雅歌第2章 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 引我至宴所、被我以恩寵。 |
|
5 心乎愛矣、令我消魂、畀我以蘋果、食我以葡萄乾、以補我力。 |
|
6 左手扶我首、右手抱我身。 |
|
7 維彼麀鹿、遊於田間、我指之而誓、耶路撒冷女乎、維我良人、我所眷愛、酣寢之時、爾勿驚之、待其自寤。〇 |
|
8 越日我聞夫子之聲、譬彼麀鹿逾越山岡、踊躍而至、立於墙後、倚窗而望、由櫺而窺、 |
|
9 |
|
10 告我曰、愛妃美人、與我偕往、 |
|
11 冬已過、雨已止、 |
|
12 花開鳥啼、鳩聲遍聞、 |
|
13 無花果樹、結果靑靑、葡萄舒蕊、遠吐奇馨、愛妃美人、與我偕往。 |
|
14 吾視爾若鴿、匿於磐石、藏於巖穴、僅見一斑、爾其出、俾得覩爾麗容、聆爾清聲。 |
|
15 葡萄尚嫩、恐爲狐所折、爾曹儔侶、執之毋緩、 |
|
16 夫子倡之、我必和之。夫子屬我、我屬夫子、其味若百合花。 |
|
17 夫子我所眷愛、譬彼麀鹿、遊於庇得之山、曷歸曷歸、待夕已過、待旦已明、然後相離。 |
Пiсня над пiснямиРозділ 2 |
|
1 |
|
2 Як ліле́я між те́реном, так подру́га моя поміж ді́вами!“ |
|
3 „Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий! |
|
4 Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов! |
|
5 Підкріпіте мене виногра́довим пе́чивом, освіжі́ть мене яблуками, — бо я хвора з любови! |
|
6 Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!.. |
|
7 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, — щоб ви не споло́хали, й щоб не збудили любови, аж доки йому́ до вподо́би!“ |
|
8 „Голос мого коханого! Ось він іде, ось він скаче гора́ми, по пагі́рках вистри́бує. |
|
9 Мій коханий подібний до са́рни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у ві́кна, заглядає у ґра́ти. |
|
10 Мій коханий озвався й промовив до мене: „Уставай же, подру́го моя, моя кра́сна, й до мене ходи́! |
|
11 Бо оце промину́ла пора дощова́, дощ ущу́х, перейшов собі він. |
|
12 Показались квітки́ на землі, пора солове́йка настала, і голос го́рлиці в нашому кра́ї луна́є! |
|
13 Фіґа ви́пустила свої ранні плоди́, і розцвілі виногра́дини па́хощі ви́дали. Уставай же, подру́го моя, моя красна, й до ме́не ходи́!“ |
|
14 „Голубко моя у розщі́линах ске́льних, у бе́скіднім схо́вку, — дай побачити мені твоє ли́чко, дай почути мені голосо́к твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродли́ве!“ |
|
15 „Ловіть нам лисиці, лисиня́та маленькі, що ушко́джують нам виногра́дники, виноградники ж наші — у цві́ті! |
|
16 Мій коханий — він мій, я ж його́, він пасе між ліле́ями! |
|
17 Поки день прохоло́ду наві́є, а ті́ні втечу́ть, — вернись, мій коханий, стань подібний до са́рни чи до молодого оленя в паху́чих гора́х!“ |
雅歌第2章 |
Пiсня над пiснямиРозділ 2 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 Як ліле́я між те́реном, так подру́га моя поміж ді́вами!“ |
|
3 |
3 „Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий! |
|
4 引我至宴所、被我以恩寵。 |
4 Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов! |
|
5 心乎愛矣、令我消魂、畀我以蘋果、食我以葡萄乾、以補我力。 |
5 Підкріпіте мене виногра́довим пе́чивом, освіжі́ть мене яблуками, — бо я хвора з любови! |
|
6 左手扶我首、右手抱我身。 |
6 Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!.. |
|
7 維彼麀鹿、遊於田間、我指之而誓、耶路撒冷女乎、維我良人、我所眷愛、酣寢之時、爾勿驚之、待其自寤。〇 |
7 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, — щоб ви не споло́хали, й щоб не збудили любови, аж доки йому́ до вподо́би!“ |
|
8 越日我聞夫子之聲、譬彼麀鹿逾越山岡、踊躍而至、立於墙後、倚窗而望、由櫺而窺、 |
8 „Голос мого коханого! Ось він іде, ось він скаче гора́ми, по пагі́рках вистри́бує. |
|
9 |
9 Мій коханий подібний до са́рни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у ві́кна, заглядає у ґра́ти. |
|
10 告我曰、愛妃美人、與我偕往、 |
10 Мій коханий озвався й промовив до мене: „Уставай же, подру́го моя, моя кра́сна, й до мене ходи́! |
|
11 冬已過、雨已止、 |
11 Бо оце промину́ла пора дощова́, дощ ущу́х, перейшов собі він. |
|
12 花開鳥啼、鳩聲遍聞、 |
12 Показались квітки́ на землі, пора солове́йка настала, і голос го́рлиці в нашому кра́ї луна́є! |
|
13 無花果樹、結果靑靑、葡萄舒蕊、遠吐奇馨、愛妃美人、與我偕往。 |
13 Фіґа ви́пустила свої ранні плоди́, і розцвілі виногра́дини па́хощі ви́дали. Уставай же, подру́го моя, моя красна, й до ме́не ходи́!“ |
|
14 吾視爾若鴿、匿於磐石、藏於巖穴、僅見一斑、爾其出、俾得覩爾麗容、聆爾清聲。 |
14 „Голубко моя у розщі́линах ске́льних, у бе́скіднім схо́вку, — дай побачити мені твоє ли́чко, дай почути мені голосо́к твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродли́ве!“ |
|
15 葡萄尚嫩、恐爲狐所折、爾曹儔侶、執之毋緩、 |
15 „Ловіть нам лисиці, лисиня́та маленькі, що ушко́джують нам виногра́дники, виноградники ж наші — у цві́ті! |
|
16 夫子倡之、我必和之。夫子屬我、我屬夫子、其味若百合花。 |
16 Мій коханий — він мій, я ж його́, він пасе між ліле́ями! |
|
17 夫子我所眷愛、譬彼麀鹿、遊於庇得之山、曷歸曷歸、待夕已過、待旦已明、然後相離。 |
17 Поки день прохоло́ду наві́є, а ті́ні втечу́ть, — вернись, мій коханий, стань подібний до са́рни чи до молодого оленя в паху́чих гора́х!“ |