我誠告爾、不反復如孩提者、不得入天國、 | 3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне! | 
| 4 故自謙如孩提、則於天國爲大、 | 4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім. | 
| 5 凡以我名接此孩提者、卽接我、 | 5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене. | 
| 6 若陷信我之小子於罪者、寕以巨磨懸其頸沉於深海、〇 | 6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́. | 
| 7  | 7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са! | 
| 8 倘爾一手一足陷爾於罪、則斷而去之、寕跛與殘缺入於生、勿兩手兩足投永火、 | 8  | 
| 9 倘爾一目陷爾於罪、則抉而委之、寕一目入於生、勿兩目投地獄之火、〇 | 9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної. | 
| 10  | 10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі. | 
| 11 人子至、爲救其亡者耳、 | 11  | 
| 12 人有百羊、而喪其一爾意云何、不姑舍九十九羊於山、往求其喪者乎、 | 12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої? | 
| 13 若遇之、我誠告爾、其爲此一羊喜、勝於九十九之不喪者矣、 | 13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих. | 
| 14 如是而亡此小子之一、非爾天父意也、〇 | 14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х. | 
| 15  | 15  | 
| 16 弗聽、則招一二人、證以二三人之口、而言言有徵矣、 | 16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“ | 
| 17 弗聽、則告於會、弗聽會、則視之猶異邦人與稅吏可也、〇 | 17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник! | 
| 18  | 18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі. | 
| 19 我又語汝、倘爾二人、契合於地、則不諭何求、我天父必成之、 | 19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі! | 
| 20 有二三人、爲我名、隨地而集者、我亦在其中矣、〇 | 20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“. | 
| 21  | 21  | 
| 22 耶穌曰、奚止於七、乃七十復以七相乘也、 | 22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи! | 
| 23 天國猶人君、與其臣會計、 | 23  | 
| 24 計時、有曳負千萬金者、 | 24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів. | 
| 25 旣無可償、主命鬻其身、與妻孥、及其所有以償、 | 25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити. | 
| 26 其臣俯伏拜曰、請主寬我、我將盡償、 | 26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“ | 
| 27 主憐而釋之、免其債、 | 27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг. | 
| 28 其臣出、遇同僚、負十金、執之、扼其吭曰、爾所負者、當償我、 | 28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“ | 
| 29 同僚俯伏求曰、請寬我、我將盡償、 | 29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“ | 
| 30 弗許、下之獄、責償所負、 | 30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне. | 
| 31 諸同僚見之、憂甚、以其事赴愬於主、 | 31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́. | 
| 32 主召之曰、惡哉臣也、爾所負求我、我則免之、 | 32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. | 
| 33 不當矜恤同僚、亦猶我矜恤爾乎、 | 33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“ | 
| 34 由是主怒、交之獄吏、責償所負、 | 34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу. | 
| 35 若爾衆不心赦兄弟之過、則我天父視爾亦將如是、 | 35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“. |