| 哥林多前書第14章 | 
| 1  | 
| 2 人感於神、以言奧妙、而所言者、諸國方言、則聽者不知、蓋非與人言、乃與上帝言、 | 
| 3 設教者、是與人言、輔德、勸勉、安慰者也、 | 
| 4 言諸國方言者益己、設教者益會、 | 
| 5 吾願爾衆、言諸國方言、最要者設教、蓋設教、較之言諸國方言爲大、如言諸國方言、則當自譯、使會獲益、 | 
| 6 兄弟乎、如我就爾、第言諸國方言、而不傳默示、智慧、預言、教訓、則何益哉、 | 
| 7 夫有聲無氣之物、如簫如琴、不正其音、焉知鼓吹者何與、 | 
| 8 如吹角而音無別、奚以備戰乎、 | 
| 9 舌音不明、焉知所言乎、無乃空言耶、 | 
| 10 世之方言固多、無不有其義、 | 
| 11 不識其義、則言者將以我爲夷、我將以彼爲夷矣、 | 
| 12 爾曹若求神賜、宜於益會之事求其多、 | 
| 13 言諸國方言者、宜求能譯、 | 
| 14 如用諸國方言祈禱、是第以心祈禱、而所言之意、無益於人、 | 
| 15 何則、以心祈禱、亦必使人明吾意、以心頌詩、亦必使人達吾意、 | 
| 16 若第以心祝謝、則蚩氓見之、不知云何、焉能和以心所願乎、 | 
| 17 是祝謝雖誠善、而彼不獲益、 | 
| 18 我謝上帝、得言諸國方言、多於爾衆、 | 
| 19 但在會中、與其言諸國方言以萬者、寕言五語、使明吾意以訓衆、 | 
| 20 兄弟乎、論智勿效赤子、論惡可效赤子、論智當效成人、 | 
| 21 載在律法、主曰、雖以諸國方言、及異音諭斯民、其亦不聽我矣、 | 
| 22 於是、以諸國方言爲徵、非示信者、乃示不信者、以設教爲徵、非示不信者、乃示信者、 | 
| 23 全會旣集、如衆言諸國方言、有蚩氓及不信者入焉、豈不謂爾狂乎、 | 
| 24 如衆設教、有不信者、及蚩氓人焉、遂因以自責、因以自評、 | 
| 25 其心之隱微顯著、伏拜上帝、言上帝在爾中矣、 | 
| 26 兄弟乎、事當若何、爾旣集、各人或頌詩、或教訓、或言諸國方言、或默示、或譯諸國方言、皆宜行之以輔德、 | 
| 27 如有言諸國方言、第二三人依次而言、一人譯之、 | 
| 28 若無人譯之、則言諸國方言者、宜緘默於會中、第以心籲上帝、可也、 | 
| 29 設教者亦二三人、餘則別其所言眞僞、 | 
| 30 旁坐者得默示、初言者當緘默、 | 
| 31 然則設教者、當秩然有序、致衆學道、致衆安慰、 | 
| 32 設教者雖由神賜、而語默由己、 | 
| 33 上帝非令人亂、乃令人和、在聖徒諸會皆然、 | 
| 34 婦女在會宜默、不許言、務承順、如律法所命、 | 
| 35 婦女欲有所學、可歸問其夫、蓋婦女在會言者、恥也、 | 
| 36 上帝之道、由爾出乎、豈獨授爾乎、 | 
| 37 有設教者、或感於神者、必知我所書、爲主之命矣、 | 
| 38 其不知者聽之、 | 
| 39 兄弟宜慕設教、莫禁言諸國方言、 | 
| 40 皆當秩然、合宜而行焉、〇 | 
| 1-е до коринтянРозділ 14 | 
| 1  | 
| 2 Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне. | 
| 3 А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влення, і на розраду. | 
| 4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує. | 
| 5 Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква. | 
| 6 А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою? | 
| 7 Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає? | 
| 8 Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де? | 
| 9 Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер! | 
| 10 Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення! | 
| 11 І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені. | 
| 12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви! | 
| 13 Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти. | 
| 14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду! | 
| 15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом. | 
| 16 Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“ на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш. | 
| 17 Ти дякуєш добре, але не будується інший. | 
| 18 Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас. | 
| 19 Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою! | 
| 20 Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте! | 
| 21 У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь. | 
| 22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих. | 
| 23 А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви? | 
| 24 Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його, | 
| 25 і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“ | 
| 26 То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння! | 
| 27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає! | 
| 28 А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові! | 
| 29  | 
| 30 Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне! | 
| 31 Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися! | 
| 32 І ко́ряться духи пророчі пророкам, | 
| 33 бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру.  | 
| 34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н. | 
| 35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві! | 
| 36  | 
| 37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь! | 
| 38 Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє! | 
| 39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами! | 
| 40 Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно! | 
| 哥林多前書第14章 | 1-е до коринтянРозділ 14 | 
| 1  | 1  | 
| 2 人感於神、以言奧妙、而所言者、諸國方言、則聽者不知、蓋非與人言、乃與上帝言、 | 2 Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне. | 
| 3 設教者、是與人言、輔德、勸勉、安慰者也、 | 3 А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влення, і на розраду. | 
| 4 言諸國方言者益己、設教者益會、 | 4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує. | 
| 5 吾願爾衆、言諸國方言、最要者設教、蓋設教、較之言諸國方言爲大、如言諸國方言、則當自譯、使會獲益、 | 5 Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква. | 
| 6 兄弟乎、如我就爾、第言諸國方言、而不傳默示、智慧、預言、教訓、則何益哉、 | 6 А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою? | 
| 7 夫有聲無氣之物、如簫如琴、不正其音、焉知鼓吹者何與、 | 7 Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає? | 
| 8 如吹角而音無別、奚以備戰乎、 | 8 Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де? | 
| 9 舌音不明、焉知所言乎、無乃空言耶、 | 9 Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер! | 
| 10 世之方言固多、無不有其義、 | 10 Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення! | 
| 11 不識其義、則言者將以我爲夷、我將以彼爲夷矣、 | 11 І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені. | 
| 12 爾曹若求神賜、宜於益會之事求其多、 | 12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви! | 
| 13 言諸國方言者、宜求能譯、 | 13 Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти. | 
| 14 如用諸國方言祈禱、是第以心祈禱、而所言之意、無益於人、 | 14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду! | 
| 15 何則、以心祈禱、亦必使人明吾意、以心頌詩、亦必使人達吾意、 | 15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом. | 
| 16 若第以心祝謝、則蚩氓見之、不知云何、焉能和以心所願乎、 | 16 Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“ на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш. | 
| 17 是祝謝雖誠善、而彼不獲益、 | 17 Ти дякуєш добре, але не будується інший. | 
| 18 我謝上帝、得言諸國方言、多於爾衆、 | 18 Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас. | 
| 19 但在會中、與其言諸國方言以萬者、寕言五語、使明吾意以訓衆、 | 19 Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою! | 
| 20 兄弟乎、論智勿效赤子、論惡可效赤子、論智當效成人、 | 20 Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте! | 
| 21 載在律法、主曰、雖以諸國方言、及異音諭斯民、其亦不聽我矣、 | 21 У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь. | 
| 22 於是、以諸國方言爲徵、非示信者、乃示不信者、以設教爲徵、非示不信者、乃示信者、 | 22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих. | 
| 23 全會旣集、如衆言諸國方言、有蚩氓及不信者入焉、豈不謂爾狂乎、 | 23 А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви? | 
| 24 如衆設教、有不信者、及蚩氓人焉、遂因以自責、因以自評、 | 24 Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його, | 
| 25 其心之隱微顯著、伏拜上帝、言上帝在爾中矣、 | 25 і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“ | 
| 26 兄弟乎、事當若何、爾旣集、各人或頌詩、或教訓、或言諸國方言、或默示、或譯諸國方言、皆宜行之以輔德、 | 26 То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння! | 
| 27 如有言諸國方言、第二三人依次而言、一人譯之、 | 27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає! | 
| 28 若無人譯之、則言諸國方言者、宜緘默於會中、第以心籲上帝、可也、 | 28 А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові! | 
| 29 設教者亦二三人、餘則別其所言眞僞、 | 29  | 
| 30 旁坐者得默示、初言者當緘默、 | 30 Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне! | 
| 31 然則設教者、當秩然有序、致衆學道、致衆安慰、 | 31 Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися! | 
| 32 設教者雖由神賜、而語默由己、 | 32 І ко́ряться духи пророчі пророкам, | 
| 33 上帝非令人亂、乃令人和、在聖徒諸會皆然、 | 33 бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру.  | 
| 34 婦女在會宜默、不許言、務承順、如律法所命、 | 34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н. | 
| 35 婦女欲有所學、可歸問其夫、蓋婦女在會言者、恥也、 | 35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві! | 
| 36 上帝之道、由爾出乎、豈獨授爾乎、 | 36  | 
| 37 有設教者、或感於神者、必知我所書、爲主之命矣、 | 37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь! | 
| 38 其不知者聽之、 | 38 Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє! | 
| 39 兄弟宜慕設教、莫禁言諸國方言、 | 39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами! | 
| 40 皆當秩然、合宜而行焉、〇 | 40 Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно! |